Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЦПУ (Іспит).docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
315 Кб
Скачать
☆

96. Підстави для припинення договору комісії.

Договір комісії, крім загальний підстав також припиняється на підставі спеціальних підстав:

  • У випадку відмови комітента від договору.

  • У випадку відмови комісіонера від договору (тільки від того договору, строк якого не встановлений).

У випадку відмови комітента від договору, він зобов’язаний в строк встановлений в договорі, а якщо такий строк не встановлений то негайно, розпорядитися тим майном, яке знаходиться у комісіонера.

Якщо він не виконує даний обов’язок, комісіонер має право або передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати це майно за найвигіднішою для комітента ціною.

Якщо майно відмовляється передати комісіонер, то він зобов’язується вжити заходи для збереження майна.

В даному випадку комітент зобов’язується розпорядитися протягом 15 днів з моменту повідомлення комісіонером.Договір комісії може припинятися на загальних підставах. На відміну від розірвання договору, яке передбачає згоду сторін (ч. 1 ст. 651 ЦК), договір комісії може припинитися за ініціативи однієї з них. В ЦК закріплені дві підстави такого припинення:

а) відмова від договору комітента (ст. 1025 ЦК);

б) відмова від договору комісіоне­ра (ст. 1026 ЦК). Стосовно вирішення питання щодо припинення договору комісії, комітент, у порівнянні з комісіонером, має певні переваги: за загаль­ним правилом, він може відмовитися від договору у будь-який час. Не зобов'язаний він також пояснювати комісіонерові підстави своєї від­мови. Разом з тим закон захищає й інтереси останнього.

Відмова ко­мітента безпосередньо торкається інтересів комісіонера, бо внаслідок такої відмови останній вимушений змінювати свої плани, спрямову­вати свою діяльність в інших напрямах, шукати контрагентів за нови­ми договорами тощо. Це має особливе значення, якщо договір комісії було укладено без визначення строку, й відносини між комітентом і комісіонером мали тривалий, постійний характер. У таких випадках комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів (ч. 2 ст. 1025 ЦК). Якщо договір ко­місії мав строковий характер, правило щодо обов'язкового по­відомлення про відмову від нього не застосовується, і комітент вправі повідомити комісіонера про своє рішення і у більш стислі строки.

При відмові комітента від договору постає питання щодо долі май­на, яке залишилося у комісіонера. Комітент має розпорядитися ним у строк, який було встановлено в договорі (якщо це мало місце), а за його відсутності - негайно. Це правило також спрямоване на забезпе­чення інтересів комісіонера. Майно, яке він тримає у себе, може бути значним за обсягом, кількістю та загальною вартістю, воно може по­требувати спеціального догляду та відповідних умов зберігання. Зна­ходження такого майна у комісіонера (на його складах) є цілком об­грунтованим під час дії договору комісії і перестає бути таким після його припинення. Тому і встановлено правило щодо скорішого ви­рішення комітентом питання про розпорядження своїм майном.

У ра­зі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право пе­редати це майно на зберігання за рахунок комітента ївшим особам або продати його за найвигіднішою для комітента ціною, У випадку відмови комітента від договору між сторонами прово­дяться необхідні розрахунки. Комісіонер має право на:

а) відшкоду­вання витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору;

б) пла­ту за фактично вчинені дії (ч. 4 ст. 1025, ч. 5 ст. 1013 ЦК).

Договіркомісії передбачає, що комісіонер діє за рахунок комітента, тому усі витрати, які комісіонер зробив під час виконання доручення, мають бути відшкодовані комітентом. Що ж стосується плати, яку комітент повинен сплатити комісіонерові, то її розмір обмежується тільки фак­тично вчиненими діями комітента. Це пояснюється тим, що комісіо­нер не виконав свого обов'язку в повному обсязі і не вчинив договір, який передбачався сторонами в договорі комісії. Хоча вини комітен­та в цьому немає, бо ініціатива припинення договору надходила від комітента, комісіонер не може претендувати на плату, яка б йому на­лежала у разі виконання доручення в повному обсязі. Закон не перед­бачає також відшкодування комітентом збитків, які можуть виникну­ти у комісіонера у зв'язку з припиненням договору.

Договір комісії може бути припинено не тільки за ініціативою ко­мітента, а й при відмові від договору комісіонера (ст. 1026 ЦК). Проте це можливо лише у деяких випадках. Відповідно до ч. 1 ст. 1026 ЦК, комісіонер не вправі відмовитися від договору комісії, якщо цей дого­вір мав строковий характер, тобто в ньому було встановлено строк його дії. Таке положення спрямовано на захист інтересів комітента й встановлення необхідної стабільності у відносинах між сторонами. Комітент, який доручив виконання договору іншій особі, має бути впевнений у тому, що його доручення буде виконано. Насамперед це має значення у випадках, коли строк виконання договору був обумов­лений сторонами і давав комітенту підстави розраховувати на його ви­конання протягом певного часу. Інша справа, коли такий строк вста­новлено не було. Зазвичай це свідчить про тривалість відносин між сторонами, їх постійний характер (наприклад, за договором про на­дання брокерських послуг (брокерське обслуговування) комісіонер (брокер) постійно здійснює в інтересах комітента правочини щодо ку-півлі-продажу товару). Відносини, які мають безстроковий характер, можуть бути припинені з ініціативи комісіонера, але при виконанні ним певних дій.

По-перше, комісіонер повинен повідомити комітента про свою відмову не пізніше ніж за тридцять днів;

по-друге, вжити за­ходів, необхідних для збереження майна комітента.

Після відмови комісіонера від договору комітент повинен розпо­рядитися своїм майном, яке знаходиться у комісіонера. Це можуть бути речі, які були надані йому для виконання доручення, або частко­во отримані від контрагента за договором для передачі комітенту. Для розпорядження таким майном комітенту надається п'ятнадцять днів від дня отримання ним повідомлення комісіонера про відмову від договору. В іншому випадку у комісіонера виникає право:

а) пере­дати майно на зберігання за рахунок комітента;

б) продати його за най-вигіднішою для комітента ціною. Ще однією підставою припинення договору комісії, яка спеціально визначена в гл. 69 ЦК, є смерть фізичної особи або припинення юри­дичної особи (ст. 1027 ЦК).