- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра товарознавства, стандартизації та сертифікації
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 класифікація текстильних виробів (волокон і ниток), їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Короткі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості природних і штучних волокон
- •Порядок виконання роботи:
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 загальні методи вивчення і дослідження виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередній витримці і випробуванні виробів легкої промисловості
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини проміром окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапеля на групи
- •3.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної щільності волокон і ниток
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 хімічні волокна та нитки
- •5.1. Короткі теоретичні відомості
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050г.
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 методи вивчення будови і структури виробів. Мікроскопія текстильних волокон
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.1.1. Сутність методу світлової мікроскопії
- •Коефіцієнти заломлення світлових променів деяких видів волокон і рідкого середовища
- •6.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •6.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 визначення характеристик механічних властивостей текстильних волокон при розтягуванні до розриву
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 визначення напівциклових характеристик механічних властивостей текстильних ниток при розтягуванні
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Час відпочинку після розвантаження, хв.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 визначення втомних характеристик ниток при багатократному розтягуванні
- •10.1 Короткі теоретичні відомості
- •10.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •10.1.2. Пристрій і принцип дії пульсаторів
- •10.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №11 визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •11.1 Короткі теоретичні відомості
- •11.1.1 Будова і принцип дії приладу утш-1
- •11.2 Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 визначення стійкості текстильних виробів до стирання
- •12.1. Короткі теоретичні відомості
- •12.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •12.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 неруйнівні методи контролю текстильних виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •13.1.1.Існуючі методи контролю текстильних виробів
- •13.1.2. Вживання оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних виробів
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 14 визначення вологості текстильних виробів
- •14.1. Короткі теоретичні відомості
- •14.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •14.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •15.1 Короткі теоретичні відомості
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №15 вивчення оптичних властивостей текстильних виробів
- •15.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу
- •15.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •16.1. Короткі теоретичні відомості
- •16.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
- •Додаток а Задачі
- •Додаток б
Короткі теоретичні відомості
13.1.1.Існуючі методи контролю текстильних виробів
Визначення характеристик фізико-механічних властивостей текстильних виробів традиційними методами було розглянуто раніше в лабораторних роботах 3, 4, 8-10. Тому в даному розділі докладніше зупинимося на існуючих методах контролю процентного складу суміші волокон, зокрема вміст лляного волокна з іншими волокнами.
Сучасна текстильна промисловість виробляє широкий спектр пряжі із суміші, що містить модифіковане лляне волокно, тобто волокно, одержане з короткого лляного волокна шляхом його подальшої поглибленої переробки. (табл. 13.1.). У зв'язку з цим виникає необхідність контролю складу суміші в технологічному процесі виробництва пряжі. На вітчизняних підприємствах в основному використовуються руйнуючі методи контролю, засновані на вживанні специфічних розчинників для того або іншого компоненту суміші. Ці методи є трудомісткими і повинні проводитися в умовах хімічної лабораторії. Особливо складно контролювати склад суміші у випадку льон + бавовна, оскільки компоненти складаються з одного і того ж полімеру і хімічними методами розділити їх дуже важко. Стосовно сумішей, що містять лляне волокно, за допомогою руйнуючих методів можна провести аналіз матеріалів, що містять:
- льон і гідратцелюлозне волокно (віскоза);
- льон і поліефірне волокно (лавсан);
- льон і поліамідне волокно (капрон).
Таблиця 13.1
Асортимент льоновмісних сумішей різних виробників модифікованого лляного волокна
Виробник суміші |
Зміст суміші % |
||||
Linen mill (Чехія) |
Льон 10 Бавовна 90 |
Льон 15 ПАН 85 |
Льон 30 ПАН 70 |
Льон 11 Шерсть 22 ПЕФ 41 ПАН 26 |
Льон 35 Шерсть 18 ПАН 47 |
Soneco (Франція) |
Льон 20 Бавовна 80 |
Льон 15 Віскоза 85 |
Льон 35 ПАН 65 |
Льон 35 Шерсть 65 |
Льон 25 Вініл 17 ПАН 58 |
Poland |
Льон 33 Бавовна 67 |
Льон 60 Бавовна 40 |
Льон 43 Шерсть57 |
Льон 30 Віскоза 70 |
Льон 15 ПАН 85 |
Росія |
Льон 15 Бавовна 75 |
Льон 30 Бавовна 70 |
Льон 50 Бавовна 50 |
Льон 30 Шерсть 40 Віскоза 30 |
Льон 30 Віскоза 40 ПЕФ 30 |
Україна |
Льон 30 Бавовна 70 |
Льон 60 Бавовна 40 |
Льон 60 Бавовна 30 Віскоза 10 |
Льон 60 ПЕФ 40 |
Льон 60 Бавовна 30 Лавсан 10 |
Аналіз суміші, що містить льон і поліамідне волокно, заснований на розчиненні поліамідного волокна в концентрованій соляній кислоті при кімнатній температурі.
Дану суміш обробляють розчином 30% соляної кислоти протягом 15 хвилин. При цьому поліамідне волокно розчиняється. Рештки сушать, а потім зважують. Після чого визначають процентний вміст кожного компоненту в досліджуваній суміші.
Аналіз суміші, що містить льон і поліефірне волокно заснований на розчиненні льону в 70% сірчаній кислоті протягом 15 хвилин при температурі 40 °C. Волокна льону розчиняються, а волокна лавсану, що не розчинилися, висушують до постійної маси, визначають процентний вміст волокон, а одержану величину маси лавсану множать на поправочний коефіцієнт 1,02, оскільки лавсан частково розчиняється при обробці 70 % сірчаною кислотою.
Аналіз суміші, що містить льон і гідрат-целюлозне волокно.
1-й спосіб застосовують для сумішей, що містять до 30-35% віскозного штапельного волокна.
Досліджувану суміш обробляють протягом 30 хвилин розчином 36 % соляної кислоти. При цьому віскозне волокно розчиняється. Волокна, що не розчинилися, висушують і визначають процентний вміст волокон в суміші.
2-й спосіб. Аналіз заснований на розчиненні гідратцелюлозних волокон в мурашиній кислоті. Досліджувану суміш обробляють розчином, що складається з 80 частин 85 % мурашиної кислоти і 20 частин безводного хлористого цинку. При цьому йде гідроліз волоконного матеріалу під дією кислоти і хлористого цинку, а також утворення ефірів мурашиної кислоти і целюлози, що видаляється при промивці волокнистого матеріалу, що залишився, дистильованою водою. Рештки висушують. Одержану масу льоноволокна помножують на поправочний коефіцієнт 1,01, який враховує руйнування льоноволокна.
Розглянуті руйнуючі методи дають можливість визначити кількісний вміст натуральних волокон в суміші з хімічними волокнами. Але в суміші, що містить бавовну і льон, використовуючи хімічні методи, можна визначити лише якісний вміст компоненту за допомогою кольорових реакцій, приведених в лабораторній роботі №1.
