- •Поняття та зміст цивільно-правових договорів.
- •Форма цивільно-правового договору.
- •Класифікація цивільно-правових договорів.
- •7.Залежно від об'єкта:
- •Порядок укладення цивільно-правових договорів
- •Підстави та порядок зміни та розірвання цивільно-правових договорів.
- •Свобода договору.
- •Поняття та значення договору купівлі-продажу.
- •Істотні умови договору купівлі-продажу.
- •Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •Правове становище сторін у договорі купівлі-продажу.
- •11.Правові наслідки неналежного виконання чи невиконання договору купівлі-продажу.
- •12.Договір роздрібної купівлі продажу.
- •13.Правові способи відновлення прав споживачів, які придбали товар неналежної якості.
- •14. Особливості купівлі продажу нерухомості.
- •15. Особливості купівлі-продажу товарів у розстрочку.
- •16. Договір купівлі-продажу об’єктів приватизації.
- •17. Правове регулювання купівлі-продажу на біржах.
- •18. Особливості договорів купівлі-продажу в зовнішньоекономічній д-сті.
- •19. Форвардні, ф’ючерсні та опціонні правочини.
- •20. Договір міни. Бартерні операції.
- •21. Договір дарування.
- •22. Договір ренти.
- •23. Припинення договору ренти
- •24. Договір довічного утримання.
- •25.Зміст договору довічного утримання
- •26. Поняття та правове регулювання договору транспортного експедирування.
- •27. Поняття, ознаки та істотні умови договору поставки.
- •28.Поняття, права та обов’язки сторін за договором контрактації с-г продукції.
- •29.Особливості договорів поставки енергоресурсів.
- •30.Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договору поставки.
- •31.Особливості поставки продукції для державних потреб.
- •32. Поняття та ознаки договору майнового найму( оренди).
- •33. Істотні умови та форма договору оренди.
- •34. Права та обов’язки сторін у договорі оренди.
- •35. Суборенда.
- •36. Права та обов’язки сторін у зв’язку з покращенням орендованого майна.
- •37. Підстави припинення та розірвання договору майнового найму.
- •38. Договір прокату.
- •39. Правове регулювання оренди державного та комунального майна.
- •40. Правове регулювання лізингу ( види та форми лізингу, істотні умови лізингу).
- •41. Договір найму житла.
- •42. Договір оренди земельних ділянок.
- •43. Поняття та значення договору підряду.
- •44. Ознаки, істотні умови та форма договору підряду.
- •45. Сторони в договорі підряду, їх права та обов’язки .
- •46. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди.
- •47. Умови та підстави дострокового розірвання договору підряду.
- •48. Договір побутового підряду.
- •49. Зміст договору будівельного підряду.
- •50. Підряд на проектні та пошукові роботи.
- •51. Правове становище генерального підрядника, субпідрядника та замовника.
- •52. Договір найму транспортного засобу.
- •53. Поняття та значення договору перевезення вантажу.
- •54. Порядок укладення договору перевезення вантажів.
- •55. Права та обов’язки перевізника.
- •56. Права та обов’язки вантажовідправника.
- •57. Правове становище вантажоодержувача
- •58. Виконання договору перевезення вантажу
- •59. Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договору перевезення вантажу
- •60. Особливості перевезення вантажів окремими видами транспорту.
- •61. Договір перевезення пасажирів та багажу
- •62. Порядок та строки пред’явлення претензій та позовів при перевезеннях
- •63. Поняття та види страхування
- •64. Учасники страхового зобов’язання
- •65. Поняття, ознаки, істотні умови та порядок укладення договору страхування
- •66. Права та обов’язки страхувальника
- •67.Права та обов’язки страховика
- •68. Порядок та умови зміни договору страхування
- •69. Підстави для відмови страховика у виплаті страхової суми.
- •70. Зобов’язання з обов’язкового страхування
- •71. Особисте та майнове страхування
- •72. Страхування цивільної відповідальності
- •73. Співстрахування і перестрахування
- •74. Договір позики
- •75. Поняття та види кредиту
- •76. Поняття, форма та порядок укладення кредитного договору
- •77. Істотні умови кредитного договору
- •78. Права та обов’язки сторін кредитного договору
- •79.Договір банківського рахунку
- •80.Договір факторингу
- •81.Договір банківського вкладу
- •82. Порядок та форми безготівкових розрахунків в господарському обороті.
- •83. Особливості регулювання договору управління майном.
- •84. Договір зберігання: поняття, ознаки, умови.
- •85. Правове становище сторін за договором зберігання.
- •86. Відповідальність охоронця у зобов’язаннях зі зберігання.
- •87. Договір зберігання на товарному складі
- •88. Спеціальні види зберігання.
- •89. Договір доручення: поняття, ознаки,форма, інші умови.
- •90. Зміст договору доручення. Відповідальність сторін.
- •91. Підстави дострокового припинення договору доручення.
- •92. Дії в чужому інтересі без доручення.
- •93.Договір комісії: поняття, ознаки, форма, порядок укладення.
- •94. Права та обов’язки сторін у договорі комісії.
- •95.Правове становище третіх осіб у договорі комісії.
- •96. Підстави для припинення договору комісії.
- •97. Поняття та види зобов’язань за спільною діяльністю.
- •99. Зміст договору простого товариства.
- •98. Поняття та юридична характеристика договору простого товариства.
- •100. Порядок ведення спільних справ учасників простого товариства.
- •101. Підстави припинення договору простого товариства.
- •102. Договір комерційної концесії.
- •103. Поняття та елементи зобов’язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди. Зміст деліктного зобов’язання.
- •104. Підстави та умови позадоговірної відповідальності.
- •105. Відповідальність за шкоду, завдану посадовою або службовою особою одв чи омс.
- •106. Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду.
- •107. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
- •108. Відповідальність за шкоду, завдану малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами .
- •109. Відповідальність за шкоду, заподіяну кількома особами.
- •110. Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням зоров’я або смертю.
- •111. Відшкодування шкоди внаслідок недоліків товарі/робіт/послуг.
- •112. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •113. Поняття та значення спадкування та спадкового права. Види спадкування.
- •114. Час та місце відкриття спадщини.
- •115. Заповіт подружжя.
- •116. Особливості спадкування за законом
- •117. Поділ спадщини між спадкоємцями ( ст.. 1278)
- •118. Спадковий договір
- •119. Особливості спадкування за заповітом
- •120. Поняття, форма та порядок укладення заповіту
- •121. Зміст заповіту
- •122. Спадкування за правом представлення
- •123.Право на обов’язкову частку у спадщині
- •124.Поняття заповідального відказу та покладання.
- •125. Скасування та зміна заповіту
- •126. Порядок реалізації спадкових прав
- •127. Відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця
- •128. Виконання заповіту
- •129. Порядок оформлення спадкових прав
96. Підстави для припинення договору комісії.
Договір комісії, крім загальний підстав також припиняється на підставі спеціальних підстав:
У випадку відмови комітента від договору.
У випадку відмови комісіонера від договору (тільки від того договору, строк якого не встановлений).
У випадку відмови комітента від договору, він зобов’язаний в строк встановлений в договорі, а якщо такий строк не встановлений то негайно, розпорядитися тим майном, яке знаходиться у комісіонера.
Якщо він не виконує даний обов’язок, комісіонер має право або передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати це майно за найвигіднішою для комітента ціною.
Якщо майно відмовляється передати комісіонер, то він зобов’язується вжити заходи для збереження майна.
В даному випадку комітент зобов’язується розпорядитися протягом 15 днів з моменту повідомлення комісіонером.Договір комісії може припинятися на загальних підставах. На відміну від розірвання договору, яке передбачає згоду сторін (ч. 1 ст. 651 ЦК), договір комісії може припинитися за ініціативи однієї з них. В ЦК закріплені дві підстави такого припинення:
а) відмова від договору комітента (ст. 1025 ЦК);
б) відмова від договору комісіонера (ст. 1026 ЦК). Стосовно вирішення питання щодо припинення договору комісії, комітент, у порівнянні з комісіонером, має певні переваги: за загальним правилом, він може відмовитися від договору у будь-який час. Не зобов'язаний він також пояснювати комісіонерові підстави своєї відмови. Разом з тим закон захищає й інтереси останнього.
Відмова комітента безпосередньо торкається інтересів комісіонера, бо внаслідок такої відмови останній вимушений змінювати свої плани, спрямовувати свою діяльність в інших напрямах, шукати контрагентів за новими договорами тощо. Це має особливе значення, якщо договір комісії було укладено без визначення строку, й відносини між комітентом і комісіонером мали тривалий, постійний характер. У таких випадках комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів (ч. 2 ст. 1025 ЦК). Якщо договір комісії мав строковий характер, правило щодо обов'язкового повідомлення про відмову від нього не застосовується, і комітент вправі повідомити комісіонера про своє рішення і у більш стислі строки.
При відмові комітента від договору постає питання щодо долі майна, яке залишилося у комісіонера. Комітент має розпорядитися ним у строк, який було встановлено в договорі (якщо це мало місце), а за його відсутності - негайно. Це правило також спрямоване на забезпечення інтересів комісіонера. Майно, яке він тримає у себе, може бути значним за обсягом, кількістю та загальною вартістю, воно може потребувати спеціального догляду та відповідних умов зберігання. Знаходження такого майна у комісіонера (на його складах) є цілком обгрунтованим під час дії договору комісії і перестає бути таким після його припинення. Тому і встановлено правило щодо скорішого вирішення комітентом питання про розпорядження своїм майном.
У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента ївшим особам або продати його за найвигіднішою для комітента ціною, У випадку відмови комітента від договору між сторонами проводяться необхідні розрахунки. Комісіонер має право на:
а) відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору;
б) плату за фактично вчинені дії (ч. 4 ст. 1025, ч. 5 ст. 1013 ЦК).
Договіркомісії передбачає, що комісіонер діє за рахунок комітента, тому усі витрати, які комісіонер зробив під час виконання доручення, мають бути відшкодовані комітентом. Що ж стосується плати, яку комітент повинен сплатити комісіонерові, то її розмір обмежується тільки фактично вчиненими діями комітента. Це пояснюється тим, що комісіонер не виконав свого обов'язку в повному обсязі і не вчинив договір, який передбачався сторонами в договорі комісії. Хоча вини комітента в цьому немає, бо ініціатива припинення договору надходила від комітента, комісіонер не може претендувати на плату, яка б йому належала у разі виконання доручення в повному обсязі. Закон не передбачає також відшкодування комітентом збитків, які можуть виникнути у комісіонера у зв'язку з припиненням договору.
Договір комісії може бути припинено не тільки за ініціативою комітента, а й при відмові від договору комісіонера (ст. 1026 ЦК). Проте це можливо лише у деяких випадках. Відповідно до ч. 1 ст. 1026 ЦК, комісіонер не вправі відмовитися від договору комісії, якщо цей договір мав строковий характер, тобто в ньому було встановлено строк його дії. Таке положення спрямовано на захист інтересів комітента й встановлення необхідної стабільності у відносинах між сторонами. Комітент, який доручив виконання договору іншій особі, має бути впевнений у тому, що його доручення буде виконано. Насамперед це має значення у випадках, коли строк виконання договору був обумовлений сторонами і давав комітенту підстави розраховувати на його виконання протягом певного часу. Інша справа, коли такий строк встановлено не було. Зазвичай це свідчить про тривалість відносин між сторонами, їх постійний характер (наприклад, за договором про надання брокерських послуг (брокерське обслуговування) комісіонер (брокер) постійно здійснює в інтересах комітента правочини щодо ку-півлі-продажу товару). Відносини, які мають безстроковий характер, можуть бути припинені з ініціативи комісіонера, але при виконанні ним певних дій.
По-перше, комісіонер повинен повідомити комітента про свою відмову не пізніше ніж за тридцять днів;
по-друге, вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента.
Після відмови комісіонера від договору комітент повинен розпорядитися своїм майном, яке знаходиться у комісіонера. Це можуть бути речі, які були надані йому для виконання доручення, або частково отримані від контрагента за договором для передачі комітенту. Для розпорядження таким майном комітенту надається п'ятнадцять днів від дня отримання ним повідомлення комісіонера про відмову від договору. В іншому випадку у комісіонера виникає право:
а) передати майно на зберігання за рахунок комітента;
б) продати його за най-вигіднішою для комітента ціною. Ще однією підставою припинення договору комісії, яка спеціально визначена в гл. 69 ЦК, є смерть фізичної особи або припинення юридичної особи (ст. 1027 ЦК).
