Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НП_Лабораторний практикум_ХТ-1.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

6.5. Технологія хліба з житнього борошна (опарним способом)

Об’єкт дослідження: технологія хліба з житнього борошна.

Сировина: борошно житнє, дріжджі пресовані, сіль, цукор, масло вершкове, солод, кмин, вода.

Інформаційний ресурс: ТУ, ТІ, підручники, Інтернет.

Прилади та матеріали: термометр, плита електрична, холодильник, сито з діаметром отвору 0,5 мм, функціональні ємності, V – 30 л (1шт.), 20 л (1шт.), зразки споживчої пакувальної тари.

Методика проведення технологічного процесу. Процес поділяється на чотири етапи: приготування закваски, заварки, опари та тіста.

Приготування заварки. В ємність наливають воду масою 600 г за температури 45…50° С. Кмин масою 1 г подрібнюють та з’єднують з солодом масою 100 г, після чого, перемішуючи, вводять у підготовлену ємність з водою та залишають на експозицію протягом 30…40 хв. Після експозиції в одержаний розчин додають розрахункову кількість води (за колонкою «заварка»), нагрівають розчин до температури 95…97° С та обережно, інтенсивно перемішуючи, вводять рецептурну кількість борошна (200 г). Заварювання проводять протягом 5…7 хв, після чого розчин залишають на експозицію протягом 90…120 хв.

Приготування закваски. В ємність наливають 220 г води за температури 34…35° С та обережно суспендують молочнокислі бактерії (відновлені) масою 140 г. В одержану суспензію, інтенсивно перемішуючи, вводять борошно масою 250 г, після чого розчин залишають на експозицію (бродіння) протягом 8×60 хв.

Приготування опари. У підготовленій ємності в рецептурному співвідношенні з’єднують заварку (900 г), закваску (600 г), розрахункову кількість борошна масою 660 г та перемішують до одержання однорідної маси. Одержану суміш залишають на експозицію (бродіння) протягом 180…210 хв.

Приготування тіста. Сіль масою 10 г розчиняють у 60 г води. Потім додають 740 г борошна та вводять, перемішуючи, опару. Одержану суміш залишають на бродіння протягом 60…105 хв за температури 30…32° С.

З отриманого тіста формують заготовки, укладають на пекарський лист, попередньо змазаний соняшниковою олією, після чого залишають на розстоювання протягом 40…65 хв за температури 35…40° С. Випікання проводять за температури 220…260° С протягом 57…60 хв.

Характеристика готового продукту. Хліб має круглу форму з рівномірним випіком по поверхні. Маса виробу складає 1,0 кг.

Визначення якості хліба з житнього борошна за органолептичними показниками. Отримані дані за результатами проведеної оцінки якості хліба з житнього борошна занести до таблиці 6.5; одержані результати порівняти з даними нормативної документації.

Таблиця 6.5 – Органолептична оцінка якості хліба із житнього борошна

Найменування показникаХліб із житнього борошна

згідно з нормативною документацією

що отримали

Зовнішній вигляд

Консистенція

Колір

Запах

Смак

6.6. Технологія хліба «Мінського»

(опарним способом)

Об’єкт дослідження: технологія хліба «Мінського».

Сировина: борошно житнє, борошно пшеничне, дріжджі пресовані, сіль, цукор, масло вершкове, патока, кмин, вода.

Інформаційний ресурс: ТУ, ТІ, підручники, Інтернет.

Прилади та матеріали: термометр, плита електрична, холодильник, сито з діаметром отвору 0,5 мм, функціональні ємності, V – 30 л (1шт.), 20 л (1шт.), зразки споживчої пакувальної тари.

Методика проведення технологічного процесу. Процес поділяється на чотири етапи: приготування закваски, заварки, опари та тіста.

Приготування заварки. В ємність наливають воду масою 600 г за температури 45…50° С. Кмин масою 1 г подрібнюють та з’єднують з патокою масою 75 г, після чого, перемішуючи, вводять у підготовлену ємність з водою та залишають на експозицію протягом 30…40 хв. Після експозиції в одержаний розчин додають розрахункову кількість води (за колонкою «заварка»), нагрівають розчин до температури 95…97° С та обережно, інтенсивно перемішуючи, вводять рецептурну кількість борошна (200 г). Заварювання проводять протягом 5…7 хв, після чого розчин залишають на експозицію протягом 90…120 хв.

Приготування закваски. В ємність наливають 220 г води за температури 34…35° С та обережно суспендують молочнокислі бактерії (відновлені) масою 140 г. В одержану суспензію, інтенсивно перемішуючи, вводять борошно масою 250 г, після чого розчин залишають на експозицію (бродіння) протягом 8×60 хв.

Приготування опари. У підготовленій ємності в рецептурному співвідношенні з’єднують заварку (900 г), закваску (600 г), розрахункову кількість борошна масою 660 г та перемішують до одержання однорідної маси. Одержану суміш залишають на експозицію (бродіння) протягом 180…210 хв.

Приготування тіста. Сіль масою 10 г розчиняють у 60 г води. Після чого додають 740 г борошна та вводять, перемішуючи, опару. Одержану суміш залишають на бродіння протягом 60…105 хв за температури 30…32° С.

З отриманого тіста формують заготовки, укладають на пекарський лист, попередньо змазаний соняшниковою олією, після чого залишають на розстоювання протягом 40…65 хв за температури 35…40° С. Випікання проводять за температури 220…260° С протягом 57…60 хв.

Характеристика готового продукту. Хліб формовий з рівномірним випіком по поверхні. Маса виробу складає 1,0 кг.

Визначення якості хліба «Мінського» за органолептичними показниками. отримані дані за результатами проведеної оцінки якості хліба «Мінського» занести до таблиці 6.6; одержані результати порівняти з даними нормативної документації.

Таблиця 6.6 – Органолептична оцінка якості хліба «Мінського»

Найменування

показника

Хліб «Мінський»

згідно з нормативною документацією

що отримали

Зовнішній вигляд

Консистенція

Колір

Запах

Смак

Запитання для самоперевірки

1. Класифікація хлібобулочних виробів.

2. Асортимент продукції хлібобулочного виробництва та його характеристика.

3. Основна та допоміжна сировина, які використовується для виробництва хлібобулочних виробів.

4. Фізико-хімічні характеристики сировини.

5. Характеристика стадій попередньої підготовки сировини (основної та допоміжної) для виробництва хлібобулочних виробів.

6. Принципові технологічні схеми виробництва основних напівфабрикатів, які використовуються для виробництва хлібобулочних виробів.

7. Характеристика стадій для виробництва різних напівфабрикатів хлібобулочних виробів.

8. Характеристика процесів, що відбуваються під час замішування тіста для виробництва хлібобулочних виробів.

9. Характеристика процесів, що відбуваються під час випікання хлібобулочних виробів.

10. Характеристика технологічного процесу виробництва хліба з пшеничного борошна.

11. Характеристика технологічного процесу виробництва хліба з житнього борошна.

12. Характеристика технологічного процесу виробництва здобних хлібобулочних виробів.

13. Характеристика технологічного процесу виробництва рідкої опари.

14. Характеристика технологічного процесу виробництва густої опари.

15. Характеристика технологічного процесу виробництва закваски для житнього тіста.

16. Апаратурно-технологічне оформлення стадії попередньої обробки, випікання різних хлібобулочних виробів.

17. Перелік оздоблювальних напівфабрикатів, які використовуються для виробництва хлібобулочних виробів.

18. Вимоги до якості хлібобулочних виробів.

19. Умови та терміни зберігання хлібобулочних виробів.

Список рекомендованої літератури

1. Афанасьева O. B. Микробиология хлебопекарного производства. – СПб. : Береста, 2003. – 220 с.

2. Ауэрман Л. Я. Технология хлебопекарного производства / под общ. ред. Л. И. Пучковой. – СПб. : Профессия, 2002. – 414 с.

3. Гигиенические требования безопасности и пищевой ценности пищевых продуктов / Санитарноэпидемиологические правила и нормативы СанПиН 2.3.3.1078-01. – М. : РИТ Экспресс, 2002. – 216 с.

4. Грачева И. М. Технология ферментных препаратов / И. М. Грачева, А. Ю. Кривова. – М. : Элевар, 2000. – 512 с.

5. Горячева А. Ф. Сохранение свежести хлеба / А. Ф. Горячева, Р. В. Кузьмінський. – М. : Легкая и пищевая промышленность, 1983. – 235 с.

6. Казаков Е. Д. Биохимия зерна и продуктов его переработки / Е. Д. Казаков, В. Л. Кретович. – М. : Агропромиздат, 1989. – 368 с.

7. Кретович В. Л. Проблема пищевой полноценности хлеба / В. Л. Кретович, P. P. Токарева. – М. : Наука, 1978. – 286 с.

8. Общая технология пищевых производств / Л. П. Ковальская, Г. М. Мелькина, Г. Г. Дубцов, В. И. Дробот. – М. : Колос, 1993. – 383 с.

9. Козьмина Н. П. Биохимия хлебопечения / Н. П. Козьмина. – М. : Пищевая промышленность, 1978. – 279 с.

10. Правила организации и ведения технологического процесса на хлебопекарных предприятиях / А. П. Косован, Г. Ф. Дремучева, Р. Д. Поландова [и др.]. – М. : Пищевая промышленность, 1999. – 216 с.

12. Производство заварных сортов хлеба с использованием ржаной муки / Л. И. Кузнецова, Н. Д. Синявская, О. В.Афанасьева, Е. Г. Фунова. – СПб, 2003. – 298 с.

13. Матвеева И. В. Биотехнологические основы приготовления хлеба / И. В. Матвеева, И. Г. Белявская. – М. : ДеЛи принт, 2001. – 150 с.

14. Матвеева И. В. Пищевые добавки и хлебопекарные улучшители в производстве мучных изделий / И. В. Матвеева, И. Г. Белявская. – М. : МГУПП, 1998. – 116 с.

15. Пашенко Л. П. Биотехнологические основы производства хлебобулочных изделий / Л. П. Пашенко. – М. : Колос, 2002. – 386 с.

16. Поландова Р. Д. Методическое руководство по производству жидких дрожжей на хлебопекарных предприятиях / Р. Д. Поландова, Г. Г. Богатырева. – М. : ГосНИИХП, 2001. – 54 с.

17. Поландова Р. Д. Методическое руководство по производству хлебобулочных изделий с удлиненными сроками хранения / Р. Д. Поландова, К. Ф. Кветный. – М. : ГосНИИХП, 2002. – 48 с.

18. Практическое руководство по производству хлебобулочных изделий в условиях малых предприятий (пекарен) / Р. Д. Поландова, Л. П. Косован, A. C. Гришин, Ф. М. Кветный. – М. : Пищепромиздат, 1997. – 126 с.

19. Пучкова Л. И. Лабораторный практикум по технологии хлебопекарного производства / Л. И. Пучкова. – СПб. : ГИОРД, 2004. – 264 с.

20. Проектирование хлебопекарных предприятий с основами САПР / Л. И. Пучкова, A. C. Гришин, И. И. Шаргородский, В. Я. Черных. – М. : Колос, 1994. – 221 с.

21. Сборник рецептур и технологических инструкций для приготовления диетических и профилактических сортов хлебобулочных изделий. – М. : Пищспромиздат, 1997. – 191 с.

22. Сборник рецептур и технологических инструкций по приготовлению хлебобулочных изделий для профилактического и лечебного питания. – М. : Пищепромиздат, 2002. – 252 с.

23. Сборник рецептур и технологических инструкций по приготовлению хлебобулочных изделий с использованием ржаной муки. – СПб. :ГосНИИХП : М. :ВИНИТИ, 2000. – 183 с.

24. Сборник технологических инструкций для производства хлебобулочных изделий. – М. :Прейскурантиздат, 1989. – 493 с.

Додаток Д

До лабораторного заняття за темою «Технологія хліба та хлібобулочних виробів»

Додаток Д.1

Технологічна схема хліба пшеничного

µ §

Додаток Д.2

Технологічна схема батона нарізного

µ §

Додаток Д.3

Технологічна схема булки «Городської»

µ §

Додаток Д.4

Технологічна схема булки «Здобної»

µ §

Додаток Д.5

Технологічна схема хліба житнього

µ §

Додаток Д.6

Технологічна схема хліба «Мінського»

µ §

Додаток Д.7

Рецептури хлібобулочних виробів

Усі рецептури наведені на 100 кг борошна

Хліб із пшеничного борошна

Найменування сировини

Витрати сировини, кг

Опара

Тісто

Борошно пшеничне (в/г)

45…55

55…45

Дріжджі пресовані

1,5

-

Сіль

-

1,3

Цукор

-

1

Вода

25…30

за розрахунком

Батон нарізний

Найменування сировини

Витрати сировини, кг

Опара

Тісто

Борошно пшеничне (в/г)

45…55

55…45

Дріжджі пресовані

1,0

-

Сіль

-

1,5

Цукор

-

4

Маргарин столовий 82% жиру

-

3,5

Вода

25…30

за розрахунком

Булка «Городська»

Найменування сировини

Витрати сировини, кг

Опара

Тісто

Борошно пшеничне (в/г)

45…55

55…45

Дріжджі пресовані

1,0

-

Сіль

-

1,5

Цукор

-

4

Маргарин столовий 82% жиру

-

2,5

Вода

25…30

за розрахунком

Продовження додатка Д.7

Булка «Здобна»

Найменування сировини

Витрати сировини, кг

Опара

Тісто

Борошно пшеничне (в/г)

45…55

55…45

Дріжджі пресовані

1,0

3,0

Сіль

-

0,5

Цукор

-

20

Масло вершкове

-

20

Ізюм

-

30

Ванілін

-

0,067

Вода

28…30

за розрахунком

Хліб із житнього борошна

Найменування сировини

Витрати сировини, кг

Заварка

Закваска

Опара

Тісто

Борошно житнє

10

12

33

37

Солод житній червоний

5

-

-

-

Заварка

-

-

45

-

Закваска (штами молочнокислих бактерій)

-

7

30

-

Опара

-

-

-

108

Сіль

-

-

-

0,5

Кмин

0,05

-

-

0,05

Вода

30

11

-

за розрахунком

Хліб «Мінський»

Найменування сировини

Витрати сировини, кг

Заварка

Закваска

Опара

Тісто

Борошно житнє

10

12

33

37

Борошно пшеничне

10

-

-

-

Патока

5

-

-

-

Заварка

-

-

45

-

Закваска (штами молочнокислих бактерій)

-

7

30

-

Опара

-

-

-

108

Сіль

-

-

-

0,5

Кмин

0,05

-

-

0,05

Вода

30

11

-

за розрахунком

Лабораторна робота № 6

Технологія кондитерських виробів

Метою лабораторної роботи є набуття необхідних знань, вмінь та навичок з проведення характеристики та аналізу технологій виробництва кондитерських виробів, визначення шляхів удосконалення кондитерських виробів.

1. Ключові слова

Кондитерська промисловість, кондитерські вироби, цукристі кондитерські вироби, борошняні кондитерські вироби, емульсія, патока, інвертний сироп, борошно, пастильні вироби, агар, цукрово-паточний сироп, яблучно-цукрова суміш, мармелад желейно-формовий, мармелад «Лимонні частки», агаро-повітряний розчин, агаро-цукро-водний розчин, пюре яблучне, сироп з агаром, вафлі, печиво, пряники.

2. Словник термінів

Агар – драглеутворювач полісахаридної природи, який отримують із водорості анфельція.

Агаро-цукровий сироп – розчин агару в сиропі.

Амоній – хімічний розпушувач.

Борошняні кондитерські вироби – харчові продукти, для виготовлення яких наряду з цукром використовується борошно.

Борошно – харчовий продукт, який отримують в результаті перемелювання зерен.

Білок яєчний ( продукт, виготовлений із білків свіжих яєць, отриманих в результаті відділення жовтків.

Барвники ( фарбуючі речовини натурального або синтетичного походження.

Вафлі – різновид тонкого сухого печива з відтиском на поверхні.

Галети ( сухе крихке печиво з легкою листковою структурою.

Драже ( дрібні кондитерські вироби круглої форми з гладкою блискучою поверхнею.

Драглеутворювачі – речовини, які в певних умовах здатні утворювати гелі.

Емульсія – суміш трьох речовин, дві з яких – рідини, які не можна змішати, а третя ( емульгатор.

Есенція – речовини, отримані шляхом концентрування водно-спиртових розчинів ефірних масел або розчиненням синтетичних духмяних речовин.

Жир ( клас органічних речовин, призначенням яких є енергозабезпечення організму.

Желейна маса – суміш фруктово-ягідної сировини та цукру з введенням агару, агароїду

Зефір – цукристий кондитерський виріб, вид пастили з більш пружною консистенцією.

Інвертний сироп – замінник патоки, який має антикристалізаційні властивості.

Ірис ( різновид цукерок, які виготовляються з патоки, цукру.

Кондитерські вироби – солодкі продукти, виготовлені з різної сировини з додаванням цукру.

Крекери – поживні кондитерські вироби з борошна з високим вмістом жиру.

Кекси ( солодкі кондитерські вироби з родзинками, джемом або гµоріхами§, які випікають зазвичай із µдріжджового§ або µбісквітного§ µтіста§.

Какао-порошок ( продукт, який отримують подрібненням жмиху какао, що утворюється після екстракції какао-масла.

Клейовий сироп ( драглеутворювач із додаванням сиропу.

Крохмаль – складний вуглевод, який є в овочах, фруктах, злаках, бобових, горіхах.

Карамель ( кондитерські вироби скловидної структури, основа яких затверділа в аморфному стані.

Лактат натрію ( натрієва сіль молочної кислоти (натрій молочнокислий).

Мед – солодка в’язка, тягуча рідина, яку виготовляють бджоли з нектару.

Меланж ( яєчна суміш.

Мармелад ( продукт желеподібної консистенції, який отримують уварюванням у вакуум-апаратах цукрово-паточного сиропу і фруктово-ягідного пюре або водного розчину желюючих речовин.

Масло лимонне ( масло, яке отримують зі шкірки лимонів.

Патока ( натуральний цукрозамінник.

Печиво – невеликий кондитерський виріб, випечений із тіста.

Пряники ( борошняні кондитерські вироби.

Пастильні вироби ( збиті вироби із цукрово-яблучної основи та яєчного білка, які насичені мілкими бульбашками повітря .

Пектин (від грецького pektos – застиглий) ( це клеюча речовина рослинного походження.

Пюре яблучне ( пюре з яблук.

Розпушувач – порошок для отримання виробів із пористою структурою і збільшеним об’ємом

Смакові компоненти – додаткові компоненти, які надають смак.

Сода ( розпушувач.

Тісто – в’язка маса різної густини, яку отримують з борошна, змішаного з рідиною.

Торти ( різновид пирога.

Тістечка ( борошняні кондитерські вироби.

Халва ( східні солодощі з борошна, жиру та цукру.

Харчова кислота ( органічна кислота, яка є в природних продуктах.

Цукристі кондитерські вироби ( карамель, цукерки, ірис, драже, пастило-мармеладні вироби, східні солодощі, шоколад і какао-порошок.

Цукор ( побутова назва цукрози.

Цукерки ( різні цукрові або шоколадні вироби.

Цукрово-паточний сироп ( цукровий сироп з додаванням патоки.

Цукрово-інвертний сироп ( цукровий сироп, який піддали інверсії.

Цукрова пудра – цукровий пісок, який розмололи до пилоподібного стану.

Шоколад ( цукристий кондитерський виріб.

Яблучно-цукрова суміш ( яблучне пюре з додаванням цукру.

3. Основні закономірності виробництва кондитерських виробів

Кондитерські вироби – харчові продукти, що відрізняються високою енергетичною цінністю і засвоюваністю, приємним смаком і ароматом, привабливим зовнішнім виглядом. Цінних харчових властивостей кондитерські вироби набувають у результаті застосування різноманітної сировини та різних механічних і термічних способів обробки.

Відповідно до державних стандартів кондитерські вироби класифікуються залежно від сировини на групи: цукристі кондитерські вироби: шоколад, какао-порошок, цукерки, карамель, пастильні вироби, ірис, драже, халва, мармелад; борошняні кондитерські вироби: печиво, галети, пряники, крекери, кекси, торти, вафлі, тістечка.

Кожний вид виробів має свої особливості, які формуються під час технологічної обробки сировини в результаті зміни її хімічного складу, властивостей, структури.

Не зважаючи на широкий асортимент, у процесі виготовлення кожній групі виробів підпорядкована певна закономірність.

Основні закономірності технології печива (на прикладі цукрового печива). Тісто для цукрового печива замішують на заздалегідь приготовленій емульсії, в склад якої входять всі види сировини, крім борошна і крохмалю. Тривалість замісу повинна бути мінімальною. Тісто готують невеликими порціями, тому що воно не буде одразу відформовано і випечено, структура його може змінитися: пластичні властивості зменшуються, може з’явитися пружність. У результаті малюнок на поверхні печива буде розпливчастим, і структура його погіршиться.

Під час замісу тіста цукрового печива всі види сировини безперервно дозують у відповідності з рецептурою. Сировину вводять у місильний агрегат двома потоками у вигляді емульсії, яка складається з усіх видів сировини, крім борошна.

Емульсія являє собою дисперсну систему, яка складається з двох рідких фаз, з яких одна розподілена в іншій у вигляді дрібних крапель. Рідина, з якої утворені такі краплі, називається дисперсною фазою, а рідина, яка включає ці краплі – дисперсійним середовищем.

Для отримання пружної емульсії з двох нерозчинних рідин необхідна присутність в цій системі третьої сполуки – емульгатора.

Використання емульсії сприяє отриманню пластичного тіста, яке добре піддається формуванню. Цукрове печиво, приготовлене на емульсії, має більш чіткий малюнок, більшу намочуваність, пористість і хрупкість.

Тісто для цукрового печива формують на ротаційних машинах.

Процес випікання супроводжується складними фізико-хімічними змінами, які проходять під дією високої температури пекарної камери. Основне призначення процесу випікання – видалення із тістової заготовки більшої частини вологи.

Після випікання деякі сорти цукрового печива для покращення зовнішнього вигляду та підвищення смакових переваг піддають обробці. Вона надає виробам привабливий вигляд і смакові переваги.

Основні закономірності технології пряників (на прикладі пряників «Дитячих»). Тісто для пряників являє собою однорідну масу в’язкої консистенції. Під час замісу використовують борошно з середньою клейковиною. Тісто для пряників містить значну кількість цукру, який обмежує набухання клейковини борошна. Завдяки цьому тісто має рихлу і разом з тим в’язку консистенцію.

Сировину, взяту за рецептурою: цукор, воду, мед, патоку, інвертний сироп, жир, меланж, есенцію, розпушувачі, борошно, – зважують, завантажують в місильну машину і замішують тісто.

Формують пряники за допомогою різних металічних та дерев’яних форм. Такі пряники призначені для дітей, тому ці форми мають на поверхні малюнок у вигляді птахів, риб і різних тварин. Під час формування таких пряників тісто вдавлюють вручну за допомогою спеціальних дерев’яних колодок у дерев’яну форму, яка являє собою дошку з вигравіруваним малюнком. Отриману тістову заготовку викладають з форми, розміщують на металічному листі та направляють на випікання.

Випікання здійснюється за температури 220…240º С протягом 7…12 хв на трафаретах, стальній стрічці або сітці. Після випікання пряники охолоджують протягом 20…22 хв до температури 40…45º С.

Основні закономірності технології вафель (на прикладі вафель «Ллимонних»). Консистенція тіста для вафельних листів являє собою рідину з низькою в’язкістю з вологістю до 65%.

У разі приготування вафельного тіста необхідно, щоб під час замісу борошна з водою утворилась гідратна оболонка. Така оболонка перешкоджає злипанню набряклих частинок. Для цього борошно вводять не одразу, а невеликими порціями в декілька прийомів. Переважно тісто готують на емульсії, яка складається зі всіх компонентів тіста за винятком борошна. Це жовток або меланж, рослинна олія, фосфатиди, розчини гідрокарбонату натрію і солі.

Випікання проводять за температури 150…170º С протягом 2…3 хв.

Вафельні листи після випікання охолоджують.

Для прослойки вафель використовують наступні види начинок: жирові, фруктові, помадні пралінові.

Фруктові начинки готують, уварюючи фруктово-ягідні напівфабрикати з цукром і патокою до остаточної вологи 18%. Для нанесення начинки на вафельні листи використовують машини з валковим механізмом.

Охолоджують вафельні листи за температури 4º С протягом 4…5 хв і за швидкості повітря 6 м/с. Після охолодження вафельні пласти укладають в маленькі штабелі по три пласти товщиною 30 мм і розрізають. Розфасовують в пачки масою 250 г.

Основні закономірності технології мармеладу (на прикладі желейно-формового та желейного «Лимонні частки»). У рецептуру желейного мармеладу входять: цукор, патока, драглеутворювач, смакові й ароматизуючі компоненти. Утворення достатньо міцних драглів забезпечує введення в рецептуру 0,8…1,0% агару, 1,0…1,5% пектину. Рецептурою передбачено введення патоки, які виконує функцію антикристалізатора і загусника. Приємний кислий смак забезпечує введення 1,0…1,5% харчової кислоти. У желейному мармеладі, виготовленому з використанням агару, кислота виступає в ролі смакової речовини. У мармеладі, виготовленому на пектині, кислота сприяє драглеутворюванню. Також у рецептуру «Лимонних часток» вносять білок.

Желейну масу отримують уварюванням цукрового, цукрово-паточного або цукрово-інвертного сиропу, який містить драглеутворювач. Уварювання проводять у варильних котлах.

Сироп із використанням різних драглеутворювачів готують по-різному. Агар у цукровому розчині розчинити значно складніше, ніж у воді. Тому агар, що набряк, спочатку розчиняють у воді і після цього вводять цукор і патоку. У разі використання його вводять в киплячий цукровий сироп, перемішуючи. Після повного розчинення вносять лактат натрію і патоку.

Сироп уварюють до масової частки сухих речовин у разі використанні агару 73…74%, а під час використання пектину 70…72%.

Уварену желейну масу для введення смакових (кислота) і ароматизуючих (есенція) компонентів охолоджують у темперуючих машинах і перемішують. Масу, приготовлену на агарі, охолоджують до температури 50…60º С, а на пектині – до 76…78º С.

Формовий мармелад розливають у форми на спеціальній машині, в якій проходить процес драглеутворення. Тривалість процесу драглеутворення для мас на агарі 40…90 хв, на пектині – 15…18 хв. Формовий мармелад після виборки із форм обсипають цукром-піском і подають на сушку в сушарках. Для мармеладу, виготовленого на пектині, – 50…55º С, 6…8 годин. Після сушки мармелад охолоджують, фасують і пакують.

Основні закономірності технології зефіру (на прикладі зефіру біло-рожевого). Процес виробництва зефіру включає наступні операції: підготовка сировини, приготування яблучно-цукрової суміші, приготування клейового сиропу, збивання, формування, сушіння, фасування, пакування.

Яблучне пюре повинне мати високу драглеутворюючу здатність і містити не менше 12…14% сухих речовин.

Отримання яблучно-цукрової суміші проводять поточно-механізованим способом у спеціальних агрегатах.

Приготування клейового сиропу відбувається наступним чином. Набряклий агар розчиняють під час нагрівання у воді. В отриманий розчин вводять цукор, а після розчинення – патоку. Отриманий сироп фільтрують і уварюють до масової частки сухих речовин 78…79%. Збивання пастильних мас проводять на збивальних машинах періодичної дії.

Формування відливної пастили – зефіру – проводять відсадкою у формі окремих половинок напівсферичної або повздовжньої форм із рельєфним малюнком на поверхні. Драглеутворення і підсушку зефіру проводять у приміщенні цеху протягом 3…4 годин. Сушку – в сушильних камерах за температури 35…40º С протягом 5…6 годин. Замість сушки допускається витримка в приміщенні цеху протягом 24 годин. Після цього половинки зефіру обсипають цукровою пудрою і склеюють пласкими поверхнями. Потім додатково вистоюють у приміщенні цеху протягом 2…3 годин і подають на фасування і пакування.

4. Завдання лабораторної роботи

– сформувати та закріпити знання щодо класифікації та асортименту кондитерських виробів;

– набути навичок проведення аналізу технології (хімічного складу, рецептурного складу та технологічного процесу);

– визначити проблемні елементи технологічної системи та намітити шляхи її вдосконалення;

– набути вмінь із технологічних розрахунків.

За організаційними принципами лабораторна робота розподіляється на аналітичну та експериментальну частину з формуванням відповідних висновків. Варіанти практичної роботи наведено у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – Варіанти лабораторної роботи

Варіанти

Найменування продукції

Додатковий

матеріал

(додаток Е)

1

2

3

1

Мармелад желейно-формовий

Додаток Е.1

Додаток Е.7

2

Мармелад желейний «Лимонні частки»

Додаток Е.2

Додаток Е.7

3

Зефір ванільний

Додаток Е.3

Додаток Е.7

4

Печиво «Цукрове»

Додаток Е.4

Додаток Е.7

5

Пряники «Дитячі»

Додаток Е.5

Додаток Е.7

6

Вафлі «Лимонні»

Додаток Е.6

Додаток Е.7

5. Алгоритм виконання аналітичної частини

5.1. Обрати варіант згідно з таблицею 4.1.

5.2. Надати загальну класифікацію кондитерських виробів за окремими класифікаційними ознаками (наприклад, за особливостями хімічного складу, способом обробки, терміном зберігання, видом упаковки, тощо).

5.3. Відповідно до обраного варіанта дати характеристику технологічній системи виробництва запропонованого виробу, з елементами системного аналізу.

Характеристику технологічної системи доцільно проводити у два етапи: характеристику рецептури та характеристику технології кондитерських виробів.

5.3.1. Метою характеристики рецептурного складу кондитерських виробів є кількісне та якісне визначення рецептурних компонентів, формулювання вимог до сировини, визначення ролі кожного компонента у формуванні якості готового продукту. Дані проведеної характеристики рецептурного складу звести до таблиць 5.1 і 5.2

Таблиця 5.1 – Характеристика рецептурного складу __________(продукт

за варіантом)

Найменування рецептурних компонентів

Відсоткове співвідношення компонентів

Роль компонента у формуванні

готової продукції

Вимоги до якості рецептурних компонентів

Таблиця 5.2 – Характеристика хімічного складу __________(продукт

за варіантом)

Назва продукту

Маса нетто, г

Поживна цінність, г

Енергетична цінність, ккал

у 100 г виробу

Білок

Жир

Вуглеводи

5.3.2. На основі технологічної схеми, наведеної в додатку (додаток Е), визначити етапи, операції, режими, параметри та фізико-хімічні зміни, які відбуваються в ході технологічного процесу виробництва продукту. Навести схематичне зображення технологічного процесу виробництва продукту у вигляді горизонтальної декомпозиції (визначення основних етапів ТПВ), технологічної схеми (визначення операцій та їх режимів і параметрів), ієрархічної схеми (визначення фізико-хімічних змін, що відбуваються з речовинами основних рецептурних компонентів під час проведення певної технологічної операції) чи параметричної схеми (визначення параметрів, що впливають на технологічний процес).

Дані проведеної характеристики технологічного процесу виробництва продукту звести до таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 – Характеристика технологічної схеми виробництва продукту згідно із запропонованим викладачем варіантом

Етап

Операція

Режим

Фізико-хімічні зміни,

що відбуваються з речовинами

основних рецептурних компонентів

Мета, що досягається

5.4. Скласти апаратурно-технологічну схему технологічного процесу виробництва продукту. Дані занести в таблицю 5.4.

Таблиця 5.4 – Апаратурно-технологічна схема

Етап технологічного процесу

Операція

технологічного процесу

Устаткування

5.5. На основі проведеної характеристики технологічної схеми виробництва продукції запропонувати шляхи вдосконалення технології.

Заключним етапом є формування висновків стосовно досягнення поставленої мети.

Результати практичного заняття захистити індивідуально під час співбесіди з викладачем.

6. Алгоритм виконання лабораторних відпрацювань

Під час відпрацювання студент повинен:

– виконати технологічні розрахунки рецептури згідно з НД;

– провести технологічний процес виробництва продукту;

–визначити органолептичні показники готової продукції та порівняти з даними нормативної документації (ДСТУ, ГОСТи, ТУ, ТІ).

6.1. Технологія мармеладу желейного формового

Об’єкт дослідження: технологія мармеладу желейного формового.

Сировина: цукор-пісок, патока, агар, кислота лимонна, есенції, барвники.

Інформаційний ресурс: ГОСТ, ДСТУ, ТУ, ТІ, підручники, Інтернет.

Прилади та матеріали*: збивальна машина, ємність V 5 л, ємність V 3 л, спеціальні металічні форми (сировина згідно з рецептурою (Додаток Е.7).

* комплектуються згідно з заданим найменування кондитерської продукції за визначеним варіантом в узгодженні з технологічною схемою.

Методика проведення технологічного процесу. Технологія виробництва мармеладу желейного формового передбачає декілька етапів.

Підготовка напівфабрикату агаро-цукрового сиропу. У відкриту варильну ємність завантажити кількість цукру згідно з рецептурою, додати воду в кількості 25% (від загальної маси) і піддати тепловій обробці. Потім додати набухлий промитий і проціджений через сито агар, лактат натрію і продовжити уварювання за температури 95…98º С до вмісту сухих речовин 70…74%. У кінці варіння додати патоку (згідно з рецептурою) й упарити за температури 95…98º С до вмісту сухих речовин 75…76% .

Охолодження, розділення желейної маси. Уварену масу охолодити до температури 70…72º С, додати послідовно (згідно з рецептурою) кислоту лимонну, барвник, есенцію. Масу ретельно перемішати і охолодити до температури 50…55º С протягом 6…8 годин.

Розливання желейної маси і викладання мармеладу. Мармеладну масу з вмістом сухих речовин 74…75% розлити в цукор в сформовані чарунки, витримати протягом 10…15 хв для здійснення драглеутворення. Охолодження мармеладу відбувається за температури 18…20º С і відносній вологості повітря 60…70% протягом 6…8 годин.

Визначення якості мармеладу желейно-формового за органолептичними показниками. Отримані дані за результатами проведеної оцінки якості мармеладу желейного формового занести до таблиці 6.1; одержані результати порівняти з даними нормативної документації.

Таблиця 6.1 – Органолептична оцінка якості мармеладу желейного формового

Найменування

показника

Мармелад желейний формовий

згідно з нормативною документацією

що отримали

Зовнішній вигляд

Консистенція

Колір

Запах

Смак

6.2. Технологія мармеладу желейного «Лимонні часточки»

Об’єкт дослідження: технологія мармеладу желейного «Лимонні часточки».

Сировина: цукор-пісок, патока, агар, олія лимонна, барвник жовтий.

Інформаційний ресурс: ГОСТ, ДСТУ, ТУ, ТІ, підручники, Інтернет.

Прилади та матеріали*: ємність V 5 л, ємність V 3 л, спеціальні металічні форми, збивальна машина.

* комплектуються згідно з заданим найменуванням кондитерської продукції за визначеним варіантом в узгодженні з технологічною схемою.

Методика проведення технологічного процесу. Із підготовленої сировини за рецептурою приготувати агаро-цукровий сироп.

Приготування агаро-цукрового сиропу. В ємність відміряти гарячу воду (ГМ агар : вода 1 : 25). Суміш перемішати в ємності і додати пару. Тривалість процесу розчинення 4…7 хв, вологість агаро-повітряного розчину ( 95…96%. Далі у відкриту ємність завантажити кількість цукру згідно з рецептурою. Тривалість розчинення цукру в агаро-водному розчині 5…7 хв. Температура кипіння агаро-цукро-водного розчину 107…108( С. Потім в котел додати необхідну кількість патоки (в розігрітому і процідженому стані) і ретельно перемішати. Кінцева вологість отриманого клейового сиропу для батонів ( 24…26%, а для скоринки – 23…24%.

Охолодження та розділення агаро-цукро-паточного сиропу. Клейовий сироп охолодити (ручним перемішуванням) до температури 55…60( С. Після цього додати кислоту, есенцію, лимонну олію, барвник. Масу ретельно перемішати.

Приготування маси для кольорового шару скоринки. Гарячий клейовий сироп охолодити до 65…70( С, підфарбувати в відповідний колір (жовтий), додати ароматизатор (лимонну олію), есенцію ретельно перемішати.

Приготування збивної маси для білого шару скоринки. Збити клейовий сироп з яєчними білками протягом 5…10 хв, вологість готової маси 26,5…27,5%.

Розливання і драглеутворення. Скоринку для батонів необхідно готувати з обох мас розмащуванням по черзі по поверхні лотків із нержавіючої сталі. Спочатку розлити рівним шаром товщиною 1,0…1,5 мм масу для кольорового шару (жовтого). Вологість 24…25%. Потім, після 25 хвилин вистоювання, на кольоровий шар накласти збивну масу вологістю 22…23% для білого шару такої ж товщини. Білий шар вистоюють протягом 45…60 хв. Лотоки установити для вистоювання на стелажі.

Розрізання батонів на частинки і обсипання цукровим піском. Частинки товщиною 5…7 мм нарізати, обсипати дрібнокристалічним цукром-піском і укласти на решета, заслані папером.

Сушіння. Решета з частинками установити на стелажі і направити на сушіння за температури 40…45( С протягом 8…10 хв до кінцевого вмісту вологи 16…19%.

Визначення якості мармеладу желейного «Лимонні часточки» за органолептичними показниками. Отримані дані за результатами проведеної оцінки якості мармеладу желейного «Лимонні часточки» занести до таблиці 6.2; одержані результати порівняти з даними нормативної документації.

Таблиця 6.2 – Органолептична оцінка якості мармеладу желейного «Лимонні часточки»

Найменування

показника

Мармелад желейний «Лимонні часточки»

згідно з нормативною документацією

що отримали

Зовнішній вигляд

Консистенція

Колір

Запах

Смак

6.3. Технологія зефіру ванільного

Об’єкт дослідження: технологія зефіру ванільного.

Сировина: цукор-пісок, пюре яблучне, білок яєчний, сироп з агаром, кислота молочна, патока, агар.

Інформаційний ресурс: ГОСТ, ДСТУ, ТУ, ТІ, підручники, Інтернет.

Прилади та матеріали*: ємність V 5 л, ємність V 3 л, кондитерський шприц, збивальна машина.

* комплектуються згідно з заданим найменування кондитерської продукції за визначеним варіантом в узгодженні з технологічною схемою.

Методика проведення технологічного процесу. Напівфабрикат цукрово-агаро-патоковий сироп приготувати згідно з рецептурою, уварити за температури 95…98º С до вмісту сухих речовин 84…85%, внести яєчний білок і збити у збивальній машині до отримання маси, що утримує форму.

Сформувати зефір кондитерським шприцом. Відформовані порції зефіру у вигляді півсфер направити на вистоювання і підсушування за температури 18…20º С.

Визначення якості зефіру ванільного за органолептичними показниками. Отримані дані за результатами проведеної оцінки якості зефіру ванільного занести до таблиці 6.3; одержані результати порівняти з даними нормативної документації.

Таблиця 6.3 – Органолептична оцінка якості зефіру ванільного

Найменування показника

Зефір ванільний

згідно з нормативною документацією

що отримали

Зовнішній вигляд

Консистенція

Колір

Запах

Смак

6.4. Технологія печива «Цукрового»

Об’єкт дослідження: технологія печива «Цукрового».

Сировина: борошно пшеничне, крохмаль, цукрова пудра, інвертний сироп, маргарин, меланж, молоко згущене, сіль, сода, амоній, есенція.

Інформаційний ресурс: ГОСТ, ДСТУ, ТУ, ТІ, підручники, Інтернет.

Прилади та матеріали*: сито, ємність V 3 л, ємність V 5 л, дошка для формування печива, глибокі циліндричні ємності, листи для випікання, емульситатор, пароконвектомат.

* комплектуються згідно з заданим найменуванням кондитерської продукції за визначеним варіантом в узгодженні з технологічною схемою.

Методика проведення технологічного процесу. Для виробництва цукрового печива приготувати емульсію згідно з рецептурою. Емульсію приготувати у дві стадії: змішування і збивання. У циліндровій ємності розчинити у воді всі компоненти рецептури, потім змішати. Емульсію збити у емульситаторі. Замішування триває 16…18 хв. Готове тісто з вмістом вологи 16…17% за температури 25…28º С направити на формування. Формувати цукрове печиво необхідно вручну. Випікати печиво необхідно за температури 118…120º С протягом 4…5 хв.

Визначення якості печива цукрового за органолептичними показниками. Отримані дані за результатами проведеної оцінки якості печива «Цукрового» занести до таблиці 6.4; одержані результати порівняти з даними нормативної документації.

Таблиця 6.4 – Органолептична оцінка якості печива «Цукрового»

Найменування показника

Печиво «Цукрове»

згідно з нормативною документацією

що отримали

Зовнішній вигляд

Консистенція

Колір

Запах

Смак

6.5. Технологія пряників «Дитячих»

Об’єкт дослідження: технологія пряників «Дитячих».

Сировина: борошно пшеничне, обрізки з тортів, тістечок, кексів, яйця, жжонка № 66, цукор-пісок, сухі духи № 72, амоній вуглекислий.

Інформаційний ресурс: ГОСТ, ДСТУ, ТУ, ТІ, підручники, Інтернет.

Прилади та матеріали*: циліндричні ємності V 3 л, листи для випікання, пароконвектомат.

* комплектуються згідно з заданим найменуванням кондитерської продукції за визначеним варіантом в узгодженні з технологічною схемою.

Методика проведення технологічного процесу. Пряники «Дитячі» виготовляють із сирцевого пряничного тіста згідно з рецептурою. Цукор-пісок розчинити у воді за температури 73…75º С, приготовлений сироп процідити протягом 2…3 хв. Додати згідно з рецептурою жжонку*, яйця, сухі духи, амоній, борошно, подрібнену крошку і замісити тісто протягом 10…15 хв. Тісто розкатати в пласт товщиною 8…10 мм і розрізати (надаючи заданої форми). Сформовані пряники укласти на листи, змастити яйцем, нанести малюнок і випікати за температури 200…240º С протягом 7…12 хв.

*приготування жжонки: цукор і воду у співвідношенні 5 : 1 нагріти, періодично перемішуючи, поки цукор не набуде темно-коричневого кольору 30…40 хв. Кипіння поступове, в 6…8 прийомів, додати гарячу воду з розрахунку 2 частини води на 5 частин цукру. Загальна тривалість варіння 50…60 хв. Сироп процідити через сито.

Визначення якості пряників «Дитячих» за органолептичними показниками. Отримані дані за результатами проведеної оцінки якості пряників «Дитячих» занести до таблиці 6.5; одержані результати порівняти з даними нормативної документації.

Таблиця 6.5 – Органолептична оцінка якості пряників «Дитячих»

Найменування

показника

Пряники «Дитячі»

згідно з нормативною документацією

що отримали

Зовнішній вигляд

Консистенція

Колір

Запах

Смак

6.6. Технологія вафель «Лимонних»

Об’єкт дослідження: технологія вафель «Лимонних».

Сировина: борошно вищого ґатунку, жовтки, сіль кухонна, сода, цукрова пудра, гідрожир, есенція лимонна, кислота лимонна, фосфатиди, крихта цих вафель.

Інформаційний ресурс: ГОСТ, ДСТУ, ТУ, ТІ, підручники, Інтернет.

Прилади та матеріали: глибокі циліндричні ємності V 3 л, форма для випікання вафель.

Методика проведення технологічного процесу. В емульситатор завантажити всю сировину згідно з рецептурою за винятком борошна: жовтки або меланж, фосфатиди, рослинну олію, сіль, соду, перемішати близько 45…50 хв, потім додати близько 5% води від загальної кількості, що йде на замішування тіста, і перемішувати ще протягом 3…5 хв. Потім концентровану емульсію та воду подати до гомогенізатора. Отримати дрібнодисперсну емульсію, яку подати у збивальну машину, де відбувається замішування тіста. Випікати вафлі необхідно за температури 150…170º С, протягом 2…4 хв.

Охолоджені вафельні пласти розрізати в подовжньому і поперечному напрямах.

Начинка фруктова. Фруктові начинки готують уварюванням фруктово-ягідних напівфабрикатів із цукром і патокою до остаточної вологи 18%.

Визначення якості вафель лимонних за органолептичними показниками. Отримані дані за результатами проведеної оцінки якості вафель лимонних занести до таблиці 6.6; одержані результати порівняти з даними нормативної документації.

Таблиця 6.6 – Органолептична оцінка якості вафель «Лимонних»

Найменування

показника

Вафлі «Лимонні»

згідно з нормативною документацією

що отримали

Зовнішній вигляд

Консистенція

Колір

Запах

Смак

Запитання для самоперевірки

1. Визначення поняття «кондитерські вироби».

2. Класифікація кондитерських виробів.

3. Асортимент продукції кондитерського виробництва та його характеристика.

4. Основна та додаткова сировина, яка використовується для виробництва борошняних кондитерських виробів.

5. Основна та додаткова сировина, яка використовується для виробництва цукристих кондитерських виробів.

6. Фізико-хімічні характеристики сировини.

7. Характеристика стадій попередньої підготовки сировини (основної та допоміжної) для виробництва борошняних кондитерських виробів.

8. Характеристика стадій попередньої підготовки сировини (основної та допоміжної) для виробництва цукристих кондитерських виробів.

9. Принципові технологічні схеми виробництва основних напівфабрикатів, які використовуються для виробництва борошняних кондитерських виробів.

10. Принципові технологічні схеми виробництва основних напівфабрикатів, які використовуються для виробництва цукристих кондитерських виробів.

11. Характеристика стадій виробництва різних напівфабрикатів борошняних кондитерських виробів.

12. Характеристика стадій виробництва різних напівфабрикатів цукристих кондитерських виробів.

13. Характеристика процесів, що відбуваються під час замішування борошняних напівфабрикатів.

14. Характеристика процесів, що відбуваються під час випікання борошняних напівфабрикатів.

15. Характеристика технологічного процесу виробництва мармеладу желейно-формового.

16. Характеристика технологічного процесу виробництва мармеладу «Лимонні часточки».

Характеристика технологічного процесу виробництва зефіру «Ванільного».

Характеристика технологічного процесу виробництва печива «Цукрового».

Характеристика технологічного процесу виробництва пряників «Дитячих».

Характеристика технологічного процесу виробництва вафель «Лимонних».

21. Апаратурно-технологічне оформлення стадії попередньої обробки, випікання різних борошняних напівфабрикатів.

22. Перелік оздоблювальних напівфабрикатів, які використовуються для виробництва борошняних кондитерських виробів.

23. Характеристика оздоблювальних напівфабрикатів, які використовуються для виробництва борошняних кондитерських виробів.

24. Вимоги до якості готової продукції борошняних кондитерських виробів.

25. Вимоги до якості готової продукції цукристих кондитерських виробів.

26. Умови та терміни зберігання борошняних кондитерських виробів.

27. Умови та терміни зберігання цукристих кондитерських виробів.

Список рекомендованої літератури

Аксенова Л. М. Научно-практические основы здорового питания в кондитерской отрасли / Л. М. Аксенова. – Пищевая промышленность. − 1999. − №9. − C. 6–7

Сирохман И. В., Задорожный И. М. Ассортимент кондитерских изделий : справочник / И. В. Сирохман, И. М Задорожный. − К. : Техника, 1999. – 207 с.

Ауэрман Л. Я. Технология хлебопекарного производства / Л. Я. Ауэрман. − М. : Легкая и пищевая промышленность, 1984. – 416 с.

Скурихина И. М. Химический состав пищевых продуктов: справочные таблицы содержания аминокислот, жирных кислот, витаминов, макро- и микроэлементов, органических кислот и углеводов / под ред. И. М. Скурихина, М. Ф. Нестерина. − М. : Пищевая промышленность, 1979. – 247 с.

Скобельская З. Г. Роль нетрадиционного сырья в формировании качества печенья / З. Г. Скобельская, А. И. Драгилев [и др.]. // Хлебопечение России. − 1999. − № 3. − С. 24–25.

Кудряшова А. Хлебобулочные и мучные кондитерские изделия с биологически-активными добавками / А. Кудряшова, А. Драчова // Хлебопродукты. – 1996. − № 2. – С. 11−12.

Сирохман С. И. Кондитерские изделия из нетрадиционного сырья / С. И. Сирохман. − К. : Техника, 1987. – 197 с.

Дробот В. И. Повышение качества хлебобулочных изделий / В. И. Дробот. − К. : Техника, 1984. – 191 с.

Общая технология пищевых производств / Н. И. Назаров [и др.]. − М. : Легкая и пищевая промышленность, 1981. – 360 с.

Сборник рецептур мучных кондитерских и булочных изделий для предприятий общественного питания. − М. : Экономика, 1885. – 295 с.

Бутейкіс Н. С. Технологія приготування кондитерських виробів : підручник / Н. С. Бутейкіс, А. А. Жукова. − М. : АСАДЕМА, 2003. – 300 с.

Дрогилев А. И. Технология кондитерских изделий / А. И. Дрогилев и др. − М. : 2001.− 502 с.

Дрогилев А. И. Технология кондитерских изделий / А. И. Дрогилев, И. С. Лурье. − М. : Делипринт, 2001. – 483 с.

Лурье И. С. Технологический контроль сырья в кондитерском производстве / И. С.Лурье, А. И. Шаров. − М. : Колос, 2001.− 350 с.

Маршалкина Г. А. Технология кондитерских изделий / Г. А. Маршалкина. – М. : Легкая и пищевая пром-сть, 1984.− 447 с.

Додаток Е

До лабораторного заняття за темою «Технологія кондитерських виробів»

Додаток Е.1

Т

Патока

ехнологічна схема мармеладу желейного формового

Агар

Вода

Цукор-пісок

Замочування

t=20±2º С, τ≤3 год

Просіювання

Теплова обробка

(розчинення агару)

t=95...100º С, τ≤ 10 хв

Агаро-цукровий сироп

t=95…98º С, ССР=72±2%

Перемішування

t=95...98° С , τ≤ 5 хв

Кислота лимонна

Агаро-цукрово-паточний сироп

t=85...90º С, ССР=72…74%

Розчинення

охолодження,

t=20±2º С

Перемішування,

охолодження

t=60...65º С

Барвник

Вода

Розливання у форми

Есенція

Структуроутворення

t<40º С, τ=15...25 хв

Вибирання з форми

Охолодження

t=18...20º С, τ=6...8 год, Wп=60...70%

Фасування, пакування,

маркування

Зберігання t=20±2º С,

τ=1...3 міс, Wп=75...80%

Додаток Е.2

Технологічна схема мармеладу «Лимонні часточки»

Додаток Е.3

Т ехнологічна схема зефіру

Додаток Е.4

Технологічна схема виробництва печива «Цукрове»

Додаток Е.5

Технологічна схема виробництва пряників «Дитячих»

Цукор-пісок

Вода

Сухі духи

Яйця

Борошно

Амоній

Розчинення

t=74...75º С

Проціджування

τ=2...3 хв

ГМ=5:1

Нагрівання до темно-коричневого кольору

Заміс тіста

t=20...27º С, τ=10...15 хв.

Розкатування тіста

8...10 мм

τ=30...40 хв кипіння поступове в 6...8 прийомів

Розрізання

Формування

Варіння

t=75...80º С, τ=50...60 хв

Нанесення малюнку

Проціджування

Випікання

t=200...240º С, τ=7...12 хв

Жжонка

Додаток Е.6

Технологічна схема вафель «Лимонних»

Додаток Е.7

Рецептури кондитерських виробів

Мармелад желейний формовий

Найменування сировини

Масова частка сухих речовин, %

Витрати сировини на 1 кг готової продукції, кг

в натурі

в сухих речовинах

Цукор для обсипання

99,85

0,086

0,085

Цукор у желе

99,85

0,518

0,517

Патока

78,0

0,256

0,199

Агар

85,0

0,015

0,012

Кислота лимонна

91,2

0,012

0,011

Есенції різні

-

0,0004

-

Барвники різні

-

0,0005

-

Всього

-

0,903

0,836

Вихід

82,0

1,000

0,820

Продовження додатка Е.7

Мармелад желейний «Лимонні частки»

Найменування сировини та н/ф

Масова частка сухих речовин

Витрати сировини, кг

на 1 кг н/ф

в натурі

в сухих

речовинах

1

2

3

4

Рецептура готового мармеладу з напівфабрикатів на 1 кг

Маса для сердцевини

73,0

0,672

0,491

Маса для збивного прошарку скоринки

73,0

0,182

0,133

Маса для кольорового шару корочки

73,0

0,182

0,133

Цукор-пісок для обсипки

99,85

0,086

0,086

Всього

-

1,124

0,844

Вихід

84,0

1,000

0,840

Рецептура напівфабрикату – маса для серцевини на 0,672 кг

Цукор-пісок

99,85

0,515

0,514

Патока

78,0

0,257

0,200

Агар

85,0

0,012

0,010

Кислота лимонна

91,2

0,016

0,015

Масло лимонне

-

0,0002

-

Барвник жовтий

-

0,0005

-

Всього

-

0,803

0,741

Вихід

73,0

1,000

0,730

Рецептура напівфабрикату – маса для збивного шару скоринки на 0,182 кг

Цукор-пісок

99,85

0,518

0,517

Патока

78,0

0,259

0,202

Агар

85,0

0,015

0,013

Білок яєчний

12,0

0,073

0,008

Всього

-

0,866

0,742

Вихід

73,0

1,000

0,730

Рецептура напівфабрикату – маса для кольорового шару скоринки на 0,182 кг

Цукор-пісок

99,85

0,524

0,524

Патока

78,0

0,262

0,204

Агар

85,0

0,015

0,013

Масло лимонне

-

0,0005

-

Барвник жовтий

-

0,004

-

Всього

-

0,811

0,742

Вихід

73,0

1,000

0,730

Продовження додатка Е.7

Зведена рецептура

1

2

3

4

Рецептура готового мармеладу з напівфабрикатів на 3 кг

Цукор-пісок

99,85

0,629

0,622

Патока

78,0

0,268

0,209

Агар

85,0

0,014

0,012

Білок яєчний

12,0

0,013

0,0016

Кислота лимонна

91,2

0,011

0,010

Олія лимонна

-

0,0002

-

Барвник жовтий

-

0,0012

-

Всього

-

0,933

0,855

Вихід

84,0

1,000

0,840

Продовження додатка Е.7

Зефір ванільний

Найменування сировини і н/ф

Масова частка сухих речовин,%

Витрати сировини, кг

на 1 кг н/ф

в натурі

в сухих речовинах

Рецептура готового зефіру із напівфабрикатів на 3 кг

Зефір без цукрової пудри

82,5

0,975

0,804

Цукрова пудра

99,85

0,029

0,029

Всього

-

1,005

0,834

Вихід

83,0

1,000

0,830

Рецептура напівфабрикату – зефір без цукрової пудри на 0,975 кг

Цукор-пісок

99,85

0,331

0,331

Пюре яблучне

10,0

0,398

0,039

Білок яєчний

12,0

0,066

0,0079

Сироп з агаром

85,0

0,551

0,468

Кислота молочна

40,0

0,006

0,002

Есенція ванільна

-

0,001

-

Всього

-

1,355

0,850

Вихід

82,5

1,000

0,825

Вологість 17,5 % (+3,0%; −1,0%)

Рецептура напівфабрикату – сироп з агаром на 0,538 кг

Цукор-пісок

99,85

0,644

0,643

Патока

78,0

0,257

0,201

Агар

85,0

0,015

0,013

Всього

-

0,917

0,857

Вихід

85,0

1,000

0,850

Зведена рецептура

Найменування сировини і н/ф

Масова частка сухих речовин,%

Витрати сировини, кг

на н/ф для 1 кг готової продукції

в натурі

в сухих

речовинах

Цукор-пісок

99,85

0,670

0,668

Цукрова пудра

99,85

0,029

0,029

Патока

78,0

0,138

0,108

Пюре яблучне

10,0

0,388

0,038

Білок яєчний

12,0

0,064

0,007

Агар

85,0

0,008

0,007

Кислота молочна

40,0

0,006

0,002

Есенція ванільна

-

0,001

-

Всього

-

1,308

0,863

Вихід

83,0

1,000

0,830

Продовження додатка Е.7

Печиво «Цукрове»

Найменування сировини

Вміст сухих речовин,%

Витрати сировини

на 1кг готової продукції

в натурі

в сухих речовинах

Борошно пшеничне 1-го гатунку

85,5

0,607

0,519

Крохмаль

87,0

0,047

0,042

Цукрова пудра

99,85

0,215

0,215

Інвертний сироп

70,0

0,029

0,020

Маргарин

84,0

0,109

0,092

Молоко згущене

74,0

0,016

0,012

Меланж

27,0

0,023

0,006

Сіль

96,5

0,004

0,004

Сода

50,0

0,004

0,002

Амоній

-

0,0006

-

Есенція

-

0,001

-

Всього

1,120

0,964

Вихід

95,0

1,000

0,950

Пряники «Дитячі»

Найменування сировини

Масова частка сухих речовин,%

Витрати сировини на 1 кг готової продукції

в натурі

в сухих речовинах

Борошно пшеничне

85,50

0,345

0,295

Борошно пшеничне на підпил

85,50

0,027

0,023

Обрізки з тортів, тістечок, кексів

72,00

0,286

0,206

Яйця (в тісто)

27,00

0,079

0,021

Яйця для змащування

27,00

0,013

0,003

Жжонка № 66

78,00

0,011

0,008

Цукор-пісок

99,85

0,317

0,317

Сухі духи № 72

100,00

0,005

0,005

Амоній вуглекислий

0,002

-

Всього

1,089

0,882

Вихід

86,00

1,000

0,860

Продовження додатка Е.7

Вафлі «Лимонні»

Найменування сировини і н/ф

Вміст сухих речовин

Витрати сировини, кг

на 1 кг готової продукції

в натурі

в сухих реч.

Відношення напівфабрикатів

Вафельні листи

97,5

0,200

0,195

Начинка

99,42

0,800

0,795

Всього

-

1,000

0,990

Вихід

99,04

1,000

0,990

Рецептура вафельних листів

Борошно в/г

85,50

0,243

0,208

Жовтки

46,00

0,024

0,011

Сіль кухонна

96,50

0,0012

0,0011

Сода

50,00

0,0012

0,00061

Всього

-

0,270

0,211

Рецептура начинки

Цукрова пудра

99,85

0,387

0,387

Гідрожир

99,70

0,312

0,311

Есенція лимонна

-

0,002

-

Кислота лимонна

98,00

0,0035

0,0034

Фосфатиди

98,50

0,00023

0,00023

Крихта цих вафель

99,04

0,096

0,095

Всього

-

0,802

0,797

Вихід

99,42

0,800

0,795

Навчальне видання

ПерцевОй Федір Всеволодович

ДРОМЕНКО Олена Борисівна

Гурський Петро Васильович та ін.

лабораторнИЙ практикум

Із дисципліни «ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ»

Навчальний посібник

Редактори:

В.П. Вавіліна

О.В. Щегельська

Підп. до друку 30.06.2015 Формат 60х84. 1/16. Папір офсет.

Умов. друк. арк. 10,6. Тираж 300 прим. Зам. №70

Видавець і виготівник

Харківський державний університет харчування та торгівлі.

вул. Клочківська, 333, Харків, 61051.

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 4417 від 10.10.2012 р.

0