83. Види юридичної відповідальності

Юр відп поділяється на перспективну (позитивну) і ретроспективну (негативну). Позитивна- сумлінне виконання своїх обов'язків перед громадян сус-вом, правовою держ, колективом людей та окремою особою. Ретроспективна-специфічні правовідносини між державою і правопорушником внаслідок державно-правового примусу, що характеризується засудженням протиправного діяння і субєкта правопорушення, покладанням на останнього обов'язку перетерпіти позбавлення і несприятливі наслідки особистого, майнового, організаційного хар-ру за скоєне правопорушення. Ретроспективна відповідальність поділяється на види. Залежно від субєктів- органів, що накладають юридичну відповідальність, поділ на таку, що покладається: а)органами влади; б)виконавчими і розпорядчими органами; в)судовими та іншими юрисдикц органами. Залежно від суб правопорушн вона а)індивідуальна; б) колективна. Розрізняють також внутрішню держ і міжнародну юр відповідальність. Класифікація юр відповідал залежно від галузевої належності правової норми, що порушена: а) кримін-правову; б) адміністрат; в) цивільно-правову; г) трудову (дисциплінарну, матеріальну відповідальність робітн і служб). Крим-застосування міри кримін покарання до фіз осіб, винних у вчиненні злочину. Адміністрат- покладення на порушників загальнообов'язкових правил, що діють в управлінні та в інших сферах, адміністратив стягнень, котрі тягнуть для цих осіб обтяжливі наслідки майнового чи морального характеру. Цив-прав - це відповідальність фіз чи юр особи за порушення договірних зобов'язань, за заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а також за порушення особистих майнових прав. Дисциплінар - це відповід працівника за поруш трудової дисципліни з застосуванням до нього догани та звільнення. Матеріальна відповід працівника настає у випадках, коли заподіяно матеріальну шкоду. Як самостійний вид юр відповід в теорії права розглядають скасування актів, що суперечать законодавству. Ця юрид. відповід полягає в тому, що компетентний орган чи службова особа застосовує правовідновну санкцію, скасовуючи незаконно прийнятий акт. Форми названої юр відповідальності: а) скасування акта, який суперечить законодавству; б) визнання недійсним акта, який суперечить законодавству; в) зміна акта в тій частині, що не відповідає законодавству; г) давання вказівок компетентним органом чи службовою особою про обов'язкове скасування чи зміну акта, який суперечить законодавству суб'єктом, який його приймав. Не вважається формою зазначеного виду юр відповідальності припинення дії акта.

84.Поняття та основні вимоги законності

Принципи законності - це відправні засади, незаперечні засадничі вимоги, які лежать в основі формування норм права і ставляться до поведінки учасників правових відносин. Принципи законності розкривають її сутність як режиму суспільно-політичного життя в демократичній правовій державі.

Принципами законності є такі.

1. Верховенство закону щодо всіх правових актів. Цей принцип припускає виключність закону, тобто підпорядкованість закону всіх юридичних актів (нормативних і застосовних) відповідно до їх субординації. Конституція країни має вищу юридичну силу. Всі закони повинні відповідати Конституції, підзаконні нормативні акти - законам, причому підзаконні акти приймаються і діють лише тоді, коли певні суспільні відносини не врегульовані законом.

2. Загальність законності означає, що в суспільстві всі державні органи, громадські організації, комерційні об'єднання, посадові особи, громадяни перебувають під дією закону.

3. Єдність розуміння і застосування законів на всій території їх дії. Закони є єдиними для всієї держави, всіх її регіонів. Кожний орган держави, громадська або комерційна організація конкретизують і застосовують закони з урахуванням свого функціонального призначення і місцевих особливостей. Однак конкретизація і застосування відбуваються в рамках закону і відповідно до нього.

4. Недопустимість протиставлення законності і доцільності. Не можна відкидати закон, не виконувати його, керуючись міркуваннями життєвої доцільності (місцевої, індивідуальної та ін.), тому що такі міркування враховуються в законі. Правові закони самі володіють вищою суспільною доцільністю.

5. Невідворотність відповідальності за правопорушення означає своєчасне розкриття будь-якого протиправного діяння. Правоохоронні органи покликані як запобігати правопорушенням, так і вести ефективну боротьбу з ними.

6. Обумовленість законності режимом демократії, який передбачає суворе додержання двох типів правового регулювання:

- спеціально-дозвільного - поширюється на владні державні органи і посадових осіб ("дозволено лише те, що прямо передбачено законом");

- загальнодозвільного - поширюється на громадян та їх об'єднання ("дозволено все, крім прямо забороненого законом");

а також додержання рівності всіх перед законом і судом, яка припускає безумовне право суб'єкта на судовий захист прав. Ось чому, крім юридичної рівності, важливою є наявність незалежного судового правосуддя, яке грунтується на верховенстві закону і додержанні принципу поділу влади. Цими вимогами законність проявляє себе як елемент (ознака) демократичного режиму.