- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра товарознавства, стандартизації та сертифікації
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 класифікація текстильних виробів (волокон і ниток), їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Короткі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості природних і штучних волокон
- •Порядок виконання роботи:
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 загальні методи вивчення і дослідження виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередній витримці і випробуванні виробів легкої промисловості
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини проміром окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапеля на групи
- •3.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної щільності волокон і ниток
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 хімічні волокна та нитки
- •5.1. Короткі теоретичні відомості
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050г.
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 методи вивчення будови і структури виробів. Мікроскопія текстильних волокон
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.1.1. Сутність методу світлової мікроскопії
- •Коефіцієнти заломлення світлових променів деяких видів волокон і рідкого середовища
- •6.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •6.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 визначення характеристик механічних властивостей текстильних волокон при розтягуванні до розриву
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 визначення напівциклових характеристик механічних властивостей текстильних ниток при розтягуванні
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Час відпочинку після розвантаження, хв.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 визначення втомних характеристик ниток при багатократному розтягуванні
- •10.1 Короткі теоретичні відомості
- •10.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •10.1.2. Пристрій і принцип дії пульсаторів
- •10.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №11 визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •11.1 Короткі теоретичні відомості
- •11.1.1 Будова і принцип дії приладу утш-1
- •11.2 Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 визначення стійкості текстильних виробів до стирання
- •12.1. Короткі теоретичні відомості
- •12.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •12.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 неруйнівні методи контролю текстильних виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •13.1.1.Існуючі методи контролю текстильних виробів
- •13.1.2. Вживання оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних виробів
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 14 визначення вологості текстильних виробів
- •14.1. Короткі теоретичні відомості
- •14.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •14.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •15.1 Короткі теоретичні відомості
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №15 вивчення оптичних властивостей текстильних виробів
- •15.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу
- •15.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •16.1. Короткі теоретичні відомості
- •16.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
- •Додаток а Задачі
- •Додаток б
12.2. Експериментальна частина
Вживані прилади і матеріали: прилади ТІ-1М, ІТ-3М, абразивні матеріали, зразки тканин.
Порядок виконання роботи:
1. Для проведення випробувань з тканини за шаблоном вирізують кружечки діаметром 80 мм. При використовуванні як абразивів сіро-шинельного сукна з нього викроюють кільце із зовнішнім діаметром 250 мм і внутрішнім діаметром 80 мм, яке потім закріплюють в абразивному диску (абразиви з сіро-шинельного сукна використовують для одного випробування, але не більше ніж на 25000 оборотів стираючого диска). Проби 2 (рис. 12.1) закріплюють в обоймі лицьовою стороною вгору, заздалегідь підклавши під тканину металеву сіточку. Після цього обойму встановлюють на робочій головці 5, а абразивний диск жорстко закріплюють на осі 6 за шаблоном, на відстані 3 мм від головки.
2. Рукояткою, розташованою з правої сторони пульта управління, включають прилад в електромережу. Ручкою насоса 13 створюють тиск 26,6 кПа (200 мм рт. ст.), яке фіксується на манометрі, після чого тумблери 10 переводяться в положення «відкрито» і стисле повітря поступає в робочі головки. Якщо після перемикання тиск падає, операцію повторюють до установки необхідного тиску. Якщо тиск виявляється більше необхідного, за допомогою рукоятки 6 його скидають до нормованого.
3. Потім встановлюють лічильник 3 в нульове положення і включають контактну систему робочих головок тумблерами 5. Після включення тумблером 8 вентилятора, натискуючи на кнопку 9 «пуск», включають прилад. При повному стиранні однієї з проб (утворення діри) прилад автоматично зупиняється. При цьому на пульті загоряється відповідна лампочка 7, яка вказує, на якій головці відбулося руйнування проби. Після цього по лічильнику 3 визначають число циклів, відключають відповідний даній головці тумблер 10 подачі стислого повітря, а тумблер 5 – контакт головки. Прилад знову включають в роботу кнопкою 9 «пуск».
Для кожної точкової проби тканини проводять по 3 випробування, і за кінцевий результат, що визначає стійкість тканини до стирання, приймають середнє арифметичне трьох випробувань.
За кінцевий результат, що визначає стійкість тканини до стирання, приймають середнє арифметичне число циклів стирання із заданої кількості випробувань. Для отримання графіка залежності витривалості тканини до стирання від тиску випробовують по 3 проби при навантаженнях на важелі тиску 100; 200; 300; 500; і 1000 сН. Тиск, що у разі потреби задається, може бути змінений.
Контрольні питання
Розкрити основні поняття по зношуванню і зносостійкості текстильних полотен.
Які чинники визначають стійкість текстильних полотен до стирання?
Які прилади застосовують для визначення стійкості текстильних полотен до стирання?
Які методи використовують при вивченні зносу текстильних виробів?
Лабораторна робота № 13 неруйнівні методи контролю текстильних виробів
Мета роботи - вивчення принципу дії приладів для здійснення контролю якості текстильних виробів з використанням оптичних властивостей волокон і методики визначення засміченості, лінійної щільності, розщіпленності і процентного складу суміші волокон на приладі з використанням оптоелектронних перетворювачів.
