- •Теорія держави та права 1 курс ну оюа
- •2. Поняття та мета загальнотеоретичної юриспруденції.
- •3.Фундаментальний характер загальнотеоретичної юриспруденції
- •4.Предмет загальнотеоретичної юриспруденції
- •Первинне і похідне виникнення держави
- •6.Ознаки соціальних норм та їх різновиди
- •Правове регулювання та його особливості
- •9.Поняття та види принципів права
- •11.Аксіоматичні засади(постулати ) права
- •10.Основні властивості права
- •12. Парадигми праворозуміння. Основні типи праворозуміння
- •13.Ціннісно – нормативне право розуміння
- •14. Інтегративне право розуміння
- •15.Співвідношення права і держави: етатистський та ліберальний підходи.
- •16.Принципи формування державної влади та її базові ресурси
- •17. Інституалізація державної влади та механізм держави
- •18.Класифікація правових норм
- •19.Класифікація джерел права
- •20. Священі тексти як джерело права
- •21.Судовий прецедент як джерело права
- •22.Звичай як джерело права
- •23. Правова доктрина як джерело права
- •24. Нормативно – правовий договір як джерело права
- •25.Нормативно – правовий акт як джерело права
- •26.Система права та її компоненти
- •27.Галузь права та її компоненти
- •28.Інститути права та їх особливості
- •29.Форми систематизації законодавства
- •30.Поняття та структура правовідносин
- •31. Поняття правосвідомості та її культура
- •32.Правова культура та її рівні
- •33.Механізм дії права та його складові
- •34.Юридичний процес та юридична процедура
- •35. Поняття та форми реалізації норм права.
- •36.Кодифікація та його види
- •37. Субєкти права та суб`єкти правовідносин
- •38. Поняття та зміст правосуб’єктності
- •39. Фізичні та юридичні особи
- •40. Об`єкти правовідносин
- •41.Поняття та зміст суб’єктивного права
- •42.Поняття та зміст юридичного обовязку
- •43. Юридичні факти та їх класифікація
- •44.Поняття та види юридичних складів
- •45.Правова культура особистості та її складові
- •46. Правова культура суспільства та її складові
- •47.Правова соціалізація та правове виховання
- •48. Завдання та система правового виховання
- •49.Загальносоціальні та спеціальні функції права
- •50. Соціальні чинники формування права
- •51. Ф орми та види правотворчості
- •52. Принципи і функції правотворчості
- •53.Поняття та ознаки юридичного процессу
- •55.Сфери дії правової норми
- •56.Предметна дія правової норми
- •57. Темпоріальна дія правової норми
- •58. Просторова дія правової норми
- •59. Персональна дія правової норми
- •60.Застосування права як засіб забезпечення реалізації права
- •61.Ідеологія застосування права
- •62.Типове та нетипове застосування права
- •63. Акти застосування права : поняття та види
- •64. Поняття та призначення тлумачення права
- •65. Тлумачення як з’ясування права
- •66. Тлумачення як роз’яснення права
- •67. Офіційне тлумачення права та її види
- •68.Правова система та її компоненти
- •69.Класифікація правових систем
- •70. Поняття правового стилю. Правові сімї сучасного світу
- •71.Цінності права та правові цінності
- •72.Інструментальна цінність права
- •73.Соціальна цінність права
- •74.Особистісна цінність права
- •75. Право як цінність культури і цивілізації
- •76. Верховенство права у системі правових цінностей
- •77.Поняття та види правової поведінки
- •78. Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки
- •80. Зловживання правом
- •81. Об’єктивно – протиправна поведінка
- •82. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •83. Види юридичної відповідальності
- •84.Поняття та основні вимоги законності
- •85.Поняття правопорядку
- •86. Образ держави та поняття держави
- •87.Сучасна та до сучасна держави
- •88.Атрибути та ознаки держави
- •89. Типологія держав
- •90.Ціннісна характеристика держави
- •91.Поняття державної території та її склад
- •92. Поняття держави та державності
- •93. Зміст поняття форма держави
- •94. Статика та динаміка сучасної держави
- •95.Державний та політичний режими
- •96.Взаємодія держави та громадянського суспільства
- •97.Поняття та класифікація функцій держави
- •98.Функції держави та державна політика
- •99.Номенклатура функцій держави
- •100.Форми здійснення функцій держави
- •101.Поняття та ознаки правової держави
- •103.Поняття і ознаки соціальної правової держави
- •102. Співвідношення конституційної та правової держави
- •104. Правова держава та верховенство права
- •105. Вплив глобалізації на розвиток держави та права
33.Механізм дії права та його складові
Механізм дії права на поведінку особи – самостійний предмет загальнотеоретичної юридичної науки. Різноманіття наукових підходів до поняття "механізм" дозволяє розглядати цей соціально-правової інститут з кількох точок зору.
В юридичній літературі запропоновано близько двадцяти значень поняття "механізм": "соціальний механізм дії права", "механізм правового регулювання", "механізм правотворчості", "механізм формування правомірної поведінки", На думку М. Кельмана і О. Мурашина, механізм права – це взята в єдності система правових засобів, за допомогою яких здійснюється упорядкування суспільних відносин і подолання перешкод, що стоять на шляху задоволення інтересів суб'єктів права
Дія права – це змістовно динамічна складова права, яка характеризує фактичну реалізацію його властивостей надавати регулятивне (спеціально-юридичне), інформаційно-психологічний (мотиваційний), виховний (ідеологічний), і соціальний вплив на учасників правовідносин .
Механізм дії права впливає на свідомість і поводження учасників правовідносин. Така дія має кілька аспектів: інформаційний, ціннісний, стимулюючий, примусовий.
Ціннісний (аксіологічний) аспект дії права полягає в його впливі на переконання особи, на його світоглядні орієнтації та установки, почуття і емоції. Отже, цінність, яка виражається в праві, не здатна підказати, юридичну тактику поведінки, але вона вказує на його стратегію.
Доповнюючи інформаційний і ціннісний аспекти дії права, стимулюючий і примусовий, у свою чергу, впливають не тільки на інтелект і емоції, але і на волю виконавця. .
Отже, механізм дії права є одним з ключових його аспектів, що одночасно відображає його функцію, динаміку, і сутність, яка залишається незмінною в тому, що право завжди було, є і буде владним нормативним регулятором суспільних відносин і поведінки людей.
Як і правова система суспільства, механізм дії права являє собою цілісність правової дійсності, визначається закономірностями еволюції суспільства, рівнем розвитку економіки і культури.
Таким чином, призначення права полягає у приведенні в дію необхідних елементів правової системи конкретної держави. Від механізму дії права залежать ефективність правового регулювання, відповідність поведінки учасників суспільних відносин вимогам юридичних норм, їх рух до задоволення інтересів суспільства й особистості.
34.Юридичний процес та юридична процедура
Юридичний процес — це врегульований процесуальними нормами порядок діяльності компетентних державних органів і посадовців, що полягає в підготовці, ухваленні і документальному закріпленні юридичних рішень загального або індивідуального характеру.
Ознаки юридичного процесу:
1)владний характер. Юридичний процес є владною діяльністю компетентних органів держави, її посадових осіб, а також, в обумовлених законом випадках, діяльність недержавних суб'єктів, уповноважених на те державою (адміністрація підприємства, орган місцевого самоврядування, керівник ВНЗ тощо);
2)нормативний характер. Юридичний процес врегульований процесуальними нормами і здійснюється за наперед встановленим шаблоном;
3)документально виражений (актний) характер. Це діяльність, спрямована на ухвалення юридичних рішень загального (нормативно-правові акти) або індивідуального (правозастосовчі акти) характеру;
4)службовий характер. Юридичний процес є вторинним щодо матеріального права, похідним від нього, є формою його життя;
5)стадіальний характер. Юридичний процес складається із відносно самостійних стадій.
Поняття «юридична процедура» і «юридичний процес» нерідко використовують як синоніми. Але правильніше розглядати юридичну процедуру як порядок здійснення конкретної юридичної дії, а юридичний процес — як сукупність юридичних процедур.
Юридичний процес — це складна, триваюча в часі діяльність, що складається з процесуальних стадій, які мають строго певну послідовність. За змістом він є ланцюгом взаємозв'язаних процесуальних дій [рішень, що фіксуються у відповідних документах. Наприклад, у ході розслідування кримінальної справи слідчий виконує такі процесуальні дії, як огляд місця події, обшук, допит свідка, вилучення речових доказів тощо, і виносить різні процесуальні рішення — постанови про порушення кримінальної справи, про провадження обшуку в квартирі підозрюваного, про притягнення особи як обвинуваченого тощо.
Кожен вид юридичного процесу має свої стадії, проте в кожній зі стадій будь-якого юридичного процесу обов'язковими є такі компоненти:
1)відносно самостійне завдання, на розв'язання якого спрямовані дії, що об'єднуються в тій або іншій стадії;
2)специфічний склад дій, що включає встановлення або аналіз фактичних обставин, реалізацію відповідної юридичної норми для розв'язання питання, справи;
3)створення юридичних документів, у яких відображаються і закріплюються підсумки здійснених на даній стадії юридичних дій.
Юридична процедура і юридичний процес мають перш за все службове значення в процесі реалізації права. Реалізація права потребує застосування процедурних форм у таких випадках
1) для регламентації процесу правового примусу, здійснюваного в рамках охоронних правовідносин. Відсутність процедурного забезпечення цих відносин таїть у собі небезпеку, з одного боку, порушення законності, істотного утиску прав громадян, а з іншого — небезпеку бездіяльності санкцій;
2)для процедурного опосередковування тих регулятивних норм, які взагалі не можуть бути реалізовані без допомоги належної процедури (наприклад, укладення шлюбу, реєстрація юридичної особи);
3)для оптимізації процесу реалізації регулятивних норм. Останні в цьому випадку можуть у принципі обійтися без процедури, проте процедурні норми покликані встановити найбільш ефективний для досягнення правового результату варіант поведінки учасників регулятивного відношення. Наприклад, процедура оформлення банківського кредиту покликана полегшити його надання і повернення. Хоча слід визнати, що нерідко через бюрократизм державно-правової системи процедура «працює» проти призначення права, не полегшуючи, а навпаки, ускладнюючи процес його реалізації.
Юридичний процес відіграє важливу роль у механізмі правового регулювання, оскільки він практично й є механізмом реалізації закону, про відсутність якого так часто говорять юристи і політики
