8.4. Механізм кошторисного фінансування бюджетних установ

Механізм кошторисного фінансування визначається таким порядком:

На першому етапі встановлюється бюджетне призначення головному розпоряднику, які визначаються відповідно до закону про державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет). Бюджетне призначення дозволяє надавати розпорядникам нижчого рівня бюджетні асигнування.

На другому етапі бюджетним розписом визначаються бюджетні асигнування, які відображають повноваження розпорядника за ієрархією підпорядкування. Бюджетні асигнування надаються в межах бюджетного призначення. Розпорядники нижчого рівня наділяються правом брати бюджетні зобов’язання та здійснювати відповідні платежі.

На третьому етапі затверджується бюджетний розпис, що стає підставою для складання кошторису бюджетними установами. Кошториси не складаються за бюджетними програмами. Їхня структура відповідна фінансову плану, тобто включає доходи і видатки. Кошторис бюджетної установи складається з двох фондів – загального та спеціального. У загальному фонді знаходять своє відображення надходження і відповідні їм витрати. В спеціальному фонді відображаються надходження спеціального фонду бюджету, які мають предметно-цільове використання.

202

У кошторисі визначається загальний обсяг, цільове надходження, використання за статтями з поквартальною регламентацією. Форми кошторису та супровідні документи розробляються і затверджуються Міністерством фінансів та Державним казначейством України.

Кошторис складається на рік, затверджується керівником вищестоящої організації не пізніше як за місяць після затвердження відповідного бюджету. Разом з кошторисом затверджуються: штатний розпис, тарифікаційний список, план асигнувань із загального фонду бюджету.

Виконання кошторисів, помісячних планів використання бюджетних коштів здійснюється наростаючим підсумком з початку року.

Порядок складання і виконання кошторисів регламентується згідно з базовими вимогами:

1. Пов’язування кошторисів з планами соціально-економічного розвитку регіонів, тобто кошториси розробляються, виходячи з пріоритетів розвитку адміністративно-територіальної одиниці, де функціонує відповідна бюджетна установа.

2. Цільового призначення бюджетного асигнування, що передбачає додержання вимоги щодо не перевищення встановленого ліміту ресурсів за кожною статтею, яка затверджується бюджетною класифікацією.

3. Досягнення ефективності і результативності використання бюджетних коштів шляхом забезпечення одержання максимальних результатів при використанні заданого обсягу ресурсів або здійсненні мінімальних витрат при заданому результаті.

4. Проведення систематичного моніторингу і контролю за виконанням кошторису бюджетної установи.

В Україні використовуються різні види кошторисів відповідно до обсягу інформації та рівню управління, зокрема:

0. індивідуальні кошториси, які складаються та виконуються кожною бюджетною установою;

- загальні кошториси, які складаються і виконуються за типами бюджетних установ ( наприклад, бібліотеки, фельдшерсько-акушерські пукти, клуби, школи та ін.);

- зведені кошториси, що включають зведені показники за індивідуальними кошторисами, за планам и асигнувань загального фонду бюджету, планами спеціального фонду та ін.

203

Варто звернути увагу, що зведений кошторис носить суто інформаційний характер. Його використовують для проведення аналітичних розробок, прогнозів. Тому цей документ не має юридичної сили.

Визначення обсягів фінансування бюджетної установи ґрунтується на показниках, що характеризують кількісні параметри діяльності бюджетної установи. Це оперативно-сітьові показники та нормативи видатків у розрахунку на певний кількісний показник.

Оперативно-сітьові показники діляться на дві групи:

0. Виробничі показники – характеризують профільну діяльність певної установи (наприклад, кількість учнів у школі, кількість лікарняних ліжок тощо). Ці показники носять директивний і розрахунковий характер. Вони розмежовуються на:

- вихідні, тобто об’єктивно існуючі в цей період; - похідні, які визначаються за певними нормами (наприклад,

кількість класів у школі залежить від кількості учнів і норми граничної наповнюваності класів).

0. Загальні показники – характеризують будівлю бюджетної установи (наприклад, площа приміщень, кубатура будівлі, санітарно-технічний устрій).

У двотижневий строк з дня прийняття закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад Мінфін, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування або документ який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством повинні бути визначені на основі норм і нормативів. Останні є показниками, що кількісно відображають трудові, матеріальні та грошові затрати на виробництво одиниці наданої послуги. Наприклад, для освітньої послуги – обсяг витрат на одного учня, одного студента; для медичної допомоги – на одного хворого або ліжкодень тощо.

Для розуміння технології нормування в бюджетній сфері необхідно звернутися до термінологічних основ поняття «норма». Норма – це науково обґрунтована величина витрат тих чи інших економічних ресурсів у конкретних виробничо-технічних умовах. Норматив – розрахункова величина витрат робочого часу, матеріальних і грошових ресурсів, які застосовуються в нормуванні

204

праці, плануванні виробництва і господарській діяльності підприємства. Наприклад, згідно збалансованих норм харчування дітей шкільного віку розробляється норматив витрат на харчування одного учня. Таким чином, норма слугує основою для визначення необхідного обсягу благ, які надаються за рахунок коштів бюджету, а норматив має додаткове призначення – регулювання розподільчих відносин.

В процесі нормування використовуються різні види норм: 1) Відповідно до одиниці виміру:

0. матеріальними, які визначають витрати матеріальних ресурсів на розрахункову одиницю у натуральному обчисленні (наприклад, норма медикаментів на один ліжко-день у лікарні, норма палива на 1 м³ приміщення тощо).

0. фінансовими, тобто характеризують матеріальну норму у вартісному вираженні.

2) За методом побудови:

0. індивідуальні – відображають витрати за відокремленими видами видатків на розрахункову одиницю та застосовуються при складанні індивідуальних кошторисів (наприклад, газопостачання, плата за електроенергію тощо).

0. комбіновані – відображають суму витрат за видом видатків на розрахункову одиницю, тобто загалом за кодом економічної класифікації (наприклад, видатки на комунальні послуги та енергоносії, які об’єднують індивідуальні видатки, що наведені вище):

0. укрупнені – характеризують вартість утримання однієї установ (наприклад, клубу, бібліотеки тощо).

3) За характером встановлення норми і нормативи поділяються на:

0. обов’язкові, які встановлюються урядом або за дорученням міністерствами та відомствами, а відтак не можуть змінюватися без відповідного законодавчого оформлення (наприклад, ставки заробітної плати, норми видатків на харчування в лікарнях, дитячих будинках, школах тощо;

0. факультативні або розрахункові визначаються фінансовими органами та характеризують середні витрати ресурсів на розрахункову одиницю і відображають конкретні умови роботи установи (наприклад, плата за вугілля на один клас у школі або один ліжко-день у лікарнях), тобто ці норми враховують тривалість опалювального сезону в різних місцевостях.

205

4) За методом обчислення:

0. розраховані на основі фізіологічних потреб (на харчування, освітлення, опалення);

1. розраховані на основі статистичних спостережень.

Після затвердження кошторисів бюджетних установ останні беруть бюджетні зобов’язання. Згідно норм Бюджетного кодексу (стаття 2, пункт 7) бюджетне зобов'язання – це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Таким чином, бюджетне зобов’язання наділяє правом розпорядників бюджетних коштів здійснювати відповідні платежі.

Характеризуючи особливість діяльності бюджетних установ в Україні, є сенс зазначити, що під останніми розуміють органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Прикладом бюджетних установ є школи, бібліотеки вищі та середні спеціальні навчальні заклади, науково-дослідні установи, установи охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури, культури і мистецтва, оборони, державної влади та управління, юридичних установ та ін. Належність організацій до бюджетних визначається їхнім статутом, установчими документами, відповідними фінансовими органами.

Не дивлячись на те, що за формою утворення бюджетні установи є неприбутковими, але в межах закону вони можуть здійснювати комерційну діяльність. Необхідність запровадження підприємницької діяльності в бюджетних установах обумовлюється, перед усім, обмеженістю бюджетного фінансування. Використання коштів, отриманих бюджетними установами від підприємницької діяльності, створюють умови для зниження тиску на бюджет. Крім того, одержані додаткові ресурси можуть спрямовуватися на підвищення якості бюджетних послуг, оптимізацію норм витрат, удосконалення системи оплати праці робітників, зміцнення матеріальної бази бюджетних установ, диверсифікацію їхньої діяльності. При цьому отамання прибутку не є глобальною метою таких установ.

206

Питання для обговорення та самопідготовки

0. Обґрунтуйте сутність видатків бюджету як відкритої системи.

0. У чому полягає відмінність термінів «видатки бюджету» та «витрати бюджету»?

0. Які ознаки покладено в основу групування видатків?

0. За якою структурою групуються видатки відповідно до бюджетної класифікації, яка закріплена Бюджетним кодексом України?

0. Що розуміється під поняттям «бюджетне фінансування» та які існують види бюджетного фінансування?

0. У чому полягають відмінності бюджетної програми від державної цільової програми?

0. Хто такі розпорядники бюджетних коштів та яка їх ієрархія за Бюджетним кодексом?

1. У чому полягає суть захищених статей видатків?

0. Чим відрізняється програмно-цільовий метод планування видатків від постатейного?

0. У чому полягає сутність ковзного трьохрічного планування видатків бюджету?

0. Що розуміється під паспортом бюджетної програми та які розділи містить цей документ?

0. Які результативні показники характеризують виконання бюджетної програми?

1. Які вимоги висуваються при складанні кошторису.

0. На які групи розмежовуються оперативно-сітьові показники?

1. За якими ознаками класифікуються бюджетні норми?

Тести

1. Витрати бюджету – це:

а) видатки бюджету за мінусом коштів, що скеровуються на погашення державного боргу; б) законодавчо визначені напрями та норми фінансування державного боргу;

в) встановлені бюджетним законодавством напрями та обсяги бюджетних призначень;

207

г) видатки бюджету та кошти на погашення основної суми державного боргу.

2. Видатки бюджету – це:

а) законодавчо визначені напрями та норми формування бюджетних коштів; б) законодавчо визначені напрями та норми фінансування

бюджетного дефіциту; в) встановлені бюджетним законодавством напрями та обсяги бюджетних призначень;

г) напрями використання бюджетного фонду в готівковій та безготівковій формах.

3. Відповідно до суспільного призначення видатки бюджету групуються за такими ознаками:

а) видатки на економічну діяльність, видатки на соціальну сферу і соціальний захист, видатки на національну оборону, видатки на державне управління; б) проектне фінансування, бюджетні кредити, кошторисне фінансування, бюджетні трансферти;

в) видатки державного та місцевих бюджетів; г) поточні та капітальні видатки.

0. Відповідно до форм бюджетного фінансування видатки бюджету групуються за такими ознаками:

а) видатки державного та місцевих бюджетів; б) поточні та капітальні видатки;

в) проектне фінансування, бюджетні кредити, кошторисне фінансування, бюджетні трансферти; г) видатки на економічну діяльність, видатки на соціальну сферу і

соціальний захист, видатки на національну оборону, видатки на державне управління.

0. Відповідно до бюджетної класифікації видатки бюджету групуються за такими ознаками, як:

а) видатки на економічну діяльність, видатки на соціальну сферу і соціальний захист, видатки на національну оборону, видатки на державне управління;

208

б) функціональним призначенням, програмним призначенням; відомчим призначенням; економічними операціями.

в) видатки державного та місцевих бюджетів; г) поточні та капітальні видатки.

0. Правильним є твердження, що поняття «видатки бюджету» і «витрати бюджету»:

а) є рівнозначними поняттями за економічною природою; б) «витрати бюджету», окрім видатків, включають надання кредитів

із бюджету, погашення боргу, розміщення бюджетних коштів на депозитах та придбання цінних паперів; в) «видатки бюджету», окрім витрат, включають надання кредитів із

бюджету, погашення боргу, розміщення бюджетних коштів на депозитах та придбання цінних паперів; г) видатки бюджету – це кошти, спрямовані на виконання поточних

бюджетних програм, а «витрати бюджету» - це кошти, спрямовані на виконання довгострокових бюджетних програм.