- •Поняття та зміст цивільно-правових договорів.
- •Форма цивільно-правового договору.
- •Класифікація цивільно-правових договорів.
- •7.Залежно від об'єкта:
- •Порядок укладення цивільно-правових договорів
- •Підстави та порядок зміни та розірвання цивільно-правових договорів.
- •Свобода договору.
- •Поняття та значення договору купівлі-продажу.
- •Істотні умови договору купівлі-продажу.
- •Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •Правове становище сторін у договорі купівлі-продажу.
- •11.Правові наслідки неналежного виконання чи невиконання договору купівлі-продажу.
- •12.Договір роздрібної купівлі продажу.
- •13.Правові способи відновлення прав споживачів, які придбали товар неналежної якості.
- •14. Особливості купівлі продажу нерухомості.
- •15. Особливості купівлі-продажу товарів у розстрочку.
- •16. Договір купівлі-продажу об’єктів приватизації.
- •17. Правове регулювання купівлі-продажу на біржах.
- •18. Особливості договорів купівлі-продажу в зовнішньоекономічній д-сті.
- •19. Форвардні, ф’ючерсні та опціонні правочини.
- •20. Договір міни. Бартерні операції.
- •21. Договір дарування.
- •22. Договір ренти.
- •23. Припинення договору ренти
- •24. Договір довічного утримання.
- •25.Зміст договору довічного утримання
- •26. Поняття та правове регулювання договору транспортного експедирування.
- •27. Поняття, ознаки та істотні умови договору поставки.
- •28.Поняття, права та обов’язки сторін за договором контрактації с-г продукції.
- •29.Особливості договорів поставки енергоресурсів.
- •30.Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договору поставки.
- •31.Особливості поставки продукції для державних потреб.
- •32. Поняття та ознаки договору майнового найму( оренди).
- •33. Істотні умови та форма договору оренди.
- •34. Права та обов’язки сторін у договорі оренди.
- •35. Суборенда.
- •36. Права та обов’язки сторін у зв’язку з покращенням орендованого майна.
- •37. Підстави припинення та розірвання договору майнового найму.
- •38. Договір прокату.
- •39. Правове регулювання оренди державного та комунального майна.
- •40. Правове регулювання лізингу ( види та форми лізингу, істотні умови лізингу).
- •41. Договір найму житла.
- •42. Договір оренди земельних ділянок.
- •43. Поняття та значення договору підряду.
- •44. Ознаки, істотні умови та форма договору підряду.
- •45. Сторони в договорі підряду, їх права та обов’язки .
- •46. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди.
- •47. Умови та підстави дострокового розірвання договору підряду.
- •48. Договір побутового підряду.
- •49. Зміст договору будівельного підряду.
- •50. Підряд на проектні та пошукові роботи.
- •51. Правове становище генерального підрядника, субпідрядника та замовника.
- •52. Договір найму транспортного засобу.
- •53. Поняття та значення договору перевезення вантажу.
- •54. Порядок укладення договору перевезення вантажів.
- •55. Права та обов’язки перевізника.
- •56. Права та обов’язки вантажовідправника.
- •57. Правове становище вантажоодержувача
- •58. Виконання договору перевезення вантажу
- •59. Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договору перевезення вантажу
- •60. Особливості перевезення вантажів окремими видами транспорту.
- •61. Договір перевезення пасажирів та багажу
- •62. Порядок та строки пред’явлення претензій та позовів при перевезеннях
- •63. Поняття та види страхування
- •64. Учасники страхового зобов’язання
- •65. Поняття, ознаки, істотні умови та порядок укладення договору страхування
- •66. Права та обов’язки страхувальника
- •67.Права та обов’язки страховика
- •68. Порядок та умови зміни договору страхування
- •69. Підстави для відмови страховика у виплаті страхової суми.
- •70. Зобов’язання з обов’язкового страхування
- •71. Особисте та майнове страхування
- •72. Страхування цивільної відповідальності
- •73. Співстрахування і перестрахування
- •74. Договір позики
- •75. Поняття та види кредиту
- •76. Поняття, форма та порядок укладення кредитного договору
- •77. Істотні умови кредитного договору
- •78. Права та обов’язки сторін кредитного договору
- •79.Договір банківського рахунку
- •80.Договір факторингу
- •81.Договір банківського вкладу
- •82. Порядок та форми безготівкових розрахунків в господарському обороті.
- •83. Особливості регулювання договору управління майном.
- •84. Договір зберігання: поняття, ознаки, умови.
- •85. Правове становище сторін за договором зберігання.
- •86. Відповідальність охоронця у зобов’язаннях зі зберігання.
- •87. Договір зберігання на товарному складі
- •88. Спеціальні види зберігання.
- •89. Договір доручення: поняття, ознаки,форма, інші умови.
- •90. Зміст договору доручення. Відповідальність сторін.
- •91. Підстави дострокового припинення договору доручення.
- •92. Дії в чужому інтересі без доручення.
- •93.Договір комісії: поняття, ознаки, форма, порядок укладення.
- •94. Права та обов’язки сторін у договорі комісії.
- •95.Правове становище третіх осіб у договорі комісії.
- •96. Підстави для припинення договору комісії.
- •97. Поняття та види зобов’язань за спільною діяльністю.
- •99. Зміст договору простого товариства.
- •98. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства.
- •100. Порядок ведення спільних справ учасників простого товариства.
- •101. Підстави припинення договору простого товариства.
- •102. Договір комерційної концесії.
- •103. Поняття та елементи зобов’язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди. Зміст деліктного зобов’язання.
- •104. Підстави та умови позадоговірної відповідальності.
- •105. Відповідальність за шкоду, завдану посадовою або службовою особою одв чи омс.
- •106. Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
- •107. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
- •108. Відповідальність за шкоду, завдану малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами .
- •109. Відповідальність за шкоду, заподіяну кількома особами.
- •110. Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням зоров’я або смертю.
- •111. Відшкодування шкоди внаслідок недоліків товарі/робіт/послуг.
- •112. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •113. Поняття та значення спадкування та спадкового права. Види спадкування.
- •114. Час та місце відкриття спадщини.
- •115. Заповіт подружжя.
- •116. Особливості спадкування за законом
- •117. Поділ спадщини між спадкоємцями ( ст.. 1278)
- •118. Спадковий договір
- •119. Особливості спадкування за заповітом
- •120. Поняття, форма та порядок укладення заповіту
- •121. Зміст заповіту
- •122. Спадкування за правом представлення
- •123.Право на обов’язкову частку у спадщині
- •124.Поняття заповідального відказу та покладання.
- •125. Скасування та зміна заповіту
- •126. Порядок реалізації спадкових прав
- •127. Відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця
- •128. Виконання заповіту
- •129. Порядок оформлення спадкових прав
114. Час та місце відкриття спадщини.
Умовами спадкування є час і місце відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця, а якщо особа оголошена померлою – вступ в законну силу рішення суду про оголошення особи померлою.
Момент смерті фіксується на підставі медико-біологічних даних, які засвідчуються в свідоцтві про смерть. Якщо особи померли в один день, але в різний час доби, то вони вважаються померлими одночасно, а тому не закликаються до спадкування.
З часом відкриття спадщини пов’язані наступні моменти:
Визначається коло спадкоємців.
Склад спадщини.
Визначення строків для прийняття або відмови від спадщини.
Визначення строків для пред’явлення претензій кредиторами.
Визначення моменту виникнення права спадкоємців на майно.
Визначення законодавства, яким регулюються спадкові правовідносини.
Місце відкриття спадщини – останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно не відоме – то місце знаходження нерухомості, або місцезнаходження основної частини рухомого майна. Місце відкриття спадщини має практичне значення в наступних випадках:
Для застосування законодавства (в якій країні).
Подання заяви про прийняття спадщини (подати можна тільки по місцю відкриття спадщини до державної нотаріальної контори).
Із охороною спадщини
Видача свідоцтва пор право на спадщину.
В багатьох випадках порядок закликання тієї чи іншої особи до спадкування, а також зміст прав і обов’язків спадкоємця визначається ще й спеціальними правилами. В своєму розвитку спадкові правовідносини проходять 2 етапи:
1 – з моменту відкриття спадщини і спадкоємцям надається право прийняти або відмовитися від спадщини.
2 – визначається доля спадщини і проходить оформлення спадкових прав.
115. Заповіт подружжя.
Подружжя може скласти спільний заповіт відносно майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. Особливість – якщо помирає один із подружжя, його частка переходить не до спадкоємців, а до іншого з подружжя, а нотаріус має накласти заборону відчужувати таке майно. Спадкоємці можуть отримати спадщину лише після смерті обох з подружжя. Заповіт подружжя можна змінити або відмовитись від нього лише за життя подружжя.
Стаття 1243. Заповіт подружжя
1. Подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.
2. У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. Уразі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.
3. За життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню.
4. Уразі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.
Поряд з інститутом умовних заповітів, заповіт подружжя відноситься до новел спадкового законодавства, запроваджених новим ЦК.Об'єктом заповідальних розпоряджень у заповіті подружжя є майно, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності. Буквальне тлумачення словосполучення "майна, яке належить йому на праві спільної власності" дозволяє стверджувати, що таке майно має бути в наявності на час складання заповіту, хоча це і суперечить загальній нормі ЦК, що пов'язує чинність заповіту щодо складу спадщини з моментом її відкриття (ч. 4 ст. 1236 ЦК), а також нині чинній нотаріальній практиці, яка свідчить про те, що нотаріус не перевіряє належність спадкового майна заповідачу в момент складання заповіту (пункт 159 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Заповіт подружжя практично не одержав свого застосування у сучасній практиці, тому питання про те, чи має нотаріус витребувати докази належності майна, що заповідається, подружжю на праві спільної сумісної власності, наразі залишається відкритим.Водночас можна стверджувати, що подружжя має право скласти заповіт на усе майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності.2. Сутність розпоряджень у заповіті подружжя полягає в тому, що після сме
|
рті одного з подружжя належна йому частка у спільній сумісній власності переходить до другого з подружжя, який пережив першого, і тільки в разі смерті останнього - спадщина переходить до призначеного ними спільно спадкоємця. Чинний ЦК не дає відповіді на питання, яким чином після смерті першого з подружжя його частка у спільній сумісній власності перейде до другого з подружжя - автоматично чи шляхом прийняття її за звичайною процедурою спадкування. Оскільки у ЦК не зазначене інше, подружжя у заповіті має призначати спадкоємцями один одного, втакому разі частка вважатиметься об'єктом спадкування на користь другого з подружжя. Разом з тим другий з подружжя, який пережив, очевидно, вважатиметься звичайним спадкоємцем, і з його спадщини вираховуватиметься обов'язкова частка, виплачуватимуться борги кредиторам спадкодавця тощо. Таким чином, не виключено, що до спадкоємця, призначеного спільним заповітом подружжя, перейде майно не у тому вигляді, в якому воно було заповідане.3. Кожен з подружжя-заповідачів має право відмовитись від спільного заповіту тільки за життя їх обох. Після смерті одного з подружжя другий з подружжя вже не матиме права скасувати зроблений подружжям заповіт. З метою забезпечення виконання спільного заповіту подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, яке є об'єктом заповідальних розпоряджень.
