Тема 16. Юридична відповідальність за правопорушення Тезисний конспект лекцій

Правопорушення – це винне, протиправне діяння деліктоздатного суб’єкта, яке є особистісно або суспільно шкідливим чи небезпечним.

Ознаки порушення:

• суспільна шкідливість, небезпечність;

• протиправність;

• вираженість в діях або в бездіях;

• протиправна поведінка лише деліктоздатного суб’єкта;

• протиправна поведінка, яка є винною.

Склад правопорушення:

Об’єкт правопорушення – певні блага, за пошкодження, знищення чи позбавлення яких спрямоване винне протиправне діяння.

Суб’єкт правопорушення – це деліктоздатна фізична особа (людина) або деліктоздатне об’єднання, які вчинили правопорушення.

Деліктоздатність – це закріплена в законодавстві і забезпечувана державою здатність суб”єкта нести юридичну відповідальність за вчинене ним правопорушення.

Об’єктивна сторона – це протиправне діяння, його шкідливий результат, необхідний причинний зв’язок між діянням і цим результатом.

Суб’єктивна сторона – це певне психічне ставлення суб’єкта до своєї протиправної поведінки та її наслідків. Таке ставлення відбивається поняттям вини, яка може існувати у формі умислу або необережності.

Умисел буває прямий і непрямий, а необережність виступає як протиправна недбалість або самонадіяність.

Види правопорушень.

За ступенем суспільної небезпеки: злочини, проступки.

Злочини – це особистісно або суспільно небезпечне діяння, яке передбачене кримінальним законом і тягнуть застосування заходів кримінального покарання.

Проступки – це правопорушення, які є особистісно чи суспільно шкідливими.

Конституційні правопорушення – це протиправні винні діяння органів державної влади і державного управління або інших суб’єктів, які посягають на форму правління, державний устрій та порядок утворення органів держави.

Цивільні правопорушення – це протиправні винні діяння деліктоздатних суб’єктів, які наносять шкоду майновим і пов”язаним з ними особистим немайновим відносинам.

Адміністративні правопорушення – це протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський або державний порядок, власність, права і свободи громадян на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Дисциплінарні правопорушення – це протиправні винні діяння деліктоздатних суб’єктів, які наносять шкоду внутрішньому трудовому розпорядку підприємств, установ, організацій.

Юридична відповідальність – це закріплений в законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов’язок правопорушника зазнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належать.

Ознаки юридичної відповідальності:

• застосованість тільки щодо правопорушника;

• державно-примусовий примус;

• негативні наслідки для правопорушника особистого, майнового характеру;

• осуд державою протиправної поведінки правопорушника.

Принципи юридичної відповідальності.

Юридична відповідальність передбачається у законодавстві за:

- фізичне діяння (а не за думки, світогляд, соціальні або особисті властивості);

- юридично протиправне діяння;

- винне діяння (проте можливі окремі винятки);

- власні дії правопорушника.

Юридична відповідальність застосовується на засадах:

- законності (щодо її підстав, процедури та змісту);

- обгрунтованості (щодо висновків про факт та суб”єкта правопорушення, а також інших юридично значущих фактів, пов”язаних з цими обставинами);

- доцільності (щодо здійснення цілей юридичної відповідальності);

- невідворотності (жодне правопорушення не повинно залишатись без відповідного реагування компетентних державних органів);

- справедливості або індивідуалізації (щодо відповідності обраного в межах закону заходу відповідальності негативному соціальному значенню конкретного правопорушення та особи, що його вчинила).

Види юридичної відповідальності:

- конституційна, кримінально-правова, адміністративна, цивільна, матеріальна, дисциплінарна, процесуальна.

Функції юридичної відповідальності: правоохоронна, виховна.