Екзаменаційний білет 11

1. Препарати для лікування стоматитів, фармакологічні групи, способи використання.

Декатилен – належить до групи антисептичних препаратів. Упаковки по 20 і 100 льодяників. Механізм. Спектр протимікробної дії Як бактерицидний та фунгістатичний агент деквалінію хлорид впливає на мікроорганізми, що спричиняють змішані інфекції ротової порожнини та глотки. Спектр дії цього місцевого хіміотерапевтичного агента широкий і включає більшість грампозитивних та грамнегативних бактерій, а також гриби та спірохети. Додання дибукаїну гідрохлориду спричиняє помірну місцеву анестезію, яка полегшує больовий синдром, що супроводжує інфекції рота та горла. Фарингосепт– належить до групи антисептичних препаратів. Таблетки для рассасывания по 10 мг Механізм. Спектр протимікробної дії У результаті тривалого розсмоктування таблетки фарингосепт пригнічує життєдіяльність мікрофлори порожнини рота і глотки (бактеріостатична дія). До Фарингосепт чутливі більшість хвороботворних бактерій, що викликають інфекційно-запальні захворювання верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів — стафілококів, стрептококів, пневмококів. Активний відносно широкого спектра грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів (Streptococcus haemolyticus, Streptococcus viridans, Pneumococcus).

Суприма-ЛОР- Антисептичний комбінований препарат для місцевого застосування у ЛОР-практиці і стоматології. 1 льодяник містить: амілметакрезолу - 0.6 мг, 2,4-дихлорбензилового спирту - 1.2 мг Механізм. Спектр протимікробної дії Антисептичний засіб, має протизапальну, аналгетичну та місцевоанестезуючу дію. Коагулює білки мікробних клітин; активний щодо широкого спектра грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів in vitro; має протигрибкову дію. Усуває симптоми подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, чинить деконгестівное дію на слизову оболонку.Зменшує закладеність носа. Пом'якшує подразнення і біль в горлі.

2. Атропіну сульфат, платифілін. Фармакологічна група. Порівняльна характеристика, показання до застосування.

Атропіну сульфат- алкалоїд белладонни, блекоти, дурману та деяких інших рослин родини пасльонових; одержаний синтетично. Порошок; ампули по 1 мл 0,1% розчину в упаковці по 10 штук; 1% розчин (очні краплі) у флаконах по 5 мл; плівки очні по 0,0016 г в упаковці по 30 штук. Дія Пригнічує реакцію багатьох органів і тканин на імпульси, що надходять парасимпатичними нервовими волокнами, а також їхню чутливість до введеного ззовні ацетилхоліну. Атропін зменшує секрецію залоз, викликає розслаблення гладеньких м'язів шлунка й кишок, бронхів, жовчних шляхів, колового м'яза радужки, прискорює серцебиття, підвищує збудливість дихального центра. Показання Застосовують атропін при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, пилороспазме (спазмі м'язів сторожа шлунку), жовчнокам'яної хвороби, при спазмах кишечника і сечових шляхів, бронхіальній астмі, для зменшення секреції слинних, шлункових і бронхіальних залоз, при брадикардії (рідкісному пульсі), що розвинулася в результаті підвищення тонусу блукаючого нерва.При болях, пов'язаних зі спазмами гладкої мускулатури, атропін часто вводять разом з анальгезирующими (знеболюючими) засобами (анальгін, промедол, морфін)

ПЛАТИФІЛІН Фармакотерапевтична група:Антихолінергічні засоби, які блокують переважно периферичні холінореактивні системиПоказання:Спазми шлунка, кишечнику, жовчних протоків і жовчного міхура, сечоводів; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, бронхіальна астма; гіпертонічна хвороба, стенокардія; ниркові, печінкові та кишкові коліки. Источник: ПЛАТИФІЛІН-ДАРНИЦЯ, інструкція, застосування препарату ПЛАТИФІЛІН-ДАРНИЦЯ Розчин для ін'єкцій 0,2 % по 1 мл в ампулах № 10

3. Лізиноприл. Фармакологічна група, механізм дії, покази до застосування, побічні ефекти.

Лізиноприл - інгібітор АПФ пролонгованої дії, призначений для лікування артеріальної гіпертензії, та профілактики розвитку її ускладнень. Особливістю препарату є те, що він не метаболізується в жировій тканині, що дозволяє ефективно використовувати його у пацієнтів з надлишковою масою. Таб 2.5, 5 , 10 мг Належить до групи Інгібіторів ангіотензинпертворюючого ферменту (АПФ) Властивості Пригнічує утворення ангіотензину II i зменшує його судинозвужувальну дію, а також його стимулюючий вплив на продукцію альдостерону в надниркових залозах. На фоні дії препарату знижується АТ, зменшується загальний периферичний опір судин, зменшується постнавантаження, знижується тиск в малому колі кровообігу, незначно посилюється внутрішньонирковий кровотік. Лізиноприл не впливає на частоту серцевих скорочень і хвилинний об’єм крові. Має тривалу антигіпертензивну дію (близько 36 год після одноразового прийому). Покази до застосування Артеріальна гіпертензія всіх ступенів тяжкості; застійна серцева недостатність. Може застосовуватися як засіб моно- та комбінованої терапії.

4. Види фармакотерапії.

Фармакотерапія - лікування лікарськими засобами, або інакше, фармакологічними агентами. Подібне поняття Хіміотерапія позначає фармакотерапію в застосуванні до онкології. Фармакотерапію відносять до консервативних (неінвазивним) методам лікування.

Розрізняють такі види фармакотерапії:

-Етіотропна терапія - ідеальний вид фармакотерапії. Цей вид ФТ спрямований на усунення причини хвороби. Прикладами етіотропної ФТ можуть бути лікування протимікробними засобами інфекційних хворих (бензилпеніцилін при стрептококової пневмонії), застосування антидотів при лікуванні хворих з отруєннями токсичними речовинами. -Патогенетична терапія - спрямована на усунення або придушення механізмів розвитку хвороби. Більшість вживаних в даний час ліків відноситься саме до групи препаратів патогенетичної ФТ. Антигіпертензивні засоби, серцеві глікозиди, антиаритмічні, протизапальні, психотропні та багато інших лікарські препарати надають терапевтичну дію шляхом пригнічення відповідних механізмів розвитку захворювання. -Симптоматична терапія - спрямована на усунення або обмеження окремих проявів хвороби. До симптоматичним лікарським засобам можна віднести знеболюючі препарати, які не впливають на причину або механізм розвитку хвороби. Протикашльові засоби - також хороший приклад симптоматичних засобів. Іноді ці кошти (усунення больового синдрому при інфаркті міокарда) можуть робити істотний вплив на перебіг основного патологічного процесу і при цьому грати роль засобів патогенетичної терапії. -Замісна терапія - використовується при дефіциті природних біогенних речовин. До засобів замісної терапії відносяться ферментні препарати (панкреатин, панзинорм і т. д.), гормональні лікарські засоби (інсулін при цукровому діабеті, тиреоїдин при мікседемі), препарати вітамінів (вітамін Д, наприклад, при рахіті). Препарати замісної терапії, не усуваючи причини захворювання, можуть забезпечувати нормальне існування організму протягом багатьох років. Не випадково така важка патологія як цукровий діабет - вважається особливим стилем життя у американців.

-Профілактична терапія - проводиться з метою попередження захворювань. До профілактичних належать деякі противірусні засоби (наприклад, при епідемії грипу - ремантадин), дезінфікуючі препарати та ряд інших. Застосування протитуберкульозних препаратів типу ізоніазиду також можна вважати профілактичної ФТ. Гарним прикладом проведення профілактичної терапії є використання вакцин.