Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГГД_курс_лекц_1.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆
  1. Потенціальні течії ідеальної нестисливої рідини

    1. Плоска потенціальна течія

Рух рідини називається плоским, коли траєкторії всіх частинок є плоскими кривими. Якщо провести вісі координат Ох і Оу в площині, яка паралельна деякій площині течії, то диференціальні рівняння руху запишуться в такому вигляді:

– динамічні

(7.1)

– і рівняння безперервності

(7.2)

Кутова швидкість обертання рідинної частинки

де – вектор кутової швидкості;

– вихор вектора швидкості рідинної частинки.

Проекції вектора вихора на три декартові вісі координат

На х(кси)

На у  (ета)

На z  (дзета)

    

w u v w u

z x y z x

(7.3)

Для плоского потоку проекції компонентів вихра  і  дорівнюють 0 і в тому разі, якби рух був вихоровим. Тому аналітичною умовою потенціальності в розглядаємому випадку є

wz =  = 0 (7.4)

або . (7.5)

Існує функція (х, у), для котрої

і , (7.6)

така функція називається потенціалом швидкості:

Плоска крива

(х, у) = С, (7.7)

де стала С, називається еквіпотенціальною лінією. Надаючи С ряд значень, отримаємо сімейство еквіпотенціальних ліній.

Рисунок 7.1 – Еквіпотенціальні – лінії рівного потенціалу

Потенціал швидкості задовольняє рівняння Лапласа. Дійсно в (7.2) підставимо значення u і v згідно (7.6), маємо

. (7.8)

Використання рівняння Лапласа формально спрощує задачу дослідження потоку рідини, так як призводить до визначення тільки однієї функції  (замість двох: u і v). Однак розв’язання рівняння Лапласа дуже часто уявляє собою більш складну задачу, ніж пряме визначення вищезгаданих функцій.

При дослідженні плоского потенціального руху поряд з потенціалом швидкості велике значення має ще одна функція координат, котра називається функцією струменя  і задовольняє умові

і (7.9)

Рисунок 7.2 – Лінії струменя

Нехай така функція існує для деякого потоку. Тоді її повний диференціал

(7.10)

Із рівняння лінії струменя для того ж руху

(7.11)

можна отримати

– vdx + udy = 0. (7.12)

Отже, досліджуючи значення функції  вздовж лінії струменя, відмітимо, що d = 0.

Іншими словами, значення функції струменя  вздовж лінії струменя незмінне і дорівнює її значенню на межі області руху. Будемо надавати функції ряд сталих значень, тобто представимо її у вигляді

(х,у) = С, (7.13)

де С – якийсь параметр. У площині руху цій залежності буде відповідати сімейство кривих, які співпадають з лініями струменя.

Потенціал швидкості і функція струменя взаємозалежні. Цю залежність можна побачити із наведеного нижче співставлення

(7.14)

з іншого боку,

(7.15)

Порівнюючи між собою ці залежності, отримаємо

(7.16)

Велике значення в теорії плоского потенціального руху має також та обставина, що лінії струменя і еквіпотенціальні лінії ортогональні між собою.

Таким чином, сімейство ліній струменя і сімейство ліній рівного потенціалу утворюють ортогональну сітку.

Рисунок 7.3.

В загальному випадку ця сітка уявляє собою систему криволінійних прямокутників, а в частинному (якщо  = ) – сітку криволінійних квадратів. Ця сітка називається гідродинамічною сіткою або сіткою руху.

Із умови, що сімейство ліній струменя  і функцій потенціалу швидкості  утворюють ортогональну сітку, витікає, що змінюючи зміст цих ліній, можна отримати другий потік, для котрого сімейство ліній функцій струменя першого потоку буде сімейством ліній функції рівного потенціалу.

Таким чином, в любій гідродинамічній сітці завжди містяться два потоки. А тому всякий раз, розв’язуючи задачу про конкретний рух, ми визначаємо мовби два потоки.

Рівномірний рух, паралельний координатній вісі Ох

Рисунок 7.4 – Рівномірний рух паралельний координатній вісі Ох

Нехай швидкість руху С0 (рис. 7.4). Визначимо потенціал швидкості  і функцію струменя . Маємо d = udx+vdy. Проекції С0 на Ох і Оу; відповідно С0 cos = С0, С0 sin = 0. В даному випадку u = С0, v = 0, і, отже d= С0 dx, де С0 =const.

Інтегруючи, отримаємо

 = С0 х + с.

Припускаючи с = 0, знаходимо

 = С0 х.

Аналогічно, користуючись рівнянням

d = - vdx + udy,

можна знайти

 = С0 y.

Так як функції  і  обернені, то для рівномірного руху, паралельного вісі Оу, знайдемо 1=  і 1 = , тобто

1 = С0 у.

1 = С0 х

В обох випадках гідродинамічна сітка складається із квадратів, сторони котрих відповідно паралельні координатним вісям Ох і Оу.

Складання потенціальних потоків

Якщо даний потік є результатом складання двох потенціальних течій, то можна показати, що він також буде потенціальним і його потенціал швидкості буде дорівнювати алгебраїчній сумі потенціалів швидкостей, які складаються.

Визначимо швидкість руху рідини за величиною і напрямком в точці М з координатами х, у, якщо рух є результатом складання двох течій, для яких задані відповідні потенціали швидкості 1 = ах і 2 = bу.

Визначимо спочатку потенціал швидкості результуючого потоку . Згідно прийнятому визначенню

 = 1 + 2 = ах + bу.

Знайдемо проекції швидкостей u і v складного руху

звідкіля швидкість

с  f(t) – тому рух сталий і рівномірний з однаковою для всіх частинок рідини швидкістю c = const.

Визначимо траєкторію частинок. Так як в даному випадку рух сталий, то лінії струменя співпадають з траєкторією, а тому ми можемо скористуватись рівнянням лінії струменя

.

Вище знайдено, що u = a і v = в, звідкіля або або .

Інтегруючи dy, знаходимо

.

Це рівняння описує сімейство паралельних прямих, кут нахилу котрих до координатної вісі Ох визначається із рівності tg = b/а.

Рисунок 7.5 – Складання потенціальних потоків

Плоскі надзвукові течії газу, схеми обтікання нескінченно малих кутів

Характеристики надзвукового потоку

Розглянемо плоску сталу надзвукову течію газу вздовж стінки ВА (рис. 7.6)

а) нескінчено малий випуклий кут б) нескінчено малий ввігнутий кут

Рисунок 7.6.

Допустимо, що на нормалі до стінки ВА швидкості не змінюються. В точці А виникає слабе збурювання потоку, обумовлене поворотом стінки на малий кут d. Це збурювання зноситься по потоку, причому деяка лінія Аm служить межею між двома областями потоку: зліва від лінії Аm розташована незбурена область течії, а справа – потік збурений поворотом в точці А. Так як в випадку, що розглядається, мова йде про слабе збурювання, то цю лінію називають межею слабих, або звукових, збурювань, слабою хвилею, характеристикою або лінію Маха. При цьому мається на увазі, що слабі збурювання розповсюджуються зі швидкістю звука.

На рис.6.6 представлені дві схеми надзвукової течії. Обтікання “випуклого” кута (рис.6.6 а) супроводжується розширенням потоку, зменшенням тиску на величину dP і зростанням швидкості на dc. При обтіканні “вгнутого” кута тиск зростає, а швидкість падає. Отже, в першому випадку характеристика є слабою хвилею розрідження, а в другому – слабою хвилею стиснення.

Треба пам’ятати, що хвиля слабих збурювань представляє собою кругові нескінчені циліндри, радіус яких визначається як d1t, де t – відрізок часу, який обчислюється від моменту зародження хвилі в точці А. За цей же відрізок часу частинки проходять шлях, який дорівнює с1t. При безперервному обтіканні кутової точки А послідовно утворюється нескінчена кількість хвиль, які рухаються по потоку, причому всі хвилі мають загальну дотичну Аm.

При обтіканні загостреного тонкого тіла нескінченним потоком (рис.6.7) утворюється характеристика двох сімейств, розташованих під кутом  до вектора швидкості в даній точці:

= arcsin (1/M1) (6.17)

Рисунок 6.7 – Схема обтікання надзвуковим потоком загостреного тонкого тіла

Із формули (6.17) виходить, що в прискореному надзвуковому потоці кути характеристик в напряму течії зменшуються, а в дифузорному потоці збільшуються. Це дозволяє зробити висновок, що в загальному випадку при зміні швидкостей в поперечному напряму до потоку характеристики стають криволінійними (рис.6.8)

Рисунок 6.8 – Визначення складових швидкості на характеристиці в площині потоку

Для розрахунку характеристик використовують очевидний зв’язок між кутами, які визначають їх положення в системі координат х, у:

де – кут між вектором швидкості в даній точці і віссю х;  =  + o.

Скористуємось простим співвідношенням

Тоді формула зв’язку між кутами легко перетворюється до вигляду

(6.18)

Рівняння (6.18) є диференціальним рівнянням характеристик, яка проходить через задану точку в площині х, у, або характеристичним рівнянням для

. (6.19)

Вирішуючи квадратне рівняння (6.18), знаходимо його корні

. (6.20)

Рівняння (6.20) має два дійсних корні, коли (тобто мають місце надзвукові швидкості потоку). Отже, математично підтверджений факт існування характеристик двох сімейств: з додатним і від’ємним знаками перед радикалом.

В розглянутому випадку рівняння (6.19) є рівнянням гіперболічного типу. При с + а (в точці звукових швидкостей) рівняння (6.20) має два однакових (дійсних) корні, тобто одне сімейство характеристик, розташованих під кутом  = /2 до вектора швидкості, а рівняння (6.19) стає параболічним. При с а (дозвукові течії) рівняння (6.20) не має дійсних корнів, характеристики відсутні, а рівняння (6.19) є рівнянням еліптичного типу. Таким чином, математичний аналіз особливостей надзвукових і дозвукових течій підтверджує фізичну картинку розповсюдження збурювань, що розглянута вище.

В співвідношенні (6.20) похідні (dy/dx)1,2 представлені тангенсом різниці двох кутів і тангенсом їх суми, тобто

. (6.21)

рівняння (6.20), або (6.21) визначають кути нахилу дотичних до характеристик двох сімейств в деякій точці А потоку (тобто кути дотичних з вектором швидкості в даній точці, рівні по значенню і протилежні по знаку). Звідсіля робимо висновок, що вектор швидкості співпадає з бісектрисою кута, утвореними дотичними до характеристик (рис.6.8). В найпростішому випадку надзвукового потоку з рівномірним розподілом швидкостей характеристиками служать прямі лінії (рис.6.6):

і .

Із формули (6.17) і рис.6.8 витікає також, що проекція вектора швидкості на нормаль до характеристики дорівнює швидкості звуку в даній точці.