- •1. Теоретичне обґрунтування макроекономічної політики. Позитивний та нормативний аналіз.
- •2. Інвестиції: зміст, структура, схильність до інвестування
- •3. Концепція природного рівня безробіття Фрідмена. Закон Оукена.
- •4. Модель кругообороту ресурсів, благ, доходів в закритій приватній економіці.
- •6. Система валютних курсів, конвертованість валюти.
- •7. Сукупний попит. Цінові та нецінові чинники
- •8.Державний борг: зміст, види, джерела фінансування.
- •11.Попит і пропоз на працю.Умови рівноваги
- •9.Золоте правило нагромадження Фелпса
- •10.Порівняльний аналіз кейнсіанської і класичної моделі сукупної пропозиції
- •12.Дефіцит держ бюджету та інфляція
- •13.Модель ад-аs 3 варіанти рівноваги.
- •14.Гкп зміст структура інструменти
- •15. Приріст населення, як фактор економічного зростання (Модель р.Солоу)
- •16.Кругообіг ресурсів з участю держави і сектора закордон.
- •17. Кейнсіанська модель попиту на гроші
- •18. Технологічний прогрес, як фактор економічного зростання
- •19. Визначення рівноважного рівня виробництва та доходу у закритій приватній економіці за методом співставлення сукупних витрат і обсягу виробництва.
- •20. Структура грошової маси та її вимір.
- •21. Комплексна характеристика екон. Кризи.
- •22. Ввп та внп: співставна характеристика та кількісна їх визначеність
- •23. Умови рівноваги трьох ринків. Модель хікса – хансена
- •24. Стимулююча фіскальна політика держави.
- •25. Макроекономічна модель кривої виробничих можливостей та ефективність економічної системи.
- •26.Соціальна політика держави
- •27. Теорії міжнародної торгівлі.
- •Меркантилізм
- •Неомеркантилізм
- •Теорія абсолютних переваг
- •28. Умови рівновоги на ринку грошей –цінних паперів. Крива lm
- •29. Теорії споживання: Дж. М. Кейнса, і. Фішера, ф. Модельяні, м. Фрідмена.
- •30. Економічне зростання: зміст, джерела, суперечності сучасної моделі
- •Інфляція: суть, причини, види, типи, методи виміру.
- •33. Мультиплікатор в моделі ad-as. Величина мультиплікатора.
- •34. Сукупна пропозиція: зміст, структура, цінові і нецінові фактори, крива as.
- •35. Використання мультиплікаторів в економічній політиці.
- •36. Валютна система, її складові та генезис
- •37. Ринок грошей та цінних паперів: зміст, структура, функції.
- •38. Автономне споживання
- •39. Макроекономічне регулювання в перехідних економіках: цілі, суперечності, результати
- •40. Значення ввп як макроекономічного показника та методи його обчислення
- •41. Кейнсіанська модель економічного циклу: Хікса-Самуельсона, Калдора, Теуса
- •42. Зовнішньоторговельний та платіжний баланси: зміст, структура та регулювання
- •43. Взаємодія виробничої функції та функції споживання. Кейнсіанський хрест.
- •44. Фіскальна політика держави: зміст, суб’єкти, функції, методи.
- •45. Фіскальна політика держави: зміст, суб’єкти, функції, методи.
- •47 Індуційовані інвестиції. Модель акселератора.
- •50 Заощадження: зміст, функція заощаджень, середня та гранична схильність до заощаджень.
- •53 Визначення рівновісного рівня виробництва та доходу у закритій приватній економіці за методом ін’єкцій та вилучень.
- •54.Вплив кредитних банків на грошову пропозицію. Грошовий та депозитний мультиплікатор.
- •55.Іноземний капітал як фактор економічного розвитку.
- •56. Споживання: зміст, функція споживання, середня та гранична схильність до споживання.
- •57.Ринок робочої сили: зміст, суб’єкти, структура та принципи функціонування.
- •58. Бізнес-цикли та проциклічні, ациклічні та антициклічні змінні.
- •59.Методологічні принципи побудови та основні категорії снр.
- •60.Податки. Основні види та функції податків.
- •61. Механізм та методи антициклічного регулювання
- •62.Предмет, об’єкт та суб’єкти макроекономіки.
- •63.Грошовий та депозитний мультиплікатори.
- •64. Іноземний капітал, як фактор економічного розвитку
- •66.Дискреційна та автоматична грошова політика
- •67.Рівноважне зростання без урахування технічного прогресу модель харада-домера
- •68. Методологія макроекономічних досліджень
- •69.Сукупна пропозиція (as) в короткостроковому та довгостроковому періоді, порівняльний аналіз.
- •70.Інфляція попиту: зміст, причини, засоби.
- •72. Рівновага на ринку товарів-послуг та ринку грошей-цінних паперів. Модель is-lm
- •73 . Політика протекціонізму та фритредерства
- •74. Чвп і нд.Розподіл національного доходу.
- •75. Фіскальна політика на основі моделі ad-as
- •76. Неокласичні теорії циклу:
- •77. Автономні інвестиції, кейнсіанська та неокласична функції автономних інвестицій.
- •78. Пропозиція грошей, зміст, суб’єкти, умови
- •79. Економічне зростання на основі моделі ad-as і кривої виробничих можливостей
- •80. Чистий економічний добробут
- •81.Споживання, заощадження, інвестиції взаємозв’язок та умови рівноваги
- •82.Інфляція пропозиції:зміст,причини,засоби обмеження.
- •83.Вплив інфляції на мультиплікаційний ефект,інфляційний розрив.
43. Взаємодія виробничої функції та функції споживання. Кейнсіанський хрест.
ц
е
модель визначення доходів, яка виявляє
механізм виникнення мультиплікативного
ефекту збільшення сукупного доходу при
зміні витрат Заплановані витрати (E)
являють собою суму, яку домогосподарства,
фірми і уряд планують заплатити за
товари і послуги. Якщо ек-ка закрита, то
заплановані витрати будуть сумою
споживання, запланованих інвестицій
та витрат держави. При цьому споживання
є ф-цією від доходу кінцевого
використання(У-Т). Рівень запланованих
інвестицій фіксований і бюджетна
політика (рівень держ. витрат і податків)
залишається незмінною.
В цілому кейнсіанський хрест показує яним чином визначається доход при заданому рівні витрат.
Виробнича функція - функція, яка відображає зв'язок між ресурсами (факторами) виробництва та реальним продуктом, тобто сукупною пропозицією (Y=f(K,L,E)).
Споживання (С) – платоспроможний попит домогосподарств на товари повсякденного і довгострокового користування, послуги тощо.
Ф
ункція
споживання: С=С0
+ MPC∙Yd,
де С0
– автономне споживання (базове споживання,
minimum).
При низькому рівні доходу – споживання
може перевищувати доход, а при високому
– навпаки.
С=С0 + MPC∙Yd
N – фіксує розмір використованого доходу, за якого домогосподарства покривають свої витрати за рахунок свого доходу не позичаючи і не використовуючи свої попередні заощадження (точка нульових заощаджень). Праворуч – доход > споживання чисті додаткові заощадження, ліворуч – доход<споживання боргова ситуація.
44. Фіскальна політика держави: зміст, суб’єкти, функції, методи.
Фіскальна політика — це урядовий вплив на економіку через оподаткування, формування обсягу і структури державних витрат з метою забезпечення належного рівня зайнятості, запобігання й обмеження інфляції та згубного впливу циклічних коливань.
Вона є головною складовою фінансової політики та дуже важливою ланкою економічної політики. Термін "фіскальна" походить від латинського фізсиз, що в перекладі означає "державна казна".
Фіскальну політику ще називають бюджетно-податковою. Пояснюється така назва тим, що цей вид державного впливу на економіку здійснюється шляхом формування доходів держбюджету та понесення витрат у формі державних закупівель, видатків у формі трансфертних виплат та процентних виплат за борговими зобов'язаннями. Сказане потребує певного пояснення у зв'язку з тим, що у вітчизняній літературі терміни "витрати" і "видатки" або ототожнюються, або розмежовуються, але для державного бюджету використовують термін "видатки", а для приватного сектору — "витрати". І, зрештою, для мікроекономічного рівня використовують поняття "витрати", а для макрорівня — "видатки". Ми виходимо з того, що дійсно поняття "видатки" і "витрати" не тотожні. Поняття "витрати" ширше, воно включає і поняття "видатки", тобто видатки є формою витрат. Витрати передбачають еквівалентність через операції купівлі-продажу. Видатки здійснюються на безеквівалентній та безповоротній основі. Тому, здійснюючи купівлю товарів і послуг, держава несе витрати, а виплачуючи трансферти — здійснює видатки, які водночас є і її витратами (але в особливий спосіб).
Таким чином використання терміну "видатки" для фіскальної політики може вважатись прийнятним з огляду на те, що значна частка витрат державного бюджету набуває форми трансфертів (власне видатків), хоча, приміром, придбання для органів державного управління будівель, меблів, комп'ютерів, канцтоварів, оплата послуг зв'язку, охорони, освітлення, опалення тощо, — це витрати, а не видатки. Отже, податки, державні закупівлі та трансферти є головними засобами впливу (інструментами) фіскальної політики.
Залежно від економічної кон'юнктури фіскальна політика як складова стабілізаційної політики спрямовується на стимулювання сукупного попиту шляхом збільшення державних витрат на закупівлю товарів та послуг (G) і/або зменшення податків (T) в період кризи або обмежує сукупний попит шляхом зменшення державних витрат та/або збільшення податків в умовах піднесення та зростання.
Види фіскальної політики
Залежно від фази ділового циклу, фіскальна політика виявляється як стимулююча або обмежувальна.
Стимулюючу фіскальну політику називають фіскальною експансією. У короткостроковому періоді вона спрямовується на подолання кризи в економіці, а у довгостроковому політика послаблення податкового тиску може спричинити розширення пропозиції факторів виробництва і зростання економічного потенціалу.
Обмежувальну (стримуючу) фіскальну політику називають фіскальною рестрикцією. В короткостроковому періоді заходи стримуючої фіскальної політики дають змогу уповільнити темпи інфляції (р) ціною зростання рівня безробіття (17) і скорочення обсягу виробництва. В довгостроковому періоді збільшення податкового тиску може викликати стійке скорочення сукупної пропозиції (АS) й активізацію елементів механізму стагфляції, особливо за умов пропорційного скорочення державних витрат за всіма статтями бюджету, що призводить до значного скорочення державних інвестицій в інфраструктуру ринку праці.
Залежно від того, як (через свідомі дії уряду чи автоматично) впливають бюджетно-податкові інструменти на стан макроекономіки, розрізняють ще дискреційну та недискреційну (автоматичну) фіскальну політику.
Недискреційна (автоматична) фіскальна політика базується на дії вмонтованих стабілізаторів, які забезпечують природне пристосування економіки до фаз ділової кон'юнктури.
Автоматичні (вмонтовані) стабілізатори — це такі механізми в економіці, дія яких зменшує реакцію ВВП на зміни сукупного попиту.
а) автоматична зміна податкових надходжень при прогресивній системі оподаткування: система податків прогресивно залежить від особистих доходів та доходів підприємств. Якщо обсяг виробництва зменшується, то автоматично зменшуються податкові ставки. Це приводить до того, що з менших доходів домашні господарства і підприємницькийсектор сплачують менші податки. Таким чином, темпи падіння сукупного попиту (АD) нижчі за темпи падіння обсягу виробництва, що уповільнює його різке скорочення через скорочення сукупного попиту. У такому випадку випуск продукції зменшується не так відчутно;
у період буму і, відповідно, в період інфляції збільшення ставок оподаткування за умов прогресивної системи оподаткування через зростання доходів домашніх господарств і підприємницького сектору зменшує особисті доходи, стримує споживчі витрати, скорочує сукупний попит і уповільнює зростання цін та заробітної плати (вплив на доходи підприємницького сектору і, відповідно, на інвестиційний попит аналогічний);
б) допомога па випадок безробіття, соціальна допомога та інші соціальні трансферти.
У разі надання допомоги на випадок безробіття кошти спрямовуються в економіку (в період кризи) або вилучаються з неї (в період буму) і, як результат, стабілізуються та згладжуються наслідки ділових циклів. Дія інших трансфертів аналогічна.
При недискреційній фіскальній політиці бюджетний дефіцит (або надлишок) утворюється в результаті дії автоматичних стабілізаторів.
