12.3. Складання оборонного бюджету

З організаційної точки зору оборонне планування – це процес визначення суб’єктами планування цілей, напрямів, пріоритетів розвитку (реформування) Збройних Сил України, інших військових формувань, завдань, заходів і термінів їх реалізації, а також обсягів матеріально-технічних, фінансових та інших ресурсів, необхідних для забезпечення їх виконання з метою досягнення необхідних спроможностей.

Оборонний бюджет формується в межах державного бюджету й представляє собою видатки, що передбачені для забезпечення оборонних потреб. Ці потреби повинні визначатися шляхом аналізу існуючого рівня безпеки і зовнішніх загроз. При цьому обмеженість бюджетного фонду не дає можливість здійснювати фінансування з огляду на реалії, оскільки оборонні витрати визначаються, виходячи із наявних можливостей бюджету.

Під час прийняття бюджету на наступний плановий рік перед урядом постає завдання, як розподілити обмежені бюджетні ресурси для виконання поставлених задач у сфері оборони. Існуюча практика складання оборонного бюджету демонструє його формування за залишковим принципом.

Згідно з нормами Закону України «Про організацію оборонного планування» суб’єктами останнього в межах повноважень, наданих Конституцією і законами України, є:

0. Верховна Рада України;

0. Президент України;

1. Кабінет Міністрів України;

0. Рада національної безпеки і оборони України;

0. центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями;

0. Генеральний штаб Збройних Сил України;

0. місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування;

0. урядові комісії, міжгалузеві та відомчі робочі групи. Оборонний бюджет складається з планових та позапланових

видатків. Планові видатки становлять значну частину оборонного бюджету. Вони призначені для утримання військових формувань. Позапланові видатки пов’язані із фінансуванням наслідків від

307

проведених військових навчань у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Наприклад, руйнування складів, викид токсичних радіоактивних речовин тощо.

Потреба в бюджетних асигнуваннях для оборонної галузі за відповідними бюджетними програмами визначається:

0. забезпечувальними управліннями – за видатками кошторису Міністерства оборони України, якими відають головні управління центрального апарату Міністерства оборони України;

0. посадовими особами управління військового бюджету та фінансування Збройних сил України, відділами Головного фінансово-економічного управління Міністерства оборони України – за видатками кошторису Міністерства оборони України, якими відає Головне фінансове управління Міністерства оброни України.

Забезпечувальні управління складають кошториси за видатками та подають їх у відповідний термін до Головного фінансово-економічного управління Міністерства оборони України. Після перевірки, поданих забезпечувальними управліннями кошторисів, та обґрунтування їх витрат Головним фінансово-економічним управлінням складається зведений кошторис з врахуванням витрат на оплату праці службовців. На наступному етапі за зведеним кошторисом складається бюджетний запит, який подається головним розпорядником бюджетних коштів – міністром оборони.

За структурою оборонний – це зведений кошторис Міністерства оборони України, який, у свою чергу, представляє собою фінансовий план, сформований згідно з єдиною бюджетною класифікацією та відповідно до внутрішньої структури централізованого фонду держави.

Планування видатків на оборону здійснюється за перспективними і поточними планами шляхом забезпечення їх відповідності напрямам державної та воєнно-промислової політики. Законом України «Про організацію оборонного планування» визначено основні принципи, які полягають у наступному:

0. застосування програмно-цільового методу для забезпечення оптимального та ефективного використання державних ресурсів;

0. системності і паралельності процесу оборонного планування із збереженням колегіальності у прийнятті рішень;

0. самостійності і відповідальності суб'єктів оборонного планування за визначення основних показників оборонного планування;

308

0. безперервності управління процесом оборонного планування;

0. своєчасності та адекватності заходів захисту національних інтересів України від зовнішніх і внутрішніх загроз у воєнній сфері;

0. гарантування державою організаційно-технічного, науково-методичного, інформаційного, матеріального та фінансового забезпечення реалізації планів і державних програм у сфері оборони та забезпечення їх ефективного використання;

0. установлення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями.

Застосування програмно-цільового методу передбачає затвердження оборонного бюджету за програмною класифікацією, відповідно до якої визначається перелік програм, що мають бути профінансовані протягом бюджетного періоду (таблиця 12.4).

Таблиця 12.4.

Видатки Міністерства оборону за бюджетними програмами у 2013 році

					млн. грн.
	Перелік програм			План	Виконано
Апарат Міністерства оборони України				15228,0	13935,4
Керівництво та військове управління Збройними				222,0	221,3
Силами України
Забезпечення	діяльності Збройних	Сил України	та	11816,2	10951,3
підготовка військ
Медичнелікування,реабілітаціятасанаторне
забезпечення особового складу Збройних Сил України,				1098,6	1043,6
ветеранів військової служби та членів їх сімей,
ветеранів війни
Підготовка військових фахівців у вищих навчальних
закладахI-ІVрівнівакредитації,підвищення
кваліфікації та перепідготовка військових фахівців і				957,7	925,1
державних службовців, початкова військова підготовка
молоді
Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил				919,5	686,4
України
Будівництво	(придбання)	житла	для	92,1	31,2
військовослужбовців Збройних Сил України
Утилізація боєприпасів та рідинних компонентів
ракетного	палива,забезпечення	живучості	та	114,0	72,5
вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних
Сил України

309

Закінчення таблиці 12.4

Проведення невідкладних заходів з ліквідації наслідків
несприятливих погодних умов, що виникли на території
Вінницької,	Волинської, Житомирської, Київської,			2,2	0,1
Львівської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької
та Чернівецької областей
Погашення	кредиторської	заборгованості	з
відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням
невідкладних заходів з ліквідації наслідків надзвичайної				3,9	3,9
ситуації, що склалася 7 - 8 лютого 2012 р. на об'єктах
Центру медичної реабілітації та санітарного лікування
"Крим" в смт Партеніт

Оборонне планування за терміном дії буває довгостроковим (понад п’ять років),середньостроковим (до п’яти років) та короткостроковим (один – два роки). В Україні нормами бюджетного кодексу фінансовий план в галузі оборони складається на поточний рік та два попередні за ним фінансові роки. Перший затверджується законом про державний бюджет, а відтак – це директивний план, другий – подається в форматі індикативного плану, тобто не має законодавчої сили.

Законом України «Про організацію оборонного планування» визначені основи довгострокового, середньострокового та короткострокового оборонного планування.

Довгострокове оборонне планування призначено для визначення стратегічних цілей та формування стратегії (концепції) щодо їх досягнення. Для розробки перспективних планів здійснюється комплексний аналіз стану та тенденцій розвитку воєнно-політичної, воєнно-економічної, воєнно-стратегічної обстановки в державі та світі, виявляються причини потенційних загроз національній безпеці України у воєнній сфері, проводиться моніторинг розвитку воєнної науки, технологій, напрямків розвитку Збройних Сил України та інших військових формувань.

На довгостроковий період розробляються:

0. Стратегія національної безпеки України;

1. Воєнна доктрина України;

0. постанова Кабінету Міністрів України щодо визначення прогнозу орієнтовних показників видатків для потреб оборони та суб’єктів оборонного планування на довгострокову перспективу для проведення стратегічного оборонного огляду;

310

0. Стратегічний оборонний бюлетень України;

0. загальнодержавні (державні) цільові програмні документи розвитку озброєння та військової техніки, інфраструктури, капітального будівництва тощо.

Стратегія національної безпеки України розробляється відповідно до пунктів 1 і 17 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про основи національної безпеки України».

Строки та порядок розроблення Воєнної доктрини України визначається рішенням Ради національної безпеки і оборони України.

У Воєнній доктрині України повинні бути відображені:

0. воєнно-політична обстановка навколо України, причини виникнення сучасних воєнних конфліктів;

0. принципи і шляхи запобігання виникненню воєнних конфліктів;

0. основні завдання Збройних Сил України та інших військових формувань;

0. підготовка держави до збройного захисту національних

інтересів;

0. погляди на застосування воєнної сили.

Стратегічний оборонний бюлетень України розробляється відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України за підсумками стратегічного оборонного огляду.

Стратегічний оборонний бюлетень визначає засади бюджетної політики на перспективу; окреслює потреби в необхідних ресурсах, а також відображає перспективу Сил України та інших складових сектору безпеки і оборони України.

Ресурсна обмеженість бюджету стає передумовою для формування державних цільових програм. Це створює прецедент для залучення інших джерел фінансування оборонних програм. Тому для вирішення основних проблемних питань розвитку (реформування) ЗСУ розробляються загальнодержавні (державні) цільові оборонні програми (таблиця 12.5).

У ході середньострокового планування опрацьовують концептуальні та програмні (планові) документи з досягнення необхідних спроможностей Збройних Сил України та інших військових формувань з урахуванням визначених Кабінетом Міністрів України прогнозних показників видатків державного бюджету на потреби сектору безпеки й оборони держави.

311

Таблиця 12.5

Видатки на реалізацію Державної комплексної програми реформування та розвитку ЗСУ

								млрд. грн.
			2013	2014	2015	2016	2017		Разом
Видатки	на	реалізацію	17,7	25,5	27,6	29,4	31,5		131,7
цільової програми
У тому числі за рахунок			1,9	7,2	7,3	7,4	7,5		31,3
позабюджетних коштів

На середньостроковий період розробляються:

0. військово-політичні (директивні) вказівки керівника центрального органу виконавчої влади щодо визначення основних показників середньострокового оборонного планування;

0. концепція розвитку (реформування) Збройних Сил України (для інших військових формувань – за потребою);

0. державна програма розвитку (реформування) Збройних Сил України (для інших військових формувань – за потребою);

0. державні цільові оборонні програми (концепції), спрямовані на розв’язання найважливіших проблем у сфері оборони;

0. стратегічний план діяльності центрального органу виконавчої

влади.

Порядок та терміни розробки державної програми розвитку (реформування) Збройних Сил України, інших військових формувань, державних цільових оборонних програмах регулюються чинним законодавством України. За ініційованими програмами складаються відповідні Паспорти. Їх структура є стандартною та відповідає встановленим нормам: визначення мети програми з відображенням завдань і заходів, що мають бути профінансовані в рамках програми; відображенням джерел фінансування, обсягів видатків, а також очікуваних результатів. З відповідними результативними показниками їх виконання.

Середньострокове оборонне планування здійснюється на основі положень Стратегічного оборонного бюлетеня України, відповідних рішень Президента України, Кабінету Міністрів України та з урахуванням стану виконання державних програм розвитку (реформування) Збройних Сил України та інших військових формувань, державних цільових оборонних програм.

312

У межах короткострокового оборонного визначені заходи, визначені у середньострокових програмах деталізуються за термінами, обсягами, результатами тощо. Крім цього, плани корегують, виходячи із наявних потреб, та збалансовуються відносно планових завдань за іншими напрямками фінансування та ресурсного забезпечення.

На короткостроковий період розробляються:

0. військово-політичні вказівки керівника центрального органу виконавчої влади, який здійснює керівництво військовим формуванням;

0. директива або інший нормативний документ керівника центрального органу виконавчої влади, який здійснює керівництво військовим формуванням, з організації та проведення короткострокового оборонного планування;

0. план роботи центрального органу виконавчої влади України, який здійснює керівництво військовим формуванням;

0. план утримання та розвитку (реформування) військового формування;

0. бюджетний запит центрального органу виконавчої влади, який здійснює керівництво військовим формуванням.

Військово-політичні вказівки керівника центрального органу виконавчої влади розробляються з метою підвищення ефективності військово-політичного управління Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, визначення пріоритетних напрямів реалізації воєнної політики у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, уточнення напрямів і пріоритетів їх розвитку та підготовки, конкретизації завдань, визначених керівником центрального органу виконавчої влади.

Порядок, терміни розроблення та зміст військово-політичних вказівок визначається керівником центрального органу виконавчої влади, який здійснює керівництво військовим формуванням.

Річний план діяльності центрального органу виконавчої влади України, який здійснює керівництво військовим формуванням, розробляється на підставі завдань і заходів, визначених у Стратегічному оборонному бюлетені України, Стратегічному плані діяльності центрального органу виконавчої влади, Державній програмі розвитку (реформування) Збройних Сил України, інших військових формувань, документах довгострокового та середньострокового планування.

313

У річному плані діяльності центрального органу виконавчої влади України повинні бути відображені:

0. пріоритети діяльності на наступний рік;

0. перелік завдань і заходів з визначенням відповідальних виконавців, строків виконання;

0. очікувані результати.