16.Кругообіг ресурсів з участю держави і сектора закордон.

В ідкрита економічна система пов'язана з іншим світом насамперед експортно-імпорт­ними операціями. Оскільки модель відображає рух тільки грошових потоків (для спрощення), платежі за імпорт спрямовані стрілкою за кордон, а платежі за експорт — всередину національної економіки (на ринок продуктів (благ)).

Другою ланкою цього зв'язку є рух капіталів у формі позик і кредитів, купівлі-продажу реальних і фінансових активів. Міжнародні фінансові операції теж зумовлюють прямий (всередину країни) та зворот­ний (за межі країни) рух потоків платежів. Грошові потоки спрямовуються всередину країни за умови, що інші країни купують у неї активи, або надають їй за­позичення. Відбувається притік капіталу.

Якщо ж грошові потоки спрямовуються за межі країни, то має місце зворотний описаному вище процес. Країна купує активи в інших країнах світу, або надає їм позику. Відбувається відтік капіталу з країни.

17. Кейнсіанська модель попиту на гроші

Кейнсіанську теорію попиту на гроші називають теорією переваг ліквідності. Дж.М. Кейнс називав три мотиви, що спонукають власників доходу збері­гати гроші готівкою:

• трансакційний (операційний) мотив, який визначається потребами у грошах для здійснення по­точних операцій;

• мотив перестороги, обумовлений потребами в грошах на непередбачувані та непрогнозовані витра­ти, передбачає заощадження певної частки доходу;

• спекулятивний мотив, зумовлений прагненням мати гроші для збереження багатства (цінностей).

Трансакційний (опера­ційний) попит на гроші (М\) — це попит на активні грошові залишки. Цей попит виводиться, як і в кла­сичній моделі, із кількісного рівняння

МV = РY.

операційний (трансакційний) попит на гроші залежить від обсягу факторів виробни­цтва, товарів та послуг, які пропонуються на ринку, та від рівня цін, за якими вони продаються. Згадаймо, що обсяг закупівель визначається величиною сукупного доходу. Чим вище рівень доходу та рівень цін, тим більший опера­ційний попит. Отже цей вид попиту на гроші пов'язаний із функціями грошей як засобу обігу та засобу платежу.

Попит на гроші за мотивом перестороги пов'я­заний з непередбачуваними ситуаціями щодо здійснен­ня платежів та зміни доходів. Наприклад, якщо термін погашення платежу настав, а грошей для розрахунків бракує, суб'єкт змушений або продати частину свого майна, або взяти позику. І та, й інша ситуації вимага­ють певних затрат, для здійснення яких і формується певний грошовий резерв. Таким чином формується попит на гроші за мотивом перестороги.

Обсяг попиту на гроші за мотивом перестороги за­лежить від обсягу непередбачуваних платежів, який, в свою чергу, прямо пропорційно залежить від обсягу доходу і не залежить від величини процентної ставки. Тому функція попиту на гроші за мотивом пересторо­ги має вигляд:

Оскільки попит на гроші і за трансакційним моти­вом, і за мотивом перестороги не залежить від процент­ної ставки, то графічно попит на гроші за цими обома мотивами в системі координат (М, і) має вигляд вер­тикальної лінії, віддаленої від початку координат пра­воруч на величину доходу (У) (рис. 8.2).

м

Спекулятивний попит на гроші пов'язаний із заощадженнями економічних суб'єктів, які (зао­щадження) зберігаються як запаси цінностей.

Іншими словами, спекулятивний попит на гроші пов'я­заний із функцією збереження цінностей.

Спекулятивний попит на гроші — це певний ре­зерв грошей, за допомогою якого економічні суб'єкти прагнуть застрахувати себе від можливих втрат у ре­зультаті коливань ринкової кон'юнктури.

Економічний суб'єкт може зберігати свої заоща­дження у формі готівки або у формі інших активів (цінні папери, нерухомість і т. ін.).

Дж. Мейнард Кейнс вважав, що теоретично немає необхідності розглядати окремо всі можливі варіанти збереження доходів, тут важливо розуміти, що еко­номічні суб'єкти прагнуть мати гроші для спекулятивних цілей тому, що вони не впевнені в доходах від альтернативних активів (фінансових та нефінансових), в яких вони могли б зберігати свої неспожиті в поточ­ному періоді доходи.

Д оходи (збитки) від володіння борговими зобов'я­заннями набувають двох форм:

• виплат процентів;

• змін ринкової вартості активів (падіння чи зрос­тання).

• Таким чином, спекулятивний попит на гроші — спадна функція від процентної ставки за облігаціями (рис. 8.3).

• Рис. 8.3. Функція спекулятивного попиту на гроші