- •1.Визначте методи та прийоми стимулювання когнітивно-мовленнєвого розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
- •2.Визначте методи та прийоми стимулювання когнітивно-мовленнєвого розвитку дітей з
- •3. Визначте методи та прийоми стимулювання соціального та емоційного розвитку дітей з
- •4. Визначте можливі варіанти надання підтримки родинам в контексті реалізації інклюзивних підходів.
- •5. Визначте можливі шляхи залучення дітей з відставанням у розвитку в звичайні групи.
- •6. Визначте можливі шляхи залучення дітей із синдромом Дауна в звичайні групи.
- •9. Визначте чинники, що впливають на успішну адаптацію навчального процесу в інклюзивних групах.
- •10.Визначте чинники, що сприяють розвитку соціальних умінь.
- •11 .Визначте шляхи залучення дітей з ортопедичними вадами в звичайні групи.
- •12. Дайте загальну характеристику наявних у дітей порушень розвитку, які зумовлюють специфічні освітні потреби.
- •13. Дайте загальну характеристику особливостей когнітивного розвитку дітей залежно від їхніх особливих освітніх потреб.
- •14. Дайте загальну характеристику особливостей мовленнєвого розвитку дітей залежно від їхніх особливих освітніх потреб.
- •17. Дайте характеристику моделей інвалідності в Україні
- •20. Назвіть форми інклюзивної освіти.
- •II модель — постійна неповна інтеграція
- •III модель — постійна часткова інтеграція
- •IV модель — систематична тимчасова інтеграція
- •V модель — епізодична інтеграція
- •21. Обґрунтуйте важливість врахування різних психофізичних розладів у процесі навчання і виховання дітей.
- •22. .Обґрунтуйте важливість дотримання етичних норм у процесі оцінювання дитини з особливими потребами.
- •23. Обґрунтуйте характерні риси інклюзивних дошкільних навчальних закладів.
- •24. Охарактеризуйте види адаптації і пристосувань для дітей з особливим потребами.
- •25. .Охарактеризуйте джерела отримання інформації про дитину з особливим потребами.
- •26.Охарактеризуйте досвід інклюзивної освіти у країнах снд.
- •27.Охарактеризуйте досвід інклюзивної освіти у країнах Центральної Європи.
- •28. Охарактеризуйте еволюцію ставлення до людей з особливими потребами.
- •29. Охарактеризуйте Міжнародне законодавство у сфері освіти дітей з особливими потребами
- •30. Охарактеризуйте освітні аспекти залучення дітей, які мають глухоту, сліпо-глухоту і порушення слуху.
- •31. Охарактеризуйте основні принципи роботи, зорієнтовані на дитину з особливими потребами в інклюзивних групах.
- •32. Охарактеризуйте переваги тематичного навчання для дітей з особливими потребами
- •33. .Охарактеризуйте перспективність діяльності всеукраїнських громадських фондів та організацій у розвитку інклюзивної освіти.
- •34. Охарактеризуйте поняття „тематичне навчання”.
- •35 .Охарактеризуйте принцип „нормалізації” у скандинавських країнах.
- •36. Охарактеризуйте проблеми і захворювання, які можуть спричиняти особливі освітні потреби.
- •37. Охарактеризуйте проекти та експериментальні класи; громадську діяльність батьків як шляхи запровадження інклюзивної освіти в Іспанії та Австрії.
- •38. Охарактеризуйте процедуру розробки індивідуалізованих навчальних планів.
- •40. Охарактеризуйте рушійні сили процесу втілення ідей про освітню інтеграцію.
- •41. Охарактеризуйте ставлення до батьків дітей з особливими освітніми потребами як до партнерів.
- •42. .Охарактеризуйте стан інклюзивної освіти в Україні.
- •43.Охарактеризуйте стратегії інклюзивних груп.
- •44.Охарактеризуйте стратегію ефективного спілкування з батьками дітей з особливими потребами.
- •45.Охарактеризуйте суспільний рух за громадянські права (сша, Італія) як шлях до задоволення освітніх прав дітей з особливими потребами.
- •46.Охарактеризуйте шляхи залучення дітей з особливими потребами в загальноосвітні навчальні заклади.
- •47.Проаналізуйте національне законодавство щодо забезпечення рівного доступу до освіти дітей з особливими потребами.
- •48.Розкрийте види адаптацій і пристосувань щодо задоволення специфічних потреб дітей з особливими потребами.
- •49.Розкрийте зміст індивідуалізованого навчального плану.
- •50.Розкрийте зміст індивідуалізованого навчального плану.
- •51.Розкрийте зміст індивідуалізованого навчального плану.
- •52.Розкрийте значення спостережень як важливих елементів зорієнтованих на дитину програм.
- •53.Розкрийте класифікацію порушень розвитку людини.
- •54.Розкрийте комплексний підхід до процесу збирання інформації про дитину з особливими потребами.
- •55.Розкрийте освітні реформи у країнах Центральної Європи (Чехія, Угорщина, Словаччина, Польща) щодо запровадження інклюзивної освіти.
- •56.Розкрийте основні засади реалізації інклюзивних підходів.
- •60.Розкрийте основні причини доцільності запровадження інклюзивних програм.
- •61.Розкрийте переваги та перешкоди розвитку інклюзивної дошкільної освіти.
- •63.Розкрийте перешкоди та преваги (для дітей, батьків, педагогів, суспільства в цілому) включення дітей з особливими потребами до системи дошкільної освіти.
- •64.Розкрийте поняття „діти з особливими потребами”, „інклюзія”, „інклюзивна освіта”, „сегрегація”, „дискримінація”, „реабілітація”.
- •65.Розкрийте поняття „тематичне навчання”.
- •68.Розкрийте різницю між поняттями „інклюзія” та „інтеграція”.
- •69.Розкрийте роль вихователя у процесі включення дітей з особливими потребами.
- •70.Розкрийте роль вихователя у процесі залучення дітей з особливими потребами у звичайні групи.
- •71.Розкрийте специфіку планування навчальних заходів для дітей із затримкою психічного розвитку (зпр).
- •72.Розкрийте специфіку планування процесу формального оцінювання.
- •73.Розкрийте суть тематичного навчання.
- •74.Розкрийте термін «інклюзія». Перешкоди та преваги включення.
- •75.Розкрийте форму індивідуалізованого навчального плану.
- •76.Розкрийте характерні риси інклюзивних освітніх закладів.
- •78.Сплануйте можливі шляхи залучення дітей з аутизмом в днз
- •79.Сплануйте навчальні заходи для дітей із затримкою психічного розвитку.
- •80.Сплануйте шляхи встановлення партнерських стосунків з родинами, які мають дітей з особливими потребами.
- •81.Сплануйте шляхи залучення родини до розвитку інклюзивних програм.
- •82.Спроектуйте види допомоги, які можуть надавати інклюзивним групам фахівці із спеціальних видів навчання.
- •83.Спроектуйте види допомоги, які можуть надавати інклюзивним групам аудіологи.
- •84.Спроектуйте види допомоги, які можуть надавати інклюзивним групам фахівці з працетерапії.
- •85.Спроектуйте види допомоги, які можуть надавати інклюзивним групам фахівці з лікувальної фізичної культури.
- •86.Спроектуйте види допомоги, які можуть надавати інклюзивним групам психологи.
- •87.Спроектуйте можливі варіанти адаптації групового приміщення до особливих освітніх потреб дітей з дцп.
- •88.Створіть добірку адаптивного приладдя, яке забезпечує максимальну рухову свободу дитини з особливим потребами.
- •89.Створіть добірку методів та прийомів стимулювання соціального, емоційного та когнітивного розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
- •90.Створіть добірку методів та прийомів стимулювання фізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
33. .Охарактеризуйте перспективність діяльності всеукраїнських громадських фондів та організацій у розвитку інклюзивної освіти.
Для деяких учнів з особливими потребами може бути корисною індивідуальна робота з ментором. Ментор - це дорослий або інший учень, який зобов'язується постійно працювати з учнем протягом певного періоду, зазвичай від однієї до трьох годин на тиждень. Ментори, які працюють з дитиною упродовж навчальних годин, надають допомогу під час навчання дитини у школі. Ментори працюють під керівництвом учителів. Вони особливо опікуються академічними успіхами учня та його соціальним розвитком, знайомлять дитину з новими ситуаціями та виступають рольовою моделлю. Зазвичай менторами стають волонтери, котрих часто залучають, навчають та підтримують громадські асоціації. Ментори можуть бути неформальними членами навчальної команди.
Допомога громадських організацій та соціальних служб
Діти з особливими потребами та їхні сім'ї можуть отримувати різноманітні послуги від соціальних служб. Залежно від потреб дитини, це може бути допомога психолога, лікаря, психіатра, соціальних працівників, спеціалістів з поведінки та інших професіоналів. Учасники цієї навчальної команди можуть допомагати в задоволенні різноманітних соціально-емоційних потреб та вирішенні проблем зі здоров'я
Батьки активні учасники шкільної громади
Батьки можуть по-різному брати участь у житті шкільної громади - від залучення до шкільних засідань до волонтерської діяльності у школі. Рішення про форму співпраці необхідно обирати залежно від здібностей, інтересів, потреб сім'ї, виду робіт та ін. Участь батьків у шкільних нарадах або робота в шкільних комітетах може дати інформацію про навчальну діяльність, допомогти налагодити стосунки з іншими батьками та персоналом школи, а також сприяти спільній роботі для забезпечення якісної освіти всіх дітей. На шкільних нарадах виробляються спільні пропозиції керівництву щодо освітніх питань: політики, пріоритетів програм, бюджету, особливих потреб, шкільного клімату та планування заходів.
Волонтерство та адвокатство батьків.
Для деяких батьків робота волонтером у школі їхніх дітей може бути безпосереднім способом демонстрації своїм дітям, що вони цінують освіту й підтримують роботу вчителів і шкільного персоналу. А це, відповідно, покращить ставлення всіх дітей до навчання. Батьки-волонтери також можуть стати переконливими прихильниками шкільної та громадської освіти, створювати важливі зв'язки з ширшою громадою. Волонтери можуть:
- ділитися набутим досвідом з окремих галузей, напрямів, умінь, сфер інтересів або звичаїв;
- сам на сам працювати з дитиною, яка має освітні проблеми з окремих предметів, наприклад, читання; - бути ментором дитини;
- виконувати адміністративну роботу вдома - готувати матеріали або телефонувати іншим батькам, щоб повідомити про заплановану подорож або подію; допомагати у шкільній бібліотеці;
- під керівництвом учителя допомагати в класі.
Адвокат - це людина, яка виступає замість когось, діє від імені або підгримує когось іншого. Батьки найкраще знають сильні сторони, індивідуальність, труднощі та успіхи своєї дитини. Вони супроводжують її протягом усього часу навчання. Тож природно вони є адвокатами своїх дітей. А найкращі адвокати здатні підгримувати позитивні робочі стосунки й знаходити взаємовигідні варіанти вирішення проблем. У них чітке й реалістичне бачення майбутнього своїх дітей, вони здатні донести його до інших людей.
Застосовувані батьками навички адвокації стануть міцною основою, на якій дитина будуватиме навички обстоювання власних інтересів. Під час свого зростання від молодшої школи через старшу і аж до вступу в громаду вони перебиратимуть на себе цю відповідальність. Далі вміщено більше інформації стосовно навчання вашої дитини навичок обстоювання своїх інтересів.
Дорослі люди з особливими потребами, які успішно закінчили навчання і результативно долають щоденні перешкоди, часто вдячні своїм батькам за те, що вони постійно залучалися до процесу їхньої освіти.
Залучення громади (якнайширше використання її ресурсів та залучення до діяльності навчального закладу); залучення громади до діяльності шкіл надзвичайно важливе для досягнення успіху інклюзивною освітою. Школи, як освітні осередки, мають не лише налагоджувати зв'язки і брати активну участь у житті місцевої громади, а й запрошувати до закладу конкретних членів громади. Корисно налагоджувати партнерські стосунки з місцевими, національними та міжнародними громадськими організаціями. Найважливіша група як у громаді, так і в шкільній спільноті, - батьки. Без співпраці та допомоги батьків інклюзія неможлива. Адже їхня роль поширюється на кілька сфер. Батьки ухвалюють рішення разом зі своїми дітьми або від їхнього імені. Вони також можуть допомагати іншим у прийнятті рішень, надаючи цінну інформацію і своє бачення. Батьки - перші вчителі дитини і залишаються ними усе життя. Часто вони - єдині вчителі своєї дитини у перші роки її життя, і вони добре розуміють її навчальні потреби. Батьки можуть допомагати в якості вчителів удома і в класі. Вони - захисники інтересів своєї дитини. Усвідомлюючи це, слід налагоджувати ефективну співпрацю з батьками.
З 2001 року Міністерство освіти і науки України спільно з Інститутом спеціальної педагогіки НАПН України та за підтримки Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» проводить науково-педагогічний експеримент «Соціальна адаптація та інтегрування у суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах». Понад 20 навчальних закладів з різних областей України задіяно в цьому експерименті. Позитивний досвід впровадження інклюзивної освіти нині поширюється на інші навчальні заклади України.
Впровадженню інклюзивної освіти в Україні на основі використання найкращого світового досвіду сприяє Національний україно-канадський проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими освітніми потребами в Україні», в рамках якого відпрацьовуються й удосконалюється нормативно-правова база та інклюзивні технології навчання.
