- •Теорія держави та права 1 курс ну оюа
- •2. Поняття та мета загальнотеоретичної юриспруденції.
- •3.Фундаментальний характер загальнотеоретичної юриспруденції
- •4.Предмет загальнотеоретичної юриспруденції
- •Первинне і похідне виникнення держави
- •6.Ознаки соціальних норм та їх різновиди
- •Правове регулювання та його особливості
- •9.Поняття та види принципів права
- •11.Аксіоматичні засади(постулати ) права
- •10.Основні властивості права
- •12. Парадигми праворозуміння. Основні типи праворозуміння
- •13.Ціннісно – нормативне право розуміння
- •14. Інтегративне право розуміння
- •15.Співвідношення права і держави: етатистський та ліберальний підходи.
- •16.Принципи формування державної влади та її базові ресурси
- •17. Інституалізація державної влади та механізм держави
- •18.Класифікація правових норм
- •19.Класифікація джерел права
- •20. Священі тексти як джерело права
- •21.Судовий прецедент як джерело права
- •22.Звичай як джерело права
- •23. Правова доктрина як джерело права
- •24. Нормативно – правовий договір як джерело права
- •25.Нормативно – правовий акт як джерело права
- •26.Система права та її компоненти
- •27.Галузь права та її компоненти
- •28.Інститути права та їх особливості
- •29.Форми систематизації законодавства
- •30.Поняття та структура правовідносин
- •31. Поняття правосвідомості та її культура
- •32.Правова культура та її рівні
- •33.Механізм дії права та його складові
- •34.Юридичний процес та юридична процедура
- •35. Поняття та форми реалізації норм права.
- •36.Кодифікація та його види
- •37. Субєкти права та суб`єкти правовідносин
- •38. Поняття та зміст правосуб’єктності
- •39. Фізичні та юридичні особи
- •40. Об`єкти правовідносин
- •41.Поняття та зміст суб’єктивного права
- •42.Поняття та зміст юридичного обовязку
- •43. Юридичні факти та їх класифікація
- •44.Поняття та види юридичних складів
- •45.Правова культура особистості та її складові
- •46. Правова культура суспільства та її складові
- •47.Правова соціалізація та правове виховання
- •48. Завдання та система правового виховання
- •49.Загальносоціальні та спеціальні функції права
- •50. Соціальні чинники формування права
- •51. Ф орми та види правотворчості
- •52. Принципи і функції правотворчості
- •53.Поняття та ознаки юридичного процессу
- •55.Сфери дії правової норми
- •56.Предметна дія правової норми
- •57. Темпоріальна дія правової норми
- •58. Просторова дія правової норми
- •59. Персональна дія правової норми
- •60.Застосування права як засіб забезпечення реалізації права
- •61.Ідеологія застосування права
- •62.Типове та нетипове застосування права
- •63. Акти застосування права : поняття та види
- •64. Поняття та призначення тлумачення права
- •65. Тлумачення як з’ясування права
- •66. Тлумачення як роз’яснення права
- •67. Офіційне тлумачення права та її види
- •68.Правова система та її компоненти
- •69.Класифікація правових систем
- •70. Поняття правового стилю. Правові сімї сучасного світу
- •71.Цінності права та правові цінності
- •72.Інструментальна цінність права
- •73.Соціальна цінність права
- •74.Особистісна цінність права
- •75. Право як цінність культури і цивілізації
- •76. Верховенство права у системі правових цінностей
- •77.Поняття та види правової поведінки
- •78. Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки
- •80. Зловживання правом
- •81. Об’єктивно – протиправна поведінка
- •82. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •83. Види юридичної відповідальності
- •84.Поняття та основні вимоги законності
- •85.Поняття правопорядку
- •86. Образ держави та поняття держави
- •87.Сучасна та до сучасна держави
- •88.Атрибути та ознаки держави
- •89. Типологія держав
- •90.Ціннісна характеристика держави
- •91.Поняття державної території та її склад
- •92. Поняття держави та державності
- •93. Зміст поняття форма держави
- •94. Статика та динаміка сучасної держави
- •95.Державний та політичний режими
- •96.Взаємодія держави та громадянського суспільства
- •97.Поняття та класифікація функцій держави
- •98.Функції держави та державна політика
- •99.Номенклатура функцій держави
- •100.Форми здійснення функцій держави
- •101.Поняття та ознаки правової держави
- •103.Поняття і ознаки соціальної правової держави
- •102. Співвідношення конституційної та правової держави
- •104. Правова держава та верховенство права
- •105. Вплив глобалізації на розвиток держави та права
13.Ціннісно – нормативне право розуміння
Сучасні концепції праворозуміння
Специфіка запропонованого праворозуміння виражена насамперед в уявленні про право як ціннісно-нор¬мативну систему, що підкреслює не лише нормативний, а й ціннісний сенс усього механізму дії права. З цих по¬зицій право націлене на закріплення, ранжування, перерозподіл і охорону цінностей, а також на інформування про цінності, які таким чином стають цінностями права. Одночасно в само¬му праві складаються різноманітні специфічні цінності (правові цінно-сті), що несуть в собі цивілізаційні та культурні нашарування, пов´язані з розумінням свободи, справедливості, порядку, збереження себе, близьких і всієї соціальної цілісності.
У ціннісно-нормативному праворозумінні виражена трансляція права через віки і покоління за допомогою правового менталітету, правових традицій, правових інститутів, що дає можливість простежити історичну зу¬мовленість права, його моральну обґрунтованість і його відповідність традиційним релігійним основам.
Важливо підкреслити, що ціннісно-нормативна система права завжди роз рахована на її визнання народом, тоб¬то легітимацію, що забезпечує дієвість та ефективність для всієї системи. Не¬має жодних сумнівів, легітимність - це лише важлива основа для функціо¬нування правового механізму, оскільки навряд чи завдання правового впливу.
Так само, як метою права з моменту його становлення у стародавньому суспільстві де наших часів є забезпечення цілісності людського існування від роду чи племені у стародавньому суспільстві де сім´ї та держави у сучасному житті.
Наприкінці варто підкреслити, їді сучасне праворозуміння не може бути зведено до однієї парадигми праворозуміння, оскільки для парадигмального мислення ознакою є як можливості вільного вибору між парадигмами, таї: і спосіб пояснити зміну парадигм. При цьому самі парадигми можна розуміти як інтелектуальні, очевидності, тобто «аксіоми розуму» . Мозаїка правового світу і різноманіття підхо¬дів до нього неминуче виводить на різноманіття парадигм праворозу-міння, зокрема, в українській юрис¬пруденції, на використання різних праворозумінь і, відповідно, різних аксіоматичних начал (постулатів) для осягнення явищ правової сфери.
14. Інтегративне право розуміння
Автором терміну «інтегративне праворозуміння» є американський професор Джером Хол. Він увів його в обіг у своїй публікації 1947 року з метою підкреслити принципову новизну даного розуміння права. Але фактично розробка інтегративних концепцій почалася набагато раніше 1947 року, перший синтетичні концепції виникли ще в Росії в кінці XIX століття, тільки вони називалися не інтегративними, а синтетичними. Перші синтетичні концепції з'явилися як засіб примирити існуючі класичні концепції, особливо, як уже було сказано у вищезгаданому, що знаходяться в гострій конфронтації правовий позитивізм і природно-правова доктрина. Першими вченими, які взялися за розробку концепцій, були П.Г. Виноградов, Кістяківський Б.А., Ященко А.С. Вони розробляли проблему праворозуміння у зв'язку з низкою інших проблем. Часто про теоріях цих авторів говорять, що вони являли собою «механічне» об'єднання різних теорій, але не їх глибокий синтез. Як би там не було, але головна їхня заслуга полягає в тому, що вони звернули увагу на розробку цієї проблеми, вказали основні вектори її розвитку. Розробка синтетичного праворозуміння у вітчизняній науці перервалося з настанням 1917 року і початком нового радянського етапу розвитку Російської держави і права, при цьому спадкоємність у праві не була збережена.
Щоб заповнити цей пробіл, потрібно використовувати завоювання нормативізму і правового реалізму, уникнувши їх недоліків. Будь-яке протягом, взяте окремо, не відповідає потребам часу. Таким чином, з'являється ідея інтегративної юриспруденції. Інтегративна юриспруденція розумілася Холом не як форма дуалізму або плюралізму, в тому сенсі, що вона наполягає на включенні співставні ідей, фактів і оцінок відповідно до критерію адекватності, а як синтез цих теорій, що долають однобічність у розумінні права. Джером Хол таким чином визначив право в рамках інтегративного розуміння права: «Право є соціальне поведінка, що виражає норми і припускає цінності, відхилення від яких включаючи судовий процес, заподіює шкоду, яка передбачає і повинен припускати застосування санкцій."
Як вже було згадано автором терміну «інтегративне праворозуміння» був американський професор Джером Хол. Він визнавав основою своєї теорії природно-правову концепцію і прагнув на її базі об'єднати й інші школи права. В основу своїх
