- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет Кафедра товарознавства, стандартизації та сертифікації
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 класифікація текстильних виробів (волокон і ниток), їх властивості і методи розпізнавання
- •1.1. Короткі теоретичні відомості
- •1.1.1. Класифікація волокон за походженням і будовою
- •1.1.2. Хімічні властивості природних і штучних волокон
- •Порядок виконання роботи:
- •1.1.3. Розпізнавання текстильних волокон
- •1.2. Експериментальна частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 загальні методи вивчення і дослідження виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •2.1.1. Кліматичні умови при попередній витримці і випробуванні виробів легкої промисловості
- •2.1.2. Методи відбору проб (вибірок) для випробувань
- •2.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 Визначення довжини волокон
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.1.1. Визначення довжини проміром окремих волокон
- •3.1.2. Визначення довжини волокон розсортовуванням штапеля на групи
- •3.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення лінійної щільності волокон і ниток
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Довжина відрізків ниток 1 м
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 хімічні волокна та нитки
- •5.1. Короткі теоретичні відомості
- •5.2. Хімічні волокна на рубежі тисячоліть
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозоване до 2050г.
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 методи вивчення будови і структури виробів. Мікроскопія текстильних волокон
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.1.1. Сутність методу світлової мікроскопії
- •Коефіцієнти заломлення світлових променів деяких видів волокон і рідкого середовища
- •6.1.2. Електронна мікроскопія текстильних волокон
- •6.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 визначення характеристик механічних властивостей текстильних волокон при розтягуванні до розриву
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 визначення напівциклових характеристик механічних властивостей текстильних ниток при розтягуванні
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 визначення компонентів деформації текстильних ниток і полотен при розтягуванні
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Час відпочинку після розвантаження, хв.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 визначення втомних характеристик ниток при багатократному розтягуванні
- •10.1 Короткі теоретичні відомості
- •10.1.1. Методи визначення втомних характеристик
- •10.1.2. Пристрій і принцип дії пульсаторів
- •10.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №11 визначення зміни лінійних розмірів тканин після прання і замочування
- •11.1 Короткі теоретичні відомості
- •11.1.1 Будова і принцип дії приладу утш-1
- •11.2 Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 12 визначення стійкості текстильних виробів до стирання
- •12.1. Короткі теоретичні відомості
- •12.1.1. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі ті-1м
- •12.1.2. Визначення стійкості тканини до стирання на приладі іт-3
- •12.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 13 неруйнівні методи контролю текстильних виробів
- •Короткі теоретичні відомості
- •13.1.1.Існуючі методи контролю текстильних виробів
- •13.1.2. Вживання оптичних методів для контролю різних параметрів текстильних виробів
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 14 визначення вологості текстильних виробів
- •14.1. Короткі теоретичні відомості
- •14.1.1. Визначення вологості матеріалів на сушильних (кондиційних) апаратах
- •14.1.2. Визначення вологості на електровологомірах
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Визначення вологості на сушильних апаратах
- •Визначення вологості на електровологомірі тев-1
- •15.1 Короткі теоретичні відомості
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №15 вивчення оптичних властивостей текстильних виробів
- •15.1.1. Фотоколориметричний метод аналізу
- •15.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 визначення діелектричної проникності і тангенса кута втрат ниток (волокон)
- •16.1. Короткі теоретичні відомості
- •16.2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи:
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
- •Додаток а Задачі
- •Додаток б
Контрольні питання
1. В чому відмінність штучних і синтетичних волокон і ниток? Приведіть приклади обох підтипів.
Які основні напрями розвитку світової промисловості хімічних волокон і ниток?
Що Ви знаєте про оцінку якості хімічних волокон?
Чому виникла необхідність отримання хімічних волокон і ниток?
На які два класи розділяються хімічні волокна і нитки?
На основі яких документів розсортовуються хімічні нитки і за якими ознаками?
Які основні властивості, що характеризують хімічні нитки?
Лабораторна робота № 6 методи вивчення будови і структури виробів. Мікроскопія текстильних волокон
Мета роботи - Вивчення методів, застосовуваних для аналізу будови і структури виробів. Вивчення будови натуральних і хімічних волокон.
6.1. Короткі теоретичні відомості
Будова і хімічний склад виробів визначають показники фізико-механічних властивостей. Знаючи хімічний склад і будову виробу, можна спрогнозувати його поведінку в умовах виробництва та експлуатації виробів легкої промисловості.
Всі вироби мають складні структури, які вивчаються на різних рівнях. Для вивчення різних рівнів структури використовуються різні методи. Для вивчення макроструктури і перших рівнів мікроструктури зазвичай достатньо різних способів світлової та растрової електронної мікроскопії.
Якщо у вивченні будови йти глибше, то необхідно характеризувати макрофібрілли, з яких складаються волокна і далі вивчити надмолекулярну і молекулярну структуру речовини, з якої вони складаються. Тут дослідження вимагають більш складних фізичних методів. Для вивчення тонкої структури матеріалів використовують різноманітні фізичні методи структурного аналізу: інфрачервоної і ультрафіолетової спектроскопії, рентгенографічний, електронографічний, метод диференційно-термічного аналізу і т.д.
Для пізнання хімічної природи речовин, з яких складаються матеріали, використовуються різні методи хімічного аналізу. З вищевикладеного виходить, що завжди необхідно враховувати, на якому рівні проводиться вивчення будови.
6.1.1. Сутність методу світлової мікроскопії
Для текстильних виробів (волокон, ниток, пряжі, швейних ниток, тканин, трикотажу та ін.) мікроскопія застосовується при наступних дослідженнях:
розпізнаванні матеріалів за зовнішнім виглядом;
вивченні найдрібніших деталей будови (мікроструктури) в поздовжньому вигляді і поперечних зрізах;
вимірі площі поперечного перерізу волокон і ниток;
вивченні будови пряжі, ниток, тканин та інших виробів;
підрахунку числа волокон і т.д.
Для навчальних цілей найчастіше користуються методом світлової мікроскопії за допомогою біологічних мікроскопів різних марок. Крім мікроскопа, для лабораторних досліджень необхідно мати предметні і покривні скельця, піпетки або скляні палички, препарувальні голки, фільтрувальний папір, біле ганчір’я, дистильовану воду, пінцети, ножиці, препаратоводії, окулярний і об'єктивний мікрометри, пристосування для мікрофотографування. розміщують досліджувані об'єкти.
Покривні скельця представляють собою тонкі скляні пластинки товщиною 0,14-0,17 мм і розмірами 18х18 мм. Покривними стеклами покривають досліджувані об'єкти, поміщені на предметні скельця.
Для нанесення на предметне скло крапель дистильованої води або іншої рідини служать піпетки або скляні палички.
Препарувальні голки необхідні для поділу або переміщення волокон на предметному склі.
Фільтрувальним папером знімають зайву вологу з предметного скла при підготовці об'єкта; білим ганчір’ям протирають предметні і покривні скельця, а також оптичні частини мікроскопа.
Приготування препаратів. Залежно від поставленого завдання при мікроскопії готують препарати:
- для розгляду зовнішнього вигляду волокон з метою вивчення найдрібніших деталей і їх будови в поздовжньому напрямку;
- для розгляду поперечних зрізів волокон і ниток з метою вивчення найдрібніших деталей їх будови в поперечному напрямку;
- для вимірювання площі поперечного перерізу волокон і т.д.
Препарати можуть бути тимчасовими і постійними, тому способи їх приготування мають свої особливості. Крім того, для розпізнавання природи волокон, витягнутих з ниток, тканин, трикотажу та інших виробів, що піддавалися обробці, приготування препаратів має свою специфіку. Препарат досліджуваного об'єкта знаходиться в рідкому середовищі, тому при тривалому зберіганні може розкладатися або руйнуватися мікроорганізмами. Для тривалого зберігання препаратів їх готують особливими способами, які запобігають руйнуванню (постійні препарати).
Приготування тимчасових препаратів для розгляду волокон в поздовжньому вигляді. Предметні і покривні скельця протирають білою чистою тканиною. Потім на предметне скло піпеткою або скляною паличкою наносять 1-2 краплі дистильованої води або яку-небудь іншу рідину (гліцерин, рідше кедрова олія та ін.) для отримання чітких обрисів контурів волокна поміщають в середовище, коефіцієнт заломлення світлових променів якого набагато відрізняється від коефіцієнта заломлення світлових променів самого волокна. Для отримання зображень без різких обрисів контурів волокно поміщають в середовище, коефіцієнт заломлення світлових променів якого близький до коефіцієнта заломлення світлових променів волокна. Гліцерин, кедрова олія і деякі інші рідкі речовини в порівнянні з водою мають більший коефіцієнт заломлення середовища між об'єктивом і препаратом (табл. 6.1).
Таблиця 6.1
