Контрольні завдання

Учений, роки життя, країна

Ідеї

Нікколо Макіавеллі

(1469-1527)

Італія

Люди егоїстичні, більш схильні до зла, ніж до добра, яке вони роблять лише за необхідності. Тому потрібні закони для підтримки суспільного порядку. Закони створюються правителями, від мудрості яких залежить порядок у суспільстві. Спочатку правителів вибирали з найбільш сильних і хоробрих, а пізніше – із мудрих і справедливих.

Томас Гоббс

(1588-1679)

Англія

Філософ-матеріаліст

Люди народжуються вільними, рівними, з егоїстично природною жадібністю. Їм притаманна лють і пожадливість, яка існує у тваринному світі. Людина заздрить іншій, радіє її горю, вбачає в іншій людині ворога і конкурента на шляху задоволення своїх потреб. Це первісний стан людини. Згодом у процесі власної діяльності людина формує себе як соціальну істоту. Новий соціальний статус громадянина перетворює ізольовану особистість на повноправного члена суспільства. Фундаментальна ідея: історія – продукт діяльності людини.

Джон Локк

(1632-1704)

Англія

Природна рівність людей забезпечується розумовою діяльністю людини

Огюст Конт

(1798-1857)

Франція

Соціолог-позитивіст, був секретарем Сен-Сімона

Соціологія ґрунтується на законах біології. Науку про суспільство спочатку називав соціальною фізикою, а згодом – соціологією. Позитивізм полягав у відмові від абстрактних міркувань, дослідженні соціальних законів загальнонауковими методами і створенні “позитивної” науки про суспільство, яка була б доказовою і загальнозначущою, як і природничо-наукові теорії. Поділ праці:

• Є витоком існуючої підлеглості;

• Призводить до однобокої професіоналізації, спотворюючи особистість;

• Руйнує солідарність і злагоду в суспільстві.

Герберт Спенсер

(1820-1903)

Англія

соціолог, соціал-дарвініст

Засновник загальної теорії систем. Порівнював суспільство з організмом, кожний елемент якого виконує свої функції. Виробничі і розподільні інститути у взаємодії з іншими соціальними інститутами утворюють соціальну організацію – суспільство. В індустріальному суспільстві індивіди існують за рахунок праці та інших видів діяльності, в яких виявляється їх підприємливість.

Ф. Райцель

Німеччина

(1844-1904)

Географічне середовище має визначальний вплив на людину. Землеробам притаманна слабкість, відсутність мужності та завзятості; просторова залежність народу породжує традиціоналізм; степи формують дух економії.

Г. Бокль

(1821-1862)

Англія

Природні явища впливають на розвиток людини, особливості її тілесної концепції, своєрідність мислення та духовності, рівень національного багатства країни. Спостерігається залежність між ландшафтом країни та інтелектуальними і психічними якостями народу. Особливості природних умов зумовлюють підкорення людини природі в одних регіонах і природи – людині в інших. Вони впливають на зростання “розумового” фактора і розподіл “розумової” діяльності.

Габріель Тард

(1843-1904)

Франція

Представник психологічної соціології. Суспільні процеси пояснюються дією механізму наслідування, на якому ґрунтуються людські стосунки. Непоборне прагнення людей до наслідування є рушійною силою розвитку суспільства. Всі явища в суспільстві відбуваються під впливом сили прикладу і наслідування звичаю, моди, покарання, навчання, виховання тощо.

Еміль Дюркгейм

(1858-1917)

Франція

Представник колективно-психологічної теорії. Праця – соціальний процес інтеграції суспільства. Економічний процес поділу праці має не лише соціальні наслідки, а й сам обумовлений соціальним станом суспільства.

Макс Вебер

(1864-1920)

Німеччина

Соціолог, громадський і політичний діяч, член німецької спілки соціальної політики

Підхопив ідею Е. Дюркгейма про поділ праці. Поділ праці – спосіб соціально-економічної взаємодії суб’єктів. У поділі праці переплітаються чотири фундаментальних чинники – технічний, економічний, соціальний та історичний.

Карл Маркс

(1818-1883)

Німеччина

Найвпливовіший соціальний дослідник ХІХ 45т.., революційний ідеолог

Завдання вчених – не лише розтлумачити соціальну дійсність, а й змінити її революційним шляхом. Економічні відносини – основа всіх інших відносин (політичних, правових, соціальних).

Вільфредо Парето

(1848-1923)

Італія

Соціолог і економіст

Соціологія та економіка – точні науки, з них необхідно виключати елементи ідеології і політики. В їхній основі мають бути методи природничих наук і математики.