Шкала оцінювання: національна та естs

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
		для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	для заліку
90 – 100	А	відмінно	зараховано
82-89	В	добре
74-81	С
64-73	D	задовільно
60-63	Е
35-59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання семестрового контролю	не зараховано з можливістю повторного складання семестрового контролю
0-34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням залікового кредиту	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням залікового кредиту

Модуль 1 Змістовний модуль 1

Тема 1. Поняття, сутність і походження держави

Тезисний конспект лекцій

Держава – це суверенна політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціальна неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами.

До основних ознак держави відносять:

- суверенітет;

- територіальне розселення населення країни;

- наявність апарату управління і примусу;

- здатність видавати загальнообов'язкові правила поведінки;

- здатність збирати податки, робити позики і давати кредити;

- спроможність виражати і захищати інтереси певної частини населення.

Причинами виникнення держави є:

1) необхідність удосконалення управління суспільством, пов’язана з його ускладненням у результаті розвитку виробництва, поділу праці, зміни умов розподілу продуктів, зростанням чисельності населення і розшаруванням суспільства на соціально неоднорідні групи (класи);

2) необхідність підтримання в суспільстві порядку, який забезпечує його соціальну усталеність, що досягається за допомогою загальнообов’язкових соціальних (насамперед, юридичних) норм;

3) необхідність придушення опору експлуатованих мас, які виникли в результаті розшарування суспільства на соціально неоднорідні групи (класи);

4) необхідність захисту території та ведення війн, як оборонних так і загарбницьких;

5) необхідність організації значних суспільних робіт, об’єднання з цією метою великих груп людей (у ряді країн Азії й Африки).

Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первісного ладу

Первісний лад

Держава

1)наявність соціально однорідного позакласового суспільства, що не має антагонічних протиріч; 2)наявність кровнородинного поділу населення; 3)наявність публічної влади, яка безпосередньо збігається з усім населенням, виражає і захищає інтереси всього суспільства; 4) відсутність апарату примусу, на який могла б спиратись публічна влада; 5) відсутність розподілу функцій у публічної влади; 6) відсутність збору податків із населення; 7) наявність неписаних правил поведінки – звичаїв

1) поява соціально неоднорідного, класово розшарованого суспільства, яке має антагончстичні протиріччя; 2) поява адміністративно-територіального поділу населення (округи, області та ін.); 3) поява публічної влади, відокремленої від населення (державний апарат), яка виражає і захищає інтереси економічно найзабезпеченішої частини (класу) суспільства і виникла в результаті його соціального розшарування; 4) наявність апарату примусу (придушення) – загонів збройних людей у вигляді армії, поліції і т.п. – на який спирається державний апарат; 5) поява певних функцій (законодавчої, виконавчої) у окремих органів публічної влади; 6) поява офіційної системи оподаткування; 7) поява писаних загальнообов’язкових правил поведінки – юридичних норм;

Теорії походження держави:

Теологічна теорія. Одним з її представників був Хома Аквінський (1225-1274). Його вчення побудоване на ієрархії форм від бога – чистого розуму до духовного й матеріального світу. Проголошення походження держави від бога обгрунтовує її непорушність, виправдовує найбільш реакційні держави, підкреслює думку про те, що будь-яке посягання на державу приречене на невдачу, скільки влада вкладена в руки правителя богом і покликана захищати благо всіх.

Патріархальна теорія. Сутність її полягає у твердженні, що держава походить від сім”ї і є результатом історичного розвитку і розростання сім”ї, а також абсолютна влада монарха – це продовження батьківської влади. Основними представниками цієї теорії є Аристотель, Р. Фільмер, І. Михайловський та ін.

Договірна теорія. Вона пояснює виникнення держави внаслідок об”єднання людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні управлятимуть, а інші виконуватимуть їхні управлінські рішення. Представниками цієї теорії були Г.Гроцій, Б.Спіноза, Т. Гоббс, Ж.Ж. Руссо, О.М. Радищев та ін.

Психологічна теорія. За цією теорією держава виникла внаслідок особливих властивостей психіки людей. Начебто людській психіці притаманна потреба покори, наслідування, усвідомлення залежності від видатної особистості. Народ є інертною масою і не здатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва. Представником цієї теорії був Л.Ц. Петражицький (1867-1931).

Насильницька теорія. Відповідно до цієї теорії держава виникла як результат завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. На думку прихильників теорії, держава є тією силою, яку утворюють загарбники для утримання в покорі завойованих народів і зміцнення влади переможців. Представниками теорії були Л.Гумплович, К. Каутський, Е. Дюрінг та ін.

Органічна теорія. Її обґрунтував англійський філософ Герберт Спенсер (1820-1903). Він проводив аналогію між державою і біологічним організмом. На думку Г.Спенсера, держава, подібно до біологічного організму, народжується, росте, мужніє, старіє й гине. Як і біологічний організм держава має політичне тіло: руки, ноги, голову, органи, що виконують відповідні функції.

Технократична теорія. Держава і право виникають як необхідний результат спілкування людини з технікою.

Історико-матеріалістична теорія. Сутність її полягає в тому, що держава виникає як результат розвитку в занепаду первісного ладу, розвитку способу виробництва, що й визначає соціальні зміни в суспільстві. Теорія включає в себе два підходи: а) підхід радянської науки, що пов”язаний з виникненням класів і класових антагонізмів (К. Маркс, Ф.Енгельс, В.Ульянов); б) підхід, що пов”язаний з ускладненням структури суспільства і суспільних відносин, виникнення “загальних справ” і необхідності удосконалення управління суспільством (Л.Морган).

Типологія – теорія про типи тих чи інших явищ. Типологія держав призначена “розподіляти” всі держави, що існували в історії людства, або існують зараз, на такі групи, класи, щоб це дало змогу розкрити їх соціальну сутність.

Тип держави – це система суттєвих рис, що притаманні усім державам, економічною основою яких є певний тип виробничих відносин, і які виражають соціально-змістовну (зокрема, класову) сутність і соціальне значення держави.

Основні причини зміни типів держав:

• розвиток продуктивних сил і відповідна зміна виробничих відносин;

• зміна соціальної, зокрема, класової структури суспільства;

• зміна панівного, керівного в економіці класу, або іншої панівної, керівної групи суспільства, встановлення нового співвідношення класових та інших соціальних сил;

• перехід державної влади до представників іншого класу (союзу класів), або іншої соціальної групи, а отже заміна соціальної сутності держави.

Будучи залежною насамперед, від панівної чи керівної групи (класу) в суспільстві, держава, проте, є відносно самостійним утворенням.

Ознаки відносної самостійності держави.

- організаційна відокремленість держави від суспільства в цілому, від будь-яких груп і класів (зокрема, панівного, керівного класу);

- наявність власної внутрішньої будови (структури) і особливих специфічних інтересів;

- залежність не тільки від керівного класу, керівної групи, але й тією чи іншою мірою від інших соціальних груп суспільства;

- залежність не тільки від співвідношення класових та інших соціальних сил всередині держави, але й від зовнішньополітичних умов, подій;

- необхідність виконувати не тільки суто класові, групові, але й загальносоціальні функції.

Внаслідок цього можуть існувати держави так званого перехідного типу. Вони, як правило, виражають волю кількох класів (груп) – союзу класів.

Типи держав: рабовласницький; феодальний; буржуазний; перехідний від буржуазного до соціально-деморатичного; соціально-демкоратичний (у майбутньому).

Типологічна приналежність держави відбиває її соціально-змістовну сутність, так би мовити у статиці. У динаміці ж держави, тобто в її діяльності, функціонуванні, “роботі”, така сутність розкривається через основні функції держави.

Функції держави – це основні напрямки діяльності держави, які розкривають її соціальну суть і призначення.

Основні ознаки функцій держави:

1. Вони є основними соціально значущими напрямками її внутрішньої або зовнішньої діяльності.

2. У функціях держави знаходять свій вираз і конкретизацію її історична сутність і соціальне призначення. (Соціальне призначення держави полягає у виконанні певних функцій. Вади в їх виконанні ведуть до виникнення негативних наслідків у суспільному житті, таких як становлення тоталітарного режиму, революцій тощо.)

3. Здійснення функцій держави має постійний, систематичний характер і відбувається протягом всього часу існування об'єктивно обумовлених завдань, що стоять перед державою.

4. Функції держави не є поняттям статичним, тобто раз і на завжди даним і незмінним. Вони виникають, здійснюються, розвиваються і зникають відповідно до тих завдань, які стоять перед державою у конкретно історичних умовах.

5. Функції держави, мають об'єктивний характер, обумовлений потребами суспільства, оскільки головні завдання і цілі держави на тій чи іншій стадії її розвитку обумовлюються економічними, політичними, соціальними та іншими умовами її існування.

6. Реалізація функцій здійснюється притаманними їм методами і в притаманних їм формах залежно від змісту окремих функцій.

Функції держави не слід ототожнювати з функціями її окремих органів. Функції держави — це основні напрямки її діяльності, якими зумовлена робота всього державного апарату і кожного з його окремих органів. Функції ж окремого державного органу визначаються соціальним призначенням цього конкретного органу, як особливої частини механізму держави, і знаходять свій вираз і конкретизацію у компетенції державних органів, закріплених за кожним органом правах і обов'язках.

Функції держави необхідно також відрізняти і від окремих видів державної діяльності, які здійснюються або спеціально уповноваженими на те органами держави, або структурними підрозділами певної кількості органів (планування, статистична діяльність тощо).

Класифікація функцій держави:

1. За соціальним значенням державної діяльності:

а) основні – безпосередньо характеризують соціальну сутність і призначення держави;б) неосновні – не розкривають соціальну сутність держави;

2. За територіальною спрямованістю:

а) внутрішні;б) зовнішні;

3. За сферою суспільного життя:

а) гуманістичні (власне соціальні);б) економічні;в) політичні;

4. За часом виконання:а) постійні – здійснюються протягом всього часу існування даної держави;б) тимчасові – здійснюються протягом лише певного часу існування держави (наприклад, під час стихійного лиха).