96.Взаємодія держави та громадянського суспільства

Громадянське суспільство - це суспільство з розвиненими відносинами між його членами, яке не залежить від держави, а лише взаємодіє з нею. Держава втручається в життя суспільства тільки в найважливіших питаннях, визначених законом.

Взаємозв'язок громадянського суспільства і держави характеризується тим, що їх не можна ні отот ожнювати, ні протиставляти одне одному, тим більше відривати одне від одного. Громадянське суспільство і держава, які володіють відносною самостійністю, разом з тим становлять єдине ціле. Ці два інститути не можуть існувати порізно.

Громадянське суспільство є основою держави, його становлення відбувається у тісному взаємозв'язку зі становленням правової держави. Для цивілізованого розвитку обох феноменів необхідно створювати надійний механізм взаємодії та взаємозбагачення. Не лише держава, а й інститути самого громадянського суспільства можуть негативно впливати на інші його складові. Формування громадянського суспільства є передумовою становлення політичної демократії, обмеження всеохоплюючої ролі держави.

Певні інститути та феномени належать одночасно і до громадянського суспільства, і до правової держави. Вони виконують роль необхідної комунікації між ними і мають вирішальне значення щодо функціонування громадянського суспільства. До таких структур та інститутів можна віднести політичні партії, об'єднання, клуби, засоби масової інформації, механізми виборчого процесу, політичну культуру, політичне представництво тощо. Подальший розвиток відносин суспільства і держави є гарантією того, що суспільство стане громадянським, а держава - демократичною і правовою. Історія розвитку цих утворень показує, що держава, яка підпорядкувала собі громадянське суспільство, нехтуючи загальними закономірностями, ставала тоталітарним режимом (досвід Чилі).

97.Поняття та класифікація функцій держави

Регулятивне призначення держави в суспільстві визначає необхідність виконання державою певних завдань що стосуються певної сфери суспільних відносин та реалізуються завдяки функціям держави.

Функції держави - основні напрямки діяльності держави, що розкривають її призначення в суспільстві.

Для функцій держави характерні наступні ознаки:

1. Це стійкі характеристикидіяльності держави, які дають можливість визначити зміст призначення держави в суспільстві.

2. Це предметна діяльність держави, що торкається найважливіших сфер суспільного життя, яке склалося протягом тривалого періоду розвитку держави.

3. Функції мають безпосередній зв'язок з формальними ознаками держави (вони визначають зміст та рівень суверенітету, здійснюються в рамках певної території, в діяльності спеціальностворених органів та мають правову форму закріплення).

4. Функції є засобом реалізації завдань, що є характерними для певного етапу розвитку державності.

5. Функції здійснюються в чітко визначених формах та нормативно закріпленими методами, що включають і примусові.

Отже, функції держави - це основні напрямки її діяльності по здійсненю завдань держави, що відображають соціальну природу держави та її призначення як основного засобу здійснення політичної влади.

Різноманітність напрямків державно-владної діяльності дає можливість класифікувати функції держави за різними критеріями:

I. За територією здійснення: - зовнішні; - внутрішні.

II. За періодом здійснення: - постійні; - тимчасові.

III. За соціальним призначенням: - загальносоціальні, що пов'язані з виконанням завдань, які відповідають природі суспільства;

- специфічні функції, що забезпечують ліквідацію протилежностей між чиновництвом та населенням.

IV. За характером: - відкриті, що визнаються публічно і виконуються офіційно; - латентні, що здійснюються з метою приховування реальної сутності держави.

V. За сферами: - політичні; - економічні; - гуманітарні.

VI. За основним змістом:

- загальносуспільні, основним призначенням яких є забезпечення існування та благополуччя суспільства (надання соціальної допомоги, соціальні прграми та ін.);

- класові функції, що відображають інтереси тієї соціальної групи, яка здійснює владні повноваження (забезпечення інтересів еліти позаекономічними чи примусовими методами, конституційне изакріплення привілеїв та можливість забезпечити виконання інтересів за допомогою примусу);

- національні, що характеризуються як діяльність держави, що націлена на збереження і розвиток національної культури, традицій та мови певного етносу (захист інтересів нації, яка створила державу, тих, що знаходяться за межами держави і т.п.).

VII. відповідно до принципу розподілу влади:

- законодавчі; - виконавчі; - судові;

- інформаційні (мають на меті цілеспрямовану інформованість населення щодо форм суспільної свідомості, що є необхідною умовою для функціонування інших гілок влади).