Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт

1. Перед виконанням роботи студенти повинні вивчити матеріал, що відноситься до теми роботи по конспекту лекцій і рекомендованій літературі.

2. До виконання лабораторних робіт студенти допускаються після інструктажу по техніці безпеки праці і пожежної безпеки в лабораторії в цілому і на кожному робочому місці окремо.

3. Після виконання лабораторної роботи студенти оформляють звіт в індивідуальних лабораторних журналах, де повинні міститися: мета роботи, основні відомості, завдання для виконання роботи, початкові дані, результати вимірювань і розрахунків, таблиці, графіки і висновки.

4. По кожному розділу курсу, закріплюваному відповідною лабораторною роботою, студенти самостійно відповідають на комплекс контрольних питань, які допоможуть глибше засвоїти матеріал, що вивчається.

5. Лабораторну роботу кожний студент захищає індивідуально, за результатами захисту проставляється залік.

6. Загальний залік по лабораторних роботах виставляється за наявності звітів і захисту кожної лабораторної роботи.

Лабораторна робота № 1 класифікація текстильних виробів (волокон і ниток), їх властивості і методи розпізнавання

Мета роботи - вивчити класифікацію текстильних волокон і ниток за двома основними принципами – походженню і будовою, основні методи розпізнавання різних видів волокон і ниток.

1.1. Короткі теоретичні відомості

1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою

Для зручності вивчення великого числа схожих предметів в науці їх прийнято класифікувати за якими-небудь основними ознаками. Ознаками для класифікації текстильних виробів є особливості будови, хімічний склад, сфера застосування, походження виробів або способів виготовлення і т.д.

Залежно від походження текстильні матеріали ділять на натуральні і хімічні.

Натуральні - це волокна природного походження: рослинного, тваринного, мінерального, що складаються (за винятком азбесту) з органічних гетероцепних природних високомолекулярних сполук.

До волокон з вищих вуглеводів відносяться волокна рослинного походження з різних частин рослини; на поверхні насіння - бавовна; в стінках стебел - льон, прядиво, джут, кенаф і ін., в листях - манільське прядиво, сизаль, генекен; в оболонках плодів кокосового горіха - койр і ін.

До білкових волокон відносяться природні волокна тваринного походження (вовна, шовк).

До природних неорганічних сполук (силікатів) відносяться натуральні волокна, мінерали за походженням. Їх узагальнена назва – азбест, що залягає у вигляді тонковолокнистих жил і прожилок в гірських породах.

Хімічні волокна одержують з продуктів хімічної переробки природних високомолекулярних сполук, насамперед – целюлози (це штучні волокна – віскозне, сиблонове, полінозне, мідно-аміачне, ацетатне, триацетатне), а також з білків тваринного і рослинного походження (казеїнове, соєве) або з волокноутворюючих полімерів, одержаних в результаті хімічного синтезу (це синтетичні волокна – поліамідне, поліакрилонітрильне, поліефірне).

До волокон з неорганічних високомолекулярних і низькомолекулярних з'єднань відносяться скляні, металеві і металізовані.

Металічні нитки виробляються або формуються шляхом поступового витягання дроту з міді і її сплавів або шляхом нарізання плоскої алюмінієвої стрічки. Металізовані нитки є вузькими стрічками з плівок з металевим покриттям. На відміну від металевих металізовані нитки більш пружні і легкоплавкі.

За своєю будовою синтетичні волокна ділять на карбоцепні (містять тільки атоми вуглецю), наприклад, поліакрилонітрильні (нітрон), полівінілспиртові (вініл), поліхлорвінілові (хлорин), поліолефінові (поліетиленові) і гетероцепні (крім вуглецю містять і інші елементи – азот, кисень і т.д.), наприклад, поліамідні (капрон, анід, енант), поліефірні (лавсан), поліуретанові (спандекс, лайкра) волокна.

Класифікація окремих видів текстильних волокон приведена на рис. 1.1.