- •Поняття та зміст цивільно-правових договорів.
- •Форма цивільно-правового договору.
- •Класифікація цивільно-правових договорів.
- •7.Залежно від об'єкта:
- •Порядок укладення цивільно-правових договорів
- •Підстави та порядок зміни та розірвання цивільно-правових договорів.
- •Свобода договору.
- •Поняття та значення договору купівлі-продажу.
- •Істотні умови договору купівлі-продажу.
- •Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •Правове становище сторін у договорі купівлі-продажу.
- •11.Правові наслідки неналежного виконання чи невиконання договору купівлі-продажу.
- •12.Договір роздрібної купівлі продажу.
- •13.Правові способи відновлення прав споживачів, які придбали товар неналежної якості.
- •14. Особливості купівлі продажу нерухомості.
- •15. Особливості купівлі-продажу товарів у розстрочку.
- •16. Договір купівлі-продажу об’єктів приватизації.
- •17. Правове регулювання купівлі-продажу на біржах.
- •18. Особливості договорів купівлі-продажу в зовнішньоекономічній д-сті.
- •19. Форвардні, ф’ючерсні та опціонні правочини.
- •20. Договір міни. Бартерні операції.
- •21. Договір дарування.
- •22. Договір ренти.
- •23. Припинення договору ренти
- •24. Договір довічного утримання.
- •25.Зміст договору довічного утримання
- •26. Поняття та правове регулювання договору транспортного експедирування.
- •27. Поняття, ознаки та істотні умови договору поставки.
- •28.Поняття, права та обов’язки сторін за договором контрактації с-г продукції.
- •29.Особливості договорів поставки енергоресурсів.
- •30.Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договору поставки.
- •31.Особливості поставки продукції для державних потреб.
- •32. Поняття та ознаки договору майнового найму( оренди).
- •33. Істотні умови та форма договору оренди.
- •34. Права та обов’язки сторін у договорі оренди.
- •35. Суборенда.
- •36. Права та обов’язки сторін у зв’язку з покращенням орендованого майна.
- •37. Підстави припинення та розірвання договору майнового найму.
- •38. Договір прокату.
- •39. Правове регулювання оренди державного та комунального майна.
- •40. Правове регулювання лізингу ( види та форми лізингу, істотні умови лізингу).
- •41. Договір найму житла.
- •42. Договір оренди земельних ділянок.
- •43. Поняття та значення договору підряду.
- •44. Ознаки, істотні умови та форма договору підряду.
- •45. Сторони в договорі підряду, їх права та обов’язки .
- •46. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди.
- •47. Умови та підстави дострокового розірвання договору підряду.
- •48. Договір побутового підряду.
- •49. Зміст договору будівельного підряду.
- •50. Підряд на проектні та пошукові роботи.
- •51. Правове становище генерального підрядника, субпідрядника та замовника.
- •52. Договір найму транспортного засобу.
- •53. Поняття та значення договору перевезення вантажу.
- •54. Порядок укладення договору перевезення вантажів.
- •55. Права та обов’язки перевізника.
- •56. Права та обов’язки вантажовідправника.
- •57. Правове становище вантажоодержувача
- •58. Виконання договору перевезення вантажу
- •59. Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договору перевезення вантажу
- •60. Особливості перевезення вантажів окремими видами транспорту.
- •61. Договір перевезення пасажирів та багажу
- •62. Порядок та строки пред’явлення претензій та позовів при перевезеннях
- •63. Поняття та види страхування
- •64. Учасники страхового зобов’язання
- •65. Поняття, ознаки, істотні умови та порядок укладення договору страхування
- •66. Права та обов’язки страхувальника
- •67.Права та обов’язки страховика
- •68. Порядок та умови зміни договору страхування
- •69. Підстави для відмови страховика у виплаті страхової суми.
- •70. Зобов’язання з обов’язкового страхування
- •71. Особисте та майнове страхування
- •72. Страхування цивільної відповідальності
- •73. Співстрахування і перестрахування
- •74. Договір позики
- •75. Поняття та види кредиту
- •76. Поняття, форма та порядок укладення кредитного договору
- •77. Істотні умови кредитного договору
- •78. Права та обов’язки сторін кредитного договору
- •79.Договір банківського рахунку
- •80.Договір факторингу
- •81.Договір банківського вкладу
- •82. Порядок та форми безготівкових розрахунків в господарському обороті.
- •83. Особливості регулювання договору управління майном.
- •84. Договір зберігання: поняття, ознаки, умови.
- •85. Правове становище сторін за договором зберігання.
- •86. Відповідальність охоронця у зобов’язаннях зі зберігання.
- •87. Договір зберігання на товарному складі
- •88. Спеціальні види зберігання.
- •89. Договір доручення: поняття, ознаки,форма, інші умови.
- •90. Зміст договору доручення. Відповідальність сторін.
- •91. Підстави дострокового припинення договору доручення.
- •92. Дії в чужому інтересі без доручення.
- •93.Договір комісії: поняття, ознаки, форма, порядок укладення.
- •94. Права та обов’язки сторін у договорі комісії.
- •95.Правове становище третіх осіб у договорі комісії.
- •96. Підстави для припинення договору комісії.
- •97. Поняття та види зобов’язань за спільною діяльністю.
- •99. Зміст договору простого товариства.
- •98. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства.
- •100. Порядок ведення спільних справ учасників простого товариства.
- •101. Підстави припинення договору простого товариства.
- •102. Договір комерційної концесії.
- •103. Поняття та елементи зобов’язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди. Зміст деліктного зобов’язання.
- •104. Підстави та умови позадоговірної відповідальності.
- •105. Відповідальність за шкоду, завдану посадовою або службовою особою одв чи омс.
- •106. Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
- •107. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
- •108. Відповідальність за шкоду, завдану малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами .
- •109. Відповідальність за шкоду, заподіяну кількома особами.
- •110. Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням зоров’я або смертю.
- •111. Відшкодування шкоди внаслідок недоліків товарі/робіт/послуг.
- •112. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •113. Поняття та значення спадкування та спадкового права. Види спадкування.
- •114. Час та місце відкриття спадщини.
- •115. Заповіт подружжя.
- •116. Особливості спадкування за законом
- •117. Поділ спадщини між спадкоємцями ( ст.. 1278)
- •118. Спадковий договір
- •119. Особливості спадкування за заповітом
- •120. Поняття, форма та порядок укладення заповіту
- •121. Зміст заповіту
- •122. Спадкування за правом представлення
- •123.Право на обов’язкову частку у спадщині
- •124.Поняття заповідального відказу та покладання.
- •125. Скасування та зміна заповіту
- •126. Порядок реалізації спадкових прав
- •127. Відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця
- •128. Виконання заповіту
- •129. Порядок оформлення спадкових прав
121. Зміст заповіту
Зміст заповіту складають розпорядження заповідача відносно його майнових прав та обов'язків. Оскільки склад спадщини визначається на час відкриття спадщини, немає значення, чи були в наявності зазначені у заповіті майнові права та обов'язки на момент складання заповіту (ст. 1236 ЦК). Отже, при посвідченні заповіту від заповідача не вимагається надання доказів про наявність у нього певного майна, яке вказане в заповіті. Якщо таке майно на момент відкриття спадщини буде втрачене, відчужене тощо, то в цій частині заповіт буде недійсним.
ЦК України, як і ЦК УРСР (1964 p.), проголошує принцип свободи заповіту, відповідно до якого заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Крім того, він може без зазначення будь-яких причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Але свобода заповіту має певні межі: не можна позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині.
Свобода заповіту стосується не лише визначення кола спадкоємців, а й визначення обсягу спадкової маси, яку заповідають. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Можна скласти заповіт щодо усієї спадщини або лише щодо її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Слід наголосити на тому, що чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини, оскільки з моменту складання заповіту до моменту відкриття спадщини її обсяг може змінитися. До спеціальних розпоряджень заповідача належать:
1) підпризначення спадкоємця (субституція);
2) заповідальний відказ (легат);
3) покладення;
4) встановлення сервітуту. Крім того, заповідач вправі зробити розпорядження, що стосуються організації похорону, увічнення його пам'яті; розпорядження його особистими паперами.Заповідальний відказ (легат) — це покладення на спадкоємця обов'язку передати третім особам (відказонабувачам) у власність або за іншим речовим правом майнове право або річ, що входить або не входить до складу спадщини. Заповідальний відказ втрачає чинність у разі смерті відказоодержувача, що сталася до відкриття спадщини.Покладення на спадкоємця інших обов'язків передбачає покладення обов'язку щодо вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема, щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця й форми здійснення ритуалу поховання, або щодо вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети (це є різновид заповітного розпорядження — покладення). Виникнення права на спадкування за заповітом може виникати в зв'язку з виконанням встановленої в заповіті умови, як пов'язаної, так і не пов'язаної з поведінкою особи, яку призначено в заповіті (наявність інших спадкоємців, проживання в певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо). Умова, визначена у заповіті, має існувати на час відкриття спадщини і є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства. Особа, призначена в заповіті, не має права вимагати визнання умови недійсною на тій підставі, що вона не знала про неї, або якщо настання умови від неї не залежало.Заповідач має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування тощо. Підпризначеним спадкоємцем може бути будь-який учасник цивільних відносин.Новелою ЦК є закріплення права заповідача встановлювати в заповіті сервітути щодо земельних ділянок, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна для задоволення потреб третіх осіб.