Створення мультимедійної навчальної програми

Серед різноманітних мультимедійних програмних продуктів найбільшого поширення набули електронні підручники або по-іншому їх можна назвати комп’ютерними навчальними системами.

Такі системи в порівнянні з друкованими підручниками, курсами на аудіо-, відеокасетах та іншими джерелами, де інформація подана послідовно, мають потужні можливості розгалуження і дають змогу учню прямо включитися в потрібну тему. Крім того, вони обов’язково оздоблені і мають ефективні засоби оцінки і контролю процесу засвоєння знань і одержання навичок [15; 23].

На рисунку 3 наведено орієнтовну структуру електронного підручника і зв’язок між його елементами у вигляді структурно-логічних зв’язків.

Обов’язковими загальноприйнятими методами навігації по навчальному матеріалу будь-якого курсу є такі:

• Посторінковий доступ до матеріалу, який є найбільш близьким до традиційного використання підручників (вивчення будь-якої дисципліни з “нуля”) і в усіх випадках, коли є важливою послідовність викладення матеріалу. При цьому відбувається перехід по тексту з демонстрацією всіх зв’язаних медіаелементів.

• Можливість доступу до розділів тем і підтем матеріалу важлива для розуміння логіки курсу в цілому і часто застосовується для повторного звертання до інформації і під час використання довідників.

Пошук за ключовим словом, словосполученням, стрічкою, вибір ключових понять з алфавітних списків дає можливість знаходити потрібну інформацію, навіть не маючи уяви про логіку викладення інформації даного курсу.

Звичайними для гіпертекстових систем є можливості навігації у текстах за “гарячими” словами і зв’язковими темами. Під час читання тексту користувач може виявити значення виділених понять, переміститися у зв’язаний з даним матеріалом фрагмент іншої теми, наприкінці тексту перейти до однієї з тем, що є логічним продовженням прочитаної.

Доступ за медіаелементами, що є в даній комп’ютерній навчальній системі, полегшує пошук потрібної інформації, оскільки для кожної людини зручніше оперувати із зоровими і звуковими образами, а не з абстрактними поняттями. В залежності від організації матеріалу такими медіаелементами можуть бути графіки, таблиці, схеми, малюнки, анімації, звукові і музичні фрагменти, фотокартки, кіно- і відеоматеріали, інтерактивні елементи.

Також важливу роль відіграє якість виконання інтерфейсу, оптимальною є рівновага між естетичним оформленням, змістом і загальним враженням від роботи з курсом.

Науковці наголошують, що за умов комбінованого впливу (зорового і слухового) запам’ятовування підвищується до половини, а якщо людина втягується в активні дії в процесі навчання, то процент засвоєння матеріалу підвищується до 75%.

Однак, проблеми психологічних аспектів електронних підручників досліджені ще недостатньо, залишається багато відкритих питань. Дослідженням проблем створення пакетів прикладних навчальних програм займалися Р.Андерсон, Л.Горський, Дж.Гримм, В.Коропів, Д. Корягін, С.Новиков, Н.Тализіна та багато інших учених.

Навчання на базі технології мультимедіа не може замінити людину-викладача, але воно не тільки може доповнити й удосконалити роботу викладача, а й у деяких галузях, в яких розвиваються самостійність, творче мислення, воно відіграє унікальну роль, яку ми не можемо зараз усвідомити повною мірою [24; 37; 39; 43].

Нині вже йде мова про зв’язування мультимедіа великою мережевою системою (деякі дослідження називають це “Гіпермедіа”, використовуючи цей термін у новому змісті). Це дає можливість створення розподіленого навчального оточення і доступу до різної інформації в мультимедійному варіанті. Використання гіпермедіа відкриває нові можливості перед викладачами, але, природно, потрібно провести значну роботу, щоб визначити, як найкращим чином організувати навчання під час взаємодії з великою інформаційною системою.

Враховуючи розвиток інформаційних технологій від гіпертексту до гіпермедіа (використовується не тільки текстова, а й графічна, мультиплікаційна і звукова інформація), від мультимедіа і до гіпермедіа (гіпермедіа на основі гіпертехнологій і комунікацій) перед науковцями відкриваються необмежені перспективи як у процесі проведення досліджень, так і під час самоосвіти. А це, в свою чергу, значно поліпшить ефективність наукової роботи [13; 40].

Програми для створення презентацій

Сучасні програми створення презентацій все більше орієнтуються саме на мультимедіа. Найбільш цікавим прикладом може служити програма PowerPoint фірми Microsoft. За кількістю анімаційних і зображувальних ефектів вона стає нарівні з багатьма авторськими інструментальними засобами мультимедіа [8; 16; 24].

Програма PowerPoint дозволяє створювати складні програмні надбудови за рахунок використання Visual Basic. Вбудована підтримка Internet та інші різноманітні удосконалення зробили цю програму лідером у світі мультимедійних презентацій.

Серед інших презентацій цих програм необхідно відзначити Macromedia Action, Gold Disk Astound та Asymetrix Compel.

Також варто звернути увагу на програму “Клуба голосовых технологий” – презентаційну програму “Говорящая мышь для дома” із вбудованим синтезатором мови. Усі тексти читаються із правильною вимовою (тільки російською мовою), також користувач має можливість налагодити її у відповідності до своїх запитів (вибрати голос, тембр, темп відтворення).

Хоча презентаційні програми служать, в основному, для передавання інформації в одному напрямі – від програми до споживача, а дії користувача зводяться до навігації, на наш погляд, самостійне створення викладачами мультимедійних уроків за допомогою презентацій зможе вирішити проблему відсутності програмних продуктів українською мовою та специфічних для даного конкретного навчального закладу та професії.

Розглянемо детально створення власного мультимедійного уроку засобами програми Microsoft PowerPoint [13; 60].

Технологічний ланцюжок створення мультимедійної навчаючої програми складається з декількох етапів:

• на попередньому етапі здійснюється вибір курсу для його представлення в середовищі мультимедіа. Це один із найвідповідальніших етапів роботи. Вибір здійснюється на основі результатів дослідження доцільності створення саме цього курсу. Потрібно проаналізувати вже розроблені з даної теми курси, визначити затрати і час на створення курсу, а також його можливий тираж і тип аудиторії, для якої він адресований. Тип аудиторії дозволяє визначити найбільш загальні вимоги до мультимедіа-курсу.

• на підготовчому етапі передбачається написання тексту курсу, створення сценарію навчальної системи, а також сценаріїв анімаційних фрагментів, ескізів інтерфейсу та анімації, збір ілюстрацій для сканування.

Навчальний курс становить головний компонент навчального або дисциплінарного курсу. Всі навчальні тексти пов’язані з компонентами, що відносяться до даного курсу: текстовою системою, словником і базою знань.

Навчальний текст створюється шляхом послідовної реалізації таких етапів діяльності:

• визначення мети і вибору джерел;

• структурного прочитування і виділення структури навчального тексту на підставі вибраних джерел;

• декомпозиції і ділення початкових джерел;

• рекомпозиції, тобто складання нового учбового тексту на підставі фрагментів початкових джерел;

• структурно-стилістичного редагування;

• контролю;

• експертизи тексту.

Текст курсу використовується в подальшому як основа для написання сценарію навчальної системи. Тому бажано ретельно відредагувати текст так, щоб не вносити в нього у подальшому великих змін.

Паралельно з написанням тексту курсу проводиться робота над сценарієм мультимедіа-курсу.

Сценарій курсу – це докладний перелік компонентів і тем курсу, а також попередній опис структури курсу: опис анімаційних і відео-фрагментів, ілюстрацій, зв’язку між тематичними розділами, гіпертекстові посилання.

Написання сценарію здійснюється з урахуванням можливостей вибраного програмного забезпечення, наявних початкових матеріалів (відеофрагментів, різноманітних картинок, звуків і т.д.). Розробка сценарію навчальної системи передбачає реалізацію окремих задач, що дозволяють у результаті сформувати послідовність відеосторінок. Кожна відеосторінка вміщує в себе окремі поєднання елементів мультимедіа. Мультимедіа-системи можуть оперувати з такими типами медіаелементів:

• звичайний текст і гіпертекст, а також гіпермедіа (містить посилання не тільки на пов’язані теми, розділи чи поняття, а й на інші підпорядковані медіаелементи-зображення, звуки відео і т.д.);

• таблична інформація;

• ілюстративний матеріал – графіки, схеми, малюнки, картографічна інформація та ін.;

• анімаційні послідовності, що дозволяють представити фізичні, технологічні, природні та інші процеси;

• реальні фотоматеріали;

• звукозаписи, музика;

• фрагменти кіно- і відеозйомок;

• специфічні комп’ютерні інтерактивні матеріали: інтерактивні таблиці і графіки (дозволяють користувачеві самому визначати вид таблиць і графіків, списки покажчиків, характер величин); інтерактивні анімації (передбачають можливість переходу до різноманітних стадій процесів, що подаються в анімації, заміни різних параметрів об’єктів анімації, що дозволяє дослідним шляхом визначати різницю в розвитку процесів, що розглядаються).

Співвідношення тексту (гіпертексту) і медіаелементів на відеосторінці визначається призначенням і рівнем складності курсу.

На етапі створення сценарію розробляються ескізи ілюстрацій і анімаційних фрагментів, розпочинається добір джерел для відео і звукового оформлення мультимедіа-курсу.

• на основному етапі створюються різноманітні медіаелементи, їхнє створення може здійснюватись паралельно, також вибирається тип інтерфейсу.

• на заключному етапі відбувається об’єднання медіаелементів.

За типом організації інтерфейсу можна виділити навчальні мультимедіа-курси із зворотним зв’язком із користувачем (інтерактивні) і без нього. Курси без зворотного зв’язку призначені лише для викладання матеріалу визначеними способами за заданими сценаріями. Програму Microsoft PowerPoint дуже зручно використовувати для створення таких мультимедійних курсів (лекційних). Інтерактивні курси базуються на взаємодії з учнем. Сценарій викладення може бути змінений у залежності від успіхів навчання і побажань користувача. За його ж бажанням може бути сформований власний сценарій. Навчання може відбуватися у вигляді рольової гри з оцінкою дій користувача. Можуть бути поставлені віртуальні експерименти за заданими умовами. В курсі може бути передбачена можливість запису дій і порівняння їх з оптимальними (наприклад, під час вивчення іноземної мови запис вимови і його прослуховування в порівнянні з правильним).

Реалізація інтерфейсу конкретного курсу залежить від багатьох параметрів. Значні обсяги інформації, характерні для навчальних мультимедіа-курсів, стануть доступними лише при наявності продуманого інтерфейсу і системи навігації.

Якість виконання інтерфейсу визначає сприйняття навчального курсу користувачем. Важливо спробувати досягти рівноваги між естетикою, змістом і загальним враженням від роботи з курсом.

Таким чином, можна сподіватися, що застосування технології мультимедіа може значно поліпшити ефективність навчання. Простий, зручний у роботі інтерфейс робить мультимедіа-курси незамінними під час самостійної роботи учнів, тому такі курси знаходять широке застосування в системі дистанційного навчання [22; 55].

Призначення PowerPoint

Сучасному фахівцю часто потрібно готувати і проводити публічні виступи як у межах своєї установи, так і поза нею. Цьому сприяють засоби PowerPoint, що є складовою частиною пакета Microsoft Office. Вони дають змогу за допомогою ПК досить швидко підготувати набір слайдів, що супроводжує виступ. Цей набір називається презентацією. Слайди можна подати як у чорно-білій гамі, так і з використанням різних колірних схем і видів оформлень, створених як професійними дизайнерами, так і автором презентації.

Слайди можуть містити: текст, таблиці, діаграми, рисунки, організаційні діаграми (ОД), відеокліпи, звуковий супровід (музика або голос), гіперпосилання на інші слайди та документи (презентації, таблиці, діаграми тощо, які знаходяться в даному комп’ютері або в Internet). Окремі об’єкти слайдів можуть мати ефекти анімації.

Оскільки PowerPoint є складовою частиною Microsoft Office, презентацію можна досить швидко підготувати, використовуючи фрагменти документів Word, ET і діаграм Excel, даних Access.

Підготовлені у PowerPoint слайди можна відразу переглянути і в разі необхідності змінити.

Створені у PowerPoint презентації можна демонструвати:

• на моніторі для значної кількості осіб (у тому числі в Internet);

• на екрані за допомогою мультимедійного проектора;

• на екрані за допомогою епідіаскопів, використовуючи прозорі плівки;

• на екрані за допомогою діапроекторів, використовуючи 35-міліметрові слайд-фільми;

• роздруком на папері роздавального матеріалу.

Огляд середовища PowerPoint

Оскільки PowerPoint є складовою частиною Microsoft Office, цей засіб має спільні риси з іншими засобами Office. Наприклад, запуск PowerPoint здійснюється так само, як і будь-якого іншого додатка Office: за допомогою меню Пуск, за допомогою панелі Office, подвійним клацанням мишею на його ярлику, за допомогою підготовленої раніше презентації.

Вікно PowerPoint за своєю структурою збігається з вікнами інших засобів, тобто має смугу заголовка, рядок меню, панелі інструментів, робочу область і рядок стану.

Специфіка вікна PowerPoint полягає в тому, що ліворуч від горизонтальної смуги прокручування є кнопки режимів перегляду слайдів. Ці кнопки нагадують аналогічні кнопки Word. Вони дублюють відповідні команди з меню Вид.

Призначення окремих режимів перегляду слайдів таке.

Режим слайдів. У цьому режимі слайд займає робочу область PowerPoint і на екрані одночасно відображаються засоби роботи з цим слайдом (меню, панелі інструментів, смуги прокручування). Тому режим слайдів використовується для створення і зміни поточного слайда.

Режим структури. В робочій області відображаються заголовки і текст слайдів у вигляді ієрархічної структури. Тому він застосовується для ознайомлення із структурою всієї презентації і в разі потреби — її зміни (переміщення окремих розділів, а також їхнє вилучення).

Режим сортувальника. В робочій області PowerPoint відображається вся презентація, причому кожний слайд виводиться в зменшеному вигляді. Режим використовується для перегляду послідовності, в якій розташовано слайди у презентації, а також для переходу до роботи з певним слайдом. Для цього досить двічі клацнути мишею по ньому. В режимі сортувальника зручно переміщати окремий слайд в інше місце презентації перетягуванням за допомогою лівої клавіші миші. В цьому режимі можна також добавляти нові слайди перед виділеним або вилучати виділений слайд, натиснувши на клавішу <Delete>. На етапі підготовки демонстрації режим сортувальника застосовується для задання інтервалів часу показу кожного слайда і встановлення анімаційних ефектів переходу від одного слайда до іншого.

Режим сторінок нотаток. У цьому режимі відображається слайд, що складається з двох частин: видимої частини, яка виводиться під час демонстрації, та сторінки нотаток доповідача до даного слайда, що під час демонстрації не відображається. В режимі сторінок нотаток вносяться і змінюються коментарі до слайда.

Режим показу слайдів. Використовується для демонстрації презентацій. У ньому кожний слайд виводиться на весь екран.

За допомогою названих вище кнопок можна переходити з одного режиму на інший під час підготовки та демонстрації слайдів, а також під час внесення і зміни нотаток. Оскільки в режимі показу слайдів поточним слайдом зайнятий весь екран, вийти з нього можна, натиснувши на клавішу <Esc> або вибравши відповідну команду з контекстного меню, що викликається клацанням правою клавішею миші на будь-якому місці слайда.

Завершення роботи у PowerPoint здійснюється закриванням його вікна.

Створення презентації

Основні способи створення презентації

Під час запуску PowerPoint на екрані з’являється діалогове вікно, в якому пропонується вибрати один із таких способів створення презентації:

• використовуючи Майстра автозмісту;

• на основі шаблона;

• самостійно (порожня презентація).

Майстер автозмісту автоматизує перехід від одного етапу створення презентації до наступного з такого списку:

1. Вид презентації.

2. Спосіб подання.

3. Формат видачі.

4. Доповнення.

Для його запуску спочатку потрібно вибрати вид презентації з наявного списку (службові, проекти, ділові, особисті тощо), а також підвид (шаблон) усередині вибраного виду (наприклад, у виді “Службові” є шаблони “Загальні збори”, “Основна сторінка компанії”, “Фінансовий звіт”).

Після вибору виду презентації на другому етапі вказується спосіб її подання (демонстрації):

• доповіді, наради, видачі;

• Internet, кіоск.

На третьому етапі визначається формат видачі. Для першого способу подання презентації можливими є такі формати видачі:

• презентація на екрані;

• чорно-білі прозорі плівки;

• кольорові прозорі плівки;

• слайди 35 мм.

На четвертому етапі вводяться додаткові дані для титульного слайда:

• заголовок презентації;

• ім’я автора;

• додаткові дані (наприклад, назва підрозділу).

Якщо на другому етапі був вибраний інший спосіб подання презентації (Internet, кіоск), то третій етап пропускається, а на четвертому вказується така інформація для вставлення додаткових елементів:

• тексту авторських прав на кожній сторінці;

• дати останньої зміни;

• адреси E-Mail.

Далі виконується коригування стандартного шаблона заміною поданих у ньому даних потрібними.

Якщо створюється презентація на основі шаблона, то у вкладці “Презентации” вибирається потрібний вид шаблона, наприклад “Фінансовий звіт”, який потім заповнюється необхідними даними. Під час вибору шаблона слід звернути увагу на те, що для багатьох шаблонів існують дві версії:

• стандартна;

• інтерактивна.

Перша відповідає способу демонстрації презентації у вигляді доповіді, наради або видачі, а друга – Web - сторінці в Internet або кіоску.

Таким чином, під час створення презентації на основі шаблона автоматизуються лише перший і другий етапи роботи Майстра автозмісту, а решта етапів виконуються у вільному режимі.

Ще більша свобода під час створення презентацій допускається у виборі шаблона презентації з укладки “Дизайны презентаций”. Тут є тільки шаблони зовнішнього вигляду презентацій, створені професійними дизайнерами. Зміст і порядок показу слайдів визначаються автором самостійно.

Найбільша свобода під час підготовки презентацій допускається у виборі способу на основі порожньої презентації. Для кожного слайда тут потрібно спочатку вибрати авторозмічання слайда (тобто, з яких місцезаповнювачів він буде складатися), потім заповнити його демонстраційним матеріалом і, нарешті, підібрати потрібне оформлення (фоновий рисунок, колірну гаму, вид шрифту тощо).

Такий підхід потребує найвищого професіоналізму в роботі.

Як правило, спочатку створюють кілька слайдів, заповнюють їх даними, підбирають відповідне оформлення, а потім продовжують створення презентації на тлі вибраного оформлення.

Для початку роботи над новою презентацією потрібно:

• запустити на виконання PowerPoint, наприклад за допомогою меню Пуск;

• у першому діалоговому вікні PowerPoint вибрати альтернативний перемикач “Пустая презентация”;

• у діалоговому вікні “Создать слайд” вибрати потрібний варіант авторозмічання першого слайда, тобто той вид макета слайда, що містить потрібні місцезаповнювачі (бажано почати з титульного слайда);

• ввести інформацію в місцезаповнювачі першого слайда.

Під час створення презентації часто використовується кнопка “Команды”, розташована на стандартній панелі інструментів. Під час клацання мишею на цій кнопці на екрані з’являється меню, що містить такі три команди:

• Создать слайд (застосовується для початку роботи з новим слайдом).

• Разметка слайда (використовується для зміни складу місцезаповнювачів слайда).

• Применить оформление (дає змогу вибрати шаблон дизайну презентації).

Під час роботи з окремим слайдом можна змінювати не тільки склад місцезаповнювачів (команда Разметка слайда), а й розміри і положення кожного місцезаповнювача. Для цього досить виділити місцезаповнювач, клацнувши мишею по ньому, і “перетягнути” місцезаповнювач в іншу зону або змінити розміри переміщенням його маркерів.

Для вилучення виділеного місцезаповнювача потрібно натиснути на клавішу <Delete>. При цьому у виділеному місцезаповнювачі не повинно бути курсора введення.

Якщо місцезаповнювач має містити текст, то його введення здійснюється одним із таких способів: або вручну, або з використанням готового тексту, що є частиною документу, створеного у Word.

Перед початком введення тексту вручну треба виділити місцезаповнювач. При цьому параметри шрифту (вид і розмір) будуть такими, які встановлено для даного місцезаповнювача за замовчуванням.

Перехід на новий рядок у межах місцезаповнювача відбувається автоматично після закінчення поточного рядка. Натиснення на клавішу <Enter> приводить до переходу на новий абзац. Якщо ж місцезаповнювач є маркованим списком, то в процесі натиснення на клавішу <Enter> починається новий пункт цього абзаца. Таким чином, ручне введення тексту в місцезаповнювач повністю збігається з заповненням сторінки у Word. Засоби форматування тексту PowerPoint також повністю збігаються з аналогічними засобами Word. Якщо необхідно скопіювати якийсь фрагмент тексту з Word у місцезаповнювач слайда, то потрібно:

• виділити фрагмент тексту в документі Word і на стандартній панелі інструментів клацнути мишею по кнопці “Копировать”, щоб фрагмент спочатку скопіювати в буфер обміну;

• перейти у PowerPoint і виділити місцезаповнювач, в який треба скопіювати фрагмент;

• у меню Правка PowerPoint вибрати команду Специальная вставка;

• у діалоговому вікні “Специальная вставка” встановити альтернативний перемикач “Вставить” і зі списку “Как” вибрати елемент “Неформатированный текст”.

Якщо ж у вікні PowerPoint скористатися просто командою Вставить, то з буфера буде вставлено фрагмент тексту з форматом шрифту, що був у початковому тексті Word, а він далеко не завжди збігається зі встановленим у PowerPoint форматом.

Подання інформації в табличному вигляді дає змогу спростити її пошук й аналіз. Тому в презентаціях PowerPoint досить часто використовують таблиці. Тут можуть зустрічатися таблиці трьох видів:

• таблиці Word (застосовуються для текстових даних, а також числових початкових даних, якими є, наприклад, таблиці цін товарів);

• таблиці Excel (використовуються для подання не лише початкових даних, а й розрахункових, а також у тих випадках, коли за даними будуються діаграми);

• таблиці Access (застосовуються тоді, коли дані вибираються з кількох взаємозалежних таблиць).

Перші два види таблиць копіюються у PowerPoint із додатків, у яких їх створено (Word або Excel) через буфер обміну, причому в PowerPoint для цього досить клацнути мишкою по кнопці “Вставить” стандартної панелі інструментів.

Перед установленням таблиць з Access (форм, запитів, звітів) у PowerPoint необхідно звернути увагу на те, що за замовчуванням в Access установлено системний шрифт MS Sans Serif, що не підтримує кирилицю. Тому перед копіюванням таблиці потрібно в Access установити шрифт, який має символи кирилиці. Для цього треба:

• У меню Сервис вибрати команду Параметры;

• У діалоговому вікні “Параметры” вибрати вкладку “Режим таблицы”;

• У групі “Шрифт по умолчанию” у списку “Шрифт” вибрати потрібний вид шрифту, наприклад Times New Roman Cyr.

Після встановлення шрифту процес копіювання таблиць з Access у PowerPoint здійснюється аналогічно тому, як це було описано для Word та Excel.

Access має також засоби безпосереднього копіювання даних: у Word Excel за командами Сервис—Связи с Office —Публикация в MS Word i Сервис—Связи с Office-Анализ в MS Excel відповідно. Скориставшись однією з цих команд, можна скопіювати дані у Word або Excel, там їх відредагувати, а потім уже скопіювати у PowerPoint.

У самому PowerPoint є також засоби створення таблиць із нульового рівня. Наприклад, для створення слайда можна вибрати розмічання “Таблица”. В цьому разі будується таблиця Word. Оскільки засоби PowerPoint, призначені для побудови таблиць, бідніші за аналогічні засоби Word, а презентація є, як правило, фіналом робіт, виконаних у Word та Excel, у PowerPoint досить рідко будують таблиці з самого початку. Найчастіше вони копіюються з інших додатків.

Усе це стосується також діаграм, що використовують для візуалізації табличних даних і дають змогу створити якісне сприйняття інформації про об’єкти або процеси, які розглядаються. У PowerPoint існують три види розмічань, в яких є місцезаповнювачі з діаграмами. Проте в кожному з цих випадків використовується міні-додаток Microsoft Graph, який за своїми інструментальними засобами значно поступається засобам ділової графіки Excel. Тому діаграми готують в Excel, а потім уже копіюють у PowerPoint. Таке копіювання також здійснюють через буфер обміну.

Організаційні діаграми

Для зображення ієрархічної залежності між окремими елементами системи (наприклад, у структурі управління підприємством, адміністративній системі управління державою, під час розбиття складного завдання на більш прості тощо) у презентаціях використовують організаційні діаграми (ОД).

Побудову ОД у PowerPoint здійснюють за допомогою додатка Microsoft Organization Chart.

Для початку роботи з Organization Chart потрібно під час створення слайда вибрати розмічання “Организационная диаграмма”, а потім двічі клацнути мишею по відповідному місцезаповнювачі.

У вікні Organization Chart будується ОД. Після її підготовки це вікно треба закрити. Під час закривання вікна видається запит на обновлення об’єкта у презентації. Позитивна відповідь приводить до вставлення ОД у місцезаповнювач, з якого починалася її побудова. Якщо ОД потрібно змінити, то для цього досить двічі клацнути мишею на місцезаповнювачі ОД, внаслідок чого діаграма завантажується в Organization Chart.

Вікно Organization Chart за своєю структурою збігається зі стандартним вікном Windows, тобто має смугу заголовку, рядок меню, панель інструментів, робочу область і т. д.

Усі дії під час створення і редагування ОД здійснюються в робочій області; при цьому найчастіше використовують команди, що задаються кнопками панелі інструментів, на якій є такі групи кнопок:

• загального призначення (для виділення, редагування і перегляду об’єктів);

• для утворення рамок у діаграмі, що відображають кожний елемент ієрархії (підпорядкований, співробітник ліворуч, співробітник праворуч, керівник, помічник);

• рисування (для побудови ліній та прямокутників).

Кожний елемент ієрархії подається прямокутною фігурою, що в термінах Organization Chart називається рамкою. Кожна рамка має чотири текстових поля: “ім’я”, “посада”, “коментар 1” і “коментар 2”. Вміст кожного з текстових полів замінюється потрібною текстовою інформацією. Якщо поля “коментар 1” і “коментар 2” не змінювалися, то в режимі перегляду вони не виводяться.

Для введення тексту досить клацнути мишею на рамці, а потім – на потрібному полі, і після того, як з’явиться курсор, увести необхідний текст.

Для додання нової рамки треба на панелі інструментів клацнути мишею по кнопці з зображенням відповідної рамки, а на діаграмі – на тій рамці, до якої приєднується нова рамка.

Для вилучення зайвої рамки досить клацнути мишею на ній і натиснути на клавішу <Delete>.

Інші засоби редагування та форматування текстової інформації (вид, розмір, колір шрифту, ліній тощо) такі самі, як і у Word.

Вставлення рисунків

Рисунки в бізнес-презентаціях використовують:

• для демонстрації зовнішнього вигляду зразка виробу, товару, будинку, карти тощо;

• для додання емоційного забарвлення самій презентації (привернути увагу, зняти напругу і т. д.).

У першому випадку застосовують підготовлені фахівцями конкретної предметної галузі рисунки, креслення, ескізи, фотографії, що зберігаються у графічних файлах фірми. В іншому випадку використовують рисунки, що входять у такі стандартні додатки, як Microsoft Clip Gallery, Coral Draw, AutoCAD та ін., а також зберігаються на різних Web-сторінках в Internet.

Для вставлення рисунка з файла потрібно з меню Вставка вибрати команду Рисунок—Из файла і за допомогою діалогового вікна “Добавить рисунок” вибрати потрібний файл.

Після вставлення рисунка його можна відформатувати: змінити масштаб, обрізати, змінити контрастність, яскравість тощо.

Для вставлення рисунка з колекції Clip Gallery треба створити слайд із графічним місцезаповнювачем і потім двічі клацнути мишею на ньому. При цьому на екрані з’являється вікно Clip Gallery. З його допомогою можна вставити будь-який рисунок із колекції кліпів Clip Gallery. Тут також можна знайти і добавити нові рисунки з папок на даному комп’ютері, а також рисунки, що знаходяться на інших комп’ютерах в Internet.

Вставлення звуків і фільмів

Крім рисунків Clip Gallery, можна також працювати з такими видами кліпів, як звуки і фільми, кожний з яких розташований на окремій вкладці.

До колекції кліпів входять файли двох типів: вихідні файли кліпів (містять власне кліпи) і каталоги кліпів (зберігають інформацію про властивості кліпів). З властивостями будь-якого кліпу можна ознайомитися, клацнувши правою клавішею миші по його значку і вибравши з контекстного меню команду Свойства. Властивості кліпу задаються при доданні його до колекції з інших джерел (компакт-дисків, Internet).

Звуковий супровід належить не до якогось конкретного місцезаповнювача, а до всього слайда. Щоб вставити звук з колекції Clip Gallery у слайд, необхідно з меню Вставка вибрати команду Фильмы и звук—Звук из колек-ции й у вікні Clip Gallery у вкладці “Звуки” вибрати потрібний кліп.

Якщо вставлення звука здійснюється з файла, що не входить до складу Clip Gallery (компакт- або жорсткий диск на даному чи будь-якому іншому комп’ютері мережі), то треба скористатися командою Вставка—Фильмы и звук—Звук из файла.

PowerPoint дає змогу також самостійно записати мовний супровід слайда. Для цього комп’ютер повинен мати звукову карту, мікрофон і колонки. Щоб записати звуковий супровід, потрібно:

• перейти до слайда, в якому буде записано звуковий супровід;

• у меню Вставка вибрати команду Фильмы и звук— Записать звук;

• для початку запису клацнути мишею по кнопці “Запись”;

• після завершення запису клацнути мишею по кнопці “Остановить”;

• у поле “Название” ввести назву звука і клацнути мишею по кнопці “OK”.

На слайді з’являється значок звука. Для відтворення звука під час демонстрації слайда треба клацнути мишею по його значку.

Якщо на час чергового показу презентації потрібно вимкнути мовний супровід, то для цього слід виконати команду Показ слайдов—Настройка презентации і в діалоговому вікні “Настройка презентации” ввімкнути індикативний перемикач “Без речевого сопровождения”.

Для вставлення фільму в слайд з колекції кліпів Clip Gallery необхідно використати команду Вставка—Фильмы и звук — Фильм из колекции, а для вставлення фільму з інших джерел — команду Фильмы и звук — Фильм из файла. Після вставлення фільму розмір зображення можна змінити.

Використання гіперпосилань

Вище було розглянуто лінійний спосіб демонстрації слайдів, коли після перегляду першого слайда демонструвався другий, потім – третій і т. д. Якщо порядок демонстрації має бути різним (окремі питання розглядаються докладно або тільки згадуються, показ конкретного ланцюжка слайдів потрібно повторити), то для цього слід передбачити засоби, що дають змогу організувати розгалужений і циклічний способи перегляду презентації. Для цього використовують гіперпосилання. Вони є адресою наступного слайда або додатка, які будуть виводитися на екран. На слайді гіперпосилання можна подати підкресленим текстом, значком або кнопкою. Клацання мишею на гіперпосилання приводить до переходу за вказаною в ньому адресою.

Таке використання гіперпосилань дає змогу під час демонстрації прийняти рішення про необхідність переходу до того чи іншого слайда.

Для створення гіперпосилань потрібно:

• виділити текст або об’єкт, що має бути гіперпосиланням;

• у меню Вставка вибрати команду Гиперссылка;

• у діалоговому вікні “Изменение гиперссылки” у списку “Связать с” вибрати тип об’єкта, на який буде вказувати гіперпосилання, у центральній області вікна задати цей об’єкт і, клацнувши мишею по кнопці “Подсказка”, ввести текст підказування, що буде з’являтися на екрані під час демонстрації слайда, якщо встановити покажчик миші на гіперпосиланні.

Для переходу до певних слайдів (попереднього, наступного, першого, останнього тощо) можна скористатися гіперпосиланнями у вигляді готових кнопок. Для вставлення в слайд таких кнопок необхідно:

• у меню Показ слайдов вибрати команду Управляющие кнопки, а в її підменю – потрібний вид кнопки;

• на слайді нарисувати прямокутник, який буде займати кнопка;

• у діалоговому вікні “Настройка действия” вибрати необхідну дію.

Для кращого розуміння призначення керувальних кнопок на них можна помістити напис. Для цього потрібно:

• виділити кнопку;

• з меню Вставка вибрати команду Надпись;

• ввести необхідний текст.

Підсумковий слайд

Після того, як усі слайди створено, бажано мати зміст усієї презентації, який складається з назв слайдів на одному або кількох слайдах подібно до змісту документа. Такий зміст, крім загального уявлення про структуру презентації, дає змогу безпосередньо перейти до потрібного слайда, оскільки назви розділів змісту подаються в підсумковому слайді у вигляді текстових гіперпосилань.

Для створення підсумкового слайда необхідно:

• відкрити готову презентацію, до якої добавляється підсумковий слайд;

• перейти в режим сортувальника;

• виділити слайди, заголовки яких мають бути в підсумковому слайді. Під час виділення слайдів утримувати натисненою клавішу <Ctrl>;

• на панелі інструментів сортувальника слайдів клацнути мишею по кнопці “Итоговый слайд”.

Після виконання описаних дій перед першим виділеним слайдом з’явиться підсумковий слайд, який можна “перетягнути” у потрібне місце в режимі сортувальника.

Ефекти анімації

Для пожвавлення сприйняття матеріалу іноді використовують анімаційні засоби, що створюють ілюзію руху як окремих елементів слайда, так і послідовності цілих слайдів під час переходу від поточного слайда до наступного.

Анімація окремих елементів слайда встановлюється в режимі слайдів, а послідовності – в режимі їхнього сортувальника.

Щоб установити ефекти анімації для окремих елементів слайда, потрібно:

1. Виділити на слайді перший елемент, для якого застосовується анімація.

2. Клацнути мишею по кнопці “Эффекты анимации” панелі інструментів форматування.

3. На панелі інструментів “Эффекты анимации” клацнути мишею на кнопці, що відповідає потрібному ефекту (виїзд, політ, камера тощо).

4. Переглянути в зменшеному вигляді дії вибраного ефекту, клацнувши мишею по кнопці “Просмотр анимации”, що знаходиться в нижній частині панелі “Эффекты анимации”, а потім (у разі необхідності) – по кнопці “Настройка анимации” і зробити необхідні виправлення.

5. Виділити наступний елемент слайда та повторити пп. 2-4.

6. Для перегляду здобутих ефектів у повноекранному форматі перейти в режим показу слайдів, клацнувши мишею на відповідній кнопці в лівому нижньому кутку робочої області вікна PowerPoint.

Для створення анімаційних ефектів під час переходу від одного слайда до іншого необхідно:

• встановити режим сортувальника слайдів, клацнувши мишею по відповідній кнопці в лівому нижньому кутку робочої області PowerPoint;

• виділити послідовність слайдів, клацнувши мишею спочатку по першому, а потім при натисненій клавіші <Shift> – по останньому з них;

• у меню Показ слайдов вибрати команду Смена слайдов;

• у діалоговому вікні “Смена слайдов” у рамці “Эффект” вибрати в списку, що розкривається, відповідний ефект і клацнути мишею по кнопці “Применить”.

Підготовка до демонстрації

Після того, як презентацію створено, потрібно її настроїти. Спочатку треба визначити, в якому вигляді буде здійснюватися перехід від одного слайда до іншого, які саме слайди мають бути включені в демонстрацію, що готується. Якщо зміна слайдів відбувається в автоматичному режимі, то необхідно задати інтервали часу показу кожного слайда.

Якщо демонстрація буде здійснюватися без використання комп’ютера, то потрібно спочатку вивести вміст слайдів на відповідний носій інформації (папір, 35-міліметрові слайди, прозорі плівки).

Визначення виду керування переходами

Залежно від місця демонстрації перехід від одного слайда до іншого може відбуватися або за вказівкою людини, або в автоматичному режимі. У PowerPoint є такі види керування переходами:

• керування доповідачем. Останній визначає, коли треба перейти до наступного слайда. В разі необхідності показ слайдів може бути припинений для запису зауважень, запуску іншого додатка тощо. Саме цей вид керування найчастіше використовують на практиці, коли слайди виводять на весь екран;

• керування користувачем. У цьому разі слайд займає тільки центральну частину екрана. Крім нього, на екран виводиться меню, що містить команди керування переходами між слайдами, зміною і друкуванням окремих слайдів, панель інструментів Internet, a також панель задач Windows, що дає змогу запускати нові додатки під час презентації. В цьому виді керування вікно PowerPoint може займати тільки частину робочого стола;

• автоматичне керування. Перехід від одного слайда до іншого здійснюється в автоматичному режимі. Найчастіше такий вид керування використовують за відсутності доповідача. Після завершення автоматична презентація демонструється повторно.

Для встановлення потрібного виду керування переходами слід:

• у меню Показ слайдов вибрати команду Настройка презентации;

• у діалоговому вікні “Настройка презентации” в рамці “Показ слайдов” вибрати потрібний вид керування переходами.

Вибір потрібних слайдів

Якщо для певної демонстрації потрібні не всі слайди, то з усієї сукупності можна цілеспрямовано вибрати деякі з них. У таких випадках використовують довільну демонстрацію слайдів. PowerPoint дає змогу зберігати в одній презентації варіанти різних комбінацій послідовностей слайдів, що можуть знадобитися в різних демонстраціях. Для відбору слайдів у довільну демонстрацію необхідно:

• з меню Показ слайдов вибрати команду Произвольный показ;

• у діалоговому вікні “Произвольный показ” клацнути мишею по кнопці “Создать”;

• У діалоговому вікні “Задание произвольного показа” в текстовому полі “Имя произвольного показа” ввести назву варіанта демонстрації, а потім на основі списку “Слайды презентации” створити список “Слайды произвольного показа”, причому порядок показу слайдів у демонстрації, що готується, може відрізнятися від початкового;

• Перед початком показу потрібно вказати необхідну демонстрацію в такий спосіб:

• У меню Показ слайдов вибрати команду Настройка презентации;

• у діалоговому вікні “Настройка презентации” в групі “Слайды” ввімкнути альтернативний перемикач “Произвольная демонстрация” і в списку, що розкривається, вибрати назву її варіанта.

Задання інтервалів часу показу слайдів

Для того, щоб під час проведення презентації перейти від одного слайда до іншого, доповідачу досить клацнути лівою клавішею миші. PowerPoint дає змогу також робити зміну слайдів через установлені раніше інтервали часу.

Вибір способу зміни слайдів здійснюють в діалоговому вікні “Настройка презентации”, викликавши його командою Показ слайдов—Настройка презентации. Тут у групі “Смена слайдов” необхідно вибрати потрібний альтернативний перемикач: “вручну” або “по времени”.

Якщо вибрано варіант “по времени”, то треба спочатку встановити інтервали часу, протягом якого буде демонструватися той чи інший слайд. Такий хронометраж показу слайдів можна задавати автоматично або в ручному режимі.

Для автоматичного встановлення інтервалів часу показу слайдів треба:

• відкрити презентацію і вибрати потрібні для демонстрації слайди, зазначивши назву демонстрації в діалоговому вікні “Настройка презентации” (список “произвольный показ”);

• перейти до режиму сортувальника слайдів;

• з меню Показ слайдов вибрати команду Настройка времени;

• використовуючи панель інструментів “Репетиція”, встановити час показу кожного слайда і всієї демонстрації в цілому.

Для ручного встановлення інтервалів часу показу кожного слайда необхідно:

• перейти до режиму сортувальника;

• виділити слайд, для якого задається інтервал часу;

• на панелі сортувальника слайдів клацнути мишею по кнопці “Смена слайдов”;

• у діалоговому вікні “Смена слайдов” у рамці “Продвижение” зазначити, скільки секунд має тривати показ слайда. Якщо цей інтервал часу стосується лише показу виділеного слайда, то клацнути мишею по кнопці “Применить”, а якщо до всіх слайдів презентації, то – по кнопці “Применить ко всем”. У рамці “Продвижение” рекомендується вмикати обидва перемикачі “по щелчку” й “автоматически после”. Це забезпечить керування переходом до наступного слайда в ручному (за клацанням) та в автоматичному (після закінчення часу) режимах.

Друкування слайдів

Для друкування слайдів потрібно:

• у меню Файл вибрати команду Печать;

• у діалоговому вікні “Печать” вибрати слайди, які треба друкувати (рамка “Диапазон печати”), і те, що у цих слайдах надрукувати: слайди видачі, нотатки, структуру (список “Печать”). Якщо вибрано “Выдачи”, то у відповідній рамці визначити кількість слайдів на одній сторінці і порядок їхнього розташування на ній.

Якщо слайди будуть друкуватися на чорно-білому принтері, то спочатку можна ознайомитися з їхнім майбутнім зовнішнім виглядом. Для перегляду слайдів у чорно-білому зображенні досить на стандартній панелі інструментів клацнути мишею по кнопці “Просмотр в оттенках серого”. Якщо під час клацання мишею по цій кнопці утримувати натисненою клавішу <Shift>, то відбувається перегляд слайдів у чорно-білому вигляді без відтінків сірого. Відповідний вид чорно-білого друку можна задати в діалоговому вікні “Печать”, вибравши потрібний перемикач.

У разі використання струминного або лазерного принтера і прозорих плівок слайди можна вивести на плівки для їх подальшого показу за допомогою діапроекторів.

Демонстрація слайдів

Запуск показу слайдів

Для запуску презентації з метою показу слайдів найчастіше застосовуються:

• запуск презентації у PowerPoint;

• запуск презентації з робочого стола;

• запуск файла показу слайдів;

• запуск довільного показу слайдів.

Якщо у PowerPoint завантажено потрібну презентацію, то розпочати її показ можна одним із таких способів:

• клацнути мишею по кнопці “Показ слайдов” у лівому нижньому кутку вікна PowerPoint;

• у меню Показ слайдов вибрати команду Начать показ;

• у меню Вид вибрати команду Показ слайдов;

• натиснути на клавішу <F5>.

Запуск презентації з PowerPoint дає змогу вносити зміни в слайди, призупинивши або завершивши їхній показ.

Якщо не передбачається жодних змін, то простіше здійснити запуск показу слайдів з робочого стола. Для цього потрібно:

• створити ярлик презентації;

• клацнути правою клавішею миші по значку презентації і з контекстного меню вибрати команду Показать.

У цьому разі після завершення показу слайдів відновлюється робочий стіл.

Ще простіше запуск показу слайдів відбувається, якщо спочатку підготувати файл показу слайдів. На відміну від файла презентації, що має розширення .ppt, файл показу слайдів має розширення .pps. Для запуску показу слайдів у цьому випадку необхідно:

• у меню Файл вибрати команду Сохранить как;

• у діалоговому вікні “Сохранение документа” у списку “Тип файла” вибрати “Демонстрация PowerPoint” і клацнути мишею по кнопці “Сохранить”;

• для файла показу слайдів, що з’явився у папці, створити ярлик на робочому столі;

• двічі клацнути мишею по ярлику файла показу слайдів.

У разі використання файла показу слайдів демонстрація презентації може здійснюватися на комп’ютерах, на яких не встановлено PowerPoint. Цей вид файлів часто застосовується для показу слайдів в автоматичному режимі під час увімкнення комп’ютера (на виставочних стендах, рекламних щитах, у кіосках). Для цього потрібно помістити ярлик файла в папку автозавантаження Windows у такий спосіб:

• на панелі задач клацнути мишею по кнопці “Пуск”;

• установити покажчик миші на пункті “Программы-Автозагрузка” і клацнути правою клавішею миші;

• у контекстному меню вибрати команду Открыть;

• скопіювати або перемістити створений раніше ярлик файла показу слайдів у відкриту папку “Автозагрузка”;

• закрити вікно папки “Автозагрузка”.

Для запуску довільної демонстрації, що містить не всі слайди презентації, потрібно:

• у меню Показ слайдов вибрати команду Произвольный показ;

• у діалоговому вікні “Произвольный показ” вибрати назву необхідної демонстрації і клацнути мишею по кнопці “Показать”.

Керування показом слайдів

Під час демонстрації слайдів у неавтоматичному режимі для переходу до наступного слайда досить клацнути мишею на слайді.

Якщо на слайді є керувальні кнопки або гіперпосилання, то клацання мишею по них приводить до переходу на заданий слайд або додаток.

Для зміни запланованого раніше порядку показу досить клацнути на слайді правою клавішею миші і з контекстного меню вибрати потрібний наступний слайд. Тут команда Переход дає змогу вибрати не тільки слайд за ім’ям, а й іншу довільну демонстрацію, ім’я якої було створено раніше за командою Показ слайдов — Произвольный показ.

Контекстне меню дає змогу також зробити нотатки до слайда і викликати записну книжку.

Під час пояснення матеріалу іноді потрібно щось домалювати або підкреслити на слайді. Це можна зробити за допомогою пера, на яке перетворюється покажчик миші. Для цього з контекстного меню треба вибрати команду Перо. Це саме меню дає змогу встановити колір, яким будуть виконуватися малюнки за допомогою пера. Зроблені пером малюнки зберігаються на екрані тільки на час демонстрації слайда. Навіть під час повторного показу слайда в процесі демонстрації вони втрачаються [8; 16; 23; 24; 53; 61].