- •Теорія держави та права 1 курс ну оюа
- •2. Поняття та мета загальнотеоретичної юриспруденції.
- •3.Фундаментальний характер загальнотеоретичної юриспруденції
- •4.Предмет загальнотеоретичної юриспруденції
- •Первинне і похідне виникнення держави
- •6.Ознаки соціальних норм та їх різновиди
- •Правове регулювання та його особливості
- •9.Поняття та види принципів права
- •11.Аксіоматичні засади(постулати ) права
- •10.Основні властивості права
- •12. Парадигми праворозуміння. Основні типи праворозуміння
- •13.Ціннісно – нормативне право розуміння
- •14. Інтегративне право розуміння
- •15.Співвідношення права і держави: етатистський та ліберальний підходи.
- •16.Принципи формування державної влади та її базові ресурси
- •17. Інституалізація державної влади та механізм держави
- •18.Класифікація правових норм
- •19.Класифікація джерел права
- •20. Священі тексти як джерело права
- •21.Судовий прецедент як джерело права
- •22.Звичай як джерело права
- •23. Правова доктрина як джерело права
- •24. Нормативно – правовий договір як джерело права
- •25.Нормативно – правовий акт як джерело права
- •26.Система права та її компоненти
- •27.Галузь права та її компоненти
- •28.Інститути права та їх особливості
- •29.Форми систематизації законодавства
- •30.Поняття та структура правовідносин
- •31. Поняття правосвідомості та її культура
- •32.Правова культура та її рівні
- •33.Механізм дії права та його складові
- •34.Юридичний процес та юридична процедура
- •35. Поняття та форми реалізації норм права.
- •36.Кодифікація та його види
- •37. Субєкти права та суб`єкти правовідносин
- •38. Поняття та зміст правосуб’єктності
- •39. Фізичні та юридичні особи
- •40. Об`єкти правовідносин
- •41.Поняття та зміст суб’єктивного права
- •42.Поняття та зміст юридичного обовязку
- •43. Юридичні факти та їх класифікація
- •44.Поняття та види юридичних складів
- •45.Правова культура особистості та її складові
- •46. Правова культура суспільства та її складові
- •47.Правова соціалізація та правове виховання
- •48. Завдання та система правового виховання
- •49.Загальносоціальні та спеціальні функції права
- •50. Соціальні чинники формування права
- •51. Ф орми та види правотворчості
- •52. Принципи і функції правотворчості
- •53.Поняття та ознаки юридичного процессу
- •55.Сфери дії правової норми
- •56.Предметна дія правової норми
- •57. Темпоріальна дія правової норми
- •58. Просторова дія правової норми
- •59. Персональна дія правової норми
- •60.Застосування права як засіб забезпечення реалізації права
- •61.Ідеологія застосування права
- •62.Типове та нетипове застосування права
- •63. Акти застосування права : поняття та види
- •64. Поняття та призначення тлумачення права
- •65. Тлумачення як з’ясування права
- •66. Тлумачення як роз’яснення права
- •67. Офіційне тлумачення права та її види
- •68.Правова система та її компоненти
- •69.Класифікація правових систем
- •70. Поняття правового стилю. Правові сімї сучасного світу
- •71.Цінності права та правові цінності
- •72.Інструментальна цінність права
- •73.Соціальна цінність права
- •74.Особистісна цінність права
- •75. Право як цінність культури і цивілізації
- •76. Верховенство права у системі правових цінностей
- •77.Поняття та види правової поведінки
- •78. Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки
- •80. Зловживання правом
- •81. Об’єктивно – протиправна поведінка
- •82. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •83. Види юридичної відповідальності
- •84.Поняття та основні вимоги законності
- •85.Поняття правопорядку
- •86. Образ держави та поняття держави
- •87.Сучасна та до сучасна держави
- •88.Атрибути та ознаки держави
- •89. Типологія держав
- •90.Ціннісна характеристика держави
- •91.Поняття державної території та її склад
- •92. Поняття держави та державності
- •93. Зміст поняття форма держави
- •94. Статика та динаміка сучасної держави
- •95.Державний та політичний режими
- •96.Взаємодія держави та громадянського суспільства
- •97.Поняття та класифікація функцій держави
- •98.Функції держави та державна політика
- •99.Номенклатура функцій держави
- •100.Форми здійснення функцій держави
- •101.Поняття та ознаки правової держави
- •103.Поняття і ознаки соціальної правової держави
- •102. Співвідношення конституційної та правової держави
- •104. Правова держава та верховенство права
- •105. Вплив глобалізації на розвиток держави та права
55.Сфери дії правової норми
Дію нормативного акта у часі характеризують чотири по-
казники:
момент набуття актом чинності, тобто початку його дії;
напрям темпоральної дії нормативного акта;
момент зупинення дії нормативного акта;
момент припинення (скасування) дії нормативного акта.
Отже, чинність закону (нормативного акта) у часі починається з моменту набрання законом чинності. Набрання законом чинності означає, що з цього моменту всі організації, посадові особи і громадяни повинні керуватися ним, виконувати і дотримуватись його.
Відомо, що порядок і терміни набрання законами чинності встановлюються в кожній державі особливими актами. В Україні ці правила сформульовані насамперед у ч. 2 і 3 ст. 57 Конституції України, згідно з якими «закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення в порядку, встановленому законом.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є не чинними».
Як бачимо, в Конституції порядок набрання чинності нормативними актами викладено лише в загальних рисах. Більше того, в Конституції є пряма вказівка на необхідність прийняття з цього питання спеціального закону. На жаль, на сьогоднішній день в Україні такого закону все ще немає. Зараз з цього питання діє Указ Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного обнародування нормативно-правових актів і набрання ними чинності» (далі — Указ № 503).
Стаття 1 Указу № 503 визнає офіційними друкованими виданнями «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», «Урядовий кур'єр». Регламент Верховної Ради України додатково визнає офіційним виданням щодо актів Верховної Ради газету «Голос України».
56.Предметна дія правової норми
Відомо, що порядок і терміни набрання законами чинності встановлюються в кожній державі особливими актами. В Україні ці правила сформульовані насамперед у ч. 2 і 3 ст. 57 Конституції України, згідно з якими «закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення в порядку, встановленому законом.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є не чинними».
Як бачимо, в Конституції порядок набрання чинності нормативними актами викладено лише в загальних рисах. Більше того, в Конституції є пряма вказівка на необхідність прийняття з цього питання спеціального закону. На жаль, на сьогоднішній день в Україні такого закону все ще немає. Зараз з цього питання діє Указ Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного обнародування нормативно-правових актів і набрання ними чинності» (далі — Указ № 503).
Стаття 1 Указу № 503 визнає офіційними друкованими виданнями «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», «Урядовий кур'єр». Регламент Верховної Ради України додатково визнає офіційним виданням щодо актів Верховної Ради газету «Голос України».
Розглянемо порядок набуття чинності різними нормативними актами.
Згідно з ч. 5 ст. 94 Конституції та Указом № 503 нормативні акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через 10 днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим нормативним актом,«але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.
Нормативні
акти Кабінету Міністрів України, що
визначають права та обов'язки громадян,
набирають чинності не раніше дня
їх опублікування в офіційних друкованих
виданнях. Решта
з моменту їх прийняття, якщо пізніший
термін не передбачений у самих
актах.
Порядок набуття чинності нормативними актами міністерств і відомств встановлено в Указі Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади». Згідно зі ст. 1 Указу з 1 січня 1993 року нормативні акти, що видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і стосуються прав, свобод та законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України. Такі нормативні акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізніший термін набрання чинності. Нормативний акт включається до Єдиного державного реєстру нормативних актів і публікується в «Офіційному віснику України».
Рішення органів місцевого самоврядування згідно з п. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» набувають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо відповідною радою не встановлено пізніший термін введення цих рішень у дію.
5. Згідно зі ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. У той же час акти, які стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер, набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.
