50.Розкрийте зміст індивідуалізованого навчального плану.

Дивись питання № 49( те ж саме)

51.Розкрийте зміст індивідуалізованого навчального плану.

Дивись питання № 49 (те ж саме)

52.Розкрийте значення спостережень як важливих елементів зорієнтованих на дитину програм.

Спостереження-фундаментальний елемент зорієнтованих на дитину програм.Вперше привітавшись з учнями та їхніми батьками,вчитель починає вивчати їх і налагоджувати стосунки.З часом спостереження дають змогу виявити особливості поведінки дітей,їхні навчальні пріоритети,конкретні вміння,а також загальний рівень розвитку.Головною метою спостережень за дітьми є збір інформації,що дає педагогу можливість відповідним чином побудувати навчальний процес,задовольнити потреби дітей і сприяти їхньому всебічному розвитку. Педагоги можуть проводити спостереження різними способами,використовуючи різні прийоми під час гри,роботи чи навчання.Цей підхід дає змогу зібрати потрібну інформацію без прямого втручання,і фахівці вважають його найпридатнішим для роботи з маленькими дітьми.Такий метод дає змогу визначити поведінку дітей.Такий метод дає змогу визначити поведінку дітей та оцінити їхні дії.Спостереження є також першим кроком у налагодженні добрих стосунків з двітьми та їхніми батьками.

53.Розкрийте класифікацію порушень розвитку людини.

54.Розкрийте комплексний підхід до процесу збирання інформації про дитину з особливими потребами.

55.Розкрийте освітні реформи у країнах Центральної Європи (Чехія, Угорщина, Словаччина, Польща) щодо запровадження інклюзивної освіти.

Цим країнам притаманні форми повного та часткового інтегрування (коли учні навчаються сумісно або проводять 80 та більше відсотків навчального часу у спецкласах). Варто зазначити, що в Чехії має місце так звана зворотне інтегрування: усі спецшколи мають дозвіл навчати дітей, що не мають вад психофізичного розвитку. Кількість таких дітей є обмеженою – не більше 25-ти відсотків від загальної кількості учнів у класі. У Чехії послуги дітям з особливими потребами та молоді взагалі надаються спеціальними навчальними центрами, які зазвичай є частиною спеціальної школи. У цих центрах працюють команди спеціалістів (два спецпедагоги – як для дітей молодшого, так і старшого віку, психолог і соціальний працівник). Цими спеціалістами здійснюється спеціальне діагностичне навчання, лікувальні заняття, психотерапія, спеціальні корекційно-розвивальні заняття, також вони відповідають за складання індивідуальних навчальних планів у тісній співпраці з учителями загальних класів і батьками. Інтегровані учні розглядаються як пацієнти денної амбулаторії. Серед основних цілей цих центрів є інтегрування учнів до загальноосвітньої школи за місцем проживання, тобто впровадження інклюзивної форми навчання.

В усіх чотирьох країнах інклюзивне навчання є досить поширеною формою здобуття освіти неповносправними.

Нещодавно в Угорщині розпочалось інтегрування учнів з розумовою відсталістю, як найбільш складної категорії дітей для залучення, в то й же час школярі з поведінковими порушеннями в основному здобувають освіту в інклюзивному середовищі.

Аналіз досвіду навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку у країнах Європи свідчить, що у переважній більшості з них інклюзивне навчання є основною формою здобуття освіти неповносправними. Однак, варто наголосити, що діти з особливими освітніми потребами мають змогу здобувати освіту і в спеціальних навчальних закладах, і в закладах масового типу. У європейських країнах спеціальні заклади функціонують і надають допомогу дітям з обмеженими можливостями здоров’я, однак, вони не є сегрегативними осередками. «Кордони» між спеціальною та загальною освітою прозорі, оскільки країни з демократичним устроєм пропагують цінності громадянського суспільства, яке базується на ідеях рівноправності, толерантності та інклюзії.