4.1 . Загальні поняття і визначення

Серйозні кризові процеси, що відбуваються у сучасному українському суспільстві, здійснюються на тлі стрімкого зростання ролі та обсягів інформації та знань, інформаційної економіки і зміни економічного статусу інформації та інформаційних технологій, тобто процесів, що вже починають кардинально змінювати життя людей на всій планеті.

У системі світового поділу праці відбувається процес соціально-економічної, політичної та духовно-культурної сегрегації. В результаті утворюється глобальна концентрація всієї чи майже всієї інтелектуальної індустрії в розвинутих державах. Вони, таким чином, можуть стати єдиним джерелом, зберігачем і господарем головних інтелектуальних ресурсів світу, виробником домінантних інформаційних технологій, а також, надалі, і основних культурних, цивілізаційних, соціально-гуманітарних цінностей. Уже почуваються перші хвилі майбутнього глобального, ще не знаного в історії, розподілу людства, що характеризується постійною міграцією кращих інтелектуальних сил і талантів з країн, що розвиваються, зокрема й України, до високорозвинутих.

Інформація в сучасному світі вже є засобом і метою повноцінної життєдіяльності та набуває чітких рис реальної влади, яка тісно вплетена в усі сфери функціонування суспільства та всі інші види влади. Людство, таким чином, безупинно просувається до нової ери свого розвитку – ери, де найвищими цінностями виступають інформація та знання.

Епоха друкарства тривала близько 500 років. Вона почалася з винаходу друкарського верстата для тиражування книг, газет, журналів і завершується значним поширенням інших аналогових засобів тиражування, збереження і передачі інформації: фотографії, кіно, телеграфії, телефонії, радіо, телебачення.

Криза епохи аналогової інформації проявляється в трьох основних напрямах:

• накопичену інформацію складно опрацьовувати;

• дуже важко зберігати тривалий час;

• способи і пристрої для запису, збереження, відтворення надзвичайно різнорідні.

У новій епосі, технічною базою якої став комп’ютер, а методичною – цифрове подання інформації, ці проблеми усунуті, оскільки:

• інформація однорідна: текст, звукоряд, відеоряд подаються єдиним образом, у цифровому вигляді;

• інформацію легко зберігати: по-перше, вона в цифровому вигляді не спотворюється тут же копіюванням, по-друге, оптичні носії інформації мають лише гарантійний термін зберігання десятки років;

• інформацію легко переробляти: усі операції від рутинних (наприклад, пошук) до творчих (наприклад, перетворення) на комп’ютері проводяться або автоматично, або автоматизовано (за участю людини). Міркуючи над наведеними аргументами, легко бачити, що перелом і явне виділення меж двох інформаційних епох внесла поява мультимедіа-технологій [51; 58].

Суть поняття мультимедіа

Мультимедіа - це спеціальна інтерактивна технологія, що забезпечує за допомогою технічних і програмних засобів роботу з анімованою комп’ютерною графікою і текстом, мовою, високоякісним звуком, нерухомими зображеннями і рухомим відео.

Якщо структурувати інформацію, з якою може працювати мультимедіа, то можна сказати, що мультимедіа – синтез трьох стихій: інформації цифрового характеру (тексти, графіка, анімація), аналогової інформації візуального відображення (відео, фотокартки, картини та ін.) і аналогової інформації звуку (мова, музика, інші звуки) [45].

Одним із перших інструментальних засобів створення технологій мультимедіа була гіпертекстова технологія, що забезпечує роботу з текстовою інформацією, зображенням, звуком, мовою.

Мультимедіа є наступним логічним кроком у розвитку персонального комп’ютера. Вона еволюційна в тому розумінні, що будується на базі наявної комп’ютерної технології. Рис. 4.1. показує еволюцію використання комп’ютера від обробки чисел і текстів до відео [53].

Будь-яка система гіпермедіа, тобто система, побудована на базі технології гіпертексту (гіпертекст-технологія роботи з текстовими даними, дозволяє встановлювати асоціативні зв’язки – “гіперзв’язки” – між окремими термінами, фрагментами). Текст одночасно систематизований від початку до завершення, за тематичними лініями, індексами, бібліографічними вказівками і т.п. (як задасть розробник або користувач системи), але при цьому така система, що забезпечує роботу з нетекстовою інформацією, відеозображеннями, звуком, мовою – одночасно є і системою мультимедіа.

З іншого боку, такі класи систем мультимедіа, як, наприклад, інфостудії (системи запису живого відео, звуку в цифровому відео) ніяк з гіпертекст-технологією не пов’язані, а отже, не можуть бути віднесені до систем гіпермедіа.

Отже, “гіпермедіа” – це клас систем мультимедіа, що включають інформацію, структуровану за допомогою гіперзв’язків. Правомірне також використання терміну “гіпермедіа” для позначення самої теорії (або технології) гіпертексту, розширеної на нетекстові види інформації.

Саме мультимедіа-технологіям зобов’язаний нинішнім розквітом Internet (WWW), телефонія (відеотелефон) й інтерактивне телебачення.

Мультимедіа технології активно увірвалися на простори гіпертекстових просторів Internet. Багато в чому, звичайно, це пов’язане з удосконаленням зв’язку, можливістю передавати значні обсяги інформації на більшій швидкості, з одного боку, і появою нових програмних мультимедіа продуктів, з іншого боку.

Образи реальних об’єктів і процесів, різних за своєю природою (людей, музичних інструментів, приладів, художніх творів тощо), які створюються на екрані за допомогою комп’ютерної технології, називають віртуальним світом або віртуальною реальністю [53; 56].

З цими образами можна працювати, як із реальними речами (наприклад, настроювати і грати на піаніно, проводити дослідження і випробовування тощо). Віртуальна дійсність, що поступово входить у наше життя, наближає нас до інформаційних ресурсів усього людства, розширює наш кругозір і змінює спосіб життя. Враховуючи те, що знайомство більшості споживачів із мультимедіа здійснюється через комп’ютерні ігри, мультимедіа стає цінним інструментом у ділових, навчальних і наукових колах. Мультимедіа вдосконалює спілкування шляхом побудови мостів, що об’єднують окремих осіб, міста і країни в усьому світі. Це особливо очевидно у WorldWide в рамках Іпternet, де власні інтерактивні сторінки змагаються за привернення уваги користувачів.

Неважко продовжити список використання мультимедіа в різних сферах людської діяльності. При цьому стає очевидним, що впровадження мультимедіа в освіту, де 500 років панувала книга, сьогодні стало питанням існування освіти в новій епосі [44; 60].