- •1.Визначте методи та прийоми стимулювання когнітивно-мовленнєвого розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
- •2.Визначте методи та прийоми стимулювання когнітивно-мовленнєвого розвитку дітей з
- •3. Визначте методи та прийоми стимулювання соціального та емоційного розвитку дітей з
- •4. Визначте можливі варіанти надання підтримки родинам в контексті реалізації інклюзивних підходів.
- •5. Визначте можливі шляхи залучення дітей з відставанням у розвитку в звичайні групи.
- •6. Визначте можливі шляхи залучення дітей із синдромом Дауна в звичайні групи.
- •9. Визначте чинники, що впливають на успішну адаптацію навчального процесу в інклюзивних групах.
- •10.Визначте чинники, що сприяють розвитку соціальних умінь.
- •11 .Визначте шляхи залучення дітей з ортопедичними вадами в звичайні групи.
- •12. Дайте загальну характеристику наявних у дітей порушень розвитку, які зумовлюють специфічні освітні потреби.
- •13. Дайте загальну характеристику особливостей когнітивного розвитку дітей залежно від їхніх особливих освітніх потреб.
- •14. Дайте загальну характеристику особливостей мовленнєвого розвитку дітей залежно від їхніх особливих освітніх потреб.
- •17. Дайте характеристику моделей інвалідності в Україні
- •20. Назвіть форми інклюзивної освіти.
- •II модель — постійна неповна інтеграція
- •III модель — постійна часткова інтеграція
- •IV модель — систематична тимчасова інтеграція
- •V модель — епізодична інтеграція
- •21. Обґрунтуйте важливість врахування різних психофізичних розладів у процесі навчання і виховання дітей.
- •22. .Обґрунтуйте важливість дотримання етичних норм у процесі оцінювання дитини з особливими потребами.
- •23. Обґрунтуйте характерні риси інклюзивних дошкільних навчальних закладів.
- •24. Охарактеризуйте види адаптації і пристосувань для дітей з особливим потребами.
- •25. .Охарактеризуйте джерела отримання інформації про дитину з особливим потребами.
- •26.Охарактеризуйте досвід інклюзивної освіти у країнах снд.
- •27.Охарактеризуйте досвід інклюзивної освіти у країнах Центральної Європи.
- •28. Охарактеризуйте еволюцію ставлення до людей з особливими потребами.
- •29. Охарактеризуйте Міжнародне законодавство у сфері освіти дітей з особливими потребами
- •30. Охарактеризуйте освітні аспекти залучення дітей, які мають глухоту, сліпо-глухоту і порушення слуху.
- •31. Охарактеризуйте основні принципи роботи, зорієнтовані на дитину з особливими потребами в інклюзивних групах.
- •32. Охарактеризуйте переваги тематичного навчання для дітей з особливими потребами
- •33. .Охарактеризуйте перспективність діяльності всеукраїнських громадських фондів та організацій у розвитку інклюзивної освіти.
- •34. Охарактеризуйте поняття „тематичне навчання”.
- •35 .Охарактеризуйте принцип „нормалізації” у скандинавських країнах.
- •36. Охарактеризуйте проблеми і захворювання, які можуть спричиняти особливі освітні потреби.
- •37. Охарактеризуйте проекти та експериментальні класи; громадську діяльність батьків як шляхи запровадження інклюзивної освіти в Іспанії та Австрії.
- •38. Охарактеризуйте процедуру розробки індивідуалізованих навчальних планів.
- •40. Охарактеризуйте рушійні сили процесу втілення ідей про освітню інтеграцію.
- •41. Охарактеризуйте ставлення до батьків дітей з особливими освітніми потребами як до партнерів.
- •42. .Охарактеризуйте стан інклюзивної освіти в Україні.
- •43.Охарактеризуйте стратегії інклюзивних груп.
- •44.Охарактеризуйте стратегію ефективного спілкування з батьками дітей з особливими потребами.
- •45.Охарактеризуйте суспільний рух за громадянські права (сша, Італія) як шлях до задоволення освітніх прав дітей з особливими потребами.
- •46.Охарактеризуйте шляхи залучення дітей з особливими потребами в загальноосвітні навчальні заклади.
- •47.Проаналізуйте національне законодавство щодо забезпечення рівного доступу до освіти дітей з особливими потребами.
- •48.Розкрийте види адаптацій і пристосувань щодо задоволення специфічних потреб дітей з особливими потребами.
- •49.Розкрийте зміст індивідуалізованого навчального плану.
- •50.Розкрийте зміст індивідуалізованого навчального плану.
- •51.Розкрийте зміст індивідуалізованого навчального плану.
- •52.Розкрийте значення спостережень як важливих елементів зорієнтованих на дитину програм.
- •53.Розкрийте класифікацію порушень розвитку людини.
- •54.Розкрийте комплексний підхід до процесу збирання інформації про дитину з особливими потребами.
- •55.Розкрийте освітні реформи у країнах Центральної Європи (Чехія, Угорщина, Словаччина, Польща) щодо запровадження інклюзивної освіти.
- •56.Розкрийте основні засади реалізації інклюзивних підходів.
- •60.Розкрийте основні причини доцільності запровадження інклюзивних програм.
- •61.Розкрийте переваги та перешкоди розвитку інклюзивної дошкільної освіти.
- •63.Розкрийте перешкоди та преваги (для дітей, батьків, педагогів, суспільства в цілому) включення дітей з особливими потребами до системи дошкільної освіти.
- •64.Розкрийте поняття „діти з особливими потребами”, „інклюзія”, „інклюзивна освіта”, „сегрегація”, „дискримінація”, „реабілітація”.
- •65.Розкрийте поняття „тематичне навчання”.
- •68.Розкрийте різницю між поняттями „інклюзія” та „інтеграція”.
- •69.Розкрийте роль вихователя у процесі включення дітей з особливими потребами.
- •70.Розкрийте роль вихователя у процесі залучення дітей з особливими потребами у звичайні групи.
- •71.Розкрийте специфіку планування навчальних заходів для дітей із затримкою психічного розвитку (зпр).
- •72.Розкрийте специфіку планування процесу формального оцінювання.
- •73.Розкрийте суть тематичного навчання.
- •74.Розкрийте термін «інклюзія». Перешкоди та преваги включення.
- •75.Розкрийте форму індивідуалізованого навчального плану.
- •76.Розкрийте характерні риси інклюзивних освітніх закладів.
- •78.Сплануйте можливі шляхи залучення дітей з аутизмом в днз
- •79.Сплануйте навчальні заходи для дітей із затримкою психічного розвитку.
- •80.Сплануйте шляхи встановлення партнерських стосунків з родинами, які мають дітей з особливими потребами.
- •81.Сплануйте шляхи залучення родини до розвитку інклюзивних програм.
- •82.Спроектуйте види допомоги, які можуть надавати інклюзивним групам фахівці із спеціальних видів навчання.
- •83.Спроектуйте види допомоги, які можуть надавати інклюзивним групам аудіологи.
- •84.Спроектуйте види допомоги, які можуть надавати інклюзивним групам фахівці з працетерапії.
- •85.Спроектуйте види допомоги, які можуть надавати інклюзивним групам фахівці з лікувальної фізичної культури.
- •86.Спроектуйте види допомоги, які можуть надавати інклюзивним групам психологи.
- •87.Спроектуйте можливі варіанти адаптації групового приміщення до особливих освітніх потреб дітей з дцп.
- •88.Створіть добірку адаптивного приладдя, яке забезпечує максимальну рухову свободу дитини з особливим потребами.
- •89.Створіть добірку методів та прийомів стимулювання соціального, емоційного та когнітивного розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
- •90.Створіть добірку методів та прийомів стимулювання фізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами.
86.Спроектуйте види допомоги, які можуть надавати інклюзивним групам психологи.
Ці фахівці мають справу із широким спектром психологічно-освітніх проблем,які виникають у дітей,їхніх батьків,учителів.Психологи можуть сприяти розвиткові соціальних умінь дітей,а також надавати належну моральну підтримку сім`ям дітей з вадами.Вони можуть допомагати дітям,їхнім рідним і вчителям долати важкі ситуації,наприклад,наслідки війни,насильства,голоду,розлучення батьків тощо.Психологи є експертами у проведенні оцінювання.Вони можуть надавати індивідуальні або групові рекомендації,брати участь у розробці навчальних планів,оцінювати ефективність програм,здійснювати підготовку батьків і персоналу тощо.Психологи можуть бути залучені до процесу спостережень за дітьми і їхнього оцінювання з метою визначення сильних якостей дітей і сфер,де вони потребують підтримки.Вони можуть також допомагати визначати чинники,які негативно впливають на здатність дітей до навчання і самоконтролю.
87.Спроектуйте можливі варіанти адаптації групового приміщення до особливих освітніх потреб дітей з дцп.
Адаптація – змінює характер навчання, не змінюючи зміст або понятійну сутність навчального завдання. Наприклад, під час проведення педагогічних занять дитину, яка має проблеми зору педагог садить ближче до себе; або дитина із синдромом Дауна, яка потребує тактильного, тілесного контакту садиться біля педагога.
До школи прийшла дитина, яка користується інвалідним візком, милицями чи просто повільно ходить. Необхідно облаштувати будівлю, враховуючи такі рекомендації.
Внутрішній простір школи.Уздовж коридорів (по всьому периметру) бажано зробити бильця, щоб дитина, яка погано ходить, могла рухатися, тримаючись за них.Ширина дверей має бути не менше 90-95 см, інакше дитина на візку не проїде. Для того, щоб вона змогла піднятися на верхні поверхи, у шкільній будівлі має бути передбачений хоча б один ліфт (можливо, доступ до нього доведеться обмежити для інших учнів), однак, не в усіх школах це можливо зробити. Тому, у разі можливості, слід переносити заняття для класів, у яких навчаються діти з особливими потребами, на перший поверх.Гарний вихід — установлення на сходах підйомників. Однак, і ліфти, і підйомники — дороге обладнання, і поки не кожна школа може собі це дозволити. Ще одним розв'язанням проблеми пересування сходами дитини з особливими потребами може бути організація чергування старшокласників, які по черзі допомагатимуть учневі на сходах. Якщо в коридорі є телефон-автомат, його слід повісити нижче, щоб дитина, яка користується інвалідним візочком, могла ним скористатися.
Шкільна роздягальня.У роздягальнях дітям з особливими потребами потрібно виділити зону, відокремлену від проходів, і обладнати її бильцями, лавочками та гачками для сумок, одягу тощо. Або ж можна відвести для цього невелику окрему кімнату.
Шкільна їдальня.У їдальні варто передбачити окрему непрохідну зону для учнів-інвалідів. Ширину проходів між столами для вільного пересування на інвалідному візку рекомендується збільшити до 1,1 м. Також бажано, щоб столи в їдальні знаходилися недалеко від буфетної стійки. Водночас не варто розміщати дітей з особливими потребами окремо від решти однокласників.Бажано, щоб дітям з особливими потребами допомагали співробітники їдальні, чергові старшокласники.
Шкільний туалет.У шкільних туалетах варто передбачити одну спеціалізовану туалетну кабінку для дітей з особливими потребами, які мають порушення опорно-рухового апарату, у тому числі й тих, які користуються інвалідними візками. Розміри спеціалізованої кабіни: ширина — не менше 1,65 м; глибина — 1,8 м; ширина дверей — не менше 90 см. У кабіні з одного боку унітазу має бути передбачена вільна площа для розміщення крісла-візка (для забезпечення можливості пересадки з крісла на унітаз). Кабіна має бути оснащена бильцями, підвісними трапеціями тощо. Усі ці елементи мають міцно кріпитися.У туалеті варто хоча б одну раковину встановити на висоті 0,8 м від підлоги. Нижній край дзеркала та електричного засобу для сушіння рук, рушник і туалетний папір розміщуються на такій самій висоті.
Спортивний зал.Діти з особливими потребами мають бути залучені й на уроках фізкультури. Вони можуть виконувати посильні вправи та брати участь у різних іграх разом з однокласниками. Це допоможе їм не відокремлюватися від однолітків і виконувати шкільну програму в більш повному обсязі.Роздягальню, душову та туалет при фізкультурному залі для дітей, які користуються інвалідними візками, необхідно переобладнати. У душовій кабіні, як і в туалеті, одну кабінку необхідно обладнати так, щоб дитина з особливими потребами могла нею користуватися (ширина дверей має бути не меншою, ніж 90 см; візок має входити в кабінку повністю). Бажано, щоб у роздягальні всі проходи були не вужчі, ніж 90 см.
Шкільна бібліотека.Читальний зал шкільної бібліотеки також бажано обладнати для вільного доступу школярів з особливими потребами: частину стійки для видачі книг рекомендується переобладнати до рівня не вище 0,7 м.Книги, що знаходяться у відкритому доступі, та картотеку бажано розмістити в межах зони досяжності (протягнутої руки) людини на візку, тобто не вище 1,2 м при ширині проходу біля стелажів чи картотеки не менше 1,1 м.
Класні кімнати.Важливо врахувати, що дитині з особливими потребами необхідний додатковий простір для вільного пересування. Мінімальний розмір зони учнівського місця для дитини на візку (з урахуванням розвороту візка) — 150x150 см. Біля парти варто передбачити додатковий простір для зберігання інвалідного візка (якщо дитина пересідає з нього за стіл), милиць, тростинки тощо.Ширина проходу між рядами столів у класі має бути не менше 90 см. Такої же ширини мають бути вхідні двері без порогу. Бажано залишити вільним прохід біля дошки, аби дитина на інвалідному візку або на милицях могла вільно пересуватися вздовж неї. Дошку слід повісити нижче.Якщо заняття відбуваються в класі, де дошка або якесь обладнання знаходяться на підвищенні, його необхідно обладнати з'їздом (наприклад, покласти та закріпити похилу дошку). Це можуть зробити й однокласники на уроках праці.