Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Соціологія праці Заоч. 2012.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Питання для самоконтролю

  1. Яка роль праці у становленні людини і суспільства?

  2. Охарактеризуйте зміст і характер праці та вплив на суспільні відносини.

  3. Які особливості праці в період переходу до ринкових умов господарювання?

  4. У чому полягає множинність форм трудової діяльності?

  5. Що являє собою розвиток кооперативної та приватної діяльності?

  6. Сутність проблеми посилення соціальної справедливості у сфері праці.

  7. Розкрийте протиріччя праці на сучасному етапі розвитку суспільства.

  8. Особливості праці як джерела соціальних процесів.

  9. Сутність категорії “ставлення до праці”.

  10. Які чинники впливають на ставлення до праці?

Бібліографічний список

1-15, 37, 40.

Самостійна робота № 3

Тема3: Трудова поведінка, механізм її формування. Соціальний контроль у сфері праці

Мета: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студента про:

  • механізм формування трудової поведінки людини;

  • чинники формування моделей економічної поведінки;

  • виявити зміст основних видів і функцій соціального контролю в трудовому колективі;

  • розкрити механізм соціального контролю, його складові та шляхи удосконалення.

План

  1. Сутність і значення соціальної поведінки.

  2. Сутність і формула економічної поведінки.

  3. Потреби, їх роль у формуванні трудової поведінки.

  4. Цінності та ціннісні орієнтації.

  5. Соціальний контроль у сфері праці.

  6. Суб’єкти соціального контролю.

  7. Функції соціального контролю.

  8. Громадська думка як елемент соціального контролю.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Соціальна поведінка – це комплекс взаємопов’язаних дій, які чинять люди в системі конкретного соціуму для вдоволення своїх найбільш значущих потреб. Вона є результатом як об’єктивної, так і суб’єктивної детермінації людської активності. З одного боку, це складна система пристосування особистості до різноманітних умов, а з іншого – форма перетворення і зміни соціального середовища згідно з об’єктивними можливостями, які людина відкриває для себе з урахуванням своїх власних цінностей. Її різновидами, крім трудової, є виробнича, економічна, організаційна, функціональна, комунікативна, демографічна, нормативна, девіантна та ін.. У них відображаються властивості основних суб’єктів соціального життя: окремих індивідів, груп, спільнот.

Трудова поведінка – це свідомо регулюємий комплекс дій й дій робітника, пов’язаний з збігом його професіональних можливостей, інтересів з діяльністю виробничої організації, виробничого процесу. Сутність трудової поведінки відображається в його структурі, яка охоплює:

  • Циклічно повторювані дії, однотипні за результатом;

  • Маргінальні дії й учинки, що формуються на фазах перехідного стану від одного статусу до іншого;

  • Поведінкові схеми й стереотипи, зразки поведінки, що часто зустрічаються.

Потреби – це ті форми взаємодії людини з навколишнім середовищем (матеріальним і духовним), необхідність яких зумовлена особливостями відтворення і розвитку її біологічної, психологічної, соціальної визначеності, що так чи інакше усвідомлюються і відчуваються людиною.

Під соціальним контролем у сфері праці розуміють процеси в певній соціальній підсистемі (суспільство, галузь, трудові колективи), які забезпечують її стійкість і можливість управління функціонування її елементів (люди, трудові підрозділи).

Соціальний контроль – це механізм оцінки і санкціонування діяльності підсистеми з позиції суспільних інтересів і домінуючих норм, а також спосіб саморегуляції соціальної підсистеми, яка забезпечує взаємодію її елементів за рахунок нормативного регулювання. Соціальний контроль має структуру, яку складають три взаємопов’язаних процеси:

  • спостереження поведінки;

  • оцінка і категоризація поведінки з точки зору соціальних норм;

  • реакція на поведінку у вигляді санкцій.

Суб’єктами соціального контролю є адміністрація, громадські організації, групи, самі індивіди залежно від суб’єкта соціальний контроль поділяють на адміністративний, контроль з боку громадських організацій, груповий контроль, самоконтроль.

Таблиця 2

Конкретизація загальних потреб у сфері праці

Загальні потреби

Потреби у сфері праці

Психофізіологічного задоволення

Фізичне задоволення трудовою діяльністю

Матеріальний добробут

Зарплата, забезпечення житлово-побутових потреб та інші матеріальні блага

Соціальна активність

Суспільно значуща трудова діяльність

Незалежність

Певний трудовий статус, економічна самостійність

Стабільність і стійкість існування

Гарантоване місце роботи і заробіток

Спілкування, належність до групи

Професійне спілкування, належність до трудової організації

Визнання (повага) оточуючих

Просування по посадових сходинках, повага з боку колег, підлеглих, керівника

Удосконалення, самовираження

Професійне удосконалення, творчість, виконання відповідальної роботи, прийняття самостійних рішень, вияв ініціативи

Знання та поінформованість

Підвищення професійних знань, поінформованості у виробничих процесах, інтелектуального рівня

Функції соціального контролю:

  • оцінна;

  • стимулююча;

  • корегуюча соціальні відхилення;

  • зміцнення трудової дисципліни;

  • соціалізаційна;

  • стабілізаційно-розвиваюча виробництво;

  • фізичний захист людини;

  • моральний та психічний захист працівника.

В залежності від суб’єкта розрізняють чотири види соціального контролю:

  • адміністративний;

  • суспільний;

  • груповий;

  • самоконтроль.

Розрізняють такі типи соціального контролю:

  • суцільний і вибірковий;

  • змістовний і формальний;

  • відкритий та прихований.

Громадська думка – це особливий стан масової свідомості, який виникає як сукупність логічно пов’язаних між собою спільних уявлень, оцінок, суджень і розуміння громадянами значущих для них явищ, подій та процесів. Громадська думка виявляється в реакції, оцінному ставленні певних соціальних спільнот до соціальної дійсності, різних подій, поведінки та діяльності окремих людей чи соціальних інституцій, явищ та процесів з точки зору цих спільнот.