7. Сукупний попит. Цінові та нецінові чинники

Сукупний попит – це платоспроможний попит всіх макроекономічних суб’єктів за рівня цін, що склалися в національній економіці в данний момент.

Закритій економіці: AD=C+I+G

Відкрита економіка: AD=C+I+G+Ne

Сук попит склад: споживчий попит, інвестиційний попит, державний попит

Споживчий попит домогосподарств:

пояснення такої залежності АД домогосподарств від зміни Р є так званий ефект багатства(на той самий бюджет можливість придбати більшу кількість товарів)

Ціни не єдиний фактор що впливає на споживчий попит. Ціла низка нецінових факторів: чисельність і народження населення, обсяг податків доходів, трансфертних платежів; обсяг фінансових активів у населення і нерухомості; наявні борги домогосподарств; характер очікувань населення; суспільна диференціація доходів.

під дією перерахованих не цінових чинників змінюється не просто значення АД на кривій АД, а змінюється розташування самої кривої АД відносно осей координат(зрушення кривої вправо – збільшення чи вліво - зменшення).

Інвестиційний попит підприємств

Інвестиційний попит значною мірою залежить від динаміки цін на засоби виробництва. Нецінові фактори: обсяг вир-ва; величина % ставки; величина податкової ставки; технологічний фактор; фаза ділового циклу; характер очікувань підприємств.

Попит держави

Загальний чинник Р.

Визначальний фактор розподілення витрат в середині бюджету є основним напрямком витрат: - на створення суспільн благ; - інвестиції; - карбування державного резерву; - виплата трансфертів і субсидій; - обслуговування державного боргу.

Динаміку загального АД хар-є крива сукупного попиту АД, яка віддзеркалює зворотну залежність обсягу АД від динаміки цін(вищі ціни менший попит; нижчі ціни більший попит). Крива АД є геометричний місцем точок в сис-мі координат (Р, Y, Q) кожна з яких є певною комбінацією відповідних значень обсягу АД в залежності від загального індексу цін.

8.Державний борг: зміст, види, джерела фінансування.

Державний борг(DG) – це загальний розмір накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків.

Основними причинами створення і збільшення державного боргу є: збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів; циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки; скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного корегування (зменшення) державних витрат; вплив політичних бізнес-циклів – надмірне збільшення державних видатків напередодні виборів з метою завоювання популярності виборців та збереження влади.

Залежно від суб’єктів кредитних відносин державний борг складається із внутрішнього та зовнішнього боргу держави. Внутрішній державний борг(D) – заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випещеними її урядом. Зовнішній державний борг(DI) – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.

Залежно від структури боргових зобов’язань виділяють: - монетизований борг, який складається з боргів, опосередкованих кредитними стосунками держави з банками; - немонетизованими, який включає : заборгованість держави з державних замовлень та надання послуг державним установам; заборгованість держави з виплати заробітної плати бюджетному сектору економіки; заборгованості з виплати соціальних трансфертів.

Управління державним боргом включає: вивчення кон’юнктури на ринку позичкового капіталу; випуск та розміщення нових боргових зобов’язань; погашення своїх боргових зобов’язань; виплату позичкових процентів; зміну позичкових процентних ставок; анулювання боргу.

Випуск та розміщення нових боргових зобов’язань для розрахунку за старі борги називають рефінансуванням боргу.

Бюджетний дефіцит є різницею між державними витратами і доходами. Частина витрат – це відсоток, який сплачується по державному боргу і дорівнює i*DG , де DG – обсяг державного боргу, а i – номінальна процентна ставка. Фактичний бюджетний дефіцит за винятком інфляційної частки процентних платежів (оперпаційний дефіцит) можна підрахувати за допомогою такої формули:OBD = BD - DG*p, де OBD – операційний бюджетний дефіцит; BD – фактичний бюджетних дефіцит; DG – розмір державного боргу на початок року; p - темп приросту інфляції за рік, %.

Також змістовними є відносні показники заборгованості, а саме: відношення боргу до ВВП; відношення суми обслуговування боргу до ВВП.

Відносна величина державного боргу (“борг / ВВП”) залежить від таких факторів, як рівні реальної процентної ставки, якою визначається розмір виплат по боргу, темп зростання реального ВВП та обсяг первинного бюджетного дифіциту. Зменьшення відносної заборгованості в економіці можливе за умови, якщо темпи зростання реальної процентної ставки будуть нищими за темпи зростання реального ВВП, а частка первинного бюджетного надлишку відносно ВВП збільшуватиметься.