42. Зовнішньоторговельний та платіжний баланси: зміст, структура та регулювання

Усі результати зовнішньоекономічної діяльності країни відобра­жаються в спеціальному статистичному документі — платіжному балансі. Він складається з трьох розділів. 1)Основним розділом є раху­нок поточних операцій (СА), який поділяється на три підрозділи:

1) баланс товарів та послуг, що відображає співвідношення між експортом та імпортом товарів та послуг;

2) доходи, що показують співвідношення між отриманими та сплаченими доходами у формі зарплати, дивідендів та відсотків;

3) поточні трансферти, що відображають співвідношення між отриманими та сплаченими пенсіями, грошовими переказами, дарунками та іншими трансфертами.

2)Другий розділ — рахунок операцій з капіталом та фінансовий рахунок або скорочено — рахунок капітальних операцій (КА). Він відображає співвідношення між припливом та відпливом капіталу у формі капітальних трансфертів, нематеріальних активів, інвестицій та кредитів.

3) Зміна офіційних резервів – фрмування офіційних резервів під впливом (результат) операцій 1) і 2)

платіжний баланс включає також автоно­мну статтю під назвою «Помилки та упущення» (ЕО). Вона відо­бражає сальдо статистичних неточностей, які виникають під час ідентифікації зовнішньоекономічних операцій, викликаних часо­вими та вартісними розбіжностями між митною та банківською статистикою. Сальдо цієї статті дорівнює різниці між сальдо СА та КА. Рівновага платіжного балансу забезпечується на умовах, коли сальдо СА дорівнює сальдо КА з протилежним знаком з од­ночасним урахуванням сальдо статті «Помилки та упущення». Це можна виразити формулою: ВР - СА + КА + ЕО.

Платіжний баланс завжди є рівноважним. Якщо створюються умови для порушення його рівноваги, то вона відновлюється че­рез статтю «Резервні активи», яка входить до складу КА. Так, в умовах виникнення дефіциту платіжного балансу може мати міс­це таке співвідношення: - СА > КА + ЕО. Тоді з метою усунення дефіциту платіжного балансу сальдо КА додатно збільшується за рахунок використання іноземних (міжнародних) активів, що за статтею «Резервні активи» відображається зі знаком «плюс». Це означає, що зміни в статті «Резервні активи» прирівнюються до операцій імпортного типу. Іншими словами, використання інозем­них активів країни на покриття дефіциту платіжного балансу розцінюється як імпорт (приплив) капіталу.

Платіжний баланс – це співвідношення між сумою надходжень, одержаний даною країною зза кордону і сумою здійснених нею зарубіжних платежів за певний період часу. Якщо він характеризується активним сальдо приплив іноз вал збільшується, зростає її Пр і курс нац валюти, і навпаки. За Пр і По на валюту приховуються інші фактори, зокрема інфляція(або її очікування) в даній країні. Чим швидше зростають ціни в одній країні порівняно з іншими, тим більше знецінюються її гроші і тим менше ціниться її валюта.

Зовнішньоторгівельний баланс.

Баланс зовн-торг операцій за своєю вартістю має компенсувати різницю між обсягом заощаджень та обсягом запланованих інвестицій.

Ne = S - I

S-I - сальдо капітального рахунку

Ne – сальдо поточних операцій

3 формули, вони рівні.

Якщо ж Ne ≠ S - I

1. дефіцит платіжного балансу

Ne < 0 => S – I < 0 => S < I => CI

S = I + ΔI

В цьому випадку заощадж. Менше інвестицій, частина яких покривається за рахунок capital inflow.

2) Активне сальдо

Ne > 0 => S – I > 0 => S > I

S0 + ΔS = I C0 (cash outflow)

Висновок: коли економіка дефіцит балансу за поточними операціями, її витрати на оплату імпорту перевищують доходи, отримаі від експорту.

Дефіцит в цьому випадку фінансується або за рахунок зовнішніх позик, або за рахунок продажу активів.

Зазвичай ЦБ використовує офіційні резерви іноземної валюти для врегулювання платіжного балансу.

БИЛЕТ15