- •1.Проблема определения статуса сравнительного правознавства.
- •2. Основні критерії науковості порівняльного правознавства.
- •3.. Основні способи обґрунтування науковості порівняльного правознавства.
- •4. . Основні підходи до визначення предмету порівняльного правознавства, та їх критична оцінка.
- •5. . Предмет порівняльного правознавства і порівняно-правових досліджень.
- •7. Основні актуальні напрями порівняно-правових досліджень.
- •8. Мета і завдання порівняльного правознавства.
- •9. Функції порівняльного правознавства
- •11. Основні етапи становлення і розвитку порівняльного правознавства: загальна характеристика.
- •10. Концептуальна і практична необхідність порівняльного правознавства.
- •12. Особливості основних шкіл порівняльного правознавства Західної Європи та сша у хіх-хх ст.
- •13. Міжнародні центри порівняльного правознавства.
- •14. Історія порівняльного правознавства в Україні: загальна характеристика основних етапів.
- •15. Становлення і розвиток порівняльного правознавства в Україні в хiх – початку хх ст.
- •16. Порівняльне правознавство в радянській Україні.
- •17. Порівняльне правознавство в сучасній Україні: проблеми і перспективи.
- •18. Система та структура порівняльного правознавства: основні доктринальні підходи.
- •19. Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук.
- •20. Співвідношення порівняльного правознавства з іншими компаративістськими соціально-гуманітарними дисциплінами.
- •21. Методологія порівняльного правознавства: загальна характеристика.
- •22. Методологічні принципи порівняно-правових досліджень.
- •23. Порівняно-правовий підхід, порівняльно-правовий метод, порівняння – характеристика та співвідношення понять.
- •24. Види порівняння.
- •25. Методологічні підходи, що використовуються в порівняноправових дослідженнях.
- •26. Методи, що використовуються в порівняно-правових дослідженнях.
- •27. Методика проведення порівняно-правових досліджень.
- •28. Понятійно-категоріальний апарат порівняльного правознавства.
- •29. Причини необхідності здійснення класифікації правових систем.
- •30. Поняття, компоненти і різновиди правової системи.
- •31. Критерії і фактори класифікації правових систем.
- •32. Огляд класифікації правових систем.
- •33. Основні етапи формування романо-германської правової сім'ї.
- •34. Рецепція римського права і його значення для романогерманського права.
- •35. Особливості романо-германської правової сім'ї.
- •36. Джерела та структура романо-германського права.
- •37. Романська і германська групи: спільні та відмінні риси.
- •38. Особливості англо-американської правової сім’ї.
- •39. Етапи формування англійського права.
- •40. Загальне право і право справедливості в Англії.
- •41. Особливості правової системи сша.
- •43. Прецедент, як джерело права в сім'ї англо-американського права.
- •44. Законодавство, як джерело права в сім'ї англо-американського права.
- •45. Загальна характеристика латиноамериканської правової сім'ї.
- •46. Інтеграційні процеси на території Латинської Америки.
- •47. Загальна характеристика скандинавської (північноєвропейської) правової сім'ї.
- •48. Релігійні правові системи: характерні риси, основні підтипи.
- •49. Відмінні риси і основні джерела індуського права.
- •50. Індуське право і право сучасної Індії.
- •51. Іудейське (єврейське) право (особливості, джерела).
- •52. Іудейське (єврейське) право і право сучасного Ізраїлю.
- •53. Становлення і розвиток ісламської правової системи.
- •54. Особливості і джерела ісламського права.
- •55. Класичне ісламське право і право сучасних мусульманських держав.
- •57. Далекосхідна правова сім'я: загальна характеристика.
- •58. Загальна характеристика китайського права.
- •59. Загальна характеристика правової системи Японії.
- •60. Загальна характеристика африканського звичаєвого права.
- •61. Особливості права суверенних африканських держав.
- •62. Соціалістична правова сім’я: специфічні риси, сучасний стан.
- •63. Правові системи на пострадянському просторі: тенденції розвитку.
- •64. Місце правової системи України на правовій карті світу.
- •65. Основні тенденції правового розвитку у світі, що глобалізується.
- •66. Публічне право і приватне право в порівняно-правовому ракурсі: співвідношення їх в різних правових системах.
- •67. Звичай і звичаєве право: використання в різних правових системах.
- •68. Відносність та множинність класифікації національних правових систем.
- •70. Конвергенція правових систем: прояви у сучасному світі.
- •71. Уніфікація та гармонізація, як форми взаємодії сучасних правових систем.
- •72. Запозичення досягнень інших правових систем і його межі.
- •73. Універсальне (світове) право: наскільки воно можливе?
- •74. Правова інтеграція: можливості і межі.
- •75. Європейське право і право Європейського Союзу. Поняття загальноєвропейського правового простору.
- •76. Структура права в різних правових сім'ях.
- •77. Характер праворозуміння в різних правових сім'ях.
- •78. Особливості правової культури в різних правових сім'ях.
- •79. Основні концепції прав людини: універсалізація і регіоналізм.
- •80. Значення доктрини в різних правових сім'ях
- •81. Специфічні інститути в різних правових сім'ях.
- •82. Суд в різних правових системах.
- •83. Міжнародне право і національні правові системи: питання співвідношення і взаємодії.
- •84. Міжнародне публічне право, міжнародне приватне право та порівняльне правознавство: особливості взаємодії.
- •85. Західне право і його традиції.
- •86. Право єс і західноєвропейські правові сім'ї.
- •87. Право єс і національні правові системи держав-членів.
- •88. Поняття змішаних (гібридних) правових систем, їх особливості.
- •89. Постколоніальні правові системи: особливості визначення їх місця на правовій карті світу.
- •90. Інтеграційні процеси в сучасному світі.
- •91. Проблема класифікації правових систем на пострадянському просторі.
- •92. Зміни в романо-германському та англійському праві, обумовленні процесами європейської інтеграції.
- •93. Співвідношення порівняльного правознавства і порівняльного державознавства.
- •94. Роль вестернізації права у формуванні сучасної правової карти світу.
- •95. Особливості систематизації законодавства в різних правових системах.
- •96. Проблема розширення методологічного арсеналу порівняльного правознавства
34. Рецепція римського права і його значення для романогерманського права.
Термин «рецепция» происходит от латинского <rcceptio »- принятие. О праве рецепцию понимают как заимствования, восприятия какой-либо национальной правовой системой принципов, институтов, основных черт иной национальной системы »
С римского права были заимствованы разделение права на частное и публичное, имущественное и личное право, понятие собственности и др. Также разрабатывались и вводились в ткань права новые идеи, теоретические положения.
Изучение римского права, процесс становления самой юридической науки стимулировались политическими событиями того времени, прежде всего, борьбой между светской и церковной властью, укреплением бюрократических структур власти.
Существовали и другие предпосылки рецепции римского права в странах Западной Европы. Экономические предпосылки были связаны с тем, что после потрясений и разрушительных войн в VI-VIII вв. постепенно оживлялась хозяйственной жизни, рос торговый оборот, для регулирования которого германского, французского обычай ного права стало недостаточно. Политические предпосылки рецепции заключались в том, что буржуазные элементы городского населения, зарождались, были заинтересованы в сильной централизованной держави2.
Рецепцию римского права связывают, прежде всего, с деятельностью Болонского университета, в котором излагалось право многим студентам, приехавшим из разных стран. Процесс обучения включал чтение источников и комментирования их профессорами. Причем комментирования не имело лишь вспомогательный характер, а выливалось в толковании положений норм права. Такие толкования назывались глоссами, а преподаватели - глоссаторами. Кроме глосс, известных еще классическим юристам, средневековые глоссаторы создавали общие предварительные замечания, обзоры той или иной части своды гражданского права, а также сборники различных юридических правил1.
Способствовала рецепции римского права и католическая церковь. Причин тому было несколько: географическая общность генезиса, совпадение классического периода римского частного права и времени формирования христианства. Идеи справедливости, доброй воли, ответственность за деликты и др., Заложенные в римском праве, также были очень близки христианству, так же как и идея формирования частного права с учетом норм права природного2.
Появление школы глоссаторов была связана с утверждением положения о необходимости воссоздания первоначального текста Кодекса Юстиниана, тем самым освободив его от тех наслоений и комментариев, которые были даны в более поздний период. Воплощение данных идей ярко отразилось в знаменитом труде Аккурсия, которая, по сути, была комментарием в Кодекс Юстиниана. Основатели школы пост-глоссаторов (Луллий, Раван) предлагали ввести новые методы познания права, выводятся из общих принципов права и его отдельных положений.
А.И. Косарев предлагает такую периодизацию рецепции римского права, которая представляется наиболее приемлемой.
I этап - это ранняя круглосуточно. ее относят к XII-XIII вв. Она в основном проходила в форме изучения, преподавания и комментирования положений классического римского права.
II этап - средневековая круглосуточно (XIV-XVII вв.). Это период разложения средневековых и становления буржуазных отношений. Круглосуточно проходила в форме прямого применения судами и должностными лицами, обладавшими гражданской и уголовной юрисдикции, норм римского права. Средневековая круглосуточно характерна, прежде всего, для Германии.
III этап - это круглосуточно периода утверждения буржуазных отношений в Западной Европе (XIX - начало XX в.). Характеризуется созданием систематизированных актов (кодексов, уложений
и т. д.) на основе положений римского праву1.
Итак, романо-германское право формировалось на основе рецепции римского права. Систематизированное и приспособленное к нуждам нового времени, оно все более отходило от права Юстиниана и становилось систематизированным правом, основанным на рациональное начало
