- •1. Теоретичне обґрунтування макроекономічної політики. Позитивний та нормативний аналіз.
- •2. Інвестиції: зміст, структура, схильність до інвестування
- •3. Концепція природного рівня безробіття Фрідмена. Закон Оукена.
- •4. Модель кругообороту ресурсів, благ, доходів в закритій приватній економіці.
- •6. Система валютних курсів, конвертованість валюти.
- •7. Сукупний попит. Цінові та нецінові чинники
- •8.Державний борг: зміст, види, джерела фінансування.
- •11.Попит і пропоз на працю.Умови рівноваги
- •9.Золоте правило нагромадження Фелпса
- •10.Порівняльний аналіз кейнсіанської і класичної моделі сукупної пропозиції
- •12.Дефіцит держ бюджету та інфляція
- •13.Модель ад-аs 3 варіанти рівноваги.
- •14.Гкп зміст структура інструменти
- •15. Приріст населення, як фактор економічного зростання (Модель р.Солоу)
- •16.Кругообіг ресурсів з участю держави і сектора закордон.
- •17. Кейнсіанська модель попиту на гроші
- •18. Технологічний прогрес, як фактор економічного зростання
- •19. Визначення рівноважного рівня виробництва та доходу у закритій приватній економіці за методом співставлення сукупних витрат і обсягу виробництва.
- •20. Структура грошової маси та її вимір.
- •21. Комплексна характеристика екон. Кризи.
- •22. Ввп та внп: співставна характеристика та кількісна їх визначеність
- •23. Умови рівноваги трьох ринків. Модель хікса – хансена
- •24. Стимулююча фіскальна політика держави.
- •25. Макроекономічна модель кривої виробничих можливостей та ефективність економічної системи.
- •26.Соціальна політика держави
- •27. Теорії міжнародної торгівлі.
- •Меркантилізм
- •Неомеркантилізм
- •Теорія абсолютних переваг
- •28. Умови рівновоги на ринку грошей –цінних паперів. Крива lm
- •29. Теорії споживання: Дж. М. Кейнса, і. Фішера, ф. Модельяні, м. Фрідмена.
- •30. Економічне зростання: зміст, джерела, суперечності сучасної моделі
- •Інфляція: суть, причини, види, типи, методи виміру.
- •33. Мультиплікатор в моделі ad-as. Величина мультиплікатора.
- •34. Сукупна пропозиція: зміст, структура, цінові і нецінові фактори, крива as.
- •35. Використання мультиплікаторів в економічній політиці.
- •36. Валютна система, її складові та генезис
- •37. Ринок грошей та цінних паперів: зміст, структура, функції.
- •38. Автономне споживання
- •39. Макроекономічне регулювання в перехідних економіках: цілі, суперечності, результати
- •40. Значення ввп як макроекономічного показника та методи його обчислення
- •41. Кейнсіанська модель економічного циклу: Хікса-Самуельсона, Калдора, Теуса
- •42. Зовнішньоторговельний та платіжний баланси: зміст, структура та регулювання
- •43. Взаємодія виробничої функції та функції споживання. Кейнсіанський хрест.
- •44. Фіскальна політика держави: зміст, суб’єкти, функції, методи.
- •45. Фіскальна політика держави: зміст, суб’єкти, функції, методи.
- •47 Індуційовані інвестиції. Модель акселератора.
- •50 Заощадження: зміст, функція заощаджень, середня та гранична схильність до заощаджень.
- •53 Визначення рівновісного рівня виробництва та доходу у закритій приватній економіці за методом ін’єкцій та вилучень.
- •54.Вплив кредитних банків на грошову пропозицію. Грошовий та депозитний мультиплікатор.
- •55.Іноземний капітал як фактор економічного розвитку.
- •56. Споживання: зміст, функція споживання, середня та гранична схильність до споживання.
- •57.Ринок робочої сили: зміст, суб’єкти, структура та принципи функціонування.
- •58. Бізнес-цикли та проциклічні, ациклічні та антициклічні змінні.
- •59.Методологічні принципи побудови та основні категорії снр.
- •60.Податки. Основні види та функції податків.
- •61. Механізм та методи антициклічного регулювання
- •62.Предмет, об’єкт та суб’єкти макроекономіки.
- •63.Грошовий та депозитний мультиплікатори.
- •64. Іноземний капітал, як фактор економічного розвитку
- •66.Дискреційна та автоматична грошова політика
- •67.Рівноважне зростання без урахування технічного прогресу модель харада-домера
- •68. Методологія макроекономічних досліджень
- •69.Сукупна пропозиція (as) в короткостроковому та довгостроковому періоді, порівняльний аналіз.
- •70.Інфляція попиту: зміст, причини, засоби.
- •72. Рівновага на ринку товарів-послуг та ринку грошей-цінних паперів. Модель is-lm
- •73 . Політика протекціонізму та фритредерства
- •74. Чвп і нд.Розподіл національного доходу.
- •75. Фіскальна політика на основі моделі ad-as
- •76. Неокласичні теорії циклу:
- •77. Автономні інвестиції, кейнсіанська та неокласична функції автономних інвестицій.
- •78. Пропозиція грошей, зміст, суб’єкти, умови
- •79. Економічне зростання на основі моделі ad-as і кривої виробничих можливостей
- •80. Чистий економічний добробут
- •81.Споживання, заощадження, інвестиції взаємозв’язок та умови рівноваги
- •82.Інфляція пропозиції:зміст,причини,засоби обмеження.
- •83.Вплив інфляції на мультиплікаційний ефект,інфляційний розрив.
70.Інфляція попиту: зміст, причини, засоби.
Інфляція попиту - це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Основними причинами тут можуть бути збільшення державних замовлень (наприклад, військових), збільшення попиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості і майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання покупної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) внаслідок, наприклад, узгоджених дій профспілок. Внаслідок цього виникає надлишок грошей по відношенню до кількості товарів, підвищуються ціни. Таким чином надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть реагувати на зростання попиту.
Традиційно зміни в рівні цін пояснюються зайвим сукупним попитом. Економіка може спробувати витрачати більше, ніж вона здатна виробляти. Виробничий сектор не в змозі відповісти на цей зайвий попит збільшенням реального обсягу продукції, бо всі існуючі ресурси уже повністю використані. Тому цей зайвий попит призводить до завищених цін на постійний реальний обсяг продукції і викликаю інфляцію попиту. Суть інфляції попиту інколи пояснюють однією фразою: "Надто багато грошей полює за надто малою кількістю товарів"
71.НОМІНАЛЬНІ ТА РЕАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ОБСЯГУ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА Для вимірювання сумарного обсягу продукції, яка вироблена у вітчизняній економіцітобчислюють валовий внутрішній продукт. Валовий внутрішній продукт (ВВП) вимірює ринкову вартiсть кінцевих товарів і послуг, вироблених у даній країні протягом певного періоду часу, як правило, року.
Валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних ринкових цінах, називається номінальним ВВП. Номінальний ВВП одночасно віддзеркалює як кількість вироблених товарів і послуг, так і рівень їх цін. Інакше кажучи, на динаміку номінального ВВП впливають як зміни у фізичному обсязі виробленої продукції, так і зміни рівня цін. Часто буває так, що фізичний обсяг ВВП скорочується, а номінальний ВВП збільшується за рахунок зростання цін. Проте рівень життя людей насамперед залежить від кількості вироблених і спожитих товарів і послуг. Тому макроекономіка досліджує динаміку фізичного обсягу ВВП, тобто зміни в кількості виготовленої вітчизняною економікою продукції. З цією метою обчислюють реальний ВВП.
Валовий внутрішній продукт, обчислений у постійних цінах, називається реальним ВВП. Саме цей показник дає змогу судити про зміни у фізичному обсязі продукції, а отже, й про стан справ в економіці країни. Аналіз динаміки реального ВВП показує, що періоди його зростання чергуються з роками скорочення. Економісти називають короткострокові коливання обсягу виробництва діловим, або економічним, циклом.
Діловий цикл охоплює дві головні фази — піднесення і спад та два поворотні пункти циклу — вершину і дно. У фазі спаду реальний ВВП скорочується, зростають масштаби безробіття, знижуються доходи населення. Під час піднесення реальний ВВП збільшується.
Валовий внутрішній продукт, що відповідає природній нормі безробіття, називають природним ВВП.
Різницю між природним і фактичним ВВП називають ВВП-розривом. Цей розрив може бути зі знаком "плюс", зі знаком "мінус" або дорівнювати нулю. ВВП-розрив зі знаком "плюс" означає, що економіка перебуває у фазі спаду, недовиробляючи потрібні суспільству товари і послуги.
Протилежна ситуація простежується, коли ВВП-розрив має знак "мінус". Це означає, що економіка виходить за межі природного ВВП і ціни починають прискорено зростати.
Отже, валовий внутрішній продукт — це ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах економічної території країни протягом певного періоду часу, як правило, року.
Існує низка взаємопов'язаних національних рахунків, які обчислюють на основі ВВП. Валовий національний продукт (ВНП) — це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу, як правило, за рік, за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам певної країни,
Відмінність між ВВП і ВНП полягає у так званих іноземних факторних доходах.
Надходження Платежі
ВНП = ВВП + за фактори вир-ва — за фактори вир-ва
з-за кордону решті світу
Щоб отримати річний обсяг виробництва, який іде на споживання і на приріст капіталу, обчислюють чистий внутрішній продукт.
Чистий внутрішній продукт (ЧВП) — це валовий внутрішній продукт, скоригований на суму амортизаційних відрахувань:
ЧВП = ВВП — Амортизація.
У системі національних рахунків особле значення має національний дохід (НД). Національний дохід (НД) — це весь дохід, зароблений упродовж року власниками ресурсів, що є резидентами певної держави, незалежно від того, де ці ресурси використовуються — у власній країні чи за кордоном. Для визначення національного доходу з ВНП необхідно вирахувати амортизацію та непрямі податки на бізнес: НД = ВНП — Амортизація — Непрямі податки.