- •1.Визначте методи та прийоми стимулювання когнітивно-мовленнєвого розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
- •2.Визначте методи та прийоми стимулювання когнітивно-мовленнєвого розвитку дітей з
- •3. Визначте методи та прийоми стимулювання соціального та емоційного розвитку дітей з
- •4. Визначте можливі варіанти надання підтримки родинам в контексті реалізації інклюзивних підходів.
- •5. Визначте можливі шляхи залучення дітей з відставанням у розвитку в звичайні групи.
- •6. Визначте можливі шляхи залучення дітей із синдромом Дауна в звичайні групи.
- •9. Визначте чинники, що впливають на успішну адаптацію навчального процесу в інклюзивних групах.
- •10.Визначте чинники, що сприяють розвитку соціальних умінь.
- •11 .Визначте шляхи залучення дітей з ортопедичними вадами в звичайні групи.
- •12. Дайте загальну характеристику наявних у дітей порушень розвитку, які зумовлюють специфічні освітні потреби.
- •13. Дайте загальну характеристику особливостей когнітивного розвитку дітей залежно від їхніх особливих освітніх потреб.
- •14. Дайте загальну характеристику особливостей мовленнєвого розвитку дітей залежно від їхніх особливих освітніх потреб.
- •17. Дайте характеристику моделей інвалідності в Україні
- •20. Назвіть форми інклюзивної освіти.
- •II модель — постійна неповна інтеграція
- •III модель — постійна часткова інтеграція
- •IV модель — систематична тимчасова інтеграція
- •V модель — епізодична інтеграція
- •21. Обґрунтуйте важливість врахування різних психофізичних розладів у процесі навчання і виховання дітей.
- •22. .Обґрунтуйте важливість дотримання етичних норм у процесі оцінювання дитини з особливими потребами.
- •23. Обґрунтуйте характерні риси інклюзивних дошкільних навчальних закладів.
- •24. Охарактеризуйте види адаптації і пристосувань для дітей з особливим потребами.
- •25. .Охарактеризуйте джерела отримання інформації про дитину з особливим потребами.
- •26.Охарактеризуйте досвід інклюзивної освіти у країнах снд.
- •27.Охарактеризуйте досвід інклюзивної освіти у країнах Центральної Європи.
- •28. Охарактеризуйте еволюцію ставлення до людей з особливими потребами.
- •29. Охарактеризуйте Міжнародне законодавство у сфері освіти дітей з особливими потребами
- •30. Охарактеризуйте освітні аспекти залучення дітей, які мають глухоту, сліпо-глухоту і порушення слуху.
- •31. Охарактеризуйте основні принципи роботи, зорієнтовані на дитину з особливими потребами в інклюзивних групах.
- •32. Охарактеризуйте переваги тематичного навчання для дітей з особливими потребами
- •33. .Охарактеризуйте перспективність діяльності всеукраїнських громадських фондів та організацій у розвитку інклюзивної освіти.
- •34. Охарактеризуйте поняття „тематичне навчання”.
- •35 .Охарактеризуйте принцип „нормалізації” у скандинавських країнах.
- •36. Охарактеризуйте проблеми і захворювання, які можуть спричиняти особливі освітні потреби.
- •37. Охарактеризуйте проекти та експериментальні класи; громадську діяльність батьків як шляхи запровадження інклюзивної освіти в Іспанії та Австрії.
- •38. Охарактеризуйте процедуру розробки індивідуалізованих навчальних планів.
- •40. Охарактеризуйте рушійні сили процесу втілення ідей про освітню інтеграцію.
- •41. Охарактеризуйте ставлення до батьків дітей з особливими освітніми потребами як до партнерів.
- •42. .Охарактеризуйте стан інклюзивної освіти в Україні.
- •43.Охарактеризуйте стратегії інклюзивних груп.
- •44.Охарактеризуйте стратегію ефективного спілкування з батьками дітей з особливими потребами.
- •45.Охарактеризуйте суспільний рух за громадянські права (сша, Італія) як шлях до задоволення освітніх прав дітей з особливими потребами.
- •46.Охарактеризуйте шляхи залучення дітей з особливими потребами в загальноосвітні навчальні заклади.
- •47.Проаналізуйте національне законодавство щодо забезпечення рівного доступу до освіти дітей з особливими потребами.
- •48.Розкрийте види адаптацій і пристосувань щодо задоволення специфічних потреб дітей з особливими потребами.
- •49.Розкрийте зміст індивідуалізованого навчального плану.
- •50.Розкрийте зміст індивідуалізованого навчального плану.
- •51.Розкрийте зміст індивідуалізованого навчального плану.
- •52.Розкрийте значення спостережень як важливих елементів зорієнтованих на дитину програм.
- •53.Розкрийте класифікацію порушень розвитку людини.
- •54.Розкрийте комплексний підхід до процесу збирання інформації про дитину з особливими потребами.
- •55.Розкрийте освітні реформи у країнах Центральної Європи (Чехія, Угорщина, Словаччина, Польща) щодо запровадження інклюзивної освіти.
- •56.Розкрийте основні засади реалізації інклюзивних підходів.
- •60.Розкрийте основні причини доцільності запровадження інклюзивних програм.
- •61.Розкрийте переваги та перешкоди розвитку інклюзивної дошкільної освіти.
- •63.Розкрийте перешкоди та преваги (для дітей, батьків, педагогів, суспільства в цілому) включення дітей з особливими потребами до системи дошкільної освіти.
- •64.Розкрийте поняття „діти з особливими потребами”, „інклюзія”, „інклюзивна освіта”, „сегрегація”, „дискримінація”, „реабілітація”.
- •65.Розкрийте поняття „тематичне навчання”.
- •68.Розкрийте різницю між поняттями „інклюзія” та „інтеграція”.
- •69.Розкрийте роль вихователя у процесі включення дітей з особливими потребами.
- •70.Розкрийте роль вихователя у процесі залучення дітей з особливими потребами у звичайні групи.
- •71.Розкрийте специфіку планування навчальних заходів для дітей із затримкою психічного розвитку (зпр).
- •72.Розкрийте специфіку планування процесу формального оцінювання.
- •73.Розкрийте суть тематичного навчання.
- •74.Розкрийте термін «інклюзія». Перешкоди та преваги включення.
- •75.Розкрийте форму індивідуалізованого навчального плану.
- •76.Розкрийте характерні риси інклюзивних освітніх закладів.
- •78.Сплануйте можливі шляхи залучення дітей з аутизмом в днз
- •79.Сплануйте навчальні заходи для дітей із затримкою психічного розвитку.
- •80.Сплануйте шляхи встановлення партнерських стосунків з родинами, які мають дітей з особливими потребами.
- •81.Сплануйте шляхи залучення родини до розвитку інклюзивних програм.
- •82.Спроектуйте види допомоги, які можуть надавати інклюзивним групам фахівці із спеціальних видів навчання.
- •83.Спроектуйте види допомоги, які можуть надавати інклюзивним групам аудіологи.
- •84.Спроектуйте види допомоги, які можуть надавати інклюзивним групам фахівці з працетерапії.
- •85.Спроектуйте види допомоги, які можуть надавати інклюзивним групам фахівці з лікувальної фізичної культури.
- •86.Спроектуйте види допомоги, які можуть надавати інклюзивним групам психологи.
- •87.Спроектуйте можливі варіанти адаптації групового приміщення до особливих освітніх потреб дітей з дцп.
- •88.Створіть добірку адаптивного приладдя, яке забезпечує максимальну рухову свободу дитини з особливим потребами.
- •89.Створіть добірку методів та прийомів стимулювання соціального, емоційного та когнітивного розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
- •90.Створіть добірку методів та прийомів стимулювання фізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
88.Створіть добірку адаптивного приладдя, яке забезпечує максимальну рухову свободу дитини з особливим потребами.
Щоб забезпечити максимальну спроможність дітей до самостійного функціонування,використовують адаптивне приладдя різних видів. А саме:
- Протези (штучні пристрої,що заміняють кінцівки).
- Бандажі,корсети,фіксатори,ортопедичні апарати (їхнє призначення-допомагати пересуватися й утримувати тіло та кінцівки в певних положеннях).
- Обладнання для пересування (ходунки.інвалідні крісла тощо)
- Технологічні пристрої (наприклад,телефонні апарати з текстовими дисплеями,калькулятори,системи синтезу мови тощо).
Усе згадане щойно устаткування сприяє розвиткові незалежності дитини-інваліда.Педагоги закладів повинні добре знати відповідні пристрої та вміти надавати дітям з вадами необхідну підтримку з метою забезпечення їхньої ефективної взаємодії з товаришами.
89.Створіть добірку методів та прийомів стимулювання соціального, емоційного та когнітивного розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
Для ефективного розвитку соціальних умінь у групі потрібно створити таке середовище,в якому б усіх дітей сприймали і поважали. Коли дитина відчуває,що до її почуттів ставляться з повагою,вона готова ділитися ними з іншими. Педагоги повинні навчати дітей робити вибір,спілкуватися, а також бути неза- лежними. Методи,що сприяють розвиткові соціальних умінь:
1.Моделювання (демонстрація) поведінки. Найефективніше спрацьовує тоді,коли демонстрація
правильної поведінки супроводжується відповідними словами.
2.Встановлення чітких правил. Правила повинні бути конкретними,простими і включати відповідні
обґрунтування.
3.Логічна і відповідна реакція на поведінку. Позитивна реакція,посмішка чи похвала,сприяє
повторенню і закріпленню поведінки. Виправлення ж діють протилежно.
4.Створення умов для гри та вибору. Пропонуючи дітям самим обирати заняття,педагоги навчають їх
прийняттю рішень і незалежності.
5.Зменшення кількості дітей у групах.
6.Надання достатнього простору та широкого вибору матеріалів. Середовище і матеріали повинні
заохочувати дітей до творчості і сприяти соціальній взаємодії між малятами.
7.Проведення занять,що потребують співпраці.
90.Створіть добірку методів та прийомів стимулювання фізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
На початку життя вкрай важливим є розвиток сенсорних відчуттів,почутя рівноваги,а також уміння контролювати великі і малі м`язи.У дітей з особливими потребами можуть спостерігатися специфічні порушення,які обмежують їхню спроможність переробляти сенсорну інформацію.Інші діти можуть бути нездатними сприймати велику кількість сенсорної інформації тощо.Все це справляє дуже негативний вплив на процес розвитку і навчання.Завдання педагога-по змозі розвинути і дітей здатність сприймати й аналізувати сенсорну інформацію,що допоможе їм набагато ефективніше вивчати навколишній світ.
Під час планування занять і пристосування середовища до дітей педагоги повинні мати на увазі,що в людському організмі є дві системи для збору і переробки сенсорної інформації.Система вестибулярних рецепторів дає змогу мозкові отримувати інформацію про рухи тіла і положення голови.Система кін естетичних рецепторів надсилає інформацію про стан і дії м`язів.
Ось приклади деяких занять,що сприяють розвиткові сенсорних систем організму дітей:
- Вправи,які потребують рухів усього тіла,наприклад,різноманітні нахили й оберти тулуба.Дозволяйте дітям виконувати лише ті вправи і рухи,які є для них зручними.Ніколи не примушуйте дітей до фізичних вправ,якщо дитина уникає занять,які потребують рухів усього тіла,пропонуйте їй брати в них часткову участь,скажімо,протягом однієї хвилини.допомагати собі руками тощо.
- Перенесення важких іграшок.Такі вправи.як носіння великих пустотілих предметів чи важких м’ячів дають необхідне навантаження на сухожилля,м`язи і суглоби дітей.
- Заняття,під час яких відбувається тактильна стимуляція.Це ігри з піском,глиною,водою і багнюкою, малювання пальцями і крейдою,фгші види занять художньою творчістю.
- Заняття з куховарства.Вони дають дітям можливість вивчати речі на запах,на смак і на дотик,а також маніпулювати з різними кухонними інструментами.
- Ігри зі «скринькою відчуттів».вони вчать дітей розрізняти й аналізувати тактильні сигнали.До скриньки можна класти пера,щітки,різні тканини,наждачний папір та інші речі,придатні для тактильної стимуляції.
Розвивати сенсорне сприйняття дітей зручно під час сніданку та обіду.Діти можуть визначати свої улюблені страви,а також учитись описувати смаки,які їм подобаються і не подобаються.
