61. Договір перевезення пасажирів та багажу

Договір перевезення пасажирів та багажу – одна сторона, перевізник, зобов’язується перевести пасажирів в пункт призначення, а у випадку передачі багажу також доставити багаж до пункту призначення, а пасажир зобов’язаний сплатити встановлену сплату за проїзд і плату за перевезення вантажу.

Перевезення багажу є невід’ємним від перевезення пасажирів.

Даний договір включає в себе складне правовідношення в якому основний договір (договір перевезення пасажирів) оформляється проїздним квитком, а додатковий договір (договір перевезення багажу) оформляється квитанцією.

Договір перевезення пасажирів завжди є консенсуальним, а договір перевезення багажу реальним.Договір завжди є оплатним.Плата за договором визначається на підставі тарифу.

Плата за багаж також визначається на підставі тарифу, але залежить ще від виду транспорту.

За даним договором перевізник зобов’язаний доставити пасажирів і багаж в пункт призначення за договором.

У випадку затримання транспортного засобу перевізник сплачує пасажирам штраф. Перевізник звільняється від відповідальності в наслідок діє непереборної сили або в наслідок усунення несправностей транспортного засобу.

• Перевізник зобов’язаний: доставити багаж неушкодженим в місце призначення.

• Зобов’язаний надати транспортний засіб, придатний для перевезення пасажирів.

• Застрахувати пасажирів

• Доставити багаж неушкодженим в місце призначення

За договором перевезення пасажирмає право: Брати собою безкоштовно дитину до 6 років, а дитину від 6 до 8 років на пільгових умовах.Пасажир має право відмовитися від поїздки.Пасажир має право зупинки потягу. Пасажир має право брати з собою безкоштовно ручну покладку. Пасажир має право зайняти в транспортному засобі місце більш високої категорії з доплатою, якщо така можливість існує.

Пасажир зобов’язаний:

• Дотримуватись громадського порядку.

• Не пошкоджувати майно перевізника.

• Здійснити оплату за перевезення.

• В випадках, передбачених законодавством, не перешкоджати огляду речей.

62. Порядок та строки пред’явлення претензій та позовів при перевезеннях

Порушення учасниками перевезення та буксирування своїх обов'язків є підставою для пред'явлення уповноваженою особою претензій і позовів до правопорушника. Обставини, що можуть викликати матеріальну відповідальність перевізників, відправників, одержувачів вантажів і пасажирів і бути підставою для пред'явлення претензії та позову, посвідчуються комерційними актами та актами загальної форми.

Комерційний акт складається для посвідчення нестачі, псування чи пошкодження вантажу або багажу, виявлення вантажів без супровідних документів та документів без вантажу, повернення перевізникові вкраденого вантажу (багажу), непередачі вантажу залізницею на під'їзну колію протягом 24 годин після оформлення в товарній конторі видачі вантажу за документами.

Акти загальної форми складаються для посвідчення інших порушень договору перевезення. Відповідно до статті 158 Статуту автомобільного транспорту і розділу 9 Правил перевезення вантажів автотранспортом обставини, пов'язані з несхоронністю вантажів та іншими порушеннями договору перевезення, фіксуються в товарно-транспортній накладній, а у разі розходження в оцінці сторонами причин і характеру порушень оформляються актами встановленої форми, що прирівнюються до комерційних актів та актів загальної форми на інших видах транспорту.

Акт складається перевізником, якщо він сам виявить зазначені раніше обставини або їх наявність стверджується відправником чи одержувачем вантажу. Необгрунтовану відмову перевізника скласти комерційний акт можна оскаржити в установленому порядку. В цьому разі приймання вантажу слід оформити відповідно до правил про порядок приймання продукції та товарів за кількістю і якістю, що діють при поставці, контрактації тощо.

По всіх видах перевезень передбачено обов'язковий претензійний порядок вирішення спорів. Претензії, які виникають з перевезень вантажів, пред'являються до транспортної організації пункту призначення вантажу. Якщо спір виник з перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні, то претензія пред'являється:

а) до управління залізниці призначення, якщо кінцевим пунктом призначення є залізнична станція;

б) до іншого транспортного органу, коли кінцевим пунктом перевезення є порт (пристань), автостанція чи аеропорт. Претензії, що виникають з перевезень пасажирів і багажу, можуть пред'являтись до транспортного органу відправлення або призначення за розсудом заявника. Залежно від характеру порушення право на пред'явлення претензії має відправник чи одержувач вантажу, які можуть переуступити його один одному або кожен з них своєму вищестоящому органу чи транспортно-експедиційній організації.

Передача права на пред'явлення до перевізника претензії або позову іншим організаціям чи громадянам не допускається.

Для усіх перевезень, за загальним правилом, закріпленим в статтях 365, 366 ЦК України і відтвореним в усіх транспортних статутах (кодексах), до пред'явлення перевізнику позову обов'язково слід пред'явити йому претензію. Претензії пред'являються протягом шести місяців, а про сплату штрафів і премій — протягом 45 днів. Перевізник зобов'язаний розглянути заявлену претензію і повідомити заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії по перевезенню, здійснюваному перевізниками різних видів транспорту по одному документу, протягом шести місяців; про сплату штрафу або пені — протягом 45 днів. Якщо претензія відхилена чи відповідь не одержана у зазначені строки, заявникові надається на пред'явлення позову два місяці з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді. Для пред'явлення перевізником до відправників, одержувачів чи пасажирів позовів, що випливають з перевезення, встановлено шестимісячний строк (частина друга ст.366 ЦК України).

Строки позовної давності та порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезеннями в закордонному сполученні, встановлюються транспортними статутами (кодексами) або міжнародними угодами (ст.367 ЦК України).