Робота в середовищі Internet

Internet — це мережа комп’ютерів та комп’ютерних мереж, джерело інформації, яке постійно змінюється і розширюється.

Internet (Internet у перекладі - міжмережне з’єднання) - це поєднання багатьох мереж, що забезпечує поширення інформаційних потоків по всій земній кулі. Internet також називають глобальною мережею, що нараховує понад 2 млн. вузлових комп’ютерів, які обслуговують десятки мільйонів користувачів.

З часу створення в 60-х роках XX ст. кількість комп’ютерів, підключених до Internet, неухильно зростає, і тепер ця мережа використовується мільйонами людей як у комерційних та державних організаціях, так і індивідуально.

Комп’ютери, які працюють у мережі Internet, називаються вузлами (іноді - хостами, хоча це не одне й те ж). Internet взагалі можна уявити як множину вузлів, кожен з яких може зв’язатися з будь-яким іншим. Вузлами є потужні комп’ютери (мейнфрейми), менш потужні міні-комп’ютери та персональні комп’ютери. Серед них є такі, що надають послуги іншим комп’ютерам – сервери. Під час отримання електронної пошти ви звертаєтесь до поштового серверу, бажаєте переглянути будь-яку Web-сторінку – зв’язуєтесь з певним Web-сервером.

Сервери - це потужні та надійні комп’ютери, які цілодобово працюють і постійно підключені до Internet. Сервери здатні зберігати та надсилати інформацію за запитами інших комп’ютерів, водночас відповідаючи на десятки або сотні запитів. Сервери захищені від збоїв електромережі та, як правило, керовані операційною системою Unix.

Для роботи в Internet розроблено спеціальні програми (броузери). Найчастіше застосовуються броузери Internet Explorer, Netscape Communicator та ін.

Зв’язок комп’ютерів в Internet здійснюється за допомогою телефонних ліній, за допомогою модему, який перетворює цифрові сигнали комп’ютера на аналогові сигнали телефонної лінії, та навпаки. Характеризується модем швидкістю передачі інформації, яка вимірюється в бодах, та обсягом цифрової інформації в одному аналоговому сигналі, що виражається в бітах. Добуток цих параметрів називається пропускною здатністю модему, яка вимірюється в бітах за секунду (bps). Сучасні модеми мають пропускну здатність понад 56 Кбіт/с.

URL

Комп’ютери в Internet зв’язуються за допомогою протоколу TCP/IP, знаходячи один одного за IP-адресою. Наочна система адресації заснована на доменних іменах. За допомогою доменних імен записуються адреси ресурсів у Internet. Відповідний запис називається URL.

URL (Uniform Resource Locator - уніфікований локатор ресурсу) - це певна система імен для ідентифікації ресурсів у Internet. Будь-яка інформація, розміщена в ньому, має свій URL

У запису URL зазначаються такі дані (зліва направо):

• протокол доступу до ресурсу (HTTP, FTP, GOPHER тощо);

• доменне ім’я серверу, на якому розміщено ресурс;

• адреса порту, використовуваного для зв’язку;

• специфікація ресурсу на жорсткому диску серверу (шлях до файлу, його ім’я та мітка).

• Гіпертекстова система WWW (World Wide Web) – глобальна система поширення інформації, в якій для пошуку та перегляду файлів застосовуються гіпертекстові зв’язки.

• Електронна пошта – засіб обміну повідомленнями, який нагадує роботу звичайної пошти, проте значно переважає її за швидкістю доставки повідомлень.

• Віддалений доступ до мережі – забезпечує доступ до вашого комп’ютера з будь-якого, підключеного до Internet. Ви можете переглянути вашу електронну пошту, виконати пошук у базах даних (БД) свого комп’ютера тощо.

• Тематичні конференції Usenet – це електронні дошки, куди учасники конференції можуть передавати повідомлення й отримувати відповіді на них.

• Розмова в мережі або IRC (Internet Relay Chat) – спілкування співбесідників шляхом введення тексту з клавіатури.

• Голосове спілкування і відеоконференції – надає можливість двом і більше абонентам чути і бачити один одного. Для проведення голосових та відеоконференцій абоненти повинні мати певне обладнання (мікрофон, динамік, відеокамеру) і програмне забезпечення.

• FTP (File Transfer Protocol - протокол передавання файлів) – передавання програм і файлів даних між комп’ютерами глобальної мережі.

Режими інформаційного обміну

В Internet можливі два режими інформаційного обміну – on-line і off-line. Перший термін перекладається як “на лінії”, другий – “поза лінією”. Йдеться не просто про існування лінії (підключення до телефонної лінії або до локально – обчислювальної мережі (ЛОМ), яка має вихід до Internet), а про наявність з’єднання через наявну лінію зв’язку.

On-line (на комп’ютерному жаргоні – “онлайновий” режим) - постійний зв’язок користувача з сервером провайдера. Під час відкриття Web-сторінок, відправлення повідомлень електронної пошти, “перекачування” файлівархівів користувач лишається підключеним до мережі. Він може отримувати інформацію з мережі і негайно реагувати на неї, тому on-line – це режим реального часу.

Off-line - це режим “відкладеного” зв’язку. Користувач передає порцію інформації або одержує її протягом коротких сеансів зв’язку, а в інший час комп’ютер відключений від Internet. Зрозуміло, що це економніший режим, ніж on-line. У режимі off-line, наприклад, обробляються повідомлення електронної пошти та групи новин.

World Wide Web

Поняття World Wide Web відноситься до абстрактного інформаційного кіберпростору. Під словом Internet звичайно мають на увазі фізичний рівень мережі, тобто апаратне забезпечення, яке складається з комп’ютерів та кабелів. Основою World Wide Web та Internet є використання протоколів, тобто мови та правил, за допомогою яких комп’ютери “спілкуються” між собою. World Wide Web – це більше, аніж просто один з протоколів. Web об’єднує декілька протоколів, в тому числі FTP (FileTransfer Protocol), telnet, WAIS (Wide-Area Information Servers) та інші. Оскільки World Wide Web використовує стандартні протоколи Internet для передачі файлів і документів, термін Web часто використовується як синонім поняття Internet і відноситься як до всесвітньої мережі комп’ютерів, так і безпосередньо до інформації.

World Wide Web – це глобальна комп’ютерна мережа, що містить мільйони сайтів, на яких розміщена різноманітна інформація. Люди мають доступ до цієї інформації за допомогою використання технології Internet. Для навігації пошуку в WWW використовуються спеціальні програми – Web-броузери, які, як уже зазначалося, істотно полегшують подорож безкрайніми просторами WWW. Вся інформація у Web-броузері відображується у вигляді Web-сторінок, що є основним елементом сайтів WWW.

Web-сторінки, підтримуючи технологію мультимедіа, об’єднують у собі різні види інформації: текст, графіку, звук, анімацію і відео. Від того, наскільки якісно і красиво зроблена та або інша Web-сторінка, багато в чому залежить її успіх у світі.

Проект World Wide Web був розпочатий у 1989 році Тімом Бернесом-Лі в лабораторії фізики високих енергій CERN. Метою проекту була розробка методу обміну дослідницьких даних та ідей з вченими всього світу. В першому (початковому) варіанті Web називався “гіпертекстовим проектом”.

Отже, що ж таке World Wide Web, або, як говорять в просторіччі, WWW, Web, або ще більш просто - 3W? WWW - це розподілена інформаційна система мультимедіа, заснована на гіпертексті. Коротко розберемо це визначення по порядку.

Розподілена інформаційна система: інформація зберігається на величезній кількості так званих WWW-серверів (servers). Тобто комп’ютерів, на які встановлено спеціальне програмне забезпечення і які з’єднані в мережу Internet. Користувачі, які мають доступ до мережі, одержують цю інформацію за допомогою програм-клієнтів, програм перегляду WWW-документів. При цьому програма перегляду посилає комп’ютерною мережею запит серверу, який зберігає файл із необхідним документом. У відповідь на запит сервер висилає програмі перегляду необхідний файл або повідомлення про відмову, якщо файл із тих або інших причин недоступний. Взаємодія клієнт-сервер відбувається за певними правилами, або, як кажуть, протоколами. Протокол, прийнятий в WWW, називається HyperText Transfer Protocol, скорочено – HTTP.

Мультимедіа: інформація включає не тільки текст, а й дво- і тривимірну графіку, відео і звук.

Гіпертекст: інформація в WWW подається у вигляді документів, будь-який з яких може містити як внутрішні перехресні посилання, так і посилання на інші документи, що зберігаються на тому самому або на будь-якому іншому сервері.

Такі посилання називають гіперпосиланнями або гіперзв’язками. На екрані комп’ютера у вікні програми перегляду посилання виглядають як виділені будь-яким чином (наприклад, іншим кольором і/або підкресленням) ділянки тексту або графіки. Вибираючи гіперпосилання, користувач програми перегляду може швидко переміщатися від однієї частини документа до іншої, або ж від одного документа до іншого. За необхідністю програма перегляду автоматично зв’язується із відповідним сервером в мережі, робить запит на документ, на який зроблене посилання. До речі, ідея гіпертекстового подання інформації вже добре знайома користувачам різних версій системи Microsoft Windows. Саме за цим принципом побудована у Windows система підказок (Help), з тією лише різницею, що гіпертекстова система підказок Windows не є розподіленою.

Отже, Web-сторінка може містити стилізований і форматований текст, графіку і гіперзв’язки з різними ресурсами Internet. Щоб реалізувати всі ці можливості, була розроблена спеціальна мова – HyperText Markup Language (HTML), тобто, Мова Розмітки Гіпертексту. Термін гіпертекст був уведений Тедом Нільсоном в 60-і роки. Так називався текст, до якого включені інтерактивні посилання на інші документи. Гіпермедіа – більш широке поняття, яким позначають документи, що включають в себе мультимедіа-інформацію.

Робота з броузером Internet Explorer

Під час наукових досліджень суттєве значення приділяється застосуванню конкретних інструментальних засобів, інформаційних технологій.

За час існування Internet розроблено досить багато програм-броузерів, за допомогою яких користувач може проглядати вміст Web-сторінок. Вони різняться своїми можливостями і невпинно вдосконалюються. До цього часу переважна більшість клієнтів Internet використовують або програму Netscape Communicator, або програму Microsoft Explorer, які мають приблизно однакові можливості.

Наведемо основні можливості броузера Internet Explorer щодо роботи з різноманітними документами і файлами.

• Відображення не лише текстової інформації, а й відтворення звуку, анімації, відео. Броузер Internet Explorer має розвинуті засоби підтримки динамічних Web-сторінок.

• Перехід до Web-сторінок, що переглядалися раніше (за допомогою кнопок Назад і Вперед).

• Автоматичне створення списку вузлів (журналу), які відвідувалися раніше.

• Відстежування вибраних Web-сторінок шляхом накопичення ярликів у системній папці Избранное.

• Пошук Web-вузлів за заданими ключовими словами або фразами.

• Окрім відображення Web-сторінок, Internet Explorer виконує роль менеджера файлів, що підтримує роботу зі звичайними файлами і папками (аналогічно програмі Проводник з Windows).

Броузер дозволяє однаково легко відкривати Web-сторінки і файли, які зберігаються на жорсткому диску. Водночас у вікні Internet Explorer можуть відображатися текстова і графічна інформація, відтворюватися звуки, відео.

Працюючи в Internet за допомогою Internet Explorer, користувач може виконати пошук цікавої для нього інформації, обрати вузол WWW, який хотів би відвідати, щось купити в електронній крамниці, оплатити послуги і багато іншого. Програма Internet Explorer – це справді провідник по Internet, з яким легко розв’язуються всі проблеми.

Завантаження і перегляд Web-сторінок

Після запуску Internet Explorer і підключення до мережі броузер намагатиметься завантажити основну сторінку. Якщо вона не потрібна, то користувач може відмовитися від її завантаження, клацнувши по кнопці Остановить на панелі інструментів або ввівши до адресного рядка URL інший ресурс.

Застосування посилань

Завантаження Web-сторінки відбувається у режимі on-line. На панелі інструментів обертається логотип земної кулі, а значки комп’ютерів на панелі задач ніби підморгують один одному. У міру завантаження сторінки на екрані з’являються посилання. Якщо ви клацнете по посиланню на інший документ, почнеться його пошук і завантаження, а завантаження попередньої сторінки (якщо воно не завершилося) припиниться.

Клацання по посиланню лівою кнопкою миші – це найпростіший і найшвидший спосіб завантаження Web-сторінки. Наведемо інші можливості використання посилань, доступні під час клацання по посиланню правою кнопкою миші. В контекстному меню ви можете обрати, наприклад, команди:

• Создать ярлык або Копировать ярлык – створення або копіювання ярлика ресурсу, на який вказує дане посилання;

• Добавить в Избранное – додавання ресурсу, асоційованого з посиланням, до списку вибраних;

• Свойства – виведення на екран властивостей відповідного ресурсу, а саме: його тип, адреса, протокол ресурсу, використовуваний для відображення, тощо.

Це далеко не повний перелік можливих команд контекстного меню посилання, серед яких можуть бути Печать, Назад, Вперед, Просмотр в виде HTML, Язык, Обновить та інші, залежно від типу і стану ресурсу.

Введення URL з клавіатури

Якщо вам відома адреса Web-сторінки, що вас зацікавила, ви можете відкрити її аналогічно звичайній папці двома способами: за допомогою рядка адреси або через меню Файл -Открыть.

Для введення URL клацніть мишею по рядку адреси і наберіть будь-який URL, наприклад www.yandex.ru. Оскільки Internet Explorer здатний розрізняти за початком назви ресурсу тип протоколу (HTTP, FTP тощо), першу частину адреси при наборі можна випустити. Наприклад, URL для Web-сторінки можна, почати набирати з символів www, - префікс http:// програма додасть сама.

У міру введення адреси програма пропонуватиме адреси з числа тих, що відвідувалися раніше за допомогою Internet Explorer. Якщо потрібна адреса є в розкривному списку, вкажіть її і відпустіть кнопку миші. Зразу почнеться завантаження ресурсу.

Якщо ви збираєтесь завантажити початкову Web-сторінку комерційної організації, в якої домен верхнього рівня позначається як “com”, то достатньо набрати назву організації, наприклад intel, і натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Enter. Відсутні префікс і розширення.сом програма додасть сама. В результаті до рядка адреси буде введено http://www.intel.com.

Вставка URL з буфера обміну і перетягування ярлика ресурсу

Щоб не набирати URL з клавіатури, можна скористатися адресою, скопійованою до буфера обміну з будь-якого вікна Windows. Запис URL вставляється до адресного рядка комбінацією клавіш Shift+Ins.

Якщо ярлик будь-якого ресурсу був створений і розміщений на робочому столі або в якусь іншу папку, то для введення URL можна просто перетягнути ярлик даного ресурсу і “кинути” його на панель адреси у вікні Internet Explorer.

Перехід між Web-сторінками

Для переходу між сторінками, які завантажувалися раніше, краще застосовувати кнопки Назад і Вперед. Вони дозволяють буквально перегортати сторінки, які переглядалися раніше, не чекаючи їхнього повного завантаження. Якщо ж замість цього користуватися введенням до адресного рядка, то треба витрачати час на введення адреси й очікування повторного завантаження.

Засоби навігації та настроювання Internet Explorer

В Internet Explorer передбачено кілька засобів навігації, які дозволяють звертатися до ресурсів, що переглядалися раніше. Це вже відома вам панель Адрес з розкривним списком адрес, а також папка тимчасових файлів і панелі Журнал і Избранное.

Тимчасові файли Internet

Інформація, яку ви одержуєте з Internet, не зникає безслідно після розривання зв’язку з провайдером, а залишається у вигляді тимчасових файлів у папці Temporary Internet Files, вкладеній до системної папки Windows. Ємність цієї папки зростає по мірі роботи користувача в Internet. Однак існує обмеження ємності папки Temporary Internet Files, що автоматично встановлюється програмою броузера. Користувач може відкоригувати це обмеження за допомогою простого настроювання.

Всі основні настроювання Internet Explorer виконуються за допомогою діалогового вікна властивостей броузера. Це вікно викликається командою меню Сервис — Свойства обозревателя, і в ньому за умовчанням відкрито вкладку Общие. Для обмеження ємності папки тимчасових файлів натисніть кнопку Настройка і в наступному діалозі за допомогою лічильника або повзунка Занимать на диске не более задайте розмір папки, наприклад 160 Мб.

Тимчасові файли можна застосовувати для перегляду Web-сторінок, які раніше завантажувалися. Це можливо в автономному режимі без підключення до Internet. Запустіть програму Проводник, відкрийте папку Windows\Temporary Internet Files і клацніть мишею по значку потрібного HTML-файла.

Папка History і панель Журнал

Користуватися папкою Temporary Internet Files не завжди зручно, особливо якщо вона містить сотні й тисячі файлів. Тому розробники передбачили ще одну папку History для ярликів ресурсів, що раніше відвідувалися. Для зручності ресурси класифіковані за днями і тижнями, наприклад: Сегодня, Понедельник, Вторник, Среда, На прошлой неделе, 2 недели назад,. Щоразу, відкриваючи Web-сторінки, броузер Internet Explorer розміщає дані про цю сторінку до папки History.

Папка History, як і Temporary Internet Files, міститься у системному каталозі Windows, проте, на відміну від папки тимчасових файлів, доступ до History можливий безпосередньо з вікна Internet Explorer. Для цього, потрібно вивести у вікно броузера панель Журнал (клацання мишею по кнопці Журнал). Вона містить список Web-сторінок і документів, які відкривалися раніше, причому список, як і папка History, згрупований за днями і тижнями, коли працювали з Internet Explorer. Користуючись панеллю Журнал, ви легко зможете переходити на сторінки, які переглядалися кілька днів або тижнів тому.

Оберіть у журналі будь-яку сторінку (або документ) і клацніть мишею по відповідному значку, після чого Internet Explorer намагатиметься знайти зазначену сторінку в своєму буфері. Якщо сторінка не знайдеться, броузер підключиться до Internet і завантажить її. Для тренування завантажте за допомогою журналу кілька сторінок.

Настройка параметрів журналу виконується за допомогою вкладки Общие. На вкладці є група елементів Журнал, в якій лічильник задає тривалість зберігання посилань у журналі. Посилання, створені раніше вказаного терміну (наприклад, більше 20 днів тому), автоматично видаляються з журналу. Користувач може взагалі видалити з журналу всі наявні у ньому елементи, натиснувши кнопку Очистить і підтвердивши видалення елементів у діалозі, що з’явився.

Панель Избранное

Панель Журнал надає інформацію про всі ресурси, з якими раніше працював даний користувач.

Щоб відобразити Избранное у вікні броузера, клацніть по кнопці Избранное на панелі інструментів. На ній ви знайдете папки Ссылки, Медиа тощо, створені за умовчанням. Користувач може створити свою папку всередині папки Избранное.

Щоб додати нове посилання до папки Избранное завантажте в Internet Explorer сторінку, що додається, і клацніть по кнопці Добавить на панелі Избранное. Потім виділіть цільову папку і натисніть кнопку Добавить в. Якщо посилання потрібно помістити до нової папки, то спочатку натисніть кнопку Создать папку, далі в наступному діалозі введіть ім’я нової папки і клацніть по кнопці ОК. Повернувшись до діалогу Добавление в Избранное, натисніть кнопку Добавить в і далі – кнопку ОК.

Для додавання посилання в Избранное не обов’язково завантажувати відповідну сторінку – на це часто немає часу. Клацніть по потрібному посиланню правою кнопкою миші, з контекстного меню оберіть команду Добавить в избранное і виконайте необхідні дії в діалозі Добавление в избранное. Посилання в списку Избранное можуть вказувати не лише на Web-сторінки, а й на інші ресурси, наприклад, на поштову адресу, документ або програму.

Відкрити той чи інший ресурс можна клацанням миші по кнопці Избранное, обравши в меню відповідний значок.

Вибір основної сторінки

Щоразу після завантаження Internet Explorer у вікні з’являється певна Web-сторінка, яка називається основною сторінкою (інші назви: початкова або домашня сторінка). Ви можете призначити іншу основну сторінку, виконавши команду Сервис – Свойства обозревателя. На вкладці Общие в полі Адрес наберіть або вставте з буфера URL нової основної сторінки. Клацніть по кнопці С текущей і далі – по кнопці ОК.

Як основну використовуйте таку Web-сторінку, що містить корисну (найкраще щоденно поновлювану) інформацію, тому що з неї починатиметься кожен сеанс роботи в Internet.

Зміна кодування

Іноді текст Web-сторінки, набраний символами кирилиці (російською або українською мовою), відображається некоректно внаслідок неправильного вибору кодування програмою броузера. В таких випадках потрібно підбирати кодування вручну, доки не з’явиться правильне відображення тексту. Зміна кодування виконується командою Вид – Вид кодировки. В списку, що з’явився, оберіть кодування Кириллица КОИ-8Р. Якщо текст все ще неможливо прочитати, спробуйте встановити варіант кодування Кириллица (Windows) або Кириллица (Windows-1251). У будь-якому з наведених варіантів нормальне відображення кирилиці має відновитися.

Прискорення завантаження сторінок

Web-сторінки містять, як правило, багато малюнків і анімацій, серед яких можуть бути як інформативні зображення, так і непотрібна реклама. Ви можете відключити виведення малюнків на екран і цим суттєво прискорити завантаження Web-сторінок за допомогою вікна властивостей броузера. Перейдіть на вкладку Дополнительно і в списку Настройка зніміть прапорці навпроти позицій Отображать рисунки і Воспроизводить анимацию. Після завантаження сторінки на місці малюнків ви побачите порожні прямокутники, позначені спеціальним значком.

У списку Настройка є також прапорці Воспроизводить видео, Воспроизводить звуки, знявши які, ви відключите виведення відеороликів і відтворення звуку. Втім, ці прапорці можна й не знімати, тому що прокручування відеороликів звичайно запускається окремим клацанням миші.

Електронна пошта

Розвиток технічних засобів передачі повідомлень не міг обминути таку галузь, як пошта, внаслідок чого з’явився принципово новий вид комунікації, названий електронною поштою.

Електронну пошту краще використовувати, оскільки:

• відправлення повідомлень відбувається прямо з робочого місця;

• повідомлення до адресата надходить дуже швидко;

• не потрібні витратні матеріали (папір, конверти і т.д.)

• листа можна надіслати відразу за декількома адресами;

• значно економиться час, який витрачається на листування.

Інформація, що передається електронною поштою, називається повідомленням (Mail Message). Повідомлення, які передаються електронною поштою, поділяються на чотири групи:

Можливості програм електронної пошти

Щоб користувач міг надсилати й одержувати електронні повідомлення, на його комп’ютері слід встановити програмне забезпечення клієнта електронної пошти. Існують різні поштові програми, що мають різні можливості й призначені для роботи в різних операційних системах. Широко застосовуються поштові програми Microsoft Exchange, Outlook Express, Microsoft Outlook, Internet Mail, Eudora, Exchange Mail тощо. Часто ці програми включаються до складу операційних системах.

Розглянемо, наприклад, роботу з електронною поштою, що виконується в програмі Outlook Express фірми Microsoft. Наведемо основні можливості користувача цієї популярної програми.

• Облік і читання листів. Програма дозволяє водночас переглядати список повідомлень і читати окремі повідомлення.

• Ведення адресної книги, яка використовується для пошуку і збереження електронних адрес. Під час відправлення відповіді на будь-яке повідомлення автоматично створюється новий запис в адресній книзі.

• Раціональний перегляд повідомлень. Переглянути окреме повідомлення й усі відповіді на нього можна, не читаючи всього списку повідомлень.

• Робота з групою новин. Outlook Express дозволяє у режимі off-line брати участь у телеконференціях Usenet для обговорення певних тем.

• Робота з Web-сторінками. Програма Outlook Express автоматично виділяє посилання на web-вузли, що є в повідомленнях. Клацання миші по посиланню приводить до запуску броузера Internet Explorer і завантаження Web-документа.

• Економія часу, проведеного в мережі. В автономному режимі, який передбачений в Outlook Express, можна створювати повідомлення без підключення до мережі. Читати повідомлення і групи новин можна після їхнього завантаження і відключення від мережі.

Телеконференції та їх класифікація

Однією із вражаючих можливостей Internet є спілкування між користувачами, які перебувають у різних точках земної кулі. Спілкування може здійснюватися шляхом введення тексту на екрані, передачі голосу або відеозображень. Нині існують різні способи такого інтерактивного спілкування, що називаються телеконференціями або чатами (від слова cha – бесіда).

Конференції можуть відбуватися в режимі реального часу, коли повідомлення пересилаються відразу після їхнього створення. Обмін повідомленнями здійснюється з великою швидкістю, так що кожний учасник бесіди приймає повідомлення буквально через кілька секунд.

Існує й інший тимчасовий режим роботи в телеконференціях – асинхронний. У цьому режимі обмін повідомленнями відбувається за допомогою електронної пошти, тому учасники бесіди не можуть водночас читати повідомлення і відповідати на них. Назвемо найпопулярніші типи конференцій і чатів.

Групи новин Usenet. Це своєрідна електронна газета, яку можна передплатити й водночас бути її кореспондентом. Передплатники мають можливість звертатися до розділів груп новин, які їх цікавлять, й одержувати всі новини, що туди надходять, або надсилати свою інформацію. Нині групи новин користувачі Internet розглядають як один з основних засобів пошуку інформації. У світі існують десятки тисяч груп новин і щодня створюються нові групи. Отже, група новин - це конференція для обговорення певної теми, що відбувається в асинхронному режимі шляхом відправлення повідомлень на сервер Новин. Робота з групою новин виконується за допомогою програми Outlook Express і майже аналогічна роботі з електронною поштою. Щоб потрапити в групу новин, найпростіше скористатися сервером новин провайдера.

Безпосередній чат ICQ (абревіатура ICQ співзвучна фразі “І seek you” – я шукаю тебе). Це лідер у системі інтерактивного спілкування в Internet. ICQ дозволяє складати списки ваших співрозмовників і відправляти їм повідомлення. Якщо будь-хто зі списку підключається до Internet, програма ICQ інформує інших учасників про те, що даний користувач може брати участь в обміні повідомленнями. Кожному користувачеві ICQ надається номер (семи- або восьмизначний). За особистим номером можна визначити, чи перебуває користувач, який вас цікавить, у мережі. Користувачі ICQ часто вставляють свої номери в повідомлення і на свої Web-сторінки. Необхідне програмне забезпечення для роботи в чаті можна завантажити з вузла http://www.icq.com.

Інтерактивні конференції. У цих конференціях можна обмінюватися в режимі реального часу не тільки текстовими, а й голосовими повідомленнями, відеозображеннями (відеоконференції). Існують програми з проведення конференцій, що дозволяють всім учасникам переглядати і редагувати документ, відображений на екрані. Для роботи в таких конференціях комп’ютер має відповідне програмне забезпечення (Netscape Conference, Microsoft NetMeeting або CU-SeeMe), оснащений мікрофоном, звуковими колонками і відеокамерою. Для організації відеоконференції потрібно зареєструватися на одному із серверів конференції. Всі співрозмовники також мають бути зареєстровані на сервері.

Підключення до групи новин

Щоб отримати доступ до групи новин, найпростіше скористатися сервером новин вашого провайдера. Сервер новин – це комп’ютер, що забезпечує функціонування багатьох груп новин (понад тисячу). Після з’єднання з цим сервером ви одержуєте список груп новин і можливість завантажити ту чи іншу групу на свій комп’ютер.

Локатор URL серверу новин починається словом news, наприклад, news. і . com. ua. Крім назви серверу, вам може знадобитися реєстраційне ім’я і пароль для доступу до серверу.

Робота з групою новин виконується в програмі Outlook Express і дуже схожа на роботу з електронною поштою. Насамперед необхідно створити обліковий запис. Оберіть команду Сервис – Учетные записи й у діалозі Учетные записи в Internet відкрийте вкладку Новости. Далі ваші дії аналогічні процедурі створення облікового запису електронної пошти.

Після створення облікового запису ваш комп’ютер готовий до завантаження списку груп новин, доступних для даного серверу. Для цього оберіть команду Сервис—Группы новостей. У діалозі запиту про завантаження списку натисніть кнопку ОК, відкриється вікно Подписка на группу новостей, що вміщує список груп новин, які є на сервері.

Надалі завантажувати список груп новин ви можете командою меню Сервис – Загрузить все.

Пошук групи новин

Сервери новин підтримують звичайно всесвітні, регіональні і локальні групи новин. Кількість груп обчислюється десятками тисяч. У цьому морі новин легко було б потонути, якби не ієрархічний принцип побудови імен груп, що аналогічний доменним іменам. Кожне ім’я складається зі слів, які розділені крапками.

Для пошуку потрібної групи новин ви можете користуватися смугою прокручування у вікні Подписка на группу новостей. Щоб одразу перейти до потрібної частини списку, можете ввести слово-фільтр у поле Отобразить группы новостей, содержащие. Тоді із загального списку залишаться ті записи, що містять задане слово.

Передплата на новини

Після того, як ви знайшли групу новин, що вас цікавить, наведіть на неї покажчик миші і клацніть по кнопці Подписаться. Ця група новин відразу потрапить до списку папок, що надалі полегшить доступ до групи.

Читання повідомлень

Тепер завантажте список повідомлень, що вміщені в передплаченій вами групі. Для цього клацніть мишею по потрібному значку на панелі Папки, після чого список повідомлень з’явиться у правій верхній частині вікна Outlook Express. Непрочитані повідомлення будуть позначені в цьому списку напівжирним шрифтом.

Якщо в даний момент часу ви підключені до Internet, виділіть у списку повідомлення, що вас цікавить, і воно з’явиться в нижній правій частині екрана.

Підготовка і відправлення повідомлень

Якщо ви хочете відправити повідомлення, то найкраще його підготувати за відсутності зв’язку з Internet. Під час упорядкування повідомлення потрібно дотримуватися визначеного етикету, прийнятого в Internet. Так, повідомлення мають бути по можливості лаконічними і вміщувати посилання на сервери, з яких була отримана використовувана інформація. Не відправляйте повідомлення в непідходящі групи й уникайте невмотивованого тиражування повідомлень, розсилаючи їх водночас до кількох груп. Уникайте прояву агресії в повідомленнях, зневажливих і образливих висловлювань.

Існує декілька способів розміщення повідомлень. Вибір конкретного способу зумовлений тим, чи буде це повідомлення самостійним або це відповідь на опубліковане повідомлення. При розміщенні повідомлення ви маєте задати групи новин, у яких воно буде опубліковано, а також визначити його формат.

Відправлення самостійного повідомлення

Увімкніть режим автономної роботи. Натисніть кнопку Создать сообщение на панелі інструментів або виконайте команду меню Сообщение—Создать, після чого з’явиться Порожнє вікно підготовки повідомлення. Клацніть по кнопці Группы новостей, розташованій поруч із відповідним полем введення, у відповідь з’явиться діалогове вікно.

Встановіть у цьому вікні опцію Отображать только те группы новостей, на которые оформлена подписка (ви зможете відправити повідомлення тільки в ці групи). Виділіть в лівому списку групи новин, у які маєте намір відправити повідомлення, і клацніть по кнопці Добавить, після чого натисніть ОК.

У вікні редагування повідомлення в поле Тема введіть назву теми (програма Outlook Express не зможе розмістити повідомлення з “незнайомою темою”). Потім клацніть по робочій зоні вікна і наберіть текст повідомлення. По закінченні набора і редагування повідомлення натисніть кнопку Отправить, повідомлення потрапить у папку Исходящие і буде відправлене під час першого сеансу зв’язку із сервером новин.

Відповідь на повідомлення

Відправлення відповіді на опубліковане повідомлення є дещо простішим, ніж відправлення власного повідомлення. Клацніть по заголовку повідомлення, на яке ви хочете відповісти. Потім натисніть кнопку Ответить в группу або Ответить отправителю (якщо ви хочете надіслати поштою повідомлення саме автору). У вікні редагування буде вже зазначена група новин, адресат і відображений текст первинного повідомлення. Вам потрібно цей текст замінити на текст відповіді. При цьому ви можете вкладати файли, додавати підпис, використовувати бланки.