58. Бізнес-цикли та проциклічні, ациклічні та антициклічні змінні.

Ек-ний цикл хар-ся періодичним  та  ділової активності, яке проявляється у формі невідповідності попиту та проп-ії. Взаголом це результат коливань різних показників активності (темпи зростання ВВП, загальний рівень цін, рівень безробіття та ін.).

Класифікація основних макроек-их показників відносно їх циклічних властивостей:

• Проциклічні. Вони мають тенденцію до зростання в період ек-го піднесення та скорочення у фазі ек-го падіння. Бувають двох видів: 1) показники, які мають високу узгодженість з циклом (сукуп. випуск, випуск по галузям ек-ки вцілому, прибутки отримані від бізнесу, грошові агрегати, рівень цін, короткостр. ставки %); 2) показники, які мають низьку узгодж. з циклом (вир-во товарів повсягденного попиту, вир-во с/г продукції та видобування природних ресурсів, ціни на с/г продукцію та природні ресурси, довгостр. ставка %).

• Ациклічні. Їхня динаміка не повязана безпосередньо з діловим циклом, наприклад експорт.

• Антициклічні показники мають тенденцію до зростання у фазі ек-го падіння та скороченн у фазі ек-го піднесення (запаси готової продукції, запаси фак-ів вир-ва, рівні безробіття і банкрутств).

Прихильники теорії бізнес-циклу вважають, що причиною ек-их потрясінь є технологічні зрушення. Для капіталізму властиві хвилі створювальної руйнації (ті процеси, коли нові технології виштовхують фірми, які не реагують на зміни в науці). На їх думку технолоічні шоки можуть бути як позитивні так і негативні. Позитивний технологічний шок зумовлює зростання продуктивності праці, зростання попиту на працю і обсягів вир-ва.  продуктивності праці має два ефекти: ефект доходу ( більше цінується вільний час); ефект заміщення (робить дозвілля дорожчим). Негативний технологічний шок виникає тоді, коли запропоновані технології потребуєть менше робочої сили. Негативні технолог. шоки зумовлюють зменшення зайнятості,  безробіття і т.д. Позитивні шоки призводять до , а негативні – до рецесії (падіння обсягу вир-ва протягом 6 міс. до року).

59.Методологічні принципи побудови та основні категорії снр.

Система національних рахунків (СНР) — це система взаємопов'язаних економічних показників, які відобра­жають загальні й найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов'язані з виробництвом і споживанням продуктів та послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни. СНР базується на відповідних ідеологічних принци­пах. Розглянемо, зокрема, ті її принципи, які впливають на методологію обчислення макроекономічних показни­ків. Серед них основними методологічними принципами СНР є такі: Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, котра приносить доход суб”єктам цієї діяльності. Тобто критерієм продуктивності праці є одержання доходу. Це стосується економічної діяльності як у сфері матеріаль­ного, так і нематеріального виробництва. У марксистській теорії застосовувався інший критерій. Про­дуктивною вважалася лише праця у сфері матеріального виробництва. Ця теорія покладена в основу Іншої системи макроекономічного рахівництва, яка називається систе­мою балансу народного господарства. Згідно з СНР валовий продукт і сукупний доход ство­рюють не тільки галузі матеріального виробництва, а й галузі нематеріального виробництва такі як торгівля, житлово-комунальне господарство, фінансово-кредитні організації, органи державного _____________________________________________, армія, наукові установи, освіта та ін.

1. В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом одержаним від його продажу.

Це означає, що вартість продукту, з одного боку — це сума витрат факторів виробництва (праці, природних ресурсів, капіталу), з іншою боку — це сума доходів, одержаних власниками виробничих факторів. Отже, одна її та сама величина для виробників продукту с витратами, а для власників виробничих факторів —доходами. Тому _____________________________________________витрати дорівнюють доходам. Такий стан свідчить про рівновагу в економічній системі.

2. СНР виходить із того, що економіка знаходиться в постійному кругообігу, а кругообіг — це безпе­рервний потік «витрати — доходи». Це означає, що витрати створюють доходи, а доходи є джерелом нових витрат, нові витрати створюють нові доходи. Цьому пото­ку немає ні початку, ні кінця.

Із цього випливає висновок: щоб збільшити доходи необхідно збільшити витрати, а щоб витрати зросли потрібно одержати більше доходу. Це і є однією з головних проблем макр-ки. багатства як різні, але взаємопов'язані аспекти про­цесу відтворення.

Особливістю методології СНР є також те, що ключо­вим поняттям у структурі показників виробництва є дода­на вартість. Вона характеризує внесок конкретної сукуп­ності факторів виробництва у створення вартості в масш­табах економіки в цілому. Слід підкреслити, що додана вартість як внесок кожного окремого виробника розгля­дається в СНР стосовно виробника, а не продукту.