74. Чвп і нд.Розподіл національного доходу.

Чистий нац.продукт:ЧНП=ВНП-А

Чистий внутрішній продукт: ЧВП=ВВП-Споживання основного капіталу.Також ЧВП можна отримати із ВВП, коли його зменшити на величину амортизаційних відрахувань:ЧВП=ВВП-Аморт.відрахув.

Національний дохід це сума факторних доходів від праці,землі і капіталу за рік,яка визначається шляхом вилучення з вартості чистого національного продукту непрямих податків на бізнес.

Це означає, що нац.дохід вимірюється у факторних цінах і = чистому націон.продукту – непрямі податки +субсидії: НД=ЧНП(або ЧВП)-Т_нч; Т_нч = Т_н-С_б, де Т_нч – чисті непрямі податки; Т_н-непрямі податки на бізнес; С_б-субсидії бізнесу.

Рівень національного доходу, досягнутий в умовах повної зайнятості,називають потенційним, або національним доходом повної зайнятості.

За своїм змістом національний дохід є сумарним доходом усіх жителів країни. Він відображається в рахунку «Первинний розподіл доходу», який показує яким чином доходи, створені в одних секторах економіки,надходять у вигляді первинних доходів до ін.секторів-отримувачів доходів.

Первинні доходи:

Отримувач	Форма доходу
підприємство	прибуток
Власники землі	Рента
Власники капіталу	%
Наймані працівники	зарплата
Державні органи	податки

Рахунок «Вторинного розподілу і перерозподілу доходів» відображає процес перерозподілу доходів між секторами ек-ки за доп.перерозподільчих платежів, які в СНР наз.трансфертами.Трансферти-це екон.операції,за доп.яких одні установи передають іншим активи,товари,послуги безоплатно і безповоротно.Трансферти бувають натуральної та грошової форм,поточні(включ.:1)поточ.податки на доходи та власність,2)відрах.на соц.страхув.3)соц.виплати,4)страх.відшкодування,5)ін.платежі) та капітальні(витрати1)на капітальні вкладення та капітал.ремонт;2)запобіг.та ліквідацію надзвич.ситуацій; 3)геологорозвідувальні роботи;4)ін.безповоротні однораз.виплати).

Схема розподілу і перерозподілу сукупного продукту

ВВП-А=ЧВП

ЧВП-Тчн=НД

НД-Тприб-Ссоц.страх+TR=ОД

ОД-Т=ОВД, де

ОВД -особистий використовуваний дохід

TR – трансфертні платежі держави

Од –особистий дохід

75. Фіскальна політика на основі моделі ad-as

Фіскальна політика — це урядовий вплив на еко­номіку через оподаткування, формування обсягу і структури державних витрат з метою забезпечен­ня належного рівня зайнятості, запобігання й об­меження інфляції та згубного впливу циклічних ко­ливань.

Вона є головною складовою фінансової політики та дуже важливою ланкою економічної політики. Термін "фіскальна" походить від латинського фізсиз, що в пере­кладі означає "державна казна".

Види фіскальної політики:

• стимулююча (фіскальна експансія)

застосовується у фазі кризи. При стимулюючій державній політиці державні видатки та трансфери збільшуються, а податки зменшуються. У довгостроковому періоді політика послаблення податкового тиску може спричинити розширення пропозиції факторів виробництва і зростання економічного потенціалу.

• Обмежувальна ( фіскальна рестрикція)

застосовується у період підйому. у короткостроковому періоді заходи стримуючої фіскальної політики дають змогу уповільнити темп інфляції, ціною зростання безробіття і скорочення обсягу виробництва. При такій політиці державні видатки та трансфери зменшуються, а податки збільшуються. У довгостроковому періоді така політика може спричинити стійке скорочення сукупної пропозиції та темпів інфляції, при активізації елементів стагфляції.

Билет26