2. Поняття та мета загальнотеоретичної юриспруденції.

Як виникла теорія держави і права? Вже підкреслювалося, що спочатку з'явилися галузеві науки. Поступово йшов процес поділу юридичних наук. Чим більш поглиблювалася їх диференціація, тим більшою була потреба у зустрічному процесі — об'єднанні знань. Інтеграція знань передбачає поглиблення думки в природу явищ, а диференціація — її збагачення. Потреби суспільної практики викликали необхідність концентрації уваги безпосередньо на закономірностях правової дійсності, їх вивчення було покладено до основи формування загальнотеоретичних (істо-рико-теоретичних) наук.

наукою.

Група загальнотеоретичних та історичних наук, посідає в системі юридичних наук особливе місце як провідна методологічна наука. Зумовлено це тим, що:

теорія права і держави вивчає не окремі суспільні закони, що стосуються окремих сторін функціонування права і держави, а вивчає всю систему цих законів, взятих у комплексі в найбільш узагальненому вигляді. Тому, вона має змогу оволодіти найширшими за обсягом і найглибшими за змістом знаннями порівняно з іншими юридичними науками, які вивчають лише окремі аспекти державно-правових явищ.

знання, здобуті теорією права та держави використовуються галузевими юридичними науками як важливі з методологічного аспекту вихідні пункти дослідження, що дозволяють уникнути однобокості у вирішенні галузевих наукових проблем;

теорія права та держави розробляє понятійний апарат (систему юридичних термінів), який використовується іншими науками;

теорія права та держави розробляє методологію досліджень державно-правових явищ, яку використовують інші юридичні науки;

виходячи зі свого предмету теорія права та держави визначає актуальні та перспективні напрями досліджень для інших юридичних наук.

3.Фундаментальний характер загальнотеоретичної юриспруденції

Загальна теорія держави і права є фундаментальною юридичною наукою, яка вивчає сутність і найбільш загальні закономірності ви­никнення, розвитку та функціонування права і держави в їх взаємо-зв 'язку, а також вихідні для всіх юридичних наук поняття.

Загальній теорії держави і права як науці притаманні певні специ­фічні риси.

По-перше, загальна теорія держави і права є наукою суспільною, оскільки відповідно до свого предмета вона досліджує такі суспільні явища, як право і держава, їх структуру, призначення, цінність та основні інститути.

По-друге, теорія держави і права входить до складу юридичних наук. Формулюючи базові юридичні поняття, розглядаючи загальні положення про державу і право, а також соціальні, психологічні, ідео­логічні передумови їх виникнення і розвитку, теорія держави і права посідає провідне місце в системі юриспруденції.

По-третє, для загальної теорії держави і права властивий двоєди­ний характер, що проявляється у дослідженні держави і права у межах однієї науки в їх єдності, взаємозв' язку і взаємодії. Теорія держави і права виходить з того, що сучасне право є невідривним від держави. Діючи у правових формах, держава повинна охороняти встановлений у суспільстві правопорядок та застосовувати в передбачених правом випадках примус до правопорушників. У той же час право має верхо­венство над державою, що, зокрема, закріплено у ст. 8 Конституції України.

По-четверте, теорія держави і права є наукою загальною, оскільки досліджує лише найбільш істотні, широкі за обсягом питання вчення про державу і право, розглядає основні закономірності державно-правової дійсності, розв'язує проблеми, важливі для юриспруденції в цілому.

По-п' яте, теорія держави і права може бути охарактеризована як наука синтетична (узагальнююча). До складу загальної теорії держави і права входять не тільки знання, одержані цією наукою, а й в узагаль­неному вигляді наукові здобутки інших юридичних наук, які вивчають різні аспекти державно-правової дійсності.

По-шосте, загальну теорію держави і права слід розглядати як на­уку методологічну. Загальні закономірності, вироблені теорією держа­ви і права, використовуються іншими юридичними науками як мето­дологічні орієнтири при дослідженні останніми власного предмета та вирішенні своїх завдань. Методологічну роль виконує також єдиний для всіє юриспруденції понятійний апарат, якій розробляється загаль­ною теорією держави і права.

По-сьоме, важливою рисою загальної теорії держави і права є її фундаментальний характер. Пряма практична орієнтація не належить до головних завдань цієї науки. Лише обмежене коло загальнотеоре­тичних здобутків безпосередньо впливає на юридичну діяльність (прикладом орієнтованих на практику положень теорії держави і права може бути, зокрема, вчення про юридичну техніку).

виходячи зі свого предмету теорія права та держави визначає актуальні та перспективні напрями досліджень для інших юридичних наук.

знання, здобуті теорією права та держави використовуються галузевими юридичними науками як важливі з методологічного аспекту вихідні пункти дослідження.

Наведені риси загальної теорії держави і права дозволяють охарак­теризувати її як вихідну і основоположну дисципліну, що є ключовою для функціонування комплексу наукових знань про державу і право.