3.Кислота амінокапронова. Механізм дії, покази до застосування

Пригнічує фібриноліз.(інгібітор)

Дія- пригнічує активацію про фібринолізину, знижує дію трипсину, підвищує адгезивні властивості тромбоцитів, зменшує проникність стінки капілярів.

Показання кровотеча, пов’язана з підвищеним фібринолізом, кровотечі після операцій на легенях, простаті, підшлунковій, хворобах печінки, гіпопластична анемія. Таб 0,5 флак 5%100мл

4. Розчини для зовнішнього і внутрішнього застосування

Розчинниками для готування розчинів буває дистильована вода, рідше спирт, олія, гліцерин. Дистильована вода (aqua deslillata) як розчинник зручна, дешева разом з тим індиферентна до багатьох лікарських речовин. На воді, власне, й готують більшість розчинів для зовнішнього і внутрішнього вживання, а також для ін'єкцій і вливання . Коли виписують в розчинах лікарські речовини, не зазна­чаючи розчинника, то такі розчини аптека готує на дисти­льованій воді. Тільки невелику кількість ліків, нерозчин­них у воді, виписують на інших розчинниках.

Спирт винний (етиловий) Spiritus vini застосовують як розчинник переважно для тих речовин, що розчиняються у спирті (смоли, ефірні олії, жирні олії тощо) Спирт має бактерицидні, бактеріостатичні й фіксуючі властивості — уже в 15% концентрації він затримує розвиток мікрофлори. Проте застосування його обмежене, бо він гігроскопічний, легко оксидується, вогненебезпечний і неіндиферентний. Міцність спирту визначають в об'ємних процентах, які показують, скільки об'ємів абсолютного алкоголю містить­ся в 100 об'ємах даного розчину. Коли не зазначена міц­ність спирту, беруть 90% (процентний). В Державній Фар­макопеї СРСР X видання, крім статті про 95% етиловий спирт, є стаття про спирти 90%, 70% та 40%.

Гліцерин (Glycerinum) як розчинник беруть переважно для зовнішнього застосування, для розчинення борної кислоти, бури, протарголу, таніну тощо. Сам по собі глі­церин гігроскопічний, подразнює і зневоднює шкіру, тому для медичних потреб застосовують тільки фармакопейний препарат питомою вагою 1,22—1,23, що містить 15% води. ,

Жирні олії добувають з рослин видавлюванням або ек­страгуванням за допомогою органічних розчинників. Для медичних потреб беруть олії, добувані видавлюванням. В жирних оліях добре розчиняються камфора, ментол, фосфор, ефірні олії, деякі вітаміни і т. д. Найчастіше за­стосовують олії персикову (oleum Persicorum), мигдалеву (oleum Amygdalarum), оливкову (oleum Olivarum), соняш­никову (oleum Helianthi), кунжутну (oleum Sesami).

Розчини використовують для зовнішнього застосування, внутрішнього і для ін'єкцій.

Екзаменаційний білет 26

1.Глюкокортикоїди препарати властивості механізм дії використання в стоматології

Впливають на всі види обміну знижує вміст білка в крові посилює проес його розпаду в мязах синтез білка в печінці

На вуглеводний стимулюють образование глюкози і вивільнення амінокислот збільшують поступлення глюкози із печінки в кров путем угентения гексокинази сприяють всасуванню вуглеводів в кишечнику

На жировий активують ліполіз збільшують вміст в крові вільних жирних кислот і використання в якості енергетичного матеріалу енергетичного матеріалу.Оказують протизапальну діюповишають синтез ліпокортинів які знижують активність фосфоліпази А2 угнітають тучні клітини і зменшують вироблення гіалуронідази зменшують проникність клітинних мембран глюкокортикоїди подавлюють синтез муко полісахаридів і тому огранічують зв’язування тканинами води і білків плазми попавши в очаг запалення.Ці гормони перешкоджають відкладанню фібрину розширенню капілярів міграції фагоцитів.вони володіють мінералокортикоїдною активністю затримують натрій хлор і воду в організмі збільшують екскрецію калія з сечею.Препарати е кортизон гідрокортизон преднізолон дексаметазон метлпреднізолон.Показання при тяжких алергічних реакціях бронхіальна астма набряк Квінке анафілактичний шок при запаленні

2. Амоксицилін має найвищу активність (серед усіх пероральних пеніцилінів та цефалосноринів) відносно пневмококів.

Добре проникає через ГЕБ, створює

активні концентрації в жовчі, бронхіальному секреті, тканинах бронхолегеневої

системи, внутрішнього вуха, в очеревинній порожнині (особливо при перитоніті).

Всмоктується у проксимальних відділах кишечнику. У зв’язку з цим амоксицилін

недоцільно застосовувати при кишкових інфекціях. 50-70 % введеного препарату

виводиться у незміненому вигляді через нирки. Застосовують його но 0,25-0,5 г

З рази на добу.

Амоксицилін призначають перорально при неускладнених бронхолегеневих захворюваннях, зокрема при позалікарняній пневмонії легкого та середньотяжкого перебігу, загостреннях хронічного бронхіту, інфекційних процесах ЛОР-органів (тонзиліт, гострий середнії! отит, гострий синусит.

Бе н з и л п е н іц и л ін та інші б іц и л ін и ) ,

які застосовують внутрішньом’язово. Ці антибіотики швидко вбивають збудник сифілісу

бліду трепонему — проявляють трепонемоцидну дію. До антибіотиків збудник

сифілісу резистентності не набуває.