Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник 2014 р.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

1.2. Функції та призначення бюджету

Як економічна категорія бюджет реалізується через функції, які притаманні фінансам: розподільчу і контрольну. Проте бюджетні

17

відносини мають специфічний риси прояву у ході перерозподілу фінансових ресурсів. Саме ці риси обумовлюють специфіку основоположної функції фінансів – розподільчої. Перерозподіл ВВП, що реалізується через бюджетну систему, може здійснюватися в різних формах.

Бюджетний перерозподіл реалізується шляхом вертикального і горизонтального розподілу централізованого фонду. Вертикальний перерозподіл здійснюється між державним бюджетом та бюджетами нижчого рівня. По горизонталі розподіляються грошові фонди тільки у межах одного рівня бюджетної системи, за виключенням державного бюджету.

Подальший перерозподіл здійснюється за функціями або напрямком використання бюджету, а саме:

  1. перерозподіл між галузями економіки, що реалізується через напрямки фінансування певних галузей (освіта, охорона здоров’я, агропромисловий комплекс тощо);

  1. внутрішньогалузевий перерозподіл: наприклад, за мережею бюджетних установ фінансуються установи освіти, охорони здоров’я, культури тощо;

  1. внутрішньогосподарський перерозподіл, при якому, наприклад, фінансуються бюджетні установи – школи, дитячі садки, клуби, поліклініки.

    1. результаті розподілу і перерозподілу ВВП здійснюється формування різних фондів грошових ресурсів державного і місцевих бюджетів.

Зміст розподільчої функції бюджету визначається процесами перерозподілу фінансових коштів між різними підрозділами суспільного виробництва і верствами населення. Важливо відзначити, що жодна з ланок фінансової системи не здійснює такого багатовидового (міжгалузеве, міжтериторіальне та ін.) і багаторівневого (державний, обласний, міський та інші бюджети) перерозподілу грошових коштів, як бюджет.

Зміст розподільчої функції найбільш повно можна простежити за допомогою такого показника як питома вага ВВП, перерозподілена через Зведений або Державний бюджет України.

Розподільча функція бюджету виражається у тому, що у відносини з бюджетом вступають майже всі учасники суспільного виробництва. Основним об'єктом бюджетного розподілу і перерозподілу є національний дохід, одержуваний у суспільстві.

18

Таким чином, це не виключає можливості перерозподілу через бюджет і частини вартості необхідного продукту (податок на доходи фізичних осіб), а іноді і національного багатства. Завдяки розподільчій функції бюджету відбувається концентрація грошових коштів в руках держави і їх подальше використання з метою задоволення суспільних потреб.

Розподільча функція бюджету використовується також для втручання держави в процес суспільного виробництва, регулювання господарської діяльності підприємств, прискорення темпів економічного зростання, посилення господарської активності підприємців. За допомогою бюджету держава впливає не тільки на перерозподіл національного доходу, але і на його виробництво, накопичення грошових коштів, сферу споживання, процеси демонополізації економіки і виробництва, а також його роздержавлення.

Контрольна функція бюджету нерозривно пов'язана з розподільчою і здійснюється одночасно з нею. Її основу становить рух бюджетних ресурсів, який відображається відповідними показниками доходів і видатків. Тому при здійсненні державного фінансового контролю переслідується три основних цілі: рівень мобілізації коштів для централізованого фонду держави; дотримання режиму економії при використанні бюджетних коштів; підвищення ефективності і результативності використання бюджетних коштів.

У процесі контрольної діяльності органами державного фінансового контролю здійснюється спостереження за рухом грошових потоків з огляду на своєчасне і повне надходження до бюджету податків та зборів, цільове, законне і ефективне використання бюджетних коштів. Отже, контрольна функція іманентна і доходам, і видаткам, але проявляється вона по-різному з огляду на цілі, об’єкти та суб’єкти контролю.

При формуванні державних доходів фінансовий контроль здійснюється за правильністю справляння різних видів податків, мобілізації інших джерел доходів, дотриманням встановлених пропорцій між ними, визначенням податкової бази, формами пільгового оподаткування, термінами надходження доходів. При витрачанні бюджетних коштів контролюється ефективність їх використовування, їх відповідність цільовому призначенню.

Державний фінансовий контроль здійснюється за розподілом і споживанням сукупного суспільного продукту і національного

19

доходу, за пропорціями, що складаються в процесі перерозподілу національного доходу.

Функції контролю покладено на такі органи:

– Міністерство фінансів України

– Державна фінансова інспекція

– Державна фіскальна служба

– Казначейська служба України

– Рахункова палата.

Головне призначення бюджету – регулювати розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту за підрозділами виробництва, галузями економіки, адміністративно-територіальними утвореннями, верствами населення, ґрунтуючись на потребах ринкового господарства відповідно до визначеної фінансової політики. Тобто, призначення бюджету – забезпечити фінансовими ресурсами потреби економічного й соціального розвитку.

Розширення товарно-грошових відносин і перехід до ринкової економіки не виключають необхідності перерозподілу фінансових ресурсів через бюджет. Обумовлено це наступними причинами:

  1. необхідністю забезпечення гармонійного поєднання інтересів суспільства, трудового колективу і окремого громадянина. Рішення даної проблеми значною мірою здійснюється через відповідну систему розподілу бюджетних асигнувань, напряму їх використовування;

  1. забезпеченням за допомогою бюджету збалансованості планових витрат і доходів по всіх галузях народного господарства;

  1. об'єктивною потребою в поліпшенні структури суспільного виробництва і забезпеченні більш швидкого розвитку окремих галузей і регіонів, що може бути реалізовано головним чином за допомогою бюджету через пріоритети у фінансуванні і пільги в системі залучення чистого доходу, що утворюється;

  1. практично тільки бюджет здатний забезпечити функціонування невиробничої сфери, поліпшення її матеріально-технічної бази, зміст контингенту зайнятих у цій сфері працівників, що постійно збільшується, а також осіб, що одержують згідно із законом державні пенсії і допомоги;

  1. реалізацією через бюджет обов'язку трудових колективів і населення в покритті загальнодержавних витрат;

20

  1. вирішальною роллю бюджетних асигнувань у фінансуванні витрат з економічного освоєння нових регіонів, вирівнювання рівнів економічного й соціального розвитку територій;

  1. задоволення потреби держави в обороні і управлінні майже виключно здійснюється за рахунок засобів державного бюджету.

Ринкова модель економіки, а також інші моделі не можуть існувати й розвиватися без втручання держави в процеси розподілу й перерозподілу новоствореної вартості у суспільстві. Для цього використовуються фінанси, а бюджет є фінансовою базою для реалізації функцій держави.

За рівнем впливу на соціально-економічний розвиток суспільства бюджет є одним із найважливіших інструментів регулювання всіх соціально-економічних процесів. Здатність регулювати ці процеси закладена у сутності бюджету як економічної категорії. Саме завдяки розподільчим особливостям бюджету держава може стимулювати або стримувати розвиток економіки, зовнішньоекономічної діяльності, соціального захисту населення, адміністративно-територіальних утворень.

Як учасник розподільчих процесів держава організує розподіл і перерозподіл ВВП в інтересах усіх членів суспільства та суб’єктів суспільного відтворення. З одного боку, держава як власник засобів виробництва має право на певну частку ВВП на стадії його первинного розподілу. З іншого – держава виконує суспільні функції (управлінську, соціальну, економічну), які конституційно закріплені за нею. Без необхідного обсягу грошових коштів ці функції виконувати неможливо. Тому держава організує перерозподільчі процеси з метою централізації частини ВВП у відповідному бюджетному фонді, що є, по суті, платою суспільства за виконання державою своїх функцій.

З розвитком цивілізації бюджет стає дійовим інструментом здійснення економічної політики. У ньому сконцентровані інтереси держави, підприємців і населення. Об'єктом цих інтересів завжди є валовий внутрішній продукт. Бюджет, в основному, відображає перерозподіл ВВП, тобто після первинного розподілу валового внутрішнього продукту на основні його складових здійснюється перерозподіл за допомогою податків і надання за рахунок бюджету громадянам суспільних благ і послуг.

Надання населенню суспільних благ стає однією з функцій держави в економіці вільної конкуренції, фінансування яких

21

здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів. Економічна природа бюджету проявляється в тому, що за його допомогою держава надає суспільству блага й послуги, які істотно впливають на рівень добробуту та якість життя. До таких благ належать оборона країни, національна безпека й правопорядок, благоустрій, захист довкілля, освіта, охорона здоров'я, наука, культура та ін.

Фінансові ресурси, сконцентровані в бюджеті, не є основним джерелом розвитку економіки і соціальної сфери. На зазначені цілі спрямовуються насамперед власні ресурси й накопичення підприємницьких структур і населення. Кошти, сконцентровані в бюджеті, виступають як елемент регулювання, стимулювання і гарантії фінансової системи держави. Держава впливає на розвиток економіки шляхом прямої участі чи завдяки посередницькому регулюванню. Основними формами прямої участі є бюджетне фінансування конкретних загальнодержавних інвестиційних програм

  1. кредитування за рахунок коштів бюджету.

    1. огляду на те, що через бюджет держава здійснює вплив на соціально-економічну систему, необхідно признати той факт, що бюджет обумовлює соціально-економічний розвиток й, у свою чергу, виступає результатом цього розвитку. Отже, мова йде про прямий і зворотній зв’язки між бюджетною системою і зовнішнім середовищем (соціально-економічною системою).

Економічне значення бюджету полягає в тому, що він формує значну частину попиту на кінцевий продукт:

    • через надання соціальних трансфертів доходи населення зростають, а відтак й підвищується попит на ринку товарів та послуг;

    • державні гарантії, субвенції та кредити впливають на розвиток підприємницької діяльності, а відтак забезпечують зростання зайнятості;

    • направляючи бюджетні кошти у перспективні галузі економіки, держава тим самим забезпечує розвиток продуктивних сил країни;

    • за рахунок бюджетних коштів здійснюється фінансування фундаментальних наукових досліджень, які, в свою чергу, є основою для створення прогресивних технологій у виробництві товарів та послуг;

  • в рамках бюджету формується і обслуговується державний

борг.

22