Екзаменаційний білет 15

1. Препарати для профілактики і лікування карієсу зубів.

Препарати фтору 1)натрій фториду у таб, розчин 0,1 – 0,2 % для полоскання, гель 1-2% 2) вітафтор (натрій фториду вітаміни А Д С) 3)використання фтори дів у вигляді паст, гелів, лаків, цементів, на пов зуба ( вторинна мінералізація) Фторлак –(натрій фториду, смоли, хлороформ, спирт) – утворює плівку, що забезпечує тривалу дифузію фтору в емаль; має антимікробну вл, знижує чутливість. Препарати кальцію – три покоління : І – прості солі Са ( глюканат Са, гліцерофосфат, карбонат, лактат, цитрат, хлорид) – погано засвоюються організмом. ІІ- комплексні препарати солей Са і вітаміну Д – при їх використанні можливий передоз Д - > акумулюється в організмі. ІІІ – комплекси солей Са віт Д3 і мінерали – кальцій Д3 з морським цинком, кальцій Д3 морський з вітаміном С, КальцеМід, кальцемін, Кальцій Д3 нікомед, Біокальцій. Недолік – залежність всмоктування від кислотності шлункового соку. Лгко засвоюється Віта лайф.Зубні пасти зі фтором колгейт, сигнал, аквафреш,фтородент, лакалут….пасти гелі – гелі ос, флуодент

2. Амоксиклав, ампицилін. Фармакологічна група. Порівняльна характеристика, показання до застосування. Спектр дії.

До амоксициліну чутливі грамиозитивні та грамнегативні аеробні

мікроорганізми, деякі збудники анаеробних інфекції! (С. tetani). Амоксицилін має

найвищу активність (серед усіх пероральних пеніцилінів та цефалосноринів) відносно

пневмококів. На відміну від ампіциліну, амоксицилін високоактивний відносно

Н. pylori.

Фармакокінетика. 90 % прийнятої всередину дози амоксициліну абсорбується зі

шлунково-кишкового тракту. Всмоктуваність амоксициліну, на відміну від ампіциліну,

не залежить від вживання та складу їжі. Добре проникає через ГЕБ, створює

активні концентрації в жовчі, бронхіальному секреті, тканинах бронхолегеневої

системи, внутрішнього вуха, в очеревинній порожнині (особливо при перитоніті).

Всмоктується у проксимальних відділах кишечнику. У зв’язку з цим амоксицилін

недоцільно застосовувати гіри кишкових інфекціях. 50-70 % введеного препарату

виводиться у незміненому вигляді через нирки. Застосовують його но 0,25-0,5 г

З рази на добу.

Показання до застосування. Амоксицилін призначають перорально при неусклад-

нених бронхолегеневих захворюваннях, зокрема при позалікарняній пневмонії легкого

та середньотяжкого перебігу, загостреннях хронічного бронхіту, інфекційних

процесах ЛОР-органів (тонзиліт, гострий середнії! отит, гострий синусит), інфекціях

шкіри та м’яких тканин, у тому числі при опіковій хворобі, інфекціях сечостатевої

системи, травного тракту (у схемах ерадикації Н. pylori), у комплексній терапії

черевного тифу чи паратифу, для санації носіїв сальмонел.

3. Діазепам (сибазон). Фармакологічна група, показання до застосування. Сібазон група транквілізатори .Показання нервові стани які супроводжуються спазм скелетних мязів при місцевій травмі абстинент ний синдром тривога нервозность ажитація тремор премедикація перед оперативним доступом передчасне остслоение плаценти.Протипоказання Гіперчутливість кома шок гостра алкогольна інтоксикація вагітність особливо перший триместр діти до 6 міс, період лактації.Побічні дії сонливість головокружіння підвищена втомлюваність запор шкірний зуд порушення менструації при довготривалому приміненні викликає залежність

4. Визначення фармакології, її зв’язок з іншими науками. науками Фармакологія (грец. pharmacon – лікарський засіб або отрута і logos – наука вчення) -наука, що вивчає дію лікарських та інших біологічно активних речовин на організм людини і тварин. Видатний український учений академік О.І.Черкес дав таке визначення фармакології: «Фармакологія -це наука про фізіологічні та біохімічні механізми дп лікарських засобів, про їх фізи-ко-хімічні властивості, шляхи введення в організм, розподіл, перетворення, виведення, дозування, про всі аспекти взаємодії лікарських засобів з організмом». Фармакологія вивчає такі головні питання: 1. Зміни, які відбуваються в органах і системах організму під впливом лікарських засобів. 2. Перетворення лікарських речовин в організмі. 3. Залежність між хімічною будовою фізико-хімічними властивостями і фармакологічною дією лікарських речовин Зв'язок з ішими науками фармацевтичною хімією – наукою про хімічну будову і фізико-хімічні властивості лікарських речовин фармакогнозією – наукою про сировину рослинного і тваринного походження для отримання лікарських засобів, технологією лікарських форм. фармакологія спирається на досягнення інших наук – фізіології, біохімії, фізики, біофізики, фізичної хімії тощо. Крім того, досліджуючи вплив лікарських речовин на організм хворої людини, фармакологія грунтується на даних патологічної анатомії й патологічної фізіолога. Оскільки останнє слово відносно цінності лікарських засобів належить клінічній медицині, виникла нова наука – клінічна фармакологія. Таким чином фармакологія як фундаментальна медико-біологічна наука в системі вищої медичної освіти є сполучною ланкою між теоретичними і клінічними дисциплінами, яка допомагає лікареві будь-якої спеціальності успішно використовувати її можливості в медичній практиці.