- •Поняття та зміст цивільно-правових договорів.
- •Форма цивільно-правового договору.
- •Класифікація цивільно-правових договорів.
- •7.Залежно від об'єкта:
- •Порядок укладення цивільно-правових договорів
- •Підстави та порядок зміни та розірвання цивільно-правових договорів.
- •Свобода договору.
- •Поняття та значення договору купівлі-продажу.
- •Істотні умови договору купівлі-продажу.
- •Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •Правове становище сторін у договорі купівлі-продажу.
- •11.Правові наслідки неналежного виконання чи невиконання договору купівлі-продажу.
- •12.Договір роздрібної купівлі продажу.
- •13.Правові способи відновлення прав споживачів, які придбали товар неналежної якості.
- •14. Особливості купівлі продажу нерухомості.
- •15. Особливості купівлі-продажу товарів у розстрочку.
- •16. Договір купівлі-продажу об’єктів приватизації.
- •17. Правове регулювання купівлі-продажу на біржах.
- •18. Особливості договорів купівлі-продажу в зовнішньоекономічній д-сті.
- •19. Форвардні, ф’ючерсні та опціонні правочини.
- •20. Договір міни. Бартерні операції.
- •21. Договір дарування.
- •22. Договір ренти.
- •23. Припинення договору ренти
- •24. Договір довічного утримання.
- •25.Зміст договору довічного утримання
- •26. Поняття та правове регулювання договору транспортного експедирування.
- •27. Поняття, ознаки та істотні умови договору поставки.
- •28.Поняття, права та обов’язки сторін за договором контрактації с-г продукції.
- •29.Особливості договорів поставки енергоресурсів.
- •30.Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договору поставки.
- •31.Особливості поставки продукції для державних потреб.
- •32. Поняття та ознаки договору майнового найму( оренди).
- •33. Істотні умови та форма договору оренди.
- •34. Права та обов’язки сторін у договорі оренди.
- •35. Суборенда.
- •36. Права та обов’язки сторін у зв’язку з покращенням орендованого майна.
- •37. Підстави припинення та розірвання договору майнового найму.
- •38. Договір прокату.
- •39. Правове регулювання оренди державного та комунального майна.
- •40. Правове регулювання лізингу ( види та форми лізингу, істотні умови лізингу).
- •41. Договір найму житла.
- •42. Договір оренди земельних ділянок.
- •43. Поняття та значення договору підряду.
- •44. Ознаки, істотні умови та форма договору підряду.
- •45. Сторони в договорі підряду, їх права та обов’язки .
- •46. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди.
- •47. Умови та підстави дострокового розірвання договору підряду.
- •48. Договір побутового підряду.
- •49. Зміст договору будівельного підряду.
- •50. Підряд на проектні та пошукові роботи.
- •51. Правове становище генерального підрядника, субпідрядника та замовника.
- •52. Договір найму транспортного засобу.
- •53. Поняття та значення договору перевезення вантажу.
- •54. Порядок укладення договору перевезення вантажів.
- •55. Права та обов’язки перевізника.
- •56. Права та обов’язки вантажовідправника.
- •57. Правове становище вантажоодержувача
- •58. Виконання договору перевезення вантажу
- •59. Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договору перевезення вантажу
- •60. Особливості перевезення вантажів окремими видами транспорту.
- •61. Договір перевезення пасажирів та багажу
- •62. Порядок та строки пред’явлення претензій та позовів при перевезеннях
- •63. Поняття та види страхування
- •64. Учасники страхового зобов’язання
- •65. Поняття, ознаки, істотні умови та порядок укладення договору страхування
- •66. Права та обов’язки страхувальника
- •67.Права та обов’язки страховика
- •68. Порядок та умови зміни договору страхування
- •69. Підстави для відмови страховика у виплаті страхової суми.
- •70. Зобов’язання з обов’язкового страхування
- •71. Особисте та майнове страхування
- •72. Страхування цивільної відповідальності
- •73. Співстрахування і перестрахування
- •74. Договір позики
- •75. Поняття та види кредиту
- •76. Поняття, форма та порядок укладення кредитного договору
- •77. Істотні умови кредитного договору
- •78. Права та обов’язки сторін кредитного договору
- •79.Договір банківського рахунку
- •80.Договір факторингу
- •81.Договір банківського вкладу
- •82. Порядок та форми безготівкових розрахунків в господарському обороті.
- •83. Особливості регулювання договору управління майном.
- •84. Договір зберігання: поняття, ознаки, умови.
- •85. Правове становище сторін за договором зберігання.
- •86. Відповідальність охоронця у зобов’язаннях зі зберігання.
- •87. Договір зберігання на товарному складі
- •88. Спеціальні види зберігання.
- •89. Договір доручення: поняття, ознаки,форма, інші умови.
- •90. Зміст договору доручення. Відповідальність сторін.
- •91. Підстави дострокового припинення договору доручення.
- •92. Дії в чужому інтересі без доручення.
- •93.Договір комісії: поняття, ознаки, форма, порядок укладення.
- •94. Права та обов’язки сторін у договорі комісії.
- •95.Правове становище третіх осіб у договорі комісії.
- •96. Підстави для припинення договору комісії.
- •97. Поняття та види зобов’язань за спільною діяльністю.
- •99. Зміст договору простого товариства.
- •98. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства.
- •100. Порядок ведення спільних справ учасників простого товариства.
- •101. Підстави припинення договору простого товариства.
- •102. Договір комерційної концесії.
- •103. Поняття та елементи зобов’язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди. Зміст деліктного зобов’язання.
- •104. Підстави та умови позадоговірної відповідальності.
- •105. Відповідальність за шкоду, завдану посадовою або службовою особою одв чи омс.
- •106. Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
- •107. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
- •108. Відповідальність за шкоду, завдану малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами .
- •109. Відповідальність за шкоду, заподіяну кількома особами.
- •110. Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням зоров’я або смертю.
- •111. Відшкодування шкоди внаслідок недоліків товарі/робіт/послуг.
- •112. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •113. Поняття та значення спадкування та спадкового права. Види спадкування.
- •114. Час та місце відкриття спадщини.
- •115. Заповіт подружжя.
- •116. Особливості спадкування за законом
- •117. Поділ спадщини між спадкоємцями ( ст.. 1278)
- •118. Спадковий договір
- •119. Особливості спадкування за заповітом
- •120. Поняття, форма та порядок укладення заповіту
- •121. Зміст заповіту
- •122. Спадкування за правом представлення
- •123.Право на обов’язкову частку у спадщині
- •124.Поняття заповідального відказу та покладання.
- •125. Скасування та зміна заповіту
- •126. Порядок реалізації спадкових прав
- •127. Відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця
- •128. Виконання заповіту
- •129. Порядок оформлення спадкових прав
124.Поняття заповідального відказу та покладання.
Заповідач вправі зробити розпорядження, що стосуються організації похорону, увічнення його пам'яті; розпорядження його особистими паперами.
Заповідальний відказ (легат) — це покладення на спадкоємця обов'язку передати третім особам (відказонабувачам) у власність або за іншим речовим правом майнове право або річ, що входить або не входить до складу спадщини. Заповідальний відказ втрачає чинність у разі смерті відказоодержувача, що сталася до відкриття спадщини.Покладення на спадкоємця інших обов'язків передбачає покладення обов'язку щодо вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема, щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця й форми здійснення ритуалу поховання, або щодо вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети (це є різновид заповітного розпорядження — покладення).
125. Скасування та зміна заповіту
1. Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт.
2. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
3. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
4. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.
5. Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.
6. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.
7. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку ( 491-2011-п ), затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Зміна заповіту провадиться шляхом подачі відповідної заяви в нотаріальну контору. Скасування його здійснюється або шляхом посвідчення нового, більш пізнього за датою заповіту, який скасовує попередній, або шляхом подачі в нотаріальний орган заяви про скасування засвідченого раніше заповіту без заміни його іншим. Якщо виявляться протиріччя між декількома заповітами однієї особи, то розпорядження заповіту, складеного пізніше інших, вважаються такими, що скасовують суперечні їм розпорядження всіх попередніх заповітів.
Право заповідача на скасування та зміну заповіту визначено статтею 1254 ЦК України. Зміна й скасування заповіту — право заповідача, яке може бути здійснене тільки ним особисто. Заповідач має право змінити чи скасувати складений ним заповіт у будь-який час, не зазначаючи при цьому причин його зміни чи скасування. Для зміни чи скасування заповіту не вимагається будь-чия згода, утому числі осіб, призначених спадкоємцями в скасованому чи зміненому заповіті.
Заповіт може бути скасований шляхом складання нового заповіту або поданням заяви про його скасування нотаріусу, який посвідчив заповіт. Зміна заповіту можлива складанням нового заповіту, в якому заповідачем будуть скасовані чи змінені окремі розпорядження попереднього заповіту. У будь-якому випадку більш пізній заповіт скасовує попередній повністю або в частині, в якій він йому суперечить. Якщо раніше складеним заповітом спадкодавець розпорядився лише частиною майна, а більш пізнім заповітом розподілив його другу частину, то такі заповіти після смерті заповідача будуть чинними обидва.
Скасування заповіту шляхом складання нового є остаточним, тобто заповіт, скасований більш пізнім заповітом, не поновлюється, якщо пізніше складений заповіт потім скасований шляхом подання заяви. Аналогічне правило діє і тоді, коли пізніше складений заповіт згодом буде визнаний недійсним. Винятки з цього становлять випадки, коли пізніше складений заповіт був складений дієздатною особою, однак у момент, коли вона не розуміла значення своїх дій та не здатна була ними керувати (ст. 225 ЦК України), а також складений особою під впливом насильства (ст. 231 ЦК України). Такі обставини встановлюються в судовому порядку, і хоча такий заповіт визнається недійсним, то попередній заповіт зберігає чинність.
Справжність підпису на заяві про скасування або зміну заповіту має бути нотаріально засвідчена.
Заповіт може бути недійсним із самого початку його складання або стати таким згодом з настанням певних обставин. Заповіт є недійсним із самого початку його складання у випадках: якщо заповідач недієздатний на момент складання заповіту; якщо при здійсненні заповіту не дотримана встановлена законом форма; якщо заповідальне розпорядження суперечить закону, однак цьому випадку відповідають лише незаконні розпорядження — законні залишаються в силі. При зазначених умовах заповіт є абсолютно недійсним, тому визнання такого заповіту недійсним судом згідно зі ст. 215 ЦК не потрібне.
Заповіт, дійсний на момент його складання, може згодом стати недійсним або втратити силу у випадках:
якщо призначений у заповіті спадкоємець помре до відкриття спадщини;
якщо призначений у заповіті спадкоємець на момент відкриття спадщини втратить здатність бути спадкоємцем.
Заповіт втрачає силу у випадку пропуску строку на прийняття спадщини, за винятком випадків фактичного прийняття спадщини. Заповіт може бути визнаний недійсним не повністю, а частково. Тому недійсність його окремих розпоряджень не має наслідком недійсності його в цілому (ст. 1257 ЦК). Право на пред’явлення позову про недійсність заповіту мають зацікавлені особи, частіше — спадкоємці за законом. Такий позов може бути поданий до суду тільки після смерті заповідача.
