Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЦПУ (Іспит).docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
315 Кб
Скачать
☆

113. Поняття та значення спадкування та спадкового права. Види спадкування.

Спадкування - це перехід прав і обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) у відповідності до норм спадкового права.

Право спадкувати і заповідати входить до змісту правоздатності. Спадкове право направлено на охорону приватної власності лише фізичних осіб.

Спадщина – це всі права і обов’язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять права і обов’язки, які безпосередньо пов’язані із спадкодавцем (право на пенсію, заробітну плату, обов’язок по виплаті аліментів, право участі в господарських товариствах). Якщо такі виплати належали спадкодавцеві і не були одержані ним, вони входять у спадщину. До спадкоємців переходять обов’язки щодо відшкодування шкоди, спричиненої спадкодавцем. Але така шкода відшкодовується в межах вартості майна спадкодавця. Вклад в банку також переходить до спадкоємців. Фактично майно не перебуває у користуванні спадкодавця, але воно є об’єктом спадкування. Якщо в договорі про банківський вклад нічого не зазначено – за законом або заповітом,в договорі передбачити можна і третю особу.

Лежача спадщина – існує з моменту відкриття спадщини і прийняття спадщини (6 місяців). Права і обов’язки спадкодавця переходять до спадкоємців в порядку універсального правонаступництва.

Види спадкування:

1)Спадкування з законом

2)Спадкування за заповітом

Бувають випадки граничного спадкування (частина за заповітом, частина за законом). Принципами спадкового права є:

  1. Принцип універсальності - приймається цілком

  2. Принцип свободи вибору – спадкодавець за бажанням пише заповіт, залишає спадщину, спадкоємці приймають

  3. Принцип свободи заповіту

Суб’єктами є спадкодавець і спадкоємці. Спадкодавець – будь-яка фізична особа. Спадкоємці – особи, які вказані в законі або заповіті. Ними можуть бути ФО, ЮО, територіальна громада і держава. Також спадкоємцями є особи, які були зачаті за життя спадкодавця, а народжені після його смерті (протягом 10 місяців після смерті спадкодавця). Можливість стати спадкоємцем не залежить від право – дієздатності осіб.

Не можуть бути спадкоємцями особи, які умисно позбавили життя спадкодавця або його потенційні спадкоємців, або вчинила замах на їх життя. Така особа може бути спадкоємцем тільки за заповітом, якщо замах був вчинений до складання заповіту, і спадкодавець знав про такий замах.

Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві вчинити останню волю: скласти, скасувати заповіт, внести зміни до нього і у зв’язку з цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих або їх близьких. Такі дії можуть виражатися у складанні фіктивного заповіту, примусу скласти заповіт, відмовитися від заповіту когось із спадкоємців. Не мають право спадкувати за законом батьки після дітей, по відношенню до яких вони були позбавлені батьківських прав і не були поновлені в них на момент відкриття спадщини. На мають право спадкувати повнолітні діти після своїх батьків, якщо вони ухилялися від утримання спадкодавця. При цьому факт ухиляння має бути доведений в судовому порядку.

Не можуть спадкувати за законом одна після одної особи, шлюб між якими визнаний недійсним. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, якщо вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцю, який через похилий вік або хворобу перебував в безпорадному стані.

Підставою для спадкування є смерть особи.