80.Договір факторингу

Договір факторингу – це договір, за яким одна сторона фактор передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони – клієнта, зарплату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи боржника.

На міжнародному рівні договір факторингу врегульований Оттавською конвенцією «Унідруа». Сторонами договору є фактор та клієнт. Фактором може бути банк чи інша юридична особа (фізична, але пп). Договір факторингу укладається у письмовій формі. Може бути або реальним або консенсуальним. Такий договір є завжди оплатним та двостороннім.

Істотними умовами договору є:

Предмет. Предметом може виступати грошова вимога, строк платежу за якою вже настав або грошова вимога, строк платежу за якою настане в майбутньому.

Строк. Договір може бути укладений як з зазначенням строку так і без нього.

Винагорода фактору. Розмір такої винагороди може залежати від сфер діянь клієнта, від його правового статусу, від його річних оборотів, від кількості боржників, від суми уступленої вимоги. Може бути встановлена у грошовій сумі чи у відсотках.

Обов’язки клієнта:

=Уступити грошову вимогу.

=Клієнт зобов’язаний передати фактору докази того, що свою частину зобов’язань перед третіми особами боржниками він виконав.

=Клієнт зобов’язаний повідомити банк про своїх контрагентів за комерційними договорами.

=Клієнт зобов’язаний сплатити винагороду.

=Зобов’язаний повідомити боржника про відступлення права грошової вимоги. Обов’язки фактора:

=Оплата уступки вимоги.

=Фактор виплачує грошові кошти клієнту за умови, що зі сторони боржників не буде жодних претензій щодо якості і кількості товарів.

=Не має право наступного відступлення грошової вимоги, за умови, що інше не передбачено договором.

=Якщо за умовами договору фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі в нього права грошової вимоги, то фактор набуває прав на всі суми, які він одержить від боржників і клієнт не відповідає перед фактором, якщо такі суми є меншими від суми сплаченої фактором клієнту. =Якщо фактор набуває права вимоги з метою забезпечення виконання зобов’язання клієнтом перед самим фактором, то в такому випадку фактор зобов’язаний відзвітуватися перед клієнтом і повернути йому залишок суми, яка перевищує розмір відступленої вимоги. Якщо грошові кошти менші суми боргу, то клієнт відповідає за залишок боргу. Права боржника:

• Має право вимагати від фактора доказів про уступку права вимоги.

• Має право вимагати у клієнта суму, яку він сплатив фактору, якщо товар під заставу був не якісний.

81.Договір банківського вкладу

Договір банківського вкладу – це договір, за яким одна сторона – банк, яка прийняла від другої сторони – вкладника, певну грошову суму вкладник зобов’язується виплачувати платникові таку ж суму і відсотки за неї в умовах і в порядку встановленим договором.

За правовою природою даний договір є реальним, одностороннім, оплатний. Якщо вкладником є фізична особа, то такий договір є публічний. Види вкладів:

*Вклад на вимогу (повертається на першу вимогу вкладника).

*Строковий вклад (повертається по спливу певного строку). Договір банківського вкладу складається в письмовій формі. При недотримання тягне за собою нікчемність. При укладенні договору відкривається вкладний рахунок. Для підтвердження укладення договору банк видає ощадну книжку. Ощадна книжка може бути іменною або на пред’явника. Ощадна книжка повинна містити інформацію про найменування та місцезнаходження банку, номер рахунку, сума вкладу, розмір процентів, сума зарахованих і списаних коштів, залишок на рахунку. Всі операції банк проводить лише при пред’явлені ощадної книжки. У випадку втрати іменної ощадной книжки, за заявою вкладника банк видає нову. Суб’єктами даного договору є банк вкладник. Вкладниками можуть бути і фізичні і юридичні особи. Істотними умовами є: Предмет. Предметом є грошові кошти, в готівковій або безготівковій формі, національній або іноземній валюті. За загальним правилом сума вкладів не обмежується. Оплата. Визначається договором. Строк (факультативний). Буде обов’язковий лише при строковому вкладі. Вид вкладу. Кошти, які зберігає юридична особа перераховує з поточного рахунку юридична особа на депозит і після закінчення строку знов повертається на поточний рахунок. Юридичні особи брати кошти в готівковій формі не мають права. При вкладнику-фізичний особі, вона обов’язково надає документ який посвідчує особу. Банк зобов’язаний виплачувати вкладнику відсоток. Відсоток нараховується банком з наступного дня після отримання вклад. Порядок виплати відсотків визначається договором. За загальним правилом розмір відсотків банк не має права змінювати. Періодичність нарахування відсотків визначається договором. У випадку не визначення в договорі порядок нарахування процентів, вони сплачуються щоквартально окремо від суми вкладу. Банк зобов’язаний будити суму вкладу на першу вимогу. Сам договір таке право вкладника не має права. Юридичні особи не мають права витребувати кошти до закінчення строку. Договір банківського вкладу припиняється у таких випадках:

=Взаємна згода сторін.

=На вимогу вкладника.

=У випадку ліквідації банку або юридичної особи вкладника

.=У випадку відкликання ліцензії у банку. Договір припиняється з моменту видачі суми вкладу та відсотків за цей вклад. Угода про розірвання договору складається у письмовій формі.