5888. Методи планування видатків бюджету

1. впровадження програмно-цільового методу (ПЦМ) в методологію бюджетного планування принципово змінило підхід до складання бюджетних планів. Імплементація в бюджетний механізм інструментів програмування дозволяє пов’язати очікувані результати, які декларуються в бюджетних програмах, з коштами, асигнованими для їх одержання. Іншими словами, кошти, які асигнуються для реалізації, встановлених бюджетною політикою завдань у межах певної бюджетної програми повинні бути використані виключно для досягнення очікуваних результатів. Наприклад, для програми, мета якої полягає у забезпеченні медичною допомогою ВІЛ-інфікованих, результат декларується як відсоток зниження захворюваності на цю хворобу. Отже, якщо фінансування цієї програми приведе до обумовлених змін, то можна стверджувати, що результати були досягнуті з огляду на заплановані ресурси.

До запровадження ПЦМ бюджетне планування здійснювалося шляхом застосування затратного механізму фінансування. Формування бюджетних планів з використанням такого механізму передбачає покриття витрат, тобто при плануванні видатків головним обґрунтуванням витрат виступають потреби в ресурсах за бюджетними статтями. Основний недолік постатейного планування полягає у тому, що воно здійснюється шляхом індексації обсягу витрат, які проведено у минулому періоді. Таким чином, минулі ризики переносяться на майбутнє. Планування «від досягнутого» викривлює реалії і спричиняє суттєві корегування фінансового плану держави.

Порівняльна характеристика постатейного і програмно-цільового бюджетного планування видатків наведена у таблиці 8.1.

Однією з ключових переваг ПЦМ є перехід від щорічного бюджетного планування на середньострокове планування. Переконливість застосування середньострокового бюджетного планування обумовлена такими перевагами:

0. досягнення запланованих результатів при фінансуванні інвестиційних програм, які потребують фінансування протягом часу, який зазвичай є перевищує бюджетний період;

0. соціально-економічний ефект від реалізації бюджетних програм не виявляється протягом одного фінансового року (наприклад, для виявлення результату від виконання програми щодо

198

зниження наркозалежних потрібен час, щоб кількісно визначити успішно вилікуваних пацієнтів).

Таблиця 8.1

Характеристика постатейного методу і програмно-цільового методу планування бюджетних видатків

Постатейний метод бюджетного

Програмно-цільовий метод

планування видатків

бюджетного планування видатків

Зміст методу

Обґрунтування

бюджетних

Система планування базується на

видатків за статтями затрат.

встановленні взаємозв’язку між

визначеними

результатами

і

видатками бюджету.

Механізм формування бюджетних планів

Бюджет

складається

за видами

Бюджет

складається

у

розрізі

витрат

з

використанням

в

бюджетних програм за цілями, які

основному

функціональної

й

формалізуються у

визначених

економічної класифікації

очікуваних результатах.

Концептуальні підходи до планування бюджетних видатків

Видатки

плануються

«від

Планування потреб в бюджетних

досягнутого» шляхом

індексації

асигнуваннях

проводиться

з

видатків, які здійснювалися у

огляду

на

задекларовані

у

попередній рік, а відтак затрати і

програмі результати. Остаточний

результати

ототожнюються,

що

вибір програм для включення в

призводить

до

зниження

бюджет

здійснюється

на

основі

відповідальності розпорядників і

оцінки їх економічної і соціальної

виконавців.

ефективності, тобто з огляду на

результати діяльності роз поряд-

ників бюджетних коштів.

Горизонт планування

Бюджетний період (один рік)

Зазвичай 3-5 років. В Україні,

окрім

планового

року

(бюджетний період), два наступні

за ним роки.

В Україні бюджетна програма оформлюється відповідним документом, що має законодавче визначення як паспорт бюджетної програми. Паспорт бюджетної програми (стаття 2, пункт 40) – це документ, що визначає мету, завдання, напрями використання

199

бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Ключові складові Паспорту бюджетної програми відображено на рис. 8.8.

Рис. 8.8. Структура Паспорту бюджетної програми

200

Для прикладу наводиться бюджетна програма, яка виконується у галузі позашкільної освіти:

Найменування програми:

«Надання позашкільної освіти позашкільними закладами освіти, заходи із позашкільної роботи з дітьми»:

Мета програми: залучення та забезпечення надання належних умов виховання дітей в умовах позашкільної освіти.

Завдання програми: забезпечити залучення та надання належних умов виховання дітей в умовах позашкільної освіти.

Результативні показники програми: Показники затрат:

1. кількість установ, од. та кількість гуртків в них, од.;

2. кількість штатних посад, в т. ч. педагогічні .працівники. Показники продукту:

3. чисельність дітей, охоплених позашкільною освітою, од;

4. кількість проведених заходів (виставок, конкурсів тощо). Показники ефективності:

0. середньорічні видатки на одного учня, грн.;

0. середньорічна вартість одного заходу, грн.

кількість гуртків на одного педагогічного працівника, од. Показники якості:

0. охоплення учнів позашкільною освітою до загальної чисельності учнів, %;

1. охоплення учнів позашкільною освітою, %.

Для складання бюджетної програми використовується

інформація, яка сформульована у бюджетному запиті головного розпорядника бюджетних коштів (див розділ 5). Запит складається на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди, враховуючі сукупність обмежень організаційного, фінансового, економічного та ін. характеру. Ці обмеження щороку доводяться департаментом фінансів до головних розпорядників бюджетних коштів.

Порядок середньорічного бюджетного планування в Україні схематично відображено на рис. 8.9.

Особливістю бюджетного планування на середньострокову перспективу є можливість послідовного коригування прогнозних показників в наступних періодах. Таким чином, у ході планування видатків бюджету директивні плани складаються у рамках планового періоду (t+1), а індикативні – у наступні за плановим періоди (t+2 та t+3).

201

		Бюджет		План
	Бюджет		План
Бюджет		План
t	t+1	t+2	t+3

Рис. 8.9. Ковзне трьохрічне бюджетне планування видатків