55.Іноземний капітал як фактор економічного розвитку.

Під економічним зростанням національного господарства розуміється такий його розвиток, при якому збільшується реальний національний доход.Економічне зростання — основний показник розвитку і добробуту будь-якої країни — є однією з головних макроекономічних цілей, досягнення якої обумовлено необхідністю випереджаючого зростання національного доходу порівняно з ростом чисельності населення для підвищення рівня життя в країні.

Іноземний капітал залучається як правило за участі ТНК. Крім близької сутності іноземних та внутрішніх інвестицій, вони додатково регулюють торгово-валютний баланс, розширюють грошову базу, приносять нові технології та стандарти життя. Але вони є непостійними, у випадку негативних ефектів можуть швидко залишити державу. Крім того вони як правило направлені на зовнішній ринок, мають короткостроковіший характер ніж внутрішні, досить залежні від політики держави.

Розвиток економіки із залученням іноземного капіталу відбувається через ринкова трансформація, вона розвивається в трьох напрямках: лібералізація економіки; приватизація власності; інституціоналізація (створення ринкової інфраструктури і нової системи управління).

Важливим напрямком є реструктуризація економіки - створення системи взаємин України –Росія, України – Європа, України – Північна Америка , Чорномор’я, СНД. У глобальному контексті визначає набір стратегій і перспективних шляхів розвитку.

Відкритість економіки - створення економіки відкритого типу, зрозумілої внутрішньої політики країнам-партнерам, зменшення економічних та адміністративних перепон тощо.

56. Споживання: зміст, функція споживання, середня та гранична схильність до споживання.

Споживання (С) – платоспроможний попит домогосподарств на товари повсякденного і довгострокового користування, послуги тощо.

Головним чинником для споживання – є рівень доходу після сплати податків. С_T=C(Y-T)=C(Y_d).

Чинники:

• багатство

• рівень цін (ефект багатства, або ефект реальних касових залишків)

• очікування (інфляції тощо)

• споживча заборгованість

• оподаткування

Суб’єктивні чинники впливу на С – економічні суб’єкти мають різну схильність до споживання.

APC=C/Y_d – середня схильність до споживання.

MPC=∆C/∆Y_d – гранична схильність до споживання.

Не дивлячись на те, що ↑ Y_d збільшує С, не весь приріст споживається, як правило ∆С<∆Y (MPC<1).

Заощадження (S) – частина доходу, що в поточному періоді не споживається. APS=S/Y_d, MPS=∆S/∆Y_d.

∆Y_d=∆S+∆C  MPC+MPS=1, APC+APS=1. (якщо MPC=1, весь приріст доходу буде споживатися, а ∆S не буде).

Функція споживання: С=С₀ + MPC∙Y_d, де С₀ – автономне споживання (базове споживання, minimum). При низькому рівні доходу – споживання може перевищувати доход, а при високому – навпаки.

С=С₀ + MPC∙Y_d

N – фіксує розмір використованого доходу, за якого домогосподарства покривають свої витрати за рахунок свого доходу не позичаючи і не використовуючи свої попередні заощадження (точка нульових заощаджень). Праворуч – доход > споживання чисті додаткові заощадження, ліворуч – доход<споживання  боргова ситуація.