107. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Стаття 1187. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки

1. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

3. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

4. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

5. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Стаття 1188. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки

1. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

2. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Джерело підвищеної небезпеки – це діяльність, яка пов’язана із зберіганням, використанням та утриманням транспортних засобів, механізмів, обладнання, використанням і зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухонебезпечних, вогненебезпечних речовин, діяльність,пов’язана із утриманням диких тварин,бійцівських порід, службових собак та інша діяльність, яка спричиняє підвищену небезпеку для осіб.

Причиною підвищеної небезпеки є такі властивості об’єктів, які зумовлюють відсутність повного контролю за такою діяльністю з боку людини. До уваги беруться як якісні характеристики об’єкта, так і кількісні. Особливості відповідальності за шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки полягає в тому, що вона покладається на володільця джерела, при цьому володілець може і не бути особою, яка безпосередньо спричинила шкоду. Володіння повинно засновуватись на законних підставах. Цими підставами може бути: право власності, договір оренди, договір підряду, доручення. Наявність такої підстави представляє юридичну ознаку володіння. Фактична ознака означає, що особа може і здійснює фактичне володіння (експлуатацію, зберігання і утримання).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальність за шкоду, заподіяну потерпілим, особа, яка управляла джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин. Якщо джерело підвищеної небезпеки є об’єктом спільної власності, то суб’єктом відповідальності є та особа, яка експлуатувала об’єкт в момент спричинення шкоди. При передачі джерела підвищеної небезпеки третій особі без належної юридичної підстави власник не втрачає титулу володільця і буде нести відповідальність за спричинену шкоду. Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну таким джерелом, якщо доведе, що володіння джерелом було втрачено не з його вини, а в результаті протиправних дій інших осіб (наприклад, угон).

Крім особливостей в суб’єктному складі, відповідальність за шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки, настає без вини. Володілець звільняється від відповідальності внаслідок дії непоборної сили або при умислі потерпілого. Закон встановлює виключення із загального правила про безвинну відповідальність. Це стосується випадків спричинення шкоди при зіткненні 2 джерел:

• Якщо шкода заподіяна одному володільцеві з вини іншого, то шкода відшкодовується винним.

• При наявності вини лише володільця, шкода взагалі не відшкодовується.

• При наявності вини обох володільців розмір відшкодування визначається відповідно до вини кожного.

• При відсутності вини обох володільців шкода нікому не відшкодовується.