5.Найрозповсюдженішими способами прямого продажу є:

5.1.торгівля на рознос, посилкова торгівля, торгівля через власну торгову мережу;

5.2.торгівля за зразкам, торгівля через магазини, що належать фірмі – виробникові, торгівля через склад – магазин;

5.3.торгівля по замовленню за каталогами, торгівля на рознос, торгівля на дому у вигляді “торгових зустрічей”.

6.Прогнозування набуває логічної стрункості і завершеності, якщо передбачається визначення таких показників:

6.1.довгострокові, середньострокові, оперативні;

6.2.довгострокові короткострокові, середньострокові;

6.3.оперативні, короткострокові, довгострокові.

7.Оптовиків класифікують так:

7.1.спеціалізовані оптовики, оптовики – дистриб’ютори, агенти і дилери, оптовики – організатори;

7.2.універсальні оптовики, оптовики консигнанти, оптовики комівояжери, брокери в ділери, оптовики – купці;

7.3.оптовики – купці, агенти і брокери, оптовики відділення та контори виробників, спеціалізація оптовики.

8.Протокол узгодження розбіжностей складається сторонами:

8.1.для врегулювання спірних умов договору після отримання протоколу розбіжностей;

8.2.якщо сторона має заперечення щодо умов одержаного проекту договору;

8.3.для врегулювання купівлі – продажу скріплюється печаткою і підписується керівником організації тільки тоді являється дійсним.

9.Як розраховується прибуток торгового підприємства?

9.1.проводиться порівняльний аналіз;

9.2.розраховується з урахуванням плануючих і не плануючих прибутків;

9.3.як різниця між всіма її прибутками і витратами.

10.Інституції ринкової інфраструктури забезпечують:

10.1.взаємодію підприємців, загальні умови функціювання ринку;

10.2.конкурентне середовище;

10.3.динамізм підприємницької діяльності.

11.Комерція-це:

11.1.торгівля;

11.2.торгові процеси,

11.3.самостійна галузь народного хазяйства.

12.Основні функції комерційної роботи торгівельного підприємства.

12.1формування ринкової інфраструктури, створення конкурентного середовища, координація робіт з питань технічної політики в торгівлі і підприємствах ресторанного господарства;

12.2.ліквідація регіональних і відомчих бар’єрів пересування товарів, підтримка необхідних товаропотоків, посилення контролю за додержуванням всіх вимог законодавства;

12.3.вивчення та прогнозування товарного ринку, характеристика, оцінка ринкової ситуації, визначення потреби у товарах організація закупки та доставки товарів, організація продажу.

13.Успіх у майбутній підприємницькій діяльності гарантує:

13.1.відповідність ресурсів підприємств новим ринкам,

13.2.високий рівень початкових капіталовкладень,

13.3.використання унікальних ресурсів і вдалий розрахунок комерційних ідей.

14.Етикет підприємця- комерсанта включає:

14.1.високу якість та надійність ділових відносин ,рівне партнерство, порядність, вміння себе поводити, знання мови.

14.2.правила представлення і знайомства, правила проведення ділових бесід, правил ділової переписи і телефонних переговорів, вимоги до зовнішнього виду, манерам, ділового одягу, мови, знання ділового протоколу.

14.3.ініціативу, чесний бізнес, заповзятість, вміння себе поводити, говорити професіональними термінами, надійність, вміння заключати угоди.

15.Атмосфера переговорів залежить від:

15.1.підготовки переговорів,

15.2.особистої зустрічі,

15.3.манери говорити.

16.Оферта-це:

16.1.формальне запропонування заключити комерційну угоду, що містить (вміщує) всі істотні умови згоди;

16.2.комерційний документ, який являє собою звернення покупця до продавця з проханням дати повну інформацію про товар;

16.3.комерційний лист, який складається при заключені і виконанні комерційної угоди, від імені юридичної особи.

17.Залежно від рівня обізнаності про товар споживачів розподіляють на:

17.1.непоінформованих, поінформованих, інформованих, зацікавлених, бажаючих придбати, що мають намір купити;

17.2.поміркованих, активних, інформованих, зацікавлених, бажаючих придбати, користувачів-новачків;

17.3.поінформованих, непоінформованих, байдужих, активних, безсуперечних, не виявляють інтересу до того чи іншого товару.

18.Фактори, які впливають на ємність ринку:

18.1.інвестиція, якісний показник товару, елемент ринкового механізму, ціна, мода;

18.2.рівень цін, співвідношення попиту та пропозиції, психографічні, соціальні, економічні фактори;

18.3.кон’юнктура, платіжоздатний попит, наповнення ринку, тенденції розвитку відповідних і суміжних галузей, інвестиції.

19.Комерційна робота по продажу товарів розподіляється на:

19.1.реалізацію товарів з прогнозом роздрібного товарообігу; комерційну роботу по роздрібному продажу товарів;

19.2.комерційну роботу по оптовому продажу товарів, комерційна робота по роздрібному продажу товарів;

19.3.комерційна робота по оптовому продажу товарів, комерційна робота, яка здійснюється на використані принципів і методів маркетингу.

20.Які показники характеризують асортимент продукції яку випускають підприємства:

20.1.частота, ширина, глибина;

20.2.частота, глибина, престижність і періодичність;

20.3.стійкість, густота, довжина і глибина.

Вирішити ситуацію

Супермаркет "Рейнфорд" є багатопрофільним підприємством, предметом діяльності якого є роздрібна, оптова торгівля, надання послуг населенню згідно із Статутом.

Економічно обґрунтувавши заходи по впровадженню нових форм роботи адміністрація прийняла рішення відкрити секцію по продажу взуття, яке виробляється в м. Кривому Розі ТОВ "Юність".

Алгоритм рішення:

1. Скласти проект договору на постачання взуття від ТОВ "Юність". Самостійно оформити специфікацію на основі договору (реквізити заповнити вільно).

2. Визначити які документи, передбачені діючим законодавством повинні бути в наявності для реалізації товару в секції.

3. Охарактеризуйте особливості продажу взуття.

ВАРІАНТ 27

Тести:

1. Основне призначення товарних запасів в оптовому підприємстві:

1.1.задовольняти потреби в товарах своїх покупців;

1.2.забезпечувати стійку пропозицію товарів з урахуванням попиту покупця;

1.3.забезпечити ритмічну торгівлю, зберегти правильне співвідношення між попитом і пропозицією.

2. Існує два методи оцінки поточного попиту – це:

2.1.деталізація показників, що стосується територіального розподілу і метод аналізу;

2.2.метод оцінки загальної ємкості ринку і метод оцінки територіальної ємкості ринку;

2.3.визначення сукупності цілей щодо реалізації окремих товарів різним підрозділам і статистичний метод.

3. Поява на ринку товарів – конкурентів сприяє:

3.1.прискоренню процесу визнання товару;

3.2.поступовому уповільненню темпів зростання продажу товару;

3.3.швидкому збільшенню обсягу продажу товару.

4. Цілі товароруху:

4.1.збирання інформації, стимулювання збуту, фінансування;

4.2.доступ до продукції та послуг, ефективний розподіл та збут, лояльність споживачів, прибутковість;

4.3.прибутковість, лояльність споживачів, ефективна реклама та стимулювання збуту, своєчасне фінансування.

5. Поняття довжини (рівня) каналу збуту характеризує:

5.1.число використаних послуг;

5.2.число виробників та споживачів товарів;

5.3.число його незалежних учасників певного типу.

6. Систему товароруху формують елементи зовнішнього середовища, до яких відносять:

6.1.опрацювання замовлень покупців, контроль якості виробників, добір товарів на замовлення покупців, формування оптимальних позицій транспортування;

6.2.забезпечення перевезення товарів, посередники зі складськими приміщеннями, мережа збуту;

6.3.упаковка товару, його переміщення, оформлення митних документів, страхування, відвантаження, контроль за рухом вантажу.

7.Неустойка бува:

7.1.залікова, виключна, штрафна, альтернативна;

7.2.гарантійна, не альтернативна, кредиторська, штрафна;

7.3.штрафна, збиткова, виключна, кредиторська.

8. Протокол розбіжностей складається:

8.1.у п’яти примірниках;

8.2.у трьох примірниках;

8.3.у двох примірниках.

9.Щоб здійснити вихід на ринок, фірмою-виробником можливі два варіанти:

9.1.пристосувати товар до вимог споживача, або брати на себе ризик виходити на ринок з тим товаром, що є;

9.2.своєчасно провести дослідницьку роботу, пов’язану із збиранням інформації, або налагодити відносини з потенційними споживачами;

9.3.брати на себе функції збуту, або скористатися послугами посередницьких фірм.

10.Сегментація ринку – це:

10.1.розподіл ринку на групи покупців;

10.2.розподіл ринку по товарним ознакам;

10.3.розподіл ринку в залежності від попиту на товар.

11.Задачами комерційної служби в торгівлі являються:

11.1.вивчення постачальників і їх можливостей, прогнозування попиту, забезпечення автоматизації обліку поставки товарів, вивчення становища промисловості і сільського господарства;

11.2.вивчення і прогнозування ємності регіональних і товарних ринків, розвиток і досконалість рекламно – інформаційної діяльності, координація закупівельної роботи серед постачальників і покупців;

11.3.вивчення роботи товарних бірж, оптових ярмарок, виставок – продаж, об’єма і якості випускаємої продукції, розширення сфери зовнішньо – економічної діяльності.

12.На побудову організаційної структури комерційних служб впливають такі фактори:

12.1.технічні, економічні, організація виробництва;

12.2.соціальні, демографічні, економічні;

12.3.психографічні, соціально – економічні, технічні.

13.В узагальненому вигляді наявні організаційні форми підприємництва поділяють на:

13.1.індивідуальне, сімейне та приватне підприємство;

13.2.індивідуальне та корпоративне підприємство;

13.3.колективне, комунальне та державне підприємство.

14.З точки зору професійних вимог, комерсант повинен мати достатньо глибокі спеціальні знання і навички в запитаннях:

14.1.конкурентноздатності товару, ціноутворенні, нововведенні, матеріальної відповідальності;

14.2.діловодства, кількісного і якісного приймання товарів, заключення угод, управління;

14.3.закупці і продажу товарів, маркетингу, управління і права, бухгалтерського обліку, фінансування і оподаткування.

15.За функціональним призначенням виділяють слідуючі види комерційної переписки:

15.1.запит – відповідь на запит,

пропозиція – відповідь на пропозицію,

рекламація – відповідь на рекламацію.

15.2.- поставка – відповідь на поставку,

розірвання угоди на рекламацію,

15.3.претензія – відповідь на претензію,

оферта – відповідь на оферту,

поставка – відповідь на поставку.