- •Теорія держави та права 1 курс ну оюа
- •2. Поняття та мета загальнотеоретичної юриспруденції.
- •3.Фундаментальний характер загальнотеоретичної юриспруденції
- •4.Предмет загальнотеоретичної юриспруденції
- •Первинне і похідне виникнення держави
- •6.Ознаки соціальних норм та їх різновиди
- •Правове регулювання та його особливості
- •9.Поняття та види принципів права
- •11.Аксіоматичні засади(постулати ) права
- •10.Основні властивості права
- •12. Парадигми праворозуміння. Основні типи праворозуміння
- •13.Ціннісно – нормативне право розуміння
- •14. Інтегративне право розуміння
- •15.Співвідношення права і держави: етатистський та ліберальний підходи.
- •16.Принципи формування державної влади та її базові ресурси
- •17. Інституалізація державної влади та механізм держави
- •18.Класифікація правових норм
- •19.Класифікація джерел права
- •20. Священі тексти як джерело права
- •21.Судовий прецедент як джерело права
- •22.Звичай як джерело права
- •23. Правова доктрина як джерело права
- •24. Нормативно – правовий договір як джерело права
- •25.Нормативно – правовий акт як джерело права
- •26.Система права та її компоненти
- •27.Галузь права та її компоненти
- •28.Інститути права та їх особливості
- •29.Форми систематизації законодавства
- •30.Поняття та структура правовідносин
- •31. Поняття правосвідомості та її культура
- •32.Правова культура та її рівні
- •33.Механізм дії права та його складові
- •34.Юридичний процес та юридична процедура
- •35. Поняття та форми реалізації норм права.
- •36.Кодифікація та його види
- •37. Субєкти права та суб`єкти правовідносин
- •38. Поняття та зміст правосуб’єктності
- •39. Фізичні та юридичні особи
- •40. Об`єкти правовідносин
- •41.Поняття та зміст суб’єктивного права
- •42.Поняття та зміст юридичного обовязку
- •43. Юридичні факти та їх класифікація
- •44.Поняття та види юридичних складів
- •45.Правова культура особистості та її складові
- •46. Правова культура суспільства та її складові
- •47.Правова соціалізація та правове виховання
- •48. Завдання та система правового виховання
- •49.Загальносоціальні та спеціальні функції права
- •50. Соціальні чинники формування права
- •51. Ф орми та види правотворчості
- •52. Принципи і функції правотворчості
- •53.Поняття та ознаки юридичного процессу
- •55.Сфери дії правової норми
- •56.Предметна дія правової норми
- •57. Темпоріальна дія правової норми
- •58. Просторова дія правової норми
- •59. Персональна дія правової норми
- •60.Застосування права як засіб забезпечення реалізації права
- •61.Ідеологія застосування права
- •62.Типове та нетипове застосування права
- •63. Акти застосування права : поняття та види
- •64. Поняття та призначення тлумачення права
- •65. Тлумачення як з’ясування права
- •66. Тлумачення як роз’яснення права
- •67. Офіційне тлумачення права та її види
- •68.Правова система та її компоненти
- •69.Класифікація правових систем
- •70. Поняття правового стилю. Правові сімї сучасного світу
- •71.Цінності права та правові цінності
- •72.Інструментальна цінність права
- •73.Соціальна цінність права
- •74.Особистісна цінність права
- •75. Право як цінність культури і цивілізації
- •76. Верховенство права у системі правових цінностей
- •77.Поняття та види правової поведінки
- •78. Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки
- •80. Зловживання правом
- •81. Об’єктивно – протиправна поведінка
- •82. Поняття і ознаки юридичної відповідальності
- •83. Види юридичної відповідальності
- •84.Поняття та основні вимоги законності
- •85.Поняття правопорядку
- •86. Образ держави та поняття держави
- •87.Сучасна та до сучасна держави
- •88.Атрибути та ознаки держави
- •89. Типологія держав
- •90.Ціннісна характеристика держави
- •91.Поняття державної території та її склад
- •92. Поняття держави та державності
- •93. Зміст поняття форма держави
- •94. Статика та динаміка сучасної держави
- •95.Державний та політичний режими
- •96.Взаємодія держави та громадянського суспільства
- •97.Поняття та класифікація функцій держави
- •98.Функції держави та державна політика
- •99.Номенклатура функцій держави
- •100.Форми здійснення функцій держави
- •101.Поняття та ознаки правової держави
- •103.Поняття і ознаки соціальної правової держави
- •102. Співвідношення конституційної та правової держави
- •104. Правова держава та верховенство права
- •105. Вплив глобалізації на розвиток держави та права
95.Державний та політичний режими
Політичний (державний) режим указує на сукупність прийомів і засобів здійснення державної влади. Вони дуже різні і конкретизують основні показники форми державного правління й устрою в конкретній країні. Загальними показниками будь-якого політичного режиму є:
а) ступінь захищеності і забезпеченості гарантіями прав і свобод громадян (політичного й ідеологічного вибору, економічної свободи) та ступінь врахування інтересів різних соціальних груп (у тому числі меншин) тощо;
б) способи легітимації державної влади;
в) співвідношення правових і неправових способів здійснення
владних функцій;
г) методи, інтенсивність і правова обґрунтованість використання силових структур, інших ресурсів влади;
ґ) механізм ідеологічного тиску.
Таким чином, політичний режим (у широкому смислі слова) характеризується рівнем гарантованості демократичних прав і свобод громадян, ступенем відповідності офіційних конституційних установлень політичним реаліям.
Типи політичного режиму традиційно поділяють на демократичні і недемократичні (авторитарні). Це важливо для вичленення
їх основних показників.
Демократичний режим — стан політичного життя суспільства, при якому державна влада здійснюється на основі принципів широкої і реальної участі громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики, утворенні і діяльності державних органів, дотримання праві свобод людини. Основним його різновидом традиційно вважався ліберальний режим. До основних ознак демократичного режиму належать:
а) рівність громадян перед законом, гарантованість державою їх прав і свобод;
б) виборність представницьких органів влади населенням;
в) юридично визначена строковість повноважень представницьких органів;
г) розвинена система демократичних інститутів;
ґ) пряма участь громадян у вирішенні загальних справ;
д) реальне здійснення поділу державної влади;
є) політичний плюралізм із врахуванням інтересів меншин.
Демократичний режим має кілька основних різновидів: ліберально-демократичний, радикально-демократичний, національно-демократичний та ін.
Недемократичні режими — це режими, за яких державна влада здійснюється шляхом обмеження і порушення формально проголошених прав_і_свобод людини.
До основних ознак такого режиму в умовах сьогодення належать:
а) формальне закріплення в конституційних актах мінімуму прав і свобод громадян при відсутності правових механізмів та інших гарантій їх здійснення;
б) надмірна централізація державної влади;
в) тенденція до застосування неправових засобів здійснення
влади;
г) застосування примусових методів управління; ґ) протиправне використання силових структур;
д) у деяких випадках авторитаризм може досягати крайнощів у прагненні держави повністю контролювати всі сфери суспільного життя (економіку, ідеологію, духовно-культурний розвиток і т. ін.).
До антидемократичного типу в історії держав належали такі його різновиди, як деспотичний (тобто режим необмеженої влади і свавілля в управлінні при відсутності його правових і моральних основ, повній безправності підданих); тиранічний (панування жорстких способів здійснення влади при режимі одноособового правління в античних державах); військово-диктаторський; расистський; фашистський, мусульмансько-фундаментальний та ін.
Усі перелічені режими, як і тоталітарний, мають авторитарний характер. Він лише проявляється в них різною мірою. Авторитарний режим заслуговує особливої уваги: саме за його умов інститути демократії існують формально, державні рішення приймаються правлячою елітою, функції якої не обмежуються законом, офіційно визнається пріоритет державних інтересів перед інтересами особи. При тоталітарному режимі (крайня форма авторитарного) особливо помітні методи силового ідеологічного тиску, політична опозиція недопустима, зрощення державного апарату з партійним, жорстку централізація управління. протизаконне використання_силових структур держави, мілітаризація державної політики, підміна державних і правових механізмів створенням неконституційних органів (наприклад, органів позасудової репресії в колишніх соціалістичних державах).
