2.4. Модульне навчання і тестовий контроль навчальних досягнень учнів і студентів

В останні роки поширення в навчальних закладах різних типів і рівнів акредитації набирає модульне навчання. Умови для цього створені Міжнародною організацією праці (МОП), зокрема Українським міжгалузевим центром Модульного навчання (УМЦМН). Особливістю модульного навчання є те, що учень може частково або повністю самостійно працювати в майстерні за запропонованою йому індивідуальною навчальною програмою.

Модульна система є перспективною формою навчання. Вона гарантує якість підготовки фахівців, скорочує термін навчання, зменшує витрати на професійну підготовку. Модульна система передбачає, що теоретично-виробниче навчання проводить одна особа – майстер-викладач. Ця система навчання дає можливість оволодіти професією у кілька етапів, а конкретний кваліфікований розряд присвоюється учням залежно від фактичного оволодіння ними професійними знаннями та вміннями, що підтверджується тестуванням наприкінці кожного елементу модульного блоку.

В основу модульного навчання покладене виробниче завдання. Програма, якою повинен оволодіти учень, поділяється на модульні блоки (МБ). МБ – це логічно завершена частина роботи в межах виробничого завдання або діяльності з чітко визначеним початком і кінцем. Отже, МБ визначається комплексом навичок, умінь і пов’язаних з ними знань, що є складовими кваліфікаційної характеристики певної професії.

Кожна модульна одиниця має відповідати таким категоріям:

- розподіл навчальної програми на МБ;

- визначення операцій, що виконуються в межах кожного МБ;

- визначення вимог до роботи, що виконується у межах кожного блоку;

- формування вимог до знань та умінь учня в оволодінні професією.

До МБ входять ряд логічно пов’язаних операцій, які повинен визначити та грамотно описати кваліфікований працівник.

Модульні блоки складаються з модульних навчальних елементів (НЕ). Розробляються НЕ на основі окремих виробничих операцій у вигляді коротких тестів і малюнків, а також тестів і практичних завдань.

НЕ може використовуватися для самостійної роботи учнів, а також для його роботи під керівництвом педагога. Навчальна програма складається з повного комплекту НЕ. У підручнику Н.В.Батраченко, В.П.Головінова і Н.М.Каменєвої [3], наприклад, знаходиться 81 НЕ. На першій сторінці кожного НЕ вміщено його назву, цілі навчання, перелік обладнання та інструментів, які використовуються в роботі з цим НЕ. На наступних сторінках розміщений відповідний навчальний матеріал.

Кожний НЕ поділений на кроки. Кроки пронумеровані. Навчальний матеріал викладається послідовно, крок за кроком, у доступній формі у вигляді малюнків і коротких коментарів до них. Малюнки також пронумеровані. Номер малюнку відповідає номеру кроку.

Чітко сформульовані цілі навчання необхідні як для викладача, так і для учня. Коли останній знає, що від нього вимагається після закінчення навчання, він може досягти значно кращих результатів, на будь-якому етапі програми контролювати свої власні успіхи в одержанні нових умінь і навичок, вміти оцінити свої дії.

Основою навчання в модульній системі є НЕ. Короткий текстовий опис трудових навичок кваліфікованого працівника супроводжується ілюстраціями самих прийомів, операцій роботи. Ілюстрації дають учневі чітку та конкретну наочну інформацію про матеріали, що вивчаються. Ілюстрації формують в учня конкретні зорові враження про трудові прийоми тієї операції, що виконується. Ілюстрація надає можливість порівняно тривало розглядати зображення, де послідовно показані всі етапи трудового процесу.

Наприкінці кожного НЕ є тести для перевірки вмінь і навичок, засвоєних учнями. Тести НЕ адресовані учню, що значною мірою зменшує психологічний бар’єр, пов’язаний з перевіркою знань, вмінь і навичок. Тести можна також використовувати для самоперевірки.

Досвід свідчить, що під час використання модульної системи навчання доцільно застосовувати трирівневий контроль успішності.

На першому з них використовують контрольні тести НЕ. Тут передбачена двобальна шкала оцінки засвоєння навчального матеріалу (“так” або “ні”). Можна використовувати й інші шкали (“п’ятибальну”, “дванадцятибальну”).

Другий рівень пов’язаний з кваліфікаційними випробуваннями на рівні МБ. Учневі пропонується виконати роботу, що охоплює вміння та навички з кількох НЕ.

Нарешті, на третьому рівні проводяться кваліфікаційні випробування за правилами, що діють в системі професійно-технічної освіти. Після таких випробувань учню присвоюється кваліфікаційний розряд за певною професією.

РОЗДІЛ 3. ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ